Основним завданням роздрібних торговельних підприємств в умовах посилення конкуренції на споживчому ринку товарів і послуг за залучення і розширення контингенту клієнтів і їх грошових доходів є вдосконалення організації продажу товарів і підвищення якості обслуговування покупців.
Якість торгового обслуговування нерозривно пов'язана з наявністю в продажу широкого асортименту високоякісних товарів, професійними знаннями і навичками торгового персоналу, дотриманням ним правил торгівлі, установленням зручного для покупців режиму роботи магазинів, розвитком їх матеріально-технічної бази. На якість торговельного обслуговування сильний вплив чинять також форми і методи продажу товарів.
Форма продажу товарів — це сукупність засобів і методів продажу товарів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговування населення.
Роздрібний продаж товарів може здійснюватися за допомогою магазинної, позамагазинних і особливих форм продажу товарів
Безпосередні відпуск товарів покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі може здійснюватися різними методами.
Метод продажу товарів – це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у процесі продажу товарів. Існує значна кількість методів продажу товарів, вибір яких визначається такими чинниками, як форма продажу товарів, фізико-хімічні властивості товарів, стан матеріально-технічної бази тощо.
Магазинна форма продажу
Магазинна форма продажу товарів має домінуюче становище в організації торговельного обслуговування населення. У магазинах покупцям може бути наданий найширший асортимент товарів, можливості їх вибору. Застосування сучасного обладнання, правильної організації торгово-технологічного процесу, раціональної спрямованості потоків покупців, застосування гарної викладки товарів значно спрощують процес вибору товарів, підвищують культуру обслуговування. Можливість організації надання додаткових торговельних і культурно-побутових послуг створюють покупцям комфортні умови перебування на торговельних підприємствах. Однак магазинна форма продажу товарів також дещо пасивна у частині психологічного впливу на покупця з метою стимулювання його до здійснення купівлі товару, оскільки залежить від того, зайде покупець у магазин чи ні.
Безпосередній відпуск товарів покупцям у магазинах здійснюється різними методами Метод продажу товарів — сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у процесі продажу товарів. Є значна кількість методів продажу товарів, вибір яких визначається такими чинниками, як форма продажу товарів, фізико-хімічні властивості товарів, стан матеріально-технічної бази тощо.
Відпуск товарів покупцям у магазинах здійснюється різними методами, найбільш поширеними є:
1) продаж з індивідуальним обслуговуванням (продаж через прилавок);
2) продаж з відкритим доступом до товару (самообслуговування, продаж за зразками, продаж за попередніми замовленнями).
Застосування тих чи інших форм і методів продажу товарів спричинюється багатьма чинниками:
1) ринковою стратегією і тактикою підприємств;
2) наявною матеріально-технічною базою;
3) особливостями товарів та ступенем їх підготовки до продажу тощо.
Продаж товарів через прилавок обслуговування
Сутність цього методу продажу товарів, який ще називають традиційним, полягає в тому, що у процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки. Товари, відгороджені від покупців прилавком, розміщуються у такий спосіб, що їх основна маса недоступна покупцеві, а інколи — і невидима для нього. Покупці можуть отримати потрібний товар для ознайомлення і вибору тільки безпосередньо через продавця. Закінчивши обслуговування одного покупця, продавець починає обслуговувати наступного та ін.
Продаж товарів через прилавок обслуговування здійснюють продавці, які виконують операції:
1) зустріч покупця і виявлення його намірів (стосовно фасону, моделі, ціни та інших ознак товару);
2) пропонування і показ товару передбачає потребу у демонстрації кількох різновидів відповідних виробів, інших однорідних товарів, якщо потрібного товару в цей час немає у продажу, звернення уваги покупця на особливості окремих товарів;
3) допомога у виборі товару і консультація (з питань призначення товарів, відмінностей між однорідними товарами різних марок, способів їх експлуатації та особливостей догляду, відповідності пропонованих товарів сучасним тенденціям розвитку моди, розкрити товарознавчі, естетичні властивості товару, якість виробів тощо);
4) пропонування супутніх і нових товарів цього призначення, що сприяє вихованню естетичних смаків покупців;
5) проведення технологічних операцій, пов'язаних із відмірюванням, нарізанням, зважуванням товарів тощо, для якіс-ного виконання яких робоче місце продавця має бути організоване згідно з вимогами технологічних карт організації праці продавців, з урахуванням специфіки асортименту реалізовуваних товарів, особливостей технічного оснащення підприємства, застосовуваних методів продажу тощо;
6) розрахункові операції (можуть виконуватися на робочому місці як продавця, так і контролера-касира);
7) упакування і видавання покупок.
Під час продажу технічно складних товарів з гарантійним строком служби, крім перелічених операцій, продавець зобов'язаний зробити відмітку в паспорті на виріб, яка підтверджує дату реалізації і право покупця на гарантійне обслуговування, виписати товарний чек і вручити його покупцеві.
Продаж із прилавка може здійснюватися двома способами:
1) відкритої викладки, коли товари розміщуються на робочому місці продавця; покупці, не очікуючи черговості обслуговування продавцем, самостійно оглядають і вибирають потрібні товари, за потреби консультуються з продавцем;
2) закритої викладки, коли вироби розміщують у спеціально облаштованих вітринах, полицях тощо, які забезпечують зручність огляду виставлених товарів, неможливість вільного доступу до них покупців та їх збереження.
Застосування традиційного методу продажу товарів у сучасній торговельній практиці зумовлене як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. Основним об'єктивним чинником використання продажу товарів через прилавок обслуговування є наявність низки товарів, які недоцільно реалізовувати з наданням покупцям необмеженого доступу до товарної викладки, — дорогі ювелірні вироби, годинники, фотоапарати та інші специфічні, з погляду організації обслуговування покупців, товари. Серед суб'єктивних чинників, насамперед, можна назвати намагання продавців та адміністрації магазинів запобігти масовим крадіжкам товарів покупцями.
