Самостійна аудиторна робота. Виконати лабораторні роботи:

Виконати лабораторні роботи:

ЗАВДАННЯ 1. Провести виявлення антраценпохідних за допомогою якісних реакцій.

а) реакція мікросублімаціі: 0,2 г подрібненої сировини поміщають в суху пробірку і обережно нагрівають на полум'ї пальника, тримаючи пробірку майже горизонтально. Похідні антрацену сублімують і осідають на стінках пробірки у вигляді жовтих кристалів. Після охолодження пробірки сублімат, що утворився на її стінках, переносять в іншу пробірку і додають краплину 5%-го спиртового розчину натрію гідроксиду. Відмічають характер забарвлення.

б) реакція Чірха: 0,5 г подрібненої сировини заливають 5 мл води очищеної, кип'ятять 5 хв і профільтровують у пробірку. До фільтрату додають 5% спиртовий розчин NaOH. Відмічають характер забарвлення.

в) реакція Борнтрегера: 1,0 г подрібненої сировини вносять у колбу, заливають 10 мл 10% спиртового розчину NaOH, кип'ятять кілька хвилин і профільтровують у пробірку. Після охолодження фільтрат підкислюють 10% кислотою хлористоводневою до слабо-кислої реакції (за універсальним індикатором), переносять у роздільну лійку і екстрагують 10 мл хлороформу. Після відстоювання шар хлороформу забарвлюється в жовтий колір (похідні антрахінону). 5 мл хлороформного екстракту збовтують у пробірці з 5 мл 5% спиртового розчину NH4OH. Відмічають характер забарвлення аміачного шару.

г) реакція з ацетатом магнію: 5 мл хлороформної витяжки антраценпохідних, отриманих при проведенні реакції Борнтрегера, перенеосять у фарфорову чашку і випарюють до сухого залишку, який розчиняють в 2 мл етанолу. До 1 мл отриманого розчину додають 1 мл 1% розчину магнію ацетату в метанолі. Відмічають характер забарвлення.

ЗАВДАННЯ 2. Провести розділення та ідентифікацію антраценпохідних методом хроматографії.

Спиртовий розчин отриманих антраценпохідних (1мл), який залишився після проведення реакціі з ацетатом магнію, наносять на лінію старту хроматографічної пластинки "Силуфол" і хроматографують в системі розчинників бензол-етанол (8:2). Паралельно на лінію старту наносять зразки достовірних антрахінонів ("свідків"). Після розділення суми антраценпохідних хроматограми сушать і розглядають при денному та УФ-світлі до і після проявлення 5% спиртовим розчином NaOH або парами аміаку.

Відмічають характер забарвлення та флюоресценцію плям, розраховують величини Rf антрахінонів. Порівнюють величини Rf, характер забарвлення та флюоресценцію плям досліджуваного екстракту і "свідків". Замальовують хроматограми, нумерують плями антраценпохідних.

ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитися із методикою визначення кількісного вмісту антраценпохідних в досліджуваній сировині.

1. Екстракція.

Подрібнюють 1,0г сировини до розміру частин 1-3 мм і точну наважку (0,05 г) поміщають в колбу на 100 мл зі шліфом. Додають 7,5 мл льодяної кислоти оцтової. Суміш нагрівають на киплячому водяному огрівнику зі зворотним холодильником протягом 15 хв. Вміст колби охолоджують, додають через холодильник 30 мл диетилового ефіру та кип'ятять на водяному огрівнику 15 хв. Суміш охолоджують, проціджують крізь вату до ділильної лійки місткістю 300 мл. Вату промивають 20 мл диетилового ефіру і поміщають її в колбу з сировиною, кип'ятять 10 хв на водяній бані. Ефірну витяжку охолоджують, проціджують крізь вату у ту ж ділильну лійку. Колбу двічі ополоскують ефіром (по 10 мл) та проціджують крізь вату.

2. Очищення.

Обережно по стінках до об'єднаного ефірно-оцтового витягу додають 100 мл 5%-го розчину натрію гідроксиду, що вміщує 2% аміаку. Обережно перемішують 5-7 хв. Після повного розшарування рідини нижній шар червоного кольору зливають до мірної колби вмістом 250 мл. Ефірний шар обробляють порціями по 20 мл лужно-аміачного розчину до припинення забарвлення рідини. Об'єм розчину у мірній колбі доводять лужно-аміачним розчином до мітки.

3. Окислення відновлених форм антраценпохідних.

25 мл одержаної забарвленої рідини поміщають у колбу ємкістю 100 мл та нагрівають зі зворотним холодильником на водяному огрівнику 15 хв.

4. Визначення оптичної густини лужно-аміачного розчину.

Розчин охолоджують і вимірюють його оптичну густину на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 540 нм в кюветі товщиною шару 10 мм, використовуючи для порівняння лужно-аміачний розчин. При надмірній інтенсивності забарвлення досліджуваний розчин при колориметруванні розводять лужно-аміачним розчином.

Концентрацію антраценпохідних, що виражена в істизині (1,8-діоксиантрахінон), визначають за калібрувальним графіком по хлориду кобальту.

5. Обчислення.

Кількісний вміст антраценпохідних в перерахунку на істизин у відсотках /Х/ і абсолютно суху сировину обчислюють за формулою:

Х=(С · 250 · 100 · 100) /((m · (100 – W)), де

С – вміст антраценпохідних в перерахунку на істизин в 1 мл колориметрованого розчину, знайдений за калібрувальним графіком в г;

m – наважка сировини в г;

W – вологість сировини в %.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.

2. Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.

3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.

4. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.

5. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.

6. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.

7. Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує фенольні сполуки. Навчально-методичний посібник з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / А.Р. Грицик, М.В. Мельник, Л.М. Грицик. – Львів: ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», 2010. – 52 с.

Додаткова

8. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.

9. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.

 

ТЕМА: Дубильні речовини.

АКТУАЛЬНІСТЬ: дубильні речовини – це група поліфенольних сполук, які проявляють різну фармакологічну активність: в’яжучу, кровоспинну, бактерицидну, протизапальну та ін. В даний час відомо близько 30 препаратів, які мають у своєму складі дубильні речовини та застосовуються при ентероколітах, колітах, маткових та гемороїдальних кровотечах, гінгівітах, стоматитах. Знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними при засвоєнні деяких розділів фармакології, фітотерапії, а також в практичній діяльності провізора.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ:

· правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує дубильні речовини;

· діагностичні зовнішні та мікроскопічні ознаки ЛРС, що вміщує дубильні речовини;

· використання ЛРС, що вміщує дубильні речовини, в медицині та фармації.

ВМІТИ:

· встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують дубильні речовини за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;

· встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;

· ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.