Дилема — комплексний розвиток чи руйнування

Сьогодні вкрай загострилося відчуття балан­сування перед прірвою невизначеності подаль­шого розвитку подій, оскільки значно поси­лилися будівні та руйнівні прояви глобалі­зації. Новітні технології, економічні та культурні сили, якими озброєне сучасне людство, акумулюють потужність у створенні більш людяного, миролюбного та демок­ратичного «світового суспільства».

Але руйнівний бік помітно переважає, бо поступово набирає нових обертів, досягає загрозливих розмірів і фактично перетво­рює сучасний світ у «світове суспільство ризику».

Це потребує більш детального розгляду двоїстості «бухгал­терії» світових відносин, які набувають незворотного характеру. Одним із суттєвих проявів глобалізації є об'єктивні плане­тарні процеси створення щільної мережі взаємозв'язків і взаємо­залежності світового співтовариства. Розширюється сфера діяль­ності, яка має транснаціональний характер. Цілком природно, що управління цією сферою може здійснюватися виключно в ме­жах однієї держави. Цей процес створення єдиної «світової систе­ми» є породженням чотирьох магістральних течій:

1. Технологічна революція приводить до прискорення комп­ресії часу і простору, зменшенню відстані і часу, необхідного для більш розгалужених комунікацій.

2. «Глобальна економіка» набирає нові оберти в незворотному процесі підкорення національних економік глобальній системі світу. Величезна маса транснаціонального фінансового капіталу потрапила в усі кутки земної кулі. Щоденні трансакції цього кап­італу досягають 1500 мільярдів доларів, руйнуючи всі локальні протекціоністські перешкоди. Сьогодні йде процес формування нової економічної географії - «світу без кордонів». ТНК тримають у своїх тенетах весь світ у пошуках дешевих ринків праці та природних багатств. Тільки 10 держав світу мають прибутки, що перевищують капітал найбільших корпорацій. Активи 500 най­потужніших економічних «монстрів» становлять фантастичну силу - більше 32 000 мільярдів доларів. Філіали компанії «Шелл» виконують операції в 130 країнах світу. За 5 останніх десятиліть багатство економічних колосів збільшилося в 6 разів. Прибутки ТНК за одне останнє десятиліття зросли на 700%.

3. Інформаційна революція за своїми результатами приводить до гомогенізації смаку, одягу, способу життя взагалі, створює «кос­мополітичну культуру», формує в пересічної людини почуття «гро­мадянина світу».

4. Мережа могутніх національних організацій - Група 8, МВФ, Рада Безпеки, Європейський Союз, а також певне дотримання прав людини і законів демократії створюють можливості формування глобального політичного устрою. Нагадаємо, що кількість демократичних режимів за останні 25 років збільши­лася з 87 до 117.

Під таким кутом зору одвічна мрія про єдине і миролюбне «світове співтовариство» здається цілком досяжною.

Але цей ідеал віддаляється, якщо взяти до уваги «темний», руйнівний бік глобалізації. Густа мережа взаємопов'язаності сама по собі не викриває соціальний характер взаємозалежності «глобалізаційного устрою».

Потрібно виділити головну обставину, яка виражає сутнісну природу цього устрою - історичну форму, яку намагається набути глобалізація. І саме в цьому розумінні можливі кілька варіантів розвитку подій:

• поступове поширення економічного добробуту або увіковічнення жебрацтва і збільшення прірви між «двома світами»;

• сприяння взаємному збагаченню культур або знищення на­ціональних культур;

• мирне співіснування або конфронтація існуючих цивілізацій;

• прокладання шляху до глобальної демократії або встанов­лення авторитарної «світової держави»;

• стабільний мир або поновлення військової конфронтації. Уперті факти із площини світових реалій переконливо свідчать,

що перевага знаходиться на боці «темних» руйнівних сил, і вка­зують на симптоми «авторитарної глобалізації».