Вивчення нормативних документів, наукової літератури та написання тексту курсової роботи

У процесі підготовки до написання курсової роботи обираються та вивчаються першоджерела, складається бібліографія. Консультативну допомогу студентам у цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників. Особливу увагу слід звернути на періодичні видання, журнали і газети, а також на інформаційні бюлетені, закони, укази, постанови та інші джерела, що містять результати сучасних досліджень і статистичну інформацію. Потрібно приділити увагу сучасним зарубіжним розробкам з даної теми. Кількість та якість відібраних наукових джерел повинна забезпечити всебічне та повне розкриття теми.

Методика вивчення законодавчих документів і наукової літератури як основа наукового дослідження в курсовій роботі залежить від характеру та індивідуальних особливостей студента, його загальноосвітнього рівня і спеціальної підготовки, ерудиції та особливостей пам'яті, звичок і працездатності. Разом з тим доцільним є дотримання загальних правил опрацювання літератури. Спочатку потрібно ознайомитися з основною літературою (підручниками, монографіями, теоретичними статтями), а потім – прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, статтями про конкретні дослідження чи досвід соціальної і психологічної роботи тощо). Вивчати складні джерела (монографії) слід лише після вивчення загальної методичної літератури (підручників). Вивчення матеріалів підручників передує вивченню статей журналів, найновіших джерел, з більш давніх видань.

Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для курсової роботи старанно вивчають, звертаючи особливу увагу на ідеї та пропозиції щодо рішення проблемних питань обраної теми, дискусійних питань, наявність різних поглядів і протиріч у них.

У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цифрового матеріалу, цитат. При цьому слід робити повні й точні бібліографічні записи джерел, користуючись бібліографічною довідкою на 2-й сторінці видання.

Бібліографічні записи повинні вміщувати: прізвище та ініціали автора, назву книги, журналу, газети, назву статті з газети або журналу, назву видавництва, рік видання, номер періодичного видання, обсяг друкованих сторінок або посилання на конкретну сторінку першоджерела. Це дозволить грамотно скористатись цими записами для підготовки списку використаної літератури. Якщо в підручнику чи монографії визначені ті чи інші поняття, їх можна й переписати, зробивши посилання на сторінку, з якої занотована цитата. На картках слід окремо записувати й особисті думки з приводу прочитаного, оскільки вони згодяться надалі під час аналізу й оцінки міркувань авторів.

При виконанні курсової роботи студенти повинні керуватись такими основними вимогами:

- правильно використовувати теоретичні положення із педагогіки, психології та філології при аналізі відповідних сучасних явищ та фактів;

- використовувати нормативні документи – прийняті закони, укази, постанови, правильно аргументуючи доцільність їх застосування;

- оперувати найновішими науковими даними та методичними рекомендаціями в галузі педагогіки, філології та інших наук;

- чітко формулювати свої думки та пропозиції.

Робота обов'язково повинна бути конкретною відповідно теми, завдань, плану. Всі питання необхідно викладати у відповідній логічній послідовності, літературною мовою, не слід захаращувати роботу загальновідомими теоретичними положеннями або цитатами.

Формулювання тексту відбувається шляхом систематизації і обробки зібраних матеріалів, вирішення відповідних завдань із кожної позиції плану. До тексту включаються тільки адекватно підібрані і цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На цьому ж етапі аналізу літературних джерел обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки з теоретичних джерел, які служать основою для подальшого збору фактичного матеріалу. Обирається ілюстративний матеріал (графіки, малюнки, таблиці). У процесі роботи визначається необхідність доповнення її додатковими матеріалами. Одержаний чорновий варіант теоретичного розділу курсової роботи надалі доповнюється, уточнюється в процесі збору фактичного матеріалу. Деякі положення остаточно формулюються як і всі висновки і пропозиції при повному завершенні роботи.

Якщо при вивченні літератури зустрічаються декілька думок з певного питання, необхідно розглянути їх у хронологічному порядку, навести основні та висловити і пояснити свій погляд на них. Слід зазначити, що студент, який пише курсову роботу, повинен приєднатися до якогось погляду, висловленого в літературі, або висловити свій погляд. Але, висловлюючи власний погляд, необхідно аргументувати його з посиланням на нормативні й наукові джерела та практичні дослідження.

Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично оформленим як наукове дослідження. В роботі необхідно використовувати наукові та спеціальні педагогічні, психологічні та лінгвістичні терміни, а при їх відсутності – загальноприйняті – згідно з тлумачним словником.

У курсовій роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: "Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається" і т.ін. – чи множини: "Ми отримуємо", "Ми спостерігаємо" і т. д. Допускаються звороти зі збереженням першої особи множини, в яких виключається займенник "ми", тобто вживаються означено-особові речення: "спостерігаємо", "встановлюємо", "маємо на увазі" та ін.

В окремих випадках можна використовувати вирази "на наш погляд", або "на основі зробленого аналізу можна стверджувати....", чи "... дають підстави вважати, робити висновки..." та ін. Остаточне оформлення курсової роботи здійснюється у відповідності до вимог, які детально описані в розділі 2.5.

У процесі виконання курсової роботи науковий керівник проводить групові та індивідуальні консультації. Всі консультації присвячують питанням типовим для роботи кількох студентів. Індивідуальні консультації допомагають розвитку самостійної роботи студентів, оскільки консультант не повинен дати студентам готових відповідей та рішень, а має лише допомагати зрозуміти допущені помилки та знайти правильний шлях для розв'язку поставлених завдань і досягнення відповідних результатів.