Доповіді на лінгвістичну тему

СРС: Тема 8. Фразеологізми у професійному мовленні

Non scholae, sed vitae discimus

 

Фразеологізми – неподільні, цілісні за значенням сполучення слів, які відтворюються в мовленні. Значення фразеологізму подібне до цілісної семантики лексеми, а не до складеної семантики вільного словосполучення. Стійкі сполучення слів тісно пов’язані з лексичним рівнем мови, але не збігаються з ним. Вони належать до проміжного рівня мови – фразеологічного, який досліджує фразеологія.

Фразеологія – розділ мовознавства, який досліджує фразеологізми; сукупність фразеологізмів конкретної мови.

За ступенем мотивованості значення виокремлюють фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності (фраземи), фразеологічні сполучення (фразеологічні вирази).

За походженням фразеологізми поділяють на корінні та запозичені.

1) Корінні фразеологізми: спільнослов’янські – характерні для всіх слов’янських мов: бабине літо; східнослов’янські – притаманні лише українській, російській та білоруській мовам: ні світ ні зоря – «рано»; власне українські – існують лише в українській мові й утворені на ґрунті її лексики: сліпці сватають – «хочеться спати».

2) Запозичені фразеологізми: власне запозичення – фразеологізм, перенесений з іншої мови без зміни звучання: перпетуум мобіле – «вічний двигун, вічний рух»; кальки – перекладений кожен компонент фразеологізму без збереження зрозумілої мотивації цілого: рос. синий чулок – «вчена жінка, позбавлена привабливості»; переклади – фразеологізм, перекладений зі збереженням мотивації; зміст цілого певним чином пов'язаний із семантикою компонентів: рос. брать за горло із франц. prerdre a la gorge.

Л. Булаховській запропонував іншу класифікацію:

- з фольклору, переважно з прислів’їв та приказок: рос. змея подколодная, укр. собака на сіні;

- із професійної мови, у переносному значенні: хід конем (з мови шахістів), грати першу скрипку (з мови музикантів);

- з Біблії: корінь зла; берегти, як зіницю ока; хліб насущний;

- з античної міфології та історії: гордіїв вузол, людина людині вовк;

- із висловлювань відомих людей, зокрема письменників: синій птах; три мушкетери.

Отже, фразеологізми являють собою сполучення слів, які специфічно формулюють певну важливу думку, істотне поняття, виражають експресію і є втіленням мудрості народу.

Практичні завдання:

 

Завдання 1. Розподіліть подані фразеологізми за стилями мовлення, у яких вони можуть вживатися.

Гра за правилами, хід конем, провести паралель, сфера визначення, вийти в тираж, прийняти рішення, перевести мову, зняти з порядку денного, дійсний спосіб, взяти до уваги, ланцюгова реакція, абсолютний нуль, побити рекорд, вивести на орбіту, очна ставка, закладати основу.

Завдання 2. Подані російські фразеологізми перекладіть українською мовою.

Два сапога пара, старый друг лучше новых двух, крутиться как белка в колесе, плакать в три ручья, с глазу на глаз, камень преткновения, белыми нитками шито, на всякий случай, бить баклуши, рука дающего не оскудеет.

Завдання 3. До поданих фразеологізмів доберіть слова-синоніми.

Носом рибу вудити, ловити рибу в каламутній воді, дерти кирпу, одним миром мазані, пройти крізь вогонь і воду, ловити ґав, птах високого польоту, зловити на гачок, їздити верхи, на лопатки покласти, давати березової каші, як чорна хмара, попасти в тенета, хоч свічки ліпи.

Завдання 4. Випишіть з фразеологічного словника 10 фразеологізмів, до складу яких входять назви механізмів, деталей, пристроїв. Поясніть їх значення.

Завдання 5. Утворіть фразеологізми, добираючи з довідки необхідні за змістом слова.

Складати, брати, надавати, завдати, взяти, приділяти, надсилати, мати, укладати, підбивати, навести, ставити.

 

Довідка: шкода, нагода, підсумки, слово, договір, участь, запитання, лист, увага, приклад, перевага, іспит,

Завдання 6. Подані російські стійкі словосполучення перекладіть українською мовою.

Нести ответственность; с согласия; в порядке вещей; нанести удар; согласно инструкции; подвести итоги; в связи с изложенным; несвоевременное исполнение; окончательное решение; подвести итоги; направление деятельности; потерпеть поражение; переводить дыхание; под действием сил; механический вращательный момент; указанное время; сбиваться с толку; материальная точка; одним махом; приобрести известность; значительное большинство.

Завдання 7. Перекладіть подані словосполучення українською мовою, запишіть.

Совет по вопросам языковой политики, языковой барьер, временно исполнять обязанности, должностные инструкции, цель и задачи комиссии, уделять должное внимание, разделять мнение, договориться о следующем, общаться на украинском языке, приложить максимум усилий, языковая и речевая культура, в соответствии с Вашей просьбой, в случае задержки, поставить в известность, считаем необходимым, пришли к заключению, пользуясь случаем, принять участие в разработке проекта.

Завдання 8. У кожному з наведених речень замість крапок вставте потрібне слово.

Цей договір... чинності з моменту підписання його....

Вважаю за необхідне... заходів... відповідальності.

Ви запропонували дуже великий... роботи.

У конференції... участь провідні вчені університету.

Юридичні сторони... відповідальність, передбачену... законодавством.

Ми розробили... щодо підвищення ефективності виробництва.

Прошу... відпустку за... рахунок.

Ви повинні... правил внутрішнього розпорядку.

Вам... написати іншу розписку.

Ми... термін чинності договору.

Завдання 9. До поданих фразеологізмів доберіть українські відповідники. Із будь-якими п’ятьма складіть речення.

Прийти к выводу, втирать очки, ловить ворон, держать речь, краеугольный камень, мартышкин труд, львиная доля, бросаться в глаза, лед тронулся, нечего греха таить, сбить с толку, не играет существенной роли, не робкого десятка, быть на виду.

Завдання 10. Складіть речення, використавши подані фразеологічні сполуки.

На відміну від …; поділяємо точку зору …; немає сумнівів у тому, що …; перш за все …; у зв’язку з цим …; таким чином …; точніше кажучи …; мається на увазі …; при цьому ….

 

Тестові завдання:

1. З’ясуйте, у якому рядку наведено фразеологізми біблійного походження:

1.1. Зігнутися у три погибелі, дістати на горіхи, і старі і малі.

1.2. День і ніч, знати як облупленого, переводити папір, пальчики оближеш.

1.3. Шукати вчорашнього дня, щирити зуби, мати добре ім’я, лягти кістьми.

1.4. Хліб насущний, вавилонське стовпотворіння, святая святих, заборонений плід.

1.5. Очі розбігаються, палати коханням, умирати від нудьги, жаліти вуха.

 

2. З’ясуйте, у якому рядку подано синонім до фразеологічного звороту «і хочеться і колеться»:

2.1. І нашим і вашим.

2.2. Ні холодно ні жарко.

2.3. Інший бік медалі.

2.4. І сюди гаряче і туди боляче.

2.5. І сміх і гріх.

 

3. З’ясуйте, у якому рядку подано тлумачення фразеологізму «розводити антимонії»:

3.1. Говорити багато зайвого.

3.2. Обдурити когось.

3.3. Бути у поганому настрої.

3.4. Розводити кімнатні рослини.

3.5. Розводити риб в акваріумі.

 

4. З’ясуйте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд:

4.1. Переходити всі межі, муляти очі, ловити на слові, лихий на язик.

4.2. Скреготати зубами, умивати руки, ходити по струнці, хапати за барки.

4.3. Сльозами горя не здолаєш, плачем лиха не виплачеш, журба сорочки не дасть, не журись, а за діло берись.

4.4. Улазити в душу, перемовити слово, перти проти рожна, не дати собі ради.

4.5. Ховатися в кущі, уловлювати зміст, питати долі, набувати слави.

 

5. З’ясуйте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд:

5.1. Раз плюнути, піднімати на ноги, ні слуху ні духу, лиха не оберешся, п’яте через десяте.

5.2. Запас біди не чинить, з прибутку голова не болить, хліб у дорозі не затяжить, запас їсти не просить.

5.3. Нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота, сісти на мілину, терпець урвався.

5.4. Теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, облизня піймати.

5.5. Нуль без палички, пороги оббивати, підставляти ногу, пальці гризти.

 

6. З’ясуйте, у якому рядку наведено фразеологізм, до складу якого входять антоніми.

6.1. Ні гроша немає за душею.

6.2. Ніг під собою не відчувати.

6.3. Ні за понюх табаку.

6.4. Ніде й оком зачепитися.

6.5. Ні назад ні вперед.

 

7. З’ясуйте, у якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення.

7.1. Грати очима, бити чоботи, точити ляси, душа в душу.

7.2. Грати мовчанку, ні пари з вуст, тримати язик за зубами, мов у рот води набрав.

7.3. Рукою подати, сидіти в печінках, грати на нервах, легкий хліб.

7.4. Пасти задніх, від серця відлягло, грати першу скрипку, байдики бити.

7.5. Викинути з голови, ґав ловити, кров з молоком, впасти духом.

 

8. З’ясуйте, який із фразеологізмів має значення «пам’ятати про що-небудь, не виявляючи цього зовні»:

8.1. Тримати в полі зору.

8.2. Тримати в тіні.

8.3. Тримати язик за зубами.

8.4. Тримати в серці.

8.5. Тримати при собі.

 

 

9. З’ясуйте, у якому рядку наведені словосполучення є фразеологізмами:

9.1. Зелений лист, гнути гілку, крутити гайку, набити лопату.

9.2. Читати по очах, пекти раків, з відкритим серцем, западати в душу.

9.3. Нерозбірливо говорити, засипати вугілля, брати воду, говорити правду.

9.4. Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, чужа праця.

9.5. Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.

 

10. З’ясуйте, який із наведених фразеологізмів має значення «крім матеріальних, мати і духовні інтереси»:

10.1. Жити єдиним хлібом.

10.2. Жити не журитися.

10.3. Жити одним днем.

10.4. Жити своїм розумом.

10.5. Жити не хлібом єдиним.

Література:

1. Бондар О. Сучасна українська мова / О. Бондар, Ю. Карпенко, М.Микитин-Дружинець. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368с.

2. Вирган І., Пилинська. М. Російсько-український словник сталих виразів. – Харків: Прапор, 2009. – 864с.

3. Галузинська Л. І., Науменко Н. В., Колосюк В. О. Українська мова (за професійним спрямуванням): Навчальний посібник. / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – К.: Знання, 2008. – 430с.

4. Головащук С. І. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К.: Наукова думка, 2001. – 638с.

5. Загнітко А. П. Українське ділове мовлення: Професійне і непрофесійне спілкування / А. Загнітко, І. Данилюк. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. – 480с.

6. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник / Карпенко Ю. О. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 334с.

7. Коломієць М. П. Словник фразеологічних синонімів / М. Коломієць, Є.Регушевський. – К., 1988.

8. Семеног О. М. Культура наукової української мови: Навчальний посібник / О. М. Семеног. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 216с.

9. Українська мова за професійним спрямуванням: Практикум: Навчальний посібник / Т. В. Симоненко, Г. В. Чорновол, Н. П. Руденко. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – 272с.

 

Додаток 1.

 

ТЕКСТИ ДЛЯ ПЕРЕКЛАДУ

 

Текст 1.

Автомобильные дороги

Безопасность движения на автомобильных дорогах обеспечивается соблюдением норм проектирования, устройством пересечений и примыканий дорог в разных уровнях или кольцевых пересечений в одном уровне, шероховатой поверхностью дорожного покрытия для хорошего сцепления автомобильных шин с дорогой и соответствующей организацией движения.

Для обеспечения наименьшей себестоимости перевозок необходимы ровная поверхность дорожного покрытия, небольшие продольные уклоны на дороге, наименьшая длина трассы между конечными и промежуточными пунктами, а также создание на дороге возможности непрерывного движения с высокими скоростями.

Чем выше качество дороги, тем, как правило, выше производительность работы автотранспорта и ниже себестоимость перевозок. Важным экономическим показателем автомобильного транспорта является скорость движения, поскольку она влияет на быстроту доставки грузов и пассажиров, себестоимость перевозок и производительность работы транспорта. Дорога состоит из комплекса основных сооружений, оборудования и устройств, предназначенных для организации движения транспорта.

К основным сооружениям относят земляное полотно, дорожную одежду, водоотводные сооружения, путепроводы, тоннели, подпорные стены. Вспомогательными сооружениями в данном случае являются автомобильные станции, гаражи, заправочные, пункты, здания дорожно-ремонтной службы. К дорожным устройствам относят ограждения, дорожные знаки, древонасаждения, скамейки, беседки, плакаты, осветительные столбы.

Земляное полотно – сооружение, на котором расположена проезжая часть дороги. В зависимости от рельефа местности земляное полотно устраивают в насыпях или в выемках. (191).

Текст 2.

Виды ферм

Ферма – несущая конструкция, состоящая из стержней, расположенных в одной плоскости, соединенных между собой в узлах таким способом, что они образуют решетчатую систему, геометрически неизменяемую даже в том случае, если все реальные узловые соединения будут заменены идеальными шарнирами.

Ферма как конструкция, перекрывающая пролет, в целом работает на изгиб. Однако ее стержневая структура решена геометрически так, что при приложении нагрузки к узлам в элементах фермы возникают только продольные усилия растяжения или сжатия. Благодаря этому материал в фермах используется более рационально, чем в балках. Фермы легче балок, но более трудоемки в изготовлении.

Фермы являются основой почти всех стержневых конструкций, разнообразие их по назначению велико. В строительстве кроме стропильных и подстропильных встречаются фермы междуэтажных перекрытий, мостовые, подкрановые. Фермы изготовляют из стали, алюминиевых сплавов, железобетона, дерева. Иногда эти материалы комбинируют, добиваясь наиболее рационального использования их свойств.

Фермы, как и балки, могут быть однопролетными, многопролетными (неразрезными) и консольными. Неразрезные фермы, будучи заметно разгружены в пролете в результате действия опорных моментов, оказываются легче разрезных. Однако они сложнее в изготовлении, монтаже и чувствительнее к осадкам опор.

По очертанию поясов стропильные фермы могут быть треугольные (с прямым или ломаным нижним поясом), четырехугольные (с параллельными или непараллельными поясами), пятиугольные (трапециевидные), многоугольные (полигональные), сегментные (кругового или параболического очертания). (192 слова)

Текст 3.

 

Арочные конструкции

Арка – дугообразно изогнутый стержень с неподвижными опорами по концам, используемый для перекрытия пролета. Ось арки может иметь круговое, параболическое, эллиптическое, треугольное либо иное плавное очертание (в основном симметричное).

Характерной особенностью арки является ее работа преимущественно на сжатие, что способствует уменьшению массы конструкции. Однако, арочные конструкции более деформирующиеся по сравнению с рамами, поскольку погонная жесткость арки меньше погонной жесткости ригеля рами.

Статическая работа арки и ее тектоника непосредственно связаны с наличием или отсутствием опорных или ключевых шарниров. Арки и рамы могут быть безшарнирными с жесткой заделкой опор, двухшарнирными (с шарнирным опиранием на фундамент) и трехшарнирными, у которых помимо двух шарниров на опорах есть еще один, который располагают посередине пролета.

Трехшарнирные арки и рамы статически определимы. Арки не чувствительны к осадкам и горизонтальным смещениям опор, к колебаниям температуры, удобны в монтаже и перевозке в виде парных полуарок. Однако в силу неравномерного распределения изгибающих моментов по длине арки они наиболее материалоемки. Кроме того, они нуждаются в ключевом шарнире.

Двухшарнирные арки и рамы статически неопределимы. Распор несколько меньше, чем у трехшарнирной арки. Отличаясь более благоприятным распределением изгибающих моментов по своей длине, они получили наибольшее распространение.

Безшарнирные арки и рамы трижды статически неопределимы. Они весьма чувствительны к осадкам опор и температурным воздействиям, требуют надежного основания и мощных фундаментов. В то же время среди распорных конструкций они наиболее экономичны по расходу материала, величина их распора наименьшая по сравнению с другими. (224 слова).

 

 

Текст 4.

 

Растянутые конструкции

Растянутыми называются несущие конструкции, основным напряженным состоянием которых является растяжение. В отличие от всех других видов сопротивления, растяжение – единственное, при котором прочность материала используется полностью. Поэтому растянутые конструкции – один из наиболее экономичных видов конструкций.

Несущими элементами растянутых конструкций служат: линейные элементы (нити, тросы, канаты, проволока, круглая сталь; длинные и тонкие, а поэтому гибкие металлические ленты); поверхности (сетки из переплетенных нитей; мембраны – тонкие листы из металла, полимерных материалов, тканей).

Растянутые конструкции можно разделить на группы в зависимости от типа несущих элементов (линейные или поверхности) и характера работы растянутых элементов.

Основным элементом большинства висячих конструкций является гибкая нить, подверженная воздействию поперечных нагрузок. Будучи более длинной, чем расстояние между точками закрепления, и не имея собственной формы, она принимает очертание, единственно возможное при данной нагрузке.

В вантовых конструкциях растянутая нить поперечной нагрузки не несет. Она растянута только продольными силами и поэтому всегда прямолинейна. Так работают оттяжки, удерживающие мачты кораблей, – ванты, от которых это название перешло в область строительства. Применительно к строительному назначению ванта – прямолинейная нить, поддерживающая конструкции второго порядка, непосредственно воспринимающие нагрузки (балки, арки, нити и др.)

Однослойное сплошное покрытие из листов или полос, раскроенных или соединенных между собой так, что они образуют заранее заданную поверхность одинарной или двоякой кривизны, называется мембранным. Вследствие своей гибкости, мембрана сопротивляется только растягивающим напряжениям. (207 слів).

 

 

Текст 5.

Виды грунтовых отложений

В зависимости от участия в формировании грунтовой толщи тех или иных агентов выветривания, различают элювиальные, делювиальные, аллювиальные, дельтовые, озерно-ледниковые, эоловые и морские отложения.

Элювиальные отложения состоят из продуктов выветривания горных пород, залегающих на месте своего первоначального образования. По составу они близки к исходной материнской породе. Вследствие значительной пористости и неоднородности состава элювий дает неравномерную осадку под сооружением. Однако, при плотном, однородном сложении и прочной коренной породе элювий может служить надежным основанием сооружений.

Продукты выветривания переносятся водными потоками, ветром и ледниками, образуя делювиальные, аллювиальные и дельтовые отложения.

Делювиальными называются отложения водных потоков, перемещаемые вне постоянных русел под действием силы тяжести дождевыми и снеговыми водами по склонам той же возвышенности, где образовались. Такие отложения представляют собой рыхлые неустойчивые, часто подвергающиеся оползанию образования, неоднородные по своему составу и залегающие на склонах разной мощности, увеличивающейся к подножию склона.

Аллювиальные отложения – это отложения водных потоков, переносимые постоянными водными потоками (ручьями, реками и пр.) на значительные расстояния от места их первоначального залегания.

Дельтовыми называются отложения водных потоков, образуемые при впадении постоянных потоков в водные бассейны. (171)

Текст 6.