Дт- відображається сума 1визнаних витрат,
Кт- щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації"'.
[14. Облік кредитів.]
Комерційні банки надають кредити як юридичним, так і фізичним особам на умовах суворого дотримання принципів поворотності, терміновості, платності та під забезпечення, передбачені чинним законодавством і узгоджені сторонами.
Синтетичний облік розрахунків по банківських кредитах здійснюється на пасивних Р-60 «Короткострокові позики», Р-50 «Довгострокові позики».
Кт- кредиту зазначених рахунків відображається збільшення заборгованості банкам.
Дт - часткове або повне їх погашення. Записи в облікових регістрах по руху кредитів на рахунках проводяться за даними виписок банків з цих рахунків з доданими до них виправдними документами.
На Р-60 «Короткострокові позики» ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валюті по кредитах банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, та за позиками, строк погашення яких минув.
Кт - відображаються суми одержаних кредитів (позик),
Дт - сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів.
601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»,
602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»,
603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»,
604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»,
605 «Прострочені позики в національній валюті»,
606 «Прострочені позики в іноземній валюті».
Р-50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків по довгострокових позиках банків та інших залучених позикових коштах у інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями.
Кт- відображають суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених).
Дт- погашення заборгованості по них, а також переведення до поточної заборгованості довгострокових зобов'язань.
501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»,
502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»,
503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»,
504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»,
505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»,
506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».
Аналітичний облік банківських кредитів ведеться за видами кредитів банками, що надали їх, та строками погашення. Окремо ведеться облік пролонгованих і прострочених кредитів
[15. Оцінка вибуття запасів.]
Згідно з чинним законодавством підприємства мають право продавати зайві основні засоби, безоплатно передавати.іншим підприємствам, установам, організаціям, а також ліквідовувати їх.
Вибуття основних засобів з підприємства оформляється актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), у якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати, пов'язані з вибуттям (реалізацією, ліквідацією), а також сума одержаного доходу.
На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгалтерському обліку.
Вибуття основних засобів відбувається в результаті: реалізації; ліквідації; безоплатної передачі; внеску до статутного капіталу інших підприємств; невідповідності критеріям визнання активом.
При вибутті основних засобів комісія, створена за наказом керівника підприємства, складає Акт на списання основних засобів, в якому вказуються такі дані: первісна вартість об’єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу за час експлуатації, залишкова вартість, причина вибуття, витрати, пов’язані з вибуттям об’єкта, а також сума отриманого доходу. На підставі акта здійснюються відповідні записи в аналітичному і синтетичному обліку основних засобів.
Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їхньої залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.
[16. Фінансовий облік доходу та фінансових результатів від реалізації продукції, робіт, послуг.]
Облік доходів ведуть на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності". На рахунках цього класу, крім рахунку 76 "Страхові платежі", за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом - щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 "Фінансові результати". Доходи відображають за їх видами, що передбачено відповідними субрахунками до рахунків 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 74 "Інші доходи", 75 "Надзвичайні доходи".
Для обліку фінансових результатів використовують рахунки 79 "Фінансові результати" та 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Якщо рахунок 79 "Фінансові результати" є номінальним і на кінець звітного періоду закривається (сальдо немає), то рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" є пасивним і його сальдо відображається в балансі.
791 «Результат основної діяльності»792"Результат фінансових операцій"
793 «Результат іншої звичайної діяльності»
794 «Результат надзвичайних подій»
На рахунку 79 "Фінансові результати" обліковуються на окремих субрахунках результати основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності, надзвичайних подій. Основні вимоги до визнання складу та оцінки доходу викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати"
Готова продукція і товари, відпущені покупцеві, списуються на реалізацію - дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації" і кредит рахунків 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари". Належна сума виручки відображається за дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" і кредитом рахунку 70 "Доходи від реалізації". У разі реалізації за готівку виручку від реалізації відображають за дебетом рахунку 30 "Каса" і кредитом рахунку 70.
[17.Облік загальновиробничих витрат, адміністративних та витрат на збут.]
Облік ведеться на Р-93 "Витрати на збут". Планування та облік ведеться у відповідності з встановленими статтями, методичні рекомендації №47.
До витрат, пов’язаних зі збутом продукції відносяться витрати:
• на пакувальні матеріали для затарювання готової продукції на складах готової продукції;• на ремонт тари;• на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, експедиторам готової продукції;• на рекламу та маркетинг;
• на відрядження працівників, зайнятих збутом;
• на утримання основних засобів, інших нематеріальних оборотних активів, пов’язаних зі збутом продукції (операційна оренда, страхування готової продукції, комунальні послуги, пов’язані з приміщеннями, де знаходиться готова продукція);
• на охорону, транспортування, експедиційні та інші послуги, пов’язані з доставкою продукції покупцеві;• на ремонт та гарантійне обслуговування проданої готової продукції;• інші витрати, пов’язані зі збутом продукції.
Між видами продукції розподіляються: пропорційно обсягам виробництва;
з встановленою базою розподілу (основна заробітна плата, прямі витрати).
На Р-93 "Витрати на збут". ведеться облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.
Дт- рахунку відображається сума визнаних витрат на збут,
Кт- списання на Р-79 "Фінансові результати".
До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.
[18. Облік процесу реалізації.]
Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (блага), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.
Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство-продавець одержало плату або авансові платежі.
Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний Р-90 «Собівартість реалізації», який наприкінці звітного періоду списується в дебет Р-79 «Фінансові результати». Для відображення податків на додану вартість, акцизного збору використовується Р-70 «Доходи від реалізації» (в Дт рахунка). Витрати на збут (Р-93) списуються на зменшення фінансових результатів - в дебет рахунка.
Р-79 «Фінансові результати». призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.
На кредиті Р-79 «Фінансові результати». відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, на дебет — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.
Сальдо рахунка при його закритті списується на Р-44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки».
Форми та порядок розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену їм продукцію та виконані роботи визначаються заздалегідь укладеними договорами. Договір — це юридичний і економічний документ, що визначає номенклатуру і обсяг поставки чи роботи, строки, ціни, вид транспортування, форму розрахунків, а також санкції за невиконання умов договору.
Оформляється виникнення дебіторської заборгованості транспортними документами на відвантаження продукції, актами виконаних робіт і платіжними документами.
[19. Поняття, класифікація та оцінка запасів.]
Запаси — це активи, які [3]:
— утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
— перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
— утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси обліковуються на рахунках класу 2.
Запаси включають:
— сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші виробничі запаси — Р-20;
— незавершене виробництво — Р-23;— готову продукцію — Р-26;— товари — Р-28; п— малоцінні та швидкозношувані предмети — Р-22;
— молодняк тварин і тварини на відгодівлі — Р-21;
— продукцію сільського і лісового господарства — Р-27.
Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.
Запаси застарілі і такі, які не використовуватимуться на підприємстві, необхідно списувати з балансу згідно з принципом обачності, щоб не завищити оцінку активів.
Запаси при придбанні (отриманні) або виготовленні зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Оцінка вибуття запасів здійснюється за одним з таких методів:
— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
— середньозваженої собівартості;
— собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
— собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
— нормативних затрат;
— ціни продажу.
[20. Облік фінансових інвестицій.]
За чинним законодавством України, фінансова інвестиція — це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.
Фінансові інвестиції — це активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства, з метою:
одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків від їх володіння; набуття вигідних відносин з іншими підприємствами або контролю над їх діяльністю; майбутні вигоди від зростання вартості здійснених інвестицій.
Порядок обліку фінансових інвестицій і розкриття інформації про них у фінансовій звітності мають відповідати вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (П(С)БО 12).
Для обліку операцій з фінансовими інвестиціями Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, передбачені такі рахунки:
— Р-14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;
