Для здійснення своїх функцій народний депутат має широке коло повноважень у ВРУ та її органах.
Насамперед народний депутат як член ВР (парламенту) має право ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ВР та її органів, до складу яких він входить. Депутат набуває права ухвального голосу у ВР з початком його повноважень як народного депутата, тобто з моменту складення присяги. Під час здійснення права ухвального голосу депутат у ВР та її органах, членом яких він є, має один голос.
Якщо депутат не є членом якого-небудь органу ВР, він може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
До пріоритетних прав народного депутата у ВР належать також його права обирати і бути обраним до органів ВРУ (комітетів та ін.) та пропонувати питання для розгляду ВРУ або її органами. Тобто народний депутат має право впливати як на конституювання ВР, її структуру, так і на зміст роботи органу законодавчої влади.
Одним із головних прав народного депутата України є право законодавчої ініціативи. Це право передбачене Конституцією України (ст. 93) і ЗУ "Про статус народного депутата України". Відповідно до цих правових актів право законодавчої ініціативи у ВР означає насамперед передбачену законом можливість вносити до ВР законопроекти, обов'язкові для розгляду.
Поряд з правом законодавчої ініціативи народний депутат має ряд споріднених прав, зокрема право ставити питання про визнання законопроекту терміновим та про внесення його на народне обговорення або референдум; вносити проекти постанов, інших актів, поправки до них; вносити пропозиції та поправки до проектів законів та інших законодавчих актів, а також пропозицій щодо порядку голосування.
Багатогранними є також повноваження народних депутатів установчого (організаційного, державотворчого) характеру. Поряд з правом обирати і бути обраним до органів ВРУ, вони мають право висловлювати думку щодо персонального складу органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються ВРУ та ставити питання про недовіру складу органів, утворених ВРУ, а також посадовим особам, яких обрано, призначено або затверджено ВРУ.
Серед головних, найважливіших прав контрольного характеру народний депутат має право звернутися із запитами, брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданнях, вимагати відповіді на запит. Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про статус народного депутата України" депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету ВРУ, яка заявляється на сесії ВРУ до ПУ, до органів ВРУ, до КМУ, до керівників інших органів державної влади та ОМС, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит-це виняткове за правовим змістом офіційне звернення народного депутата до передбаченого Конституцією або законом кола органів державної влади і посадових осіб з вимогою дати відповідь з будь-яких питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про статус народного депутата України" народний депутат має право на депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернення до органів державної влади та ОМС, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
Поряд з цими головними повноваженнями народні депутати мають і ряд інших прав, зокрема процедурного, контрольного, інформаційного та іншого характеру. Крім повноважень у ВР, народний депутат України має за чинним законодавством ряд прав у виборчому окрузі та за його межами. Зокрема, народний депутат України має право брати участь у розгляді в органах державної влади будь-яких питань, що зачіпають інтереси громадян та організацій, звертатися в державні органи та органи об'єднань громадян, до підприємств, установ і організацій, посадових осіб з питань своєї депутатської діяльності; відвідувати будь-які державні органи і органи об'єднань громадян, підприємства, установи, організації з питань своєї депутатської діяльності; одержувати повну і достовірну інформацію з питань, пов'язаних із здійсненням депутатських повноважень, від усіх державних органів і органів об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій та посадових осіб.
За дорученням ВРУ депутат має право брати участь у депутатському розслідуванні, яке призначається за рішенням ВРУ, Як гарантія цього права народного депутата ЗУ "Про статус народного депутата" (ст. 14) передбачає обов'язок всіх державних органів і посадових осіб подавати допомогу в проведенні розслідування. На вимогу депутатської комісії з розслідування всі державні органи та органи об'єднань громадян, підприємства, установи, організації, їх посадові особи, а також громадяни повинні безпереглядно надавати необхідні для розслідування відомості і документи.
