Слово «соціологія» походить від латинського societas (суспільство) і грецького logos (слово, вчення) й означає вчення про суспільство.
Вперше термін «соціологія» в науку ввів французький мислитель Опост Конт (1798-1857). Вводячи новий термін, він визначив соціологію як загальну науку про структуру суспільства, його розвиток. Об'єктом соціологічного знання є суспільство, але суспільство вивчають і право, і філософія, і історія, і етика і т. д. Отож, коли ми говоримо про об'єкт пізнання соціології, то маємо на увазі зв'язки і відносини, які прийнято називати соціальними. Слід відрізняти об'єкт і предмет соціології. Коли ми говоримо про об'єкт пізнання, то мова йде про те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а коли про предмет, — то це означає, що завдяки даній науці (у нашому випадку це соціологія) ми вивчаємо якусь специфічну сторону об'єкта. Тому предмет науки не може бути тотожним об'єкту (чи об'єктам), які вона вивчає. Останній — це емпірично дана реальність, яка виражає ту чи іншу сторону об'єктивного світу. Предмет же науки — це відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні шляхом виявлення найбільш важливих, з практичної точки зору, закономірностей і відносин цієї реальності.1Осипов Г.В., Коваленко Ю.П., Щипанов Н.И., Яновский Р.Г. Социология. — Москва, 1990. — С.22.
Як вже зазначалося, суспільство як об'єкт вивчається рядом наук, проте економіка вивчає те, що стосується економічної сфери життя, право — юридичної, історія — ще іншої і т. д. Соціологія ж вивчає, як суспільство сприймає, наприклад, ті чи інші економічні реформи, соціальні наслідки їх впровадження, те ж саме можна сказати про правові норми.
Сьогодні багато говорять і пишуть про екологічну кризу. Щоб якось послабити екологічні проблеми, не допустити остаточної загибелі всього живого на Землі, люди об'єднуються в різного роду природоохоронні організації, виступають з протестами проти забруднення водних басейнів, землі, атмосфери відходами виробництва, висловлюють свої думки стосовно причин порушення зв'язків у системі «суспільство-природа», дають рекомендації щодо ліквідації негативних наслідків антропогенного впливу на довкілля.
Форми і методи діяльності цих організацій, причини протесту людей, їх ставлення до природи і т. д. — все це об'єкт досліджень соціології і, зокрема, соціальної екології.
Розмірковуючи про місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук, А.О.Бороноєв, В.Я.Єльмеєв, В.М.Орлов у статті «Про предмет соціології як загальної науки про суспільство» пишуть, що природу, наприклад, вивчають фізика, геологія, хімія, біологія, філософія та інші науки. Чи виникла, запитують автори статті, в їх шерензі наука, яка б не була ні фізикою, ні філософією, ні хімією і т. д. Такої науки немає, і ніхто серйозно не займається її створенням.1Воронова А.О, Ельмеев В.Я., Орлов В.Н. О предмете социологии как общей науке об обществе. // Социологические исследования. — Москва, 1991.—№5. — С.35-38.
Місце соціології стосовно специфічних суспільних дисциплін таке ж саме, як і загальної біології стосовно анатомії, фізіології та інших спеціальних біологічних галузей; положення загальної фізики стосовно акустики, електроніки, вчення про світло і т. д.; місце хімії стосовно органічної і неорганічної хімії.2 Осипов Г.В., Коваленко Ю.П., Щипаное Н.И., Яновский Р.Г. Социология. — Москва, 1990. — С.45.
Розглядаючи соціологію як специфічну систему знання в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія — це наука про суспільство, його явища, і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект, тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т. д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук. По-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т. д.).3 Там же. — С.44.
Отже, соціологія — це розгалужена система знань, яка включає в себе загальну теорію про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей різного рівня і відносини між ними, це галузеві і спеціальні соціологічні теорії, які охоплюють порівняно вузьку предметну сферу, а також ще більш вузькі спеціалізовані прикладні розробки часткових соціальних проблем.1 Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы.—Москва, 1987.—С.17-18.
Сьогодні в літературі є чимало визначень соціології як науки. Аргументоване, на наш погляд, визначення соціології дав П.Сорокін, який вважав, що соціологія — це наука про суспільство і закономірності, які проявляються у суспільних явищах. Предметом вивчення соціології, на думку автора, є суспільство та його явища.2 Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество.— Москва, 1992.— С.27-28.
Слід зазначити, що спроби якнайдокладніше дати визначення соціології мали місце в колишньому СРСР ще в середині 60-х років. За нашим переконанням, найбільш вдалим на сьогодні є визначення, подане в колективній праці, де автори підкреслюють: «...Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей, про соціальні процеси і соціальні відносини між спільностями, між спільностями і особистістю, наука про суспільство і суспільні відносини».3 Социология. Наука об обществе. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред. В.П.Андрущенко. — Харьков, 1996. — С. 12.
