Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроведенн€ простих та ланцюгових досл≥джень




за допомогою програми  алькул€тор (—тандартний, ≤нженерний)

 алькул€тор Ч програмна ≥м≥тац≥€ наст≥льного електронного калькул€тора. ѕризначена дл€ виконанн€ найпрост≥ших арифметичних, ≥нженерних ≥ статистичних розрахунк≥в. ћаЇ один рег≥стр памТ€т≥, даЇ змогу використовувати основн≥ та зворотн≥ алгебрањчн≥ й тригонометричн≥ функц≥њ, а також г≥пербол≥чн≥ функц≥њ; проводити обчисленн€ з числами, представленими у дв≥йков≥й, в≥с≥мков≥й, дес€тков≥й ≥ ш≥стнадц€тков≥й системах, а також виконувати де€к≥ лог≥чн≥ операц≥њ. ћаЇ два режими роботи: —тандартный Ч дл€ арифметичних розрахунк≥в ≥ »нженерный Ч дл€ математичних, ≥нженерних ≥ статистичних обчислень.

 

Ќайпрост≥ш≥ арифметичн≥ розрахунки виконуютьс€ в режим≥ —тандартный (рис. 5.27). ƒл€ переходу в цей режим у р€дку меню вибираЇмо команду ¬ид, у меню, що в≥дкриваЇтьс€, Ч пункт —тандартный. ƒ≥њ в ньому виконуютьс€ в стандартн≥й посл≥довност≥:

 

1) ввести перше число, що бере участь в операц≥њ (перший операнд). ƒл€ введенн€ можна скористатис€ мишею чи клав≥шами додатковоњ панел≥ клав≥атури (€кщо попередньо вв≥мкнуто режим NumLock). Ќеправильно введен≥ знаки видал€ютьс€ клацанн€м по кнопц≥ Backspace. Ќеправильно введене число видал€Їмо, клацнувши по кнопц≥ —≈.  нопка — скидаЇ не т≥льки введене число, а й уведений знак операц≥њ;

 

2) зак≥нчивши введенн€ першого операнда, клацаЇмо по кнопц≥ з≥ знаком арифметичноњ операц≥њ;

 

3) вводимо другий операнд;

 

4) клацаЇмо по кнопц≥ з≥ знаком Ђдор≥внюЇї Ч ≥ на панел≥ ≥ндикац≥њ зТ€вл€Їтьс€ результат.

 

ќтриманий результат можна використовувати в подальших обчисленн€х €к перший операнд наступноњ операц≥њ.

 

ѕрограма  алькул€тор п≥дтримуЇ перенесенн€ даних м≥ж додатками Windows за допомогою буфера обм≥ну.

 

1. ”вести число чи в≥добразити на панел≥ ≥ндикац≥њ результат арифметичноњ операц≥њ.

 

2. ¬ р€дку меню клацнути по кнопц≥ ѕравка. ¬ меню, що в≥дкриЇтьс€, вибрати пункт  опировать Ч значенн€ буде скоп≥йовано в буфер обм≥ну Windows.

 

3. ” документ≥, в≥дкритому в одному з додатк≥в Windows, установити покажчик миш≥ в точц≥ вставки числа ≥ клацнути правою кнопкою миш≥. ¬ контекстному меню, що в≥дкриЇтьс€, вибрати пункт ¬ставить. „исло буде вставлено в документ.

 

јналог≥чно виконуЇтьс€ ≥ зворотна операц≥€ розм≥щенн€ числа з буфера обм≥ну на панел≥ ≥ндикац≥њ  алькул€тора. якщо в буфер≥ обм≥ну м≥ститьс€ число, потр≥бно клацнути в р€дку меню програми  алькул€тор на команд≥ ѕравка й у меню, що в≥дкриЇтьс€, вибрати пункт ¬ставить. „исло з буфера обм≥ну буде введено на ѕанель индикации.

 

 алькул€тор маЇ один рег≥стр памТ€т≥, що може бути використаний дл€ збереженн€ пром≥жних результат≥в обчислень. ѕро те, що памТ€ть калькул€тора збер≥гаЇ число, св≥дчить ≥ндикатор у л≥вому верхньому кут≥ кнопковоњ панел≥ Ч на ньому загор€Їтьс€ л≥тера Ђћї.

 

ƒл€ операц≥й з памТ€ттю використовуютьс€ так≥ кнопки:

 

Ј ћ— Ч очищенн€ памТ€т≥;

 

Ј MR Ч запит до памТ€т≥ (виведенн€ числа, що збер≥гаЇтьс€ в памТ€т≥, на ѕанель ≥ндикац≥њ);

 

Ј MS Ч завантаженн€ в памТ€ть (збереженн€ в памТ€т≥ числа, що знаходитьс€ на ѕанели индикации);

 

Ј ћ+ Ч нагромадженн€ в памТ€т≥ (число, що знаходитьс€ на ѕанели индикации, додаЇтьс€ до того числа, що м≥ститьс€ в памТ€т≥; результат вводитьс€ в памТ€ть).

 

ќсобливост≥ ≥нженерного режиму роботи

 

 алькул€тор маЇ спец≥альний ≥нженерний режим роботи дл€ проведенн€ ≥нженерних, статистичних ≥ математичних розрахунк≥в (рис. 5.28).

 

–ис. 5.28

 

1. ≤нженерний режим роботи калькул€тора включаЇтьс€ командою: ¬ид/»нженерный.

 

2. ” цьому режим≥ калькул€тор маЇ три додатков≥ панел≥:

 

Ч панель статистичних функц≥й;

 

Ч панель математичних функц≥й;

 

Ч панель лог≥чних оператор≥в.

 

3. –ежим статистичних розрахунк≥в включаЇмо, клацнувши по кнопц≥ Sta, п≥сл€ чого

 

Ч в≥дкриваЇтьс€ додаткове в≥кно —татистика;

 

Ч дан≥ в цьому в≥кн≥ обробл€ютьс€ масивами;

 

Ч окрем≥ елементи засилаЇмо в масив, клацнувши по кнопц≥ Dat;

 

Ч масив обробл€Їтьс€ командами Ave (обчисленн€ середнього арифметичного елемент≥в масиву); Sum (сума значень елемент≥в масиву); s (середньоквадратичне в≥дхиленн€).

 

4. ƒ≥€ математичних функц≥й зм≥нюЇтьс€ на протилежну вв≥мкненн€м прапорц€ Inv.

 

5. ƒл€ тригонометричних функц≥й ув≥мкненн€ прапорц€ Hyp спричинюЇ виконанн€ в≥дпов≥дних г≥пербол≥чних функц≥й.

 

6. ѕ≥д час виконанн€ тригонометричних розрахунк≥в величина кута може задаватис€ в таких вигл€дах: Degrees (√радуси), Radians (–ад≥ани), Gradients (√рад≥Їнти).

 

7. ѕ≥д час виконанн€ багатоступ≥нчастих операц≥й пор€док д≥й визначаЇтьс€ прийн€тим у математиц≥ пр≥оритетом. ѕор€док д≥й можна зм≥нити за допомогою дужок.

 

8. –озрахунки виконуютьс€ в чотирьох системах численн€:

 

Ј ш≥стнадц€тков≥й (перемикач Hex);

 

Ј дес€тков≥й (перемикач Dec);

 

Ј в≥с≥мков≥й (перемикач Oct);

 

Ј дв≥йков≥й (перемикач Bin).

 

9. Ћог≥чн≥ операц≥њ Ї б≥товими Ч вони належать до б≥тового представленн€ ц≥лих чисел у дв≥йков≥й систем≥, хоча застосовуютьс€ до чисел, представлених у будь-€к≥й систем≥.

 

¬икористанн€ текстового редактора Ѕлокнот

 

Ѕлокнот Ч це найпрост≥ший текстовий редактор. …ого запуск ≥з √оловного меню виконуЇтьс€ в такий спос≥б: ѕуск/ѕрограм-мы/—тандартные/Ѕлокнот. «овн≥шн≥й вигл€д в≥кна програми подано на рис. 5.12.

 

—початку Ѕлокнот розгл€давс€ €к робочий журнал дл€ коротких зам≥ток. ѕроте практичне застосуванн€ ц≥Їњ програми ви€вилос€ ширшим. Ќин≥ вона служить переважно дл€ швидкого перегл€ду та редагуванн€ документ≥в, п≥дготовлених у формат≥ простого неформатованого тексту.“’“. ” вих≥дному стан≥ система Windows 98 настроЇна так, що подв≥йне клацанн€ по файлах, що мають розширенн€.“’“, приводить до њх в≥дкритт€ у в≥кн≥ редактора Ѕлокнот.

 

якщо програма Ѕлокнот використовуЇтьс€ €к журнал дл€ нотаток, може ви€витис€ корисним спос≥б вставки в документ штампа ≥з зазначенн€м поточного часу ≥ дати Ч це виконуЇтьс€ функц≥ональною клав≥шею F5.

 

«азначенн€ дати ≥ часу п≥д час внесенн€ доповнень у документ можна автоматизувати. ƒл€ цього в найпершому р€дку документа треба пом≥стити запис.LOG. ѕри кожному в≥дкритт≥ файла в ньому проставл€тимутьс€ дата й час внесенн€ чергового запису.

 

Ѕлокнот призначений дл€ створенн€ та редагуванн€ текстових файл≥в, що не потребують форматуванн€ ≥ не перевищують 64  байти. Ѕлокнот працюЇ лише з файлами у формат≥ (простий текст). якщо файл вимагаЇ форматуванн€ чи текст перевищуЇ 64  байти, варто використовувати текстовий редактор WordPad.

 

ƒл€ запуску блокнота можна натиснути кнопку ѕуск, вибрати команди ѕрограммы ≥ —тандартные, а пот≥м вибрати Ѕлокнот.

 

¬икористанн€ текстового редактора WordPad

 

“екстовий редактор WordPad призначений дл€ роботи з невеликими документами. WordPad п≥дтримуЇ форматуванн€ документ≥в з використанн€м р≥зних шрифт≥в ≥ стил≥в абзацу.

 

–ис. 5.29

 

Ќа в≥дм≥ну в≥д найпрост≥шого текстового редактора Ѕлокнот, програма WordPad маЇ функц≥њ текстового процесора, тобто служить не т≥льки дл€ створенн€, редагуванн€ та перегл€ду документ≥в, а й дл€ њх форматуванн€. –обоче в≥кно програми подане на рис. 5.29. ѕрограма п≥дтримуЇ технолог≥ю впровадженн€ ≥ звТ€зуванн€ обТЇкт≥в OLE, завд€ки чому можна використовувати в текст≥ ≥люстрац≥њ та мультимед≥йн≥ кл≥пи, працюЇ з ус≥ма шрифтами, встановленими в систем≥ Windows 98, у тому числ≥ й з≥ шрифтами в кодуванн≥ Unicode, ≥ нер≥дко застосовуЇтьс€ дл€ перетворенн€ формату файл≥в, що не читаютьс€ ≥ншими додатками. «апуск текстового редактора WordPad виконуЇтьс€ в такий спос≥б: ѕуск, вибрати команди ѕрограммы ≥ —тандартные, а пот≥м вибрати WordPad.

 

ќпис основних операц≥й, виконуваних у текстовому редактор≥ WordPad, ≥ використовуван≥ елементи керуванн€ наведен≥ в табл. 5.1. ¬арто мати на уваз≥, що б≥льш≥сть операц≥й маЇ к≥лька способ≥в виконанн€. ” тих випадках, коли можна скористатис€ кнопкою панел≥ ≥нструмент≥в, а не командою р€дка меню, зазначений перший спос≥б.

 

“аблиц€ 5.1

 

‘ункц≥њ текстового редактора WordPad

 

ќперац≥€ ≈лементи

керуванн€ –озм≥щенн€ ѕрим≥тка

ќперац≥њ з файлом документа

—творенн€ нового документа —творити документи ѕанель ≥нструмент≥в “ип створюваного документа вибираЇтьс€ в списку

«береженн€ нового документа ‘айл > «берегти €к –€док меню ¬ибираЇтьс€ папка, тип файла, що збер≥гаЇтьс€, («берегти €к) ≥

«береженн€ п≥сл€ редагуванн€ «берегти документ ѕанель ≥нструмент≥в

¬≥дкритт€ документа ¬≥дкрити ѕанель ≥нструмент≥в ¬ибираЇтьс€ папка, що м≥стить документ ≥нструмент≥в (Look in). якщо документ не в≥дображаЇтьс€ в папц≥, перев≥рити виб≥р типу файла

Ќастроюванн€ робочого в≥кна

ѕрихованн€ чи в≥дображенн€ панел≥ ≤нструмент≥в ¬ид > ѕанель ≥нструмент≥в –€док меню

ќперац≥€ ≈лементи

керуванн€ –озм≥щенн€ ѕрим≥тка

ѕрихованн€ чи в≥дображенн€ панел≥ форматуванн€ ¬ид > ѕанель форматуванн€ –€док меню

ѕрихованн€ чи в≥дображенн€ ƒопом≥жноњ Ћ≥н≥йки ¬ид > Ћ≥н≥йка –€док меню

ќперац≥њ з текстом

—касуванн€ останньоњ д≥њ —касувати ѕанель ≥нструмент≥в

ѕошук фрагмента «найти ѕанель ≥нструмент≥в ”водитьс€ шуканий текст (Find What) ≥нструмент≥в, пот≥м запускаЇтьс€ пошук (Find Next)

«ам≥на фрагмента ѕравка > «ам≥нити –€док меню ”водитьс€ шуканий текст (Find What), уводитьс€ текст, що зам≥н€Ї (Replace with), п≥сл€ чого запускаЇтьс€ пошук (Find Next) ≥ виробл€Їтьс€ покрокова зам≥на (Replace) чи повсюдна зам≥на (Replace all)

¬идаленн€ вид≥леного фрагмента ¬ир≥зувати ѕанель ≥нструмент≥в ¬ид≥лений фрагмент видал€Їтьс€ в буфер обм≥ну Windows.  лав≥ша ¬»ƒјЋ»“» видал€Ї вид≥лений фрагмент, минаючи буфер обм≥ну

¬ставка дати/часу ƒата/час ѕанель ≥нструмент≥в ‘ормат в≥дображенн€ дати ≥ часу вибираЇтьс€ заздалег≥дь

‘орматуванн€ тексту

«м≥на шрифту Ўрифт ѕанель форматуванн€ Ўрифт вибираЇтьс€ з≥ списку, що розкриваЇтьс€

«м≥на розм≥ру шрифту –озм≥р ѕанель форматуванн€ –озм≥р шрифту вибираЇтьс€ з≥ списку, що розкриваЇтьс€

«м≥на накресленн€ шрифту Ќап≥вжирний; ѕохилий (курсив); ѕ≥дкреслений ѕанель форматуванн€ —касуванн€ зм≥ни накресленн€ виконуЇтьс€ повтором команди

«м≥на кольору шрифту  ол≥р ѕанель форматуванн€  ол≥р вибираЇтьс€ з пал≥три, що розкриваЇтьс€

 

«м≥на вир≥внюванн€ ѕо л≥вому краю; ѕо центру; ѕо правому краю ѕанель форматуванн€

«м≥на режиму перенесенн€ тексту ¬ид > ѕараметри > “екст –€док меню ¬ибираЇтьс€ один ≥з трьох режим≥в перенесенн€ за словами Ќе робитьс€; ” межах в≥кна; ” межах пол≥в

‘орматуванн€ абзацу ‘ормат > јбзац –€док меню «адаютьс€ в≥дступи: Ћ≥вий, ѕравий ≥ ѕерший р€док

–озм≥щенн€ позиц≥й табул€ц≥њ ‘ормат > “абул€ц≥€ –€док меню  оординати позиц≥й табул€ц≥њ задаютьс€ введенн€м значенн€ в поле Tab stop position (ѕозиц≥њ табул€ц≥њ). ≤нший спос≥б Ч розм≥щенн€ маркер≥в табул€ц≥њ на л≥н≥йц≥

 

ƒрук документа

ѕопередн≥й перегл€д перед друком ѕопередн≥й перегл€д ѕанель ≥нструмент≥в

«авданн€ параметр≥в друкованоњ стор≥нки ‘айл > ћакет стор≥нки –€док меню –озм≥ри пол≥в ввод€тьс€ в груп≥ елемент≥в керуванн€ (ѕол€)

«м≥на принтера ≥ його настроювань ‘айл > ћакет стор≥нки –€док меню ¬ибираютьс€ принтер, параметри паперу, ор≥Їнтац≥€ стор≥нки, розм≥ри пол≥в

 

–обота з обТЇктами

”провадженн€ обТЇкта ¬ставка > > ќбТЇкт > —творити з файла –€док меню ѕереконайтес€ в тому, що прапорець («вТ€зок) зн€тий

«вТ€зок з обТЇктом ¬ставка > > ќбТЇкт > —творити з файла –€док меню ”становити прапорець («вТ€зок)

¬≥дображенн€ обТЇкта €к значка ¬ставка > ќбТЇкт –€док меню ”становити прапорець (у вигл€д≥ значка)

 

≤нше

 

¬иклик дов≥дковоњ системи

ƒов≥дка > ¬иклик дов≥дки

–€док меню

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 688 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2282 - | 2093 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.