Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Приготувати витяжку з рослинної сировини.
3 г подрібленої рослинної сировини поміщають в колбу об'ємом 200 мл, заливають 100 мл гарячої води і залишають на 15 хв на киплячому водяному огрівнику. Вміст колби охолоджують і профільтровують через шматочок вати.
ЗАВДАННЯ 2. Провести виявлення дубильних речовин в витяжці за допомогою якісних реакцій.
Якісні реакції:
1. з формальдегідом і хлористоводневою кислотою. До 50 мл досліджуваної витяжки (концентрація дубильних речовин повинна складати приблизно 0,4 %), додають 5 мл кислоти хлористоводневої концентрованої і 15 мл формальдегіду. Суміш кип'ятять 30 хв зі зворотнім холодильником. Спостерігають зміни. Осад відфільтровують. До 10 мл фільтрату додають 10 краплин 1 % розчину залізо-амонійних квасців і 1 г кристалічного натрію ацетату. Поясніть і опишіть зміни, які спостерігаєте. Яке забарвлення реакційної суміші спостерігається при наявності гідролізованих або конденсованих дубильних речовин?
2. з розчином желатину. До 2 г досліджуваної витяжки додайте краплинами 1 % розчин желатину, не допускаючи його надлишку. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновок про наявність дубильних речовин.
3. з розчином алкалоїду. До 2 г досліджуваної витяжки додають краплинами 1 % розчин алкалоїду (хініну гідрохлориду, цитозину). Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть відповідний висновок.
4. з солями заліза. До 2 г досліджуваної витяжки додають 4-5 краплин залізо-амонійних квасців; хімічну групу дубильних речовин визначають за забарвленням утвореного комплексу.
5. з розчином ацетату свинцю. До 2 г досліджуваної витяжки додають 4 мл 10 % розчину кислоти ацетатної і 2 мл 10 % розчину свинцю ацетату. Утворюється осад (яка група дубильних сполук?), який відфільтровують. До фільтрату додають кілька краплин 1 % розчину залізо-амонійних квасців. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновки.
6. з бромною водою. Реакцію виконують під витяжкою. До 5 г досліджуваної витяжки додають краплинами 2 % розчин бромної води до появи запаху брому. При наявності якої групи дубильних речовин утворюється осад? Опишіть зміни, які спостерігаєте.
ЗАВДАННЯ 3. Провести хроматографічне визначення катехінів в ЛРС.
Водну витяжку сировини, яка містить катехіни (що залишилась після проведення якісних реакцій), використовують для хроматографічного аналізу. На хроматографічний папір наносять приблизно 0,5 мл витяжки так, щоб площа нанесеної плями не перевищувала 10 мм2 (діаметр плями менше 4 мм). Можна також 5 мл випарувати на водяному огрівнику до об'єму 0,5 мл і тонким капіляром 0,1 мл наносити на хроматоргаму. Паралельно на лінію старту наносять розчини "свідків". Потім смужку хроматографічного паперу з нанесеними речовинами підписують простим олівцем і помістіть в камеру, насичену системою розчинників н-бутонол – ацетатна кислота – вода (4:5:1) і хроматографують до того часу, поки фронт системи розчинників не підніметься на висоту 15-20 см (2-3 год.). Після цього хроматограму підсушують в сушильній шафі при 100-120 °С і оприскують 1 % розчином ваніліну в кислоті хлористоводневій концентрованій. Катехіни проявляють у вигляді рожевих плям. Треба мати на увазі, що таке саме забарвлення дають флороглюцин і деякі флавоноїди з подібним розміщенням гідроскильних груп. Плями обведіть олівцем і розрахуйте значення Rf. Згідно результатів Бредфілд і Брейт-Сміт (1962), які проводили хроматографію на папері в тій же системі розчинників, катехіни мають наступні значення Rf: l-галокатехін – 0,47; d-галокатехін – 0,57; l-епікатехін – 0,65; l-галокатехін-3-галат – 0,77; d-катехін – 0,76; l-епікатехін-3-галат – 0,86.
ЗАВДАННЯ 4. Визначити кількісний вміст дубильних речовин в ЛРС.
Біля 2 г (точна навжка) подрібненої сировини, просіяної через сито діаметром 3 мм, заливають 250 мл киплячої води і нагрівають на киплячому водяному огрівнику з зворотнім холодильником протягом 30 хв. Рідину охолоджують до кімнатної температури і профільтровують через вату. 25 мл водної витяжки переносять в конічну колбу на 750 мл, додають 500 мл води, 25 мл розчину індігосульфокислоти і титрують при постійному помішуванні 0,1 н розчином калію перманганату до появи золотисто-жовтого забарвлення.
1 мл 0,1 н розчину калію перманганату відповідає 0,004157 г дубильних речовин в перерахунку на танін. Паралельно проводять контрольний дослід. Для цього титрують 25 мл індигосульфокислоти в 525 мл води. Розрахунок кількотсі дубильних речовин проводять за формулою:
Х = ((а - б) · К · 0,004157 · 250 · 100) / (Р · 25) %, де
а – кількість мл 0,1 н. розчину калію перманганату, який пішов на титрування дубильних речон в наважці рослинної сировини;
б - кількість мл 0,1 н. розчину калію перманганату, який пішов на титрування 25 мл індигосульфокислоти в контрольному досліді;
К – коефіцієнт поправки до 0,1 н. розчину калію перманганату;
Р – наважка рослинної сировини в г;
0,004157 – кількість дубильних речовин в перерахунку на танін, що відповідає 1 мл 0,1 н розчину перманганату калію.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с. - С. 305 – 317.
2. Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с. – С. 233 – 235, 279 – 280, 291 – 293, 357 – 359.
3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с. - С. 9 - 10, 59, 271 - 274, 489 - 492.
4. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 548 с.
5. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
6. Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 191 - 213.
7. Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує фенольні сполуки. Навчально-методичний посібник з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / А.Р. Грицик, М.В. Мельник, Л.М. Грицик. – Львів: ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», 2010. – 52 с.
Додаткова
8. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
9. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
10. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
