Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пособи в≥дображенн€ алгоритм≥в




¬ процес≥ розробки алгоритму можуть використовуватись р≥зн≥ способи його опису, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ за простотою, наочн≥стю, компактн≥стю, м≥рою формал≥зац≥њ, ор≥Їнтац≥њ на машинну реал≥зац≥ю тощо[31].

 

‘орми запису алгоритму:

словесна або вербальна (мовна, формульно-словесна);

псевдокод (формальн≥ алгоритм≥чн≥ мови);

схемна:

структурограми (схеми Ќасс≥-Ўнайдермана);

граф≥чна (блок-схема, виконуЇтьс€ за вимогами стандарту).

 

 


ќперац≥йна система Windows X

¬икористанн€ технолог≥њ OLE дл€ обТЇднанн€ документ≥в

« р≥зних програмних засоб≥в

“ехнолог≥€ OLE призначенн€ дл€ обм≥ну даними м≥ж окремими програмами в ќ— WINDOWS. ќск≥льки ос €вл€Їтьс€ багатозадачною то ≥снуЇ можлив≥сть обм≥ну даними через загальний буфер обм≥ну. ¬ сучасних документах ≥снуЇ необх≥дн≥сть вставл€ти в них малюнки, текстов≥ фрагменти чи ≥нш≥ обЇкти, €к≥ створен≥ ≥ншими програмами. ƒл€ цього потр≥бно вид≥лити потр≥бний об'Їкт за допомогою стандартного пункту меню правка, €кий повинен бути у кожному редактор≥. ¬ид≥ливши потр≥бний фрагмент потр≥бно актив≥зувати пункт правка та його п≥дпункт копировать п≥сл€ цього потр≥бно паралельно в≥дкрити або атив≥зувати програму у €к≥й ми працюЇмо ≥з потр≥бним нам документом та актив≥зувати пункт меню правка та його п≥дпункт вставить, але перед цим потр≥бно поставити курсор на потр≥бне м≥сце у текучрму документ≥. “аку ж саму операц≥ю можна виконати клачнувши ѕ ћ мишки на м≥сц≥ вставки потр≥бного об'Їкту, п≥сл€ цього з'€витьс€ меню у €кому потр≥бно актив≥зувати пункт вставить, п≥сл€ цього на м≥сце курсора вставитьс€ вид≥лений ран≥ше об'Їкт. “ехнолог≥€ OLE в основному використовуЇтьс€ дл€ вставки об'Їкт≥в ≥з ≥нших програм: Paint, WordPad, а також ≥з ≥нших можливих встановлених програм на даному комп'ютер≥, в основному дл€ цього використовуЇтьс€ спец≥альний пункт п≥дпункту правка, €кий м≥ститьс€ майже у кожн≥й стандартн≥й програм≥ та його п≥дпункт копировать(дл€ коп≥юванн€ потр≥бного об'Їкту) спец≥альна вставка(дл€ вставки скоп≥йованого вами ран≥ше об'Їкта), що полегшуЇ вставку елемента на потр≥бне вам м≥сце. ƒл€ цого потр≥бно вид≥лити пункт меню правка та його п≥дпункт спец≥альна вставка, п≥сл€ цього з'€витьс€ в≥кно, у €кому можна встановити вс≥ потр≥бн≥ нам конф≥гурац≥њ, а саме у €кому формат≥ буде вставлений об'Їкт, вставити чи зв'€зати об'Їкт ≥з ≥ншими, вставити об'Їкт поверх тексту або у вид≥ значка, також у верхн≥й частин≥ д≥алогового в≥кна в≥дображаЇтьс€ джерело об'Їкта, програма ≥з €коњ в≥н вставл€Їтьс€ та шл€х до даного об'Їкту. ѕ≥сл€ натисканн€ кнопки ќ  вид≥лений ран≥ше вами об'Їкт вставитьс€ у вказаному вами формат≥ у вказане вами м≥сце.

 

¬исновок: ќтже € на ц≥й лабораторн≥й робот≥ навчивс€ користуватис€ ун≥кальною технолог≥Їю обм≥ну даними м≥ж програмами OLE, що значно полегшуЇ роботу ≥з дек≥лькома паралельно активними програмами, а саме вона дозвол€Ї вставл€ти будь €к≥ об'Їкти у будь потр≥бному формат≥ створен≥ в будь €ких програмах.

 

 

“ехнолог≥€ OLE це технолог≥€ роботи з об'Їктами; об'Їкт вид≥л€Їтьс€ й переноситьс€ з одного додатка в ≥нше й при цьому збер≥гаЇ вс≥ своњ властивост≥.

 

“ехнолог≥€ OLE припускаЇ на€вн≥сть:

 

Ole-сервера. ÷ей додаток, у €кому розробл€Їтьс€ об'Їкт;

 

Ole-кл≥Їнта. ÷ей додаток, у €кий вставл€Їтьс€ об'Їкт.

 

“ехнолог≥€ OLE забезпечуЇ або зв'€зок м≥ж Ole-сервером ≥ Ole-кл≥Їнтом, або включенн€ об'Їкта, розробленого в Ole-сеpвер≥, у додаток, що Ї Ole-кл≥Їнтом.

 

Ќаприклад, електронна таблиц€, розроблена в Excel, може бути включена в документ, розроблений в Word.

“ехнолог≥€ OLE (Object Linking and Embedding Ч зв'€зуванн€ й включенн€ об'Їкта) розроблена корпорац≥Їю Microsoft ≥ працюЇ в середовищ≥ Windows.

 

 

¬≥конний ≥нтерфейс

 

ѕри робот≥ з будь-€кою програмою на екран≥ диспле€ з'€вл€Їтьс€ в≥кно, що маЇ стандартний вигл€д (рис. 2.5.1) ≥ складаЇтьс€ з таких частин:

 

1 Ч кнопка системного меню, що м≥стить команди:

 

Х ¬осстановить Ч в≥дновлюЇ ром≥ри в≥кна;

 

Х ѕереместить Ч перем≥щуЇ в≥кно по екрану за допомогою клав≥шей керуванн€ курсором;

 

Х –азмер Ч зм≥нюЇ розм≥р в≥кна за допомогою клав≥шей керуванн€ курсором;

 

Х —вернуть Ч згортаЇ в≥кно ≥ переносить його значок на панель задач;

 

Х –азвернуть Ч розгортаЇ в≥кно на весь екран;

 

Х «акрыть Ч закриваЇ в≥кно. р€док заголовка в≥кна;

 

кнопка м≥н≥м≥зац≥њ (згортанн€) в≥кна;

 

кнопка максим≥зац≥њ (розгортанн€) в≥кна;

 

кнопка закритт€ в≥кна;

 

вертикальна л≥н≥йка прокручуванн€;

 

горизонтальна л≥н≥йка прокручуванн€.

 

–ис. 2.5.1. —кладов≥ частини в≥кна

 

ƒл€ перем≥щенн€ в≥кна за допомогою миш≥ необх≥дно п≥двести њњ покажчик до р€дка заголовка в≥кна, натиснути на клав≥шу миш≥ й, не в≥дпускаючи њњ, перем≥стити в≥кно у потр≥бному напр€мку.

 

ƒл€ зм≥ни розм≥р≥в в≥кна за допомогою миш≥ треба п≥двести њњ покажчик до будь-€коњ рамки або кутка в≥кна (при цьому покажчик миш≥ зм≥нюЇ вигл€д), натиснути на клав≥шу миш≥ й, не в≥дпускаючи њњ, зм≥нити розм≥р в≥кна в потр≥бному напр€мку.

 

≈лементи д≥алогового в≥кна. ¬оно може м≥стити р≥зн≥ засоби д≥алогу з користувачем (кнопки, списки, перемикач≥ тощо). ™ в≥кна з простим д≥алогом (наприклад, виб≥р кнопки з д≥Їю або кнопки ќтмена) ≥ в≥кна складноњ структури з багатьма елементами. ѕрикладом такого складного в≥кна Ї в≥кно, що з'€вл€Їтьс€ на екран≥ диспле€ п≥сл€ актив≥зац≥њ команд —ервис, ѕараметри в текстовому редактор≥ Word (рис.2.5.2).

 

–ис. 2.5.2 ≈лементи д≥алогового в≥кна

 

¬≥кно м≥стить так≥ елементи:

 

1 Ч вкладки, п≥сл€ актив≥зац≥њ €ких в≥дкриваютьс€ нов≥ п≥дв≥кна;

 

2 Ч перемикач≥ дл€ вмиканн€ (вимиканн€) вибраноњ ќѕ÷≤ѓ;

 

3 Ч пол€ з кнопками зменшенн€ та зб≥льшенн€ встановлених значень;

 

4 Ч пол€-списки, €к≥ м≥ст€ть перел≥к значень дл€ вибору;

 

5 Ч текстов≥ пол€;

 

6 Ч командн≥ кнопки (погодженн€ з установленими параметрами Ч ќ  або

 

закритт€ в≥кна без збереженн€ цих параметр≥в Ч ќтмена).

 

ƒ≥алогове в≥кно також може м≥стити: пол€-зразки Ч приклад установлених

 

параметр≥в; групи пол≥в вибору, де т≥льки один перемикач групи може бути активним.

 

 

√раф≥чний редактор Paint

 

ƒл€ початк≥вц≥в операц≥йна система Windows 95/98 маЇ граф≥чний редактор Paint, за допомогою €кого можна вивчити основн≥ прийоми роботи з комп'ютерною граф≥кою й основн≥ прийоми роботи з об'Їктами. –азом з тим, редактор Paint маЇ не т≥льки навчальне значенн€. ¬≥н виступаЇ ≥ €к базовий граф≥чний зас≥б системи Windows 95. ” тих випадках, коли в систем≥ чи в њњ додатках варто виконати €кусь операц≥ю з граф≥чним об'Їктом (наприклад, чи перегл€д редагуванн€), в≥дбуваЇтьс€ автоматичне пере завантаженн€ даного редактора.

√раф≥чний редактор Paint запускають командою ѕуск > ѕрограми > —тандартн≥ > √раф≥чний редактор Paint. ѕ≥сл€ запуску на екран≥ в≥дкриваЇтьс€ робоче в≥кно програми Paint. ¬оно складаЇтьс€ з дек≥лькох областей.

ќсновну частину в≥кна складаЇ робоча область. ћалюнок може займати €к частину робочоњ област≥, так ≥ всю њњ, ≥ нав≥ть виходити за њњ меж≥. ¬ останньому випадку по кра€х робочоњ област≥ з'€вл€тьс€ смуги прокручуванн€. Ќа границ€х малюнка розташовуютьс€ маркери зм≥ни розм≥ру (темн≥ крапки в середин≥ стор≥н ≥ по кутах малюнка).

Ћ≥воруч в≥д робочоњ област≥ розташовуЇтьс€ панель ≥нструмент≥в. ¬она м≥стить кнопки ≥нструмент≥в дл€ малюванн€. ѕри вибор≥ ≥нструмента в нижн≥й частин≥ панел≥ може з'€витис€ в≥кно дл€ додаткового настроюванн€ його властивостей.

Ќижче робочоњ област≥ розташовуЇтьс€ пал≥тра. ¬она м≥стить наб≥р кольор≥в, €к≥ можна використовувати при малюванн≥. якщо потр≥бний кол≥р у пал≥тр≥ в≥дсутн≥й, його можна створити ≥ зам≥нити ним кожний з кольор≥в пал≥три.

«м≥на розм≥ру малюнка

Ќа в≥дм≥ну в≥д зм≥ни масштабу перегл€ду, ц€ зм≥на реального розм≥ру малюнка. Ќаприклад, €кщо передбачаЇтьс€, що малюнок буде в≥дображатис€ на екран≥, що маЇ дозв≥л 640 x 480 п≥ксел≥в, нема рац≥њ робити його розм≥р 800 x 600 чи 1024 x 768 п≥кселов.

ƒл€ завданн€ розм≥ру малюнка служить команда ћалюнок > јтрибути. ѕо ц≥й команд≥ в≥дкриваЇтьс€ д≥алогове в≥кно јтрибути, у €кому можна вибрати розм≥ри малюнка, установити одиниц≥ вим≥ру (п≥ксел≥ застосовуютьс€ дл€ п≥дготовки екранних зображень, а чи дюйми сантиметри Ч дл€ п≥дготовки друкованих документ≥в) ≥ вибрати пал≥тру (чорно-б≥лу чи кольорову).

«береженн€ малюнка

як ≥ в ≥нших додатках Windows, збереженн€ документа виконують командами ‘айл > чи «берегти ‘айл > «берегти €к. ” систем≥ Windows 95/98 редактор Paint збер≥гаЇ малюнки у формат≥ BMP. ‘айли.BMP в≥др≥зн€ютьс€ великими розм≥рами, але зате з ними працюють ус≥ додатки Windows.

—истема Windows 98 ор≥Їнтована на роботу в ≤нтернет≥, а там не прийн€то передавати по пов≥льних каналах зв'€зку файли великих розм≥р≥в. “ому в систем≥ Windows 98 редактор Paint дозвол€Ї збер≥гати файли зображень у форматах.GIF ≥.JPG, що дають менш≥ розм≥ри файл≥в.

 

ќперац≥њ з кольором

ѕал≥тру кв≥т≥в у нижн≥й частин≥ в≥кна програми Paint. ¬она м≥стить невеликий наб≥р р≥зних кв≥т≥в дл€ вибору, а також особливе в≥кно л≥воруч ≥з двома накладеними квадратами.

1. ¬ерхн≥й квадрат в≥дпов≥даЇ кольору переднього плану.

2. Ќижн≥й квадрат визначаЇ фоновий кол≥р.

ѕрограма Paint дозвол€Ї в б≥льшост≥ операц≥й використовувати по своЇму вибор≥ €к кол≥р переднього плану, так ≥ фоновий кол≥р.

якщо операц≥€ виробл€Їтьс€ з використанн€м л≥воњ кнопки миш≥, застосовуЇтьс€ кол≥р переднього плану.

ѕри використанн≥ правоњ кнопки застосовуЇтьс€ фоновий кол≥р.

÷е в≥дноситьс€ до операц≥й в≥льного малюванн€, створенн€ пр€мих ≥ кривих л≥н≥й ≥ заливанн€. ≤нструмент Ћастик завжди заповнюЇ область, що очищаЇтьс€, фоновим кольором. —тандартн≥ геометричн≥ ф≥гури також заповнюютьс€ фоновим кольором.

ўоб вибрати кол≥р €к кол≥р переднього плану, клацн≥ть на ньому в пал≥тр≥ л≥вою кнопкою миш≥. ѕравий щиглик вибираЇ даний кол≥р у €кост≥ фонового.

якщо потр≥бний кол≥р у пал≥тр≥ в≥дсутн≥й, варто дв≥ч≥ клацнути на будь-€кому кольор≥ чи пал≥три дати команду ѕараметри > «м≥нити пал≥тру. ѕо ц≥й команд≥ в≥дкриваЇтьс€ д≥алогове в≥кно «м≥на пал≥три, що дозвол€Ї сформувати дов≥льний кол≥р.

≤нод≥ потр≥бно використовувати один з тих кв≥т≥в, що вже маютьс€ в малюнку, а точно визначити в≥дпов≥дний кол≥р пал≥три важко. ” цьому випадку застосовують ≥нструмент ¬иб≥р кв≥т≥в. ¬ибравши цей ≥нструмент, клацн≥ть у визначен≥й крапц≥ малюнка, ≥ њњ кол≥р автоматично буде обраний €к кол≥р переднього плану. ўиглик правою кнопкою встановлюЇ кол≥р крапки зображенн€ в €кост≥ фонового.

–обота з об'Їктами





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1098 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2069 - | 1949 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.027 с.