Розвиток зв'язного мовлення дітей

 

Діалогічне мовлення. Продовжувати залучати дітей до елементарних правил ведення діалогу (вміння слухати і розуміти співрозмовника; формулювати і ставити запитання; будувати відповідь у відповідності з почутим). Закріплювати правила ведення діалогу у повсякденному житті (у громадських місцях, на вулиці, вдома, по телефону, з незнайомими людьми тощо), традиціях групи і дитячого садка.

Виробляти у дітей активну діалогічну позицію в спілкуванні з однолітками за допомогою діалогічних казок.

Вправляти дитину в ввічливому і тактовному веденні діалогу з дорослими (виявляти ініціативу в спілкуванні з дорослим, звертатися з різного типу звертаннями, підтримувати розмову, запропоновану дорослим) і з іншими дітьми (уміти будувати різні форми діалогу між двома-чотирма дітьми). Учити розмовляти невимушено, вільно, без напруження, тактовно, переконливо, уміти своєчасно змінювати емоційний тон розмови відповідно до ситуації спілкування.

Відпрацьовувати діалоги в театрально-ігровій діяльності.

Монологічного мовлення. Починати навчати основам побудови зв'язних висловлювань різних типів.

Опис. (Вправляти дітей у описі зовнішніх ознак предмету (розповідь-опис: велика лялька в блакитній сукні з великим білим бантом на голові); описі дій (розповідь-опис: гарненькою лялькою можна гратись, вона стоїть, сідає, говорить, її можна водити, покласти спати); сюжетній розповіді-описі(Таня взяла лопатку, покликала Андрія з машиною і вони почали гратися разом…). Вправляти в умінні виділяти і називати об'єкт мови при описі, співвідносити об'єкти мовлення з відповідними описами і розширювати їх за рахунок додаткових характеристик.

Вправляти в складанні простих описів різними засобами (мистецтво, образотворча і театралізована діяльність, художня література, дидактичні ігри та завдання тощо).

Розповідь. (Вправляти дітей у розповіданні по пам‘яті, за сприйняттям, за уявою (творчі), на запропоновану тему, за опорними словами, з власного досвіду, за зразком і за ілюстрацією, за сюжетною картиною, за зразком або частковим зразком, за планом, колективне складання розповідей, складання початку-кінця розповіді).

Навчати дітей виокремлювати (визначати) і словесно позначати головну тему оповідання (через мету висловлювання, заголовок).

Дати поняття про структуру оповіді: зачин, середня частина, кінцівка.

Переказ. Вчити дітей осмислювати зміст, ідею твору, запам‘ятовувати послідовність дій. Вправляти дітей у відновленні послідовностей в знайомих казках (творах) (в якій послідовності з'являлися герої, розгорталися події або дії).

Вправляти в переказі творів шляхом перекладу віршованого тексту в розповідний (прозу).

Закріплювати вміння дітей складати розповідні висловлювання шляхом зміни знайомих текстів: за аналогією («Казка на новий лад»), шляхом зміни або додавання окремих епізодів тексту.

 

Робота з художньою літературою. Виховувати інтерес до літератури, вміння оцінювати вчинки героїв. Виховувати здатність засвоювати послідовність розвитку сюжету, помічати деякі особливості літературної мови (епітети, казкові повтори тощо). Відводити до розуміння

 

 

Читання та розповідання дітям (Читати дітям твори трьох літературних жанрів (казка, оповідання, вірші) українських класиків літератури та сучасних українських письменників, твори зарубіжних письменників, які відповідають віку дітей, відображають правдиву дійсність та не суперечать морально-етичним та естетичним нормам.)

 

Виразне читання. Продовжувати вчити виразно розповідати вірші, інтонаційно різноманітно передавати їх відповідно до змісту, користуватися природними інтонаціями, логічними паузами, наголосами, передавати своє ставлення до змісту віршів.

 

Примітка: можливо навчання дітей іноземній мові за умови засвоєння дітьми рідної мови в тій мірі, яка відповідає віку дітей, створення відповідних умов для вивчення і не за рахунок реалізації завдань, передбачених чинною програмою

5. Підготовка руки до письма:

Нормальний розвиток мовлення дитини найтіснішим чином пов'язане також з розвитком рухів пальців рук. Це перш за все визначається розташуванням у головному мозку моторної мовної зони, яка практично є частиною рухової області. Відомо, що близько третини всієї площі рухової проекції в корі головного мозку займає проекція кисті руки. Тому тренування тонких рухів пальців рук має великий вплив на розвиток активної мови дитини.

У дитини слабко розвинені тактильні відчуття, можна спостерігати слабкий (млявий) тонус, що веде до креслення тонких, ламаних, переривчастих ліній. Є діти з підвищеним тонусом дрібної мускулатури. У цьому випадку рука дитини швидко втомлюється, вона не може закінчити роботу без додаткового відпочинку.

Дуже часто у дітей з млявими м'язами рук відзначається слабкість м'язів артикуляційного апарату. У дітей з високою пружністю м'язів дрібної моторики рук спостерігається підвищений тонус м'язів артикуляційного апарату. Впливаючи на тонус руки дитини, ми можемо впливати на тонус мовного апарату.

Розвивати дрібні м‘язи пальців та п‘ясті руки, окомір (визначати центр, середину, аркушу паперу), просторові уявлення (ліворуч, праворуч, унизу. вгорі). Вправляти дітей у різних видах штрихування готових контурів прямими, похилими, уривчастими короткими лініями.

Поради батькам:

Багато розповідати і показувати дитині, читати пізнавальну літературу, водити на екскурсії, проводити спостереження. Уважно розглядати окремі об'єкти і предмети. При цьому бажано враховувати пізнавальні переваги (інтереси) своєї дитини.

Розповідати дитині про родичів (де вони живуть, ким працюють, які вони чудові люди, ким вони доводяться дитині); про свою роботу або навчання, про тих людей, які вас оточують. Дуже привабливі для дітей спогади близьких про їхнє дитинство; про ігри, в які вони грали. При цьому можна запропонувати дитині пограти в ці ігри.

Слід попросити малюка описати ігри, в які він грає зі своїми друзями в дитячому садку. Дуже цікаві і приємні для дитини і дорослих моменти, коли виявляється, що деякі ігри пройшли через роки; в них в дитинстві грали батьки, вони як і раніше цікаві їхнім дітям.

Продовжувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день. (Чим тебе порадував сьогоднішній день? Чим засмутив? Чим здивував? І т. д.) Обговорювати і планувати всі спільні заходи разом з дитиною.

За рекомендацією педагогів проводити спеціальні мовні ігри з метою збагачення і вдосконалення лексичної сторони мовлення дитини. Так, для розвитку різних частин мови (іменників, прикметників, дієслів) можна використовувати ігрові вправи типу «Зимові слова», «Солодкі слова», «Скляні (дерев'яні, пластмасові та ін) слова»; «Ввічливі слова», «Веселі слова»,«Сумні слова»,«Спортивні слова»та інші. При цьому слід дати установку на гру:«Давай з тобою згадаємо всі можливі слова, які нагадують нам про зиму. Це - зимові слова».

У повсякденному спілкуванні продовжувати розширювати запас слів-узагальнень за рахунок уточнення їх значення та за допомогою мовних вправ типу «Магазин взуття (одягу, меблів, канцелярських товарів і т. д.)».
Продовжувати роботу зі словами-антонімами та синонімами (ігри типу «Хлопчик (дівчинка) навпаки» на закріплення слів-антонімів; ігрові вправи «Дружні слова», «Сердиті (веселі, ласкаві і т. д.) слова», «Скажи по - іншому»на закріплення слів-синонімів).

Вправляти дитину в умінні виокремлювати у різноманітних предметах частини і називати їх (наприклад, за допомогою ігрової вправи «Хто більше назве деталей (частин)?»).

Вправляти дітей у правильному вживанні дієслів. Проводити з дитиною мовні ігри типу «Хто що вміє робити?» На підбір дієслів (наприклад: «Що вміє і любить робити кішечка? Бігати, спати, хлебтати, грати, нявкати» і т. п.); «Зміни слівце» на вміння вживати і утворювати дієслова з префіксами.

У повсякденному спілкуванні з дитиною створювати мовні ситуації, що дозволяють дитині погоджувати іменники з числівниками.

Грати з дитиною в мовні ігри, рекомендовані педагогами дитячого садка. Наприклад, «Пограємо-порахуємо» (дорослий (або дитина) вибирає слово, яке треба узгодити з різними числівниками, наприклад, відро, а діти за бажанням або за вказівкою складають словосполучення (одне відро, два відра, п'ять відер і т. п. до десяти).

В ігрових ситуаціях вправляти дитину в складанні простих поширених пропозицій. Наприклад, гра типу «Мовчун та балакун»: один гравець задає основу пропозиції (мовчун), а інший (говорун) розширює основу як тільки може. (Стоїть будинок. - У зеленому лісі стоїть дерев'яний будинок. - На узліссі величезного зеленого лісу стоїть дерев'яний будинок з візерунчастими віконницями. і т. д.)

За рекомендацією педагогів проводити з дитиною спеціальні ігрові вправи з розвитку та вдосконалення звукової культури мовлення як складової частини підготовки дитини до подальшого навчання грамоті.

Для розвитку фонематичного слуху вправляти дитину у виділенні першого звуку у своєму імені, в імені оточуючих, в назві улюбленої іграшки, а потім у визначенні послідовності звуків у цих словах.

Для розвитку фонетичного слуху ділити слова на склади і визначати їх послідовність.

Слідкувати за правильним наголосом при проголошенні слів. Вправляти дитину в правильному використанні наголосів в словах, проводячи ігри типу «Так і не так»: дорослий вимовляє слова або словосполучення, поєднуючи правильне і неправильне використання наголосів, а дитина слухає і поправляє дорослого, вимовляючи слово (словосполучення) з правильним наголосом.

Закріплювати правильну вимову за допомогою скоромовок.

Навчати дитину бути ввічливим і тактовним при участі в діалозі з дорослими і дітьми. Під час бесід з дитиною демонструвати культуру ведення діалогу. Показати приклад, як потрібно вести діалог за столом, в гостях, при розмові по телефону.

Продовжувати сімейну традицію щоденного обміну враженнями про прожитий день, про сімейні і дитсадкові заходи і ін., де питання задає не тільки дорослий дитині, але і дитина дорослому. Обговорювати з дитиною спільні заходи.

Формувати усвідомлене ставлення до ведення діалогу через ненав'язливий аналіз поточного діалогу (за допомогою запитань «Ти уважно слухав (ла) мене?», «Ти зрозумів (ла), про що я тобі розповів (ла)?», «Що тобі незрозуміло?», «У тебе є до мене питання?»).

Закріплювати отримані в дитячому садку навички щодо складання зв'язних монологічних висловлювань через:

Ø складання розповідей за сімейними фотографіями, які охоплюють певний часовий відрізок (зростання малюка, літній відпочинок і т. п.);

Ø розповіді за серіями картинок (оповідання за картинами художників; комікси з доступним дитині змістом і т. п.);

Ø роботу з ілюстраціями до непрочитаних книг (за картинками в книзі визначити, про що вона (її головну ідею); хто головні герої; з чого починаються пригоди героїв; які події в ній описані (середня частина), чим закінчиться ця історія).

Вправляти в складанні елементарних описів (перерахування предметів, ознак і т. д.) через ігрові вправи типу «Наряди для Попелюшки» (опис фасонів одягу), «Машини майбутнього» (опис моделей та їх функцій), «Кімнати різних героїв» (опис інтер'єрів - кімнати Мальвіни, та інш).

Читати дітям художні твори українських класиків літератури та сучасних українських письменників, твори зарубіжних письменників, які відображають правдиву дійсність та не суперечать морально-етичним та естетичним нормам. Читати дитячі художні журнали.

Разом з дітьми переглядати та обговорювати дитячі телевізійні

передачі, мультфільми.

 

 

Орієнтири мовленнєвого розвитку:

· характеризується правильною звуковимовою;

· розуміє значення мовлення для людини;

· використовує мову в різних цілях;

· володіє силою голосу, говорить чітко, правильно, виразно.

· ефективно спілкується рідною мовою; дістає задоволення від читання (дорослим, іноді - власного);

· веде діалог невимушено і на запропоновану тему з дотриманням елементарних правил ведення діалогу (з дорослими і однолітками).

· розрізняє рідну й чужу мови; виявляє до останньої інтерес;

· рука готова до письма;

· має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;

· розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення. Називає у реченні окремі слова.

· самостійно, повно, логічно, послідовно складає розповіді (описи, творчі, сюжетні – 10-15 речень) з опорою на наочність та по пам‘яті.

· Вільно переказує літературні твори, розповідає напам‘ять невеликі вірші, загадує загадки.

· Має навички звукового аналізу нескладних слів (розрізняє голосні і приголосні звуки, місце звука у слові)

ХУДОЖНЬО - ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК

Художньо-естетичний розвиток дитини забезпечується в образотворчій, музичній та театралізованій діяльності.

Образотворча діяльність

Освітні завдання:

- розвивати у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладати основи художнього смаку. Виховувати звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими;

- знайомити дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. Розвивати здатність сприймати мистецькі твори, виявляти емоційне ставлення до зображеного;

- розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції);

- вчити використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об’ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу;

- вчити створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності;

- сприяти самостійному оволодінню дітьми технічними навичками, умінню добирати художні засоби в залежності від характеру образу, що створюється, та для здійснення свого задуму;

- спонукати дітей до експериментування з фарбами, різними художніми матеріалами;

- створити розвивальне середовище для самостійної художньої діяльності, що забезпечує самовираження дитини у мистецтві;

- спонукати до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді-малювання з елементами казки, ігри-забави, ігри-етюди, ігри-перевтілювання).

 

Орієнтовний перелік творів мистецтва:

К.Білокур, Е.Волобуєв, С.Шишко, О.Шовкуненко – осінні натюрморти.

М.Божій «Думи мої, думи», «Осінь», «Дівчина з апельсином»;

Ф.Кричевський «Три покоління», «Хлопчик з пташкою» «Дівчата»;

П.Левченко «Село взимку», «За читанням листа», «В садочку», «Вітрячок»;

А.Монастирський «Дорога», «Діти на леваді», «Цікава книжка»;

М.Пимоненко «Ярмарок», «Портрет сина художника», «Дівчинка, яка пасе гусей»;

Г.Собачко, М.Приймаченко – чарівні птахи і звірі;

Т.Яблонська «Застудилася», «У парку»;

І.Айвазовський «Схід сонця у Феодосії», «Морський берег», «Штиль на морі», «Дев’ятий вал», «Буря на Чорному морі», «Весілля в Україні», «Взяття Севастополю»; В.Васнецов «Альонушка», «Царівна-Жаба», «Іван Царевич та Сірий Вовк», «Три богатирі», «Чахлик невмирущий», «Килим-літак»;

В.Васнецов «Альонушка», «Царівна-Жаба», «Іван Царевич та Сірий Вовк», «Три богатирі», «Килим-літак»;

І.Грабар «Лютнева глазур»; І.Шишкін «Ранок у сосновому лісі», «Сосновий бір», «Ліс», «Зима», «На півночі дикій»;

П.Кончаловський «Бузок», К.Петров-Водкін «Вранішній натюрморт»; А.Куїнджі «Осінь»; «Березовий гай», «Вечір на Україні», «Місячна ніч на Дніпрі»»Дніпро вранці»

І.Левітан «Золота осінь», «Березовий гай», «Березень», «Жовтень», «Весною в лісі»;

В. Полєнов «У парку», «Ранній сніг», «Золота осінь»;

О.Саврасов «Граки прилетіли»;

В.Серов «Дівчинка з персиками».

 

Твори ужиткового мистецтва, його об’єкти:

іграшки - опішнянська, косовська, димківська:

з дерева –яворівська, богородська;

авторські іграшки; іграшки з природного матеріалу;

вироби з кераміки, килимарства, лозоплетіння, орігамі, бісероплетіння.

 

Орієнтовні теми

з малювання:

предметне: «Овочевий кошик», «Моя домашня тваринка», «Осінній натюрморт», «Тварини лісу», «Веселий клоун», «Фабрика Дідуся Мороза», «Сніжинки»,«Автопортрет», «Портрет моєї мами», «Тварини зоопарку», «Транспорт», «Птахи», «Казкові герої», «Весняні квіти».

сюжетне: «Осінній парк», «Збір урожаю», «Барви осені», «Прощання з чарівницею осінню», «Ой прийшла до нас зима», «Новорічне свято у садку», «Зимовий день», «В зимовому лісі», «Зимове місто», «Весна, весна-весняночка», «Котики-воркотики біля води», «Подорож в Космос», «Лісова школа», «У цирку», «Моя родина».

декоративне: «Фантастичні птахи»,«Незвичайні рибки», «Українська вишиванка», «Опішнянський посуд», «Казкові тварини», «Петріківські букети», «Тканий килимок», «Бабусина скриня».

з аплікації:

«Калинове намисто», «Лісовий пейзаж», «Ніч у селі», «Зваримо борщ»,

«Фрукти на тарілці», «Грибна поляна», «Горщик для каші», «Місячна зимова ніч», «Лисичка-сестричка», «Ялинкові іграшки», «Сімейка сніговиків», «Весняний букет»;

«Дід Мороз і Снігуронька», «Новорічна ялинка», «Ажурні сніжинки», «Їжачок-хитрячок», «Букет пролісків», «Скатертина-самобранка», «Веселі гномики», «Закладка для книжки», «В морському царстві»;

з ліплення:

«Дари осені», «Іжачок шукає запаси», «Ми - гончарі», «Лисичка- сестричка», «Пташка - свистулька», «Казковий птах», «Прикраси на ялинку», «Дід Мороз несе мішок», «Стоїть півник на току», «Чарівна ваза», «Івасик –Телесик на гусеняті», «Вовчок-сірий бочок»;

з конструювання:

з будівельного матеріалу: «Наш дитячий садок», «Чарівний палац», «Міст через Дніпро»,«Пароплав», «Космічна ракета»

з паперу: «Осіннє дерево», «Іжачок несе яблучка», «Закладинка для книги»,

«Книжка-складанка для малюків», «Атрибути для сюжетно-рольових ігор»,

«Сніжинки», «Човник», «Букет для мами», «Тварини» (орігамі).

з природного та покидькового матеріалу: «Троянди (з кленового листя)», «Іжачок», «Казкова тваринка», «Чудернацький птах», «Соломяний бичок»,

«Намисто для мами», «Букет квітів (з крилаток ясеня)», «Вантажна машина» (сірникові коробки), «Віночок з кульбаб», «Веселі чоловічки» (жолуді).

 

Музична діяльність

Освітні завдання:

Слухання музики:

- збагачувати музичний досвід дітей, зацікавлюючи новими вокальними та інструментальними творами композиторів – класиків, сучасних авторів та української народної музики;

- вчити дітей розрізняти верхній та нижній регістри, вступ та закінчення інструментальної програмної музики, відрізняти заспів від приспіву в піснях;

- спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору та засоби музичної виразності, розвивати вміння визначати жанрову належність музичного твору, вживати музичні терміни;

- розвивати основи музичної культури, а саме: впізнавати твори за вступом та мелодією, знати автора та назву твору; дослуховувати музичний твір до кінця; здатність слухати музику уважно, стежити за розвитком музичного образу;

- виховувати любов та інтерес до музики, бажання слухати її в повсякденному житті;

- складати про почуті мелодії казки, коротенькі оповідання, використовувати знайомі мелодії в іграх-драматизаціях.

 

Орієнтовний репертуар.

“Весела. Сумна.”, муз. Л.Бетховена, “Вальс квітів”, муз.Д.Шостаковича; “Сміливий вершник”, муз.Р.Шумана; “Колискова” В.Моцарта; “Камаринська” П.І.Чайковського;; “Італійська полька” С. Рахманінова; “Пісня жайворонка“ М.Глінки, “Шарманка” Д.Шостаковича; “Вальс”, муз Е.Гріга; ”Марш” з балету “Лускунчик”, муз.П.Чайковського; “Музична скринька”, муз.Ю.Грибоєдова; “Буратіно”, муз К.Мяскова,сл.Т.Ковалевської; “Танець ляльки Мальвіни”, муз.Львова – Компанійця.

“Гопак”, укр.нар.танець; “Гопак” з опери “Сорочинський ярмарок” муз.М.Мусоргського; “Щедрик, щедрик, щедрівочка”, українська народна пісня, обр. М.Леонтовича; українська народна пісня “Ой ходить сон”, обр.Л.Ревуцького; український народний танець “Метелиця”; “Козачок”, муз.В.Кирейка, “Иропотянка”, закарп.нар.танець, гарм.І.Свечнікова.

 

Співи:

- формувати вміння виразно співати створені композиторами та доступні народні пісні різного характеру в діапазоні ре – сі, до; співати легким звуком, дзвінко; правильно інтонувати мелодію без викрикувань, чітко артикулюючи слова, разом починати та закінчувати спів; співати злагоджено в заданому темпі; брати дихання між музичними фразами;

- навчати дітей передавати у співі характер звучання (веселий, грайливий, сумний, урочистий); динамічні відтінки (помірно – голосно та помірно – тихо), різний темп (рухливий, спокійний, плавний); протягувати довгі звуки, м´яко закінчувати ненаголошений кінець фрази; співати з музичним супроводом самостійно та без супроводу з допомогою дорослого; прислухатися до співу інших дітей; стежити за поставою, дивитись в очі слухачам, не напружувати міміку;