Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Армія - знаряддя воєнної політики




Поняття армія

Армія - орган держави, призначений для проведення його політики засобами зброй­ного насильства. Армія - політичний інститут у суспільстві, визначається тим, що в державі - це уста­нова державна, відображає інтереси певних класів, соціальних спільностей, покликана відображати і захищати інтереси загаль­нодержавні. Здійснюючи управління суспільством, охороняючи його економічну і соціальну структуру, держава має на світовій арені і всередині країни свої особливі інтереси і завдання, суть та обсяг яких визначається самою природою держави. Для їх реалі­зації держава повинна піклуватися про забезпечення своєї полі­тичної могутності, без якої саме її існування залежало б від ви­падку і підлягало б небезпеці ззовні. Для захисту інтересів і недоторканості державних кордонів, територіальної цілісності і створюється спеціальна організація -- армія - реальна сила, не­обхідна опора і знаряддя верховної влади. Армія - специфічна організація - організація збройна. Армія - це основна частина воєнної організації держави особливого призначення: здатна вес­ти війну, збройну боротьбу на всіх рівнях. Все це і характеризує армію як політичний інститут. Поняття армія охоплює всі підроз­діли збройних сил країни: флот, авіацію, сухопутні війська.

Армія виникла на певному етапі розвитку суспільства. Мабуть, при певних умовах армія зникне. На сучасному етапі в Україні і за

рубежем дедалі більше і більше прихильників завойовує ідея про ненасильницьку цивілізацію. Логіка розвитку сучасних засобів збройної боротьби привела людство до висновку про немож­ливість їх застосування при вирішенні політичних суперечок і конфліктів. Цивілізація, заснована на насильстві, переживає гли­боку кризу, вихід з якої можливий тільки на шляхах пошуку нена­сильницьких засобів розв'язування соціальних суперечностей. Армія в таких умовах з органу насильства повинна трансформу­ватися в орган відвернення насильства, вирішення надзвичайних проблем суспільства (природні катастрофи, ліквідація їх наслідків та ін.). Прообраз такої армії - війська ООН.

Однак дійсність така, що армії існують і відіграють значну роль в житті всіх країн і людства. Армія - особливий соціальний інсти­тут насильства. Фрідріх Енгельс відзначає, що армія - організа­ційне об'єднання збройних людей, що утримується державою з -метою наступальної або оборонної війни. Армія - частина конкретного суспільства. Кожна армія створюється, функціонує і розвивається в системі конкретних суспільних відносин. Сус­пільство зумовлює класово-політичний облік, історичне призна­чення, соціальні функції армії, а також її місце серед інших сус­пільних організацій. Залежно від зміни типу суспільного ладу і надбудови відбувається зміна типів армії, її розвиток. Армія - не тільки частина суспільства, але й навмисно, свідомо створюваний соціальними спільностями, класами, націями, державами та їх коаліціями суспільний інститут. Не організаційна структура, не засіб комплектування і озброєння, а соціальне призначення відоб­ражають соціально-політичну суть армії. Саме соціально-полі­тичний характер і історичне спрямування суб'єкту, що утворює армію, визначає її класову суть і функції в суспільстві.

Армія - не тільки частина конкретного суспільства і свідомо ство­рюваний інститут, але й знаряддя ведення війни. Армія виступає головним знаряддям насильства політичного, тобто війни, і вико­нує функції притаманними тільки їй засобами і методами - бойовими діями. В суспільстві існують й інші збройні організації (фор­мування держбезпеки, прикордонні і внутрішні війська, міліція, воєнізована охорона та ін.), але тільки армія здатна вести тривалу збройну боротьбу в сучасній війні, зв'язану зі значними матеріаль­ними і людськими втратами.

Армія - це органічна частина політичної організації сус­пільства. Армія може бути зрозумілою тільки як компонент органі­зації суспільства, зумовлений характером політичної влади, за­собами її здійснення і специфікою воєнної політики. Воєнна політика класів і держав відображає інтерес конкретних класів і служить певній класовій меті, армія характеризується конкрет­но класовим характером і призначенням, а її діяльність має полі­тичне забарвлення. Крім того, армія ще й специфічна організадія. Специфіка армії полягає в тому, що вона є частиною воєн­ної організації держави. Воєнна організація - сукупність зброй­них сил, служби безпеки, національної гвардії, органів і підрозділів внутрішніх сил, прикордонних військ та інших об'єд­нань, створюваних для забезпечення економічного і політичного розвитку України. Армія призначена для реалізації всіх форм збройного насильства над політичними супротивниками. Тому до армії належать лише ті збройні політичні установи, що безпо­середньо займаються збройною боротьбою в ім'я політичної мети класів. Виділення такого критерію дозволяє відокремити воєн­ну організацію від інших збройних об'єднань, не зв'язаних без­посередньо з війною (воєнізована охорона) і від установ, що за­безпечують або сприяють функціонуванню воєнної організації (Добровільне суспільство сприяння армії, авіації і флоту).

Типи армії

Американський воєнний теоретик Чарльз Москос пропонує три типи суспільства і збройних сил: суспільство нейтралізації до війни, сус­пільство стримування війни, суспільство відбиття війни. Типу суспільства готовності до війни відповідає за своїми характери­стиками більшість країн НАТО та інших воєнних блоків. Більшість постійних армій будуються за принципом воєнної повинності і ви­сокої мобільності. Тип суспільство стримування війни більш ха­рактерний в 70-80-х роках для США, Канади та Великобританії з їх збройними силами: зменшуються розміри армій з переходом від масових до високооплачуваних і високотехнічних, професій­них збройних сил. Тип суспільства заперечення війни характер­ний західноєвропейським та північноатлантичним країнам (Шве­ція, Швейцарія, Канада) і їх збройні сили з переходом від існуючих великих армій до малочисельних кадрових збройних сил при наявності підготовленого резерву. Армія як знаряддя дер­жави має внутрішні та зовнішні функції. Внутрішня функція армії зводиться до того, що армія покликана, насамперед, виступати гарантом політичної стабільності суспільства. Зовнішня функція армії полягає в захисті території своєї держави від зовнішніх во­рогів, в проведенні політики держави на міжнародній арені із за­стосуванням збройного насильства.

Основне полягає в тому, що з поступовою еволюцією сучасних держав від суспільства готовності до війни до суспільства стри­мування війн і до суспільства нейтралізації війн, відповідно зміню­ються суспільний статус і функції військових.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-10-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 554 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Не будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаются великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Никола Тесла
==> читать все изречения...

2613 - | 2287 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.