Однією з найважливіших гарантій статусу народного депутата є депутатська недоторканість народного депутата. Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про статус народного депутата України», народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований.
Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Кримінальна справа щодо народного депутата України може бути порушено тільки Генеральним прокурором України. Для одержання згоди ВРУ на притягання депутата до кримінальної відповідальності, арешт або застосування заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, Генеральний прокурор України вносить до ВР подання, про що негайно доводиться до відома депутата. Подання вноситься до пред'явлення депутату обвинувачення, або дачі санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне правопорушення на розгляд до суду. ВРУ розглядає подання Генерального прокурора України не пізніше як у місячний строк у порядку, передбаченому Регламентом ВРУ.
Крім того, народний депутат має й ряд інших гарантій правового, інформаційного, фінансового, соціального та іншого характеру. Найважливішою правовою гарантією є непорушність депутатських повноважень. Ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата, крім випадків, передбачених Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та іншими ЗУ. Повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Важлива роль відводиться організаційним гарантіям, до яких належать права депутата на забезпечення окремим технічно обладнаним кабінетом у парламенті і виборчому окрузі, на забезпечення безпеки депутата та членів його сім'ї силами Управління державної охорони, користування послугами помічників-консультантів, на транспортне забезпечення, користування урядовим та іншими видами зв'язку. Народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Законом «Про статус народного депутата України», іншими законами, а також Положенням про помічника-консультанта народного депутата України.
Чинне законодавство передбачає й низку інформаційних гарантій діяльності народних депутатів України. Зокрема, народний депутат має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до десяти хвилин на місяць) та телебаченні (до двадцяти хвилин на місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких є органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів Державного бюджету.
Значну групу становлять соціально-економічні гарантії діяльності народних депутатів. До них належать, насамперед, право депутата на фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення, на забезпечення житловими приміщеннями.
Окрему підгрупу становлять гарантії трудових прав народних депутатів. Зокрема, час роботи народного депутата в парламенті зараховується до стажу державної служби, до загального і безперервного стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю. Після закінчення строку його повноважень надається попередня робота (посада), а в разі неможливості цього — він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України. Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка в міжсесійний період тривалістю сорок п'ять календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі подвійної місячної заробітної плати. При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності трудового стажу для чоловіків — не менше двадцяти п'яти років, для жінок — не менше двадцяти років, а також у разі визнання інвалідом І або II групи народному депутату призначається пенсія в розмірі вісімдесяти відсотків місячної заробітної плати працюючого народного депутата на момент призначення пенсії.
