Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися з приготуванням витяжки із рослинної сировини, що вміщує флавоноїди.
2 г подрібненої рослинної сировини поміщають в колбу зі шліфом на 250 мл і заливають 50 мл 80% етилового спирту. Колбу з'єднують з зворотнім холодильником і нагрівайте на киплячому водяному огрівнику протягом 30 хв. Гарячу спиртову витяжку відфільтровують і випаровують на водяному огрівнику до 3-4 мл. До залишку додають 15-20 мл гарячої очищеної води, перемішують і продовжують нагрівати до повного видалення спирту (відсутність запаху). Водну витяжку профільтровують через паперовий фільтр, переносять в ділильну лійку і змішують з 15 мл хлороформу. Після розділення очищену водну витяжку (верхній шар) досліджують на наявність флавоноїдів за допомогою хроматографічного методу (5 мл витяжки) і реакцій ідентифікації.
ЗАВДАННЯ 2. Провести виявлення флавоноїдів у витяжці за допомогою реакцій ідентифікації та хроматографії.
Реакції ідентифікації.
1. До 1 мл витяжки додають 5 – 8 крапель відповідного реактиву: кислоти хлористоводневої конц., 10% розчину NaOH, 3% розчину FeCl3, 10% розчину АІСl3, 2 % розчину ацетату свинцю основного. Відмічають результати реакцій.
2. Ціанідинова реакція. До 2 мл витяжки додають 0,5 мл етанолу і 5-6 крапель кислоти хлористоводневої конц. Реакційну суміш нагрівають 4-5 хв на киплячому водяному огрівнику, потім додають 10-15 мг металічного магнію або цинку. Через 3-5 відмічають результат реакції.
В протоколі написати хімізм реакцій: ціанідинової, Вільсона, із солями важких металів.
Всі результати якісних реакцій оформляють у вигляді таблиці.
Таблиця 1. Результати якісних реакцій на флавоноїди
| № п/п | Реактив | Результат реакції (колір, осад, інші зміни) | Висновок про наявність флавоноїдів |
Хроматографічне виявлення флавоноїдів.
5 мл витяжки випарюють в фарфоровій чашці на водяному огрівнику і залишок розчиніть в 1 мл етанолу. На стартову лінію хроматографічного паперу наносять 5-6 крапель одержаного спиртового розчину і 2-3 краплі розчинів "свідків". Пластинку поміщають в камеру з системою розчинників 15% кислота оцтова або н-бутанол-оцтова кислота - вода (4:1:2). Після підняття фронту розчинника на висоту 10-12 см хроматограми підсушують і проявляють 5 % спиртовим розчином алюмінію хлориду або конц. розчином аміаку і спостерігають плями флавоноїдів при денному і УФ-світлі. На основі величин Rf флавоноїдів сировини і достовірних зразків роблять висновок про їх ідентичність.
ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитись із методикою визначення кількісного вмісту флавоноїдів у ЛРС.
Методичні вказівки. (кількісне визначення рутину в пуп’янках софори японської (ТФС 42-341-74)
2 г (точна наважка) подрібненої сировини (сито з розміром отворів 0,5 мм за ГОСТ 3924-47) поміщають в конічну колбу з притертим корком об’ємом 750-1000 мл, додають 5 г кварцового піску (пісок нормальний для випробувань цементів за ГОСТ 6139-52, розмір частинок 0,5-1,0 мм), 15 скляних кульок розміром 5-10 мм, 150 мл метилового спирту, струшують на вібраційному апараті і настоюють протягом 18 год. Метанольну витяжку відфільтровують через складчастий фільтр.
На стартову лінію хроматографічного паперу розміром 14X55 см наносять мікропіпеткою 0,20 мл метанольної витяжки. Хроматограму підсушують на повітрі протягом 5 хв і проводять хроматографування нисхідним способом в 15 % кислоті оцтовій до того часу, поки шар розчинника на папері не пройде 30 см (3,5 год). Хроматограму підсушують на повітрі до зникнення запаху кислоти оцтової (3-4 год) і переглядають в УФ світлі при 254 нм. Рутин проявляється у вигляді жовто-коричневої плями з Rf біля 0,70. Папір з плямою рутину вирізають, ріжуть на маленькі шматочки, поміщають в колбу зі шліфом об'ємом 100 мл, заливають 30 мл 60 % розчину метилового спирту і струшують 4 год на вібраційному апараті. Елюат відфільтровують і визначають його оптичну густину на спектрофотометрі при 358 нм в кюветі з товщиною шару 1 см по відношеню до елюату (60 % розчин метилового спирту) з рівним за площею папером, який хроматографують за аналогічних умов без речовини.
Паралельно вимірюють оптичну густину розчину стандартного зразка рутину.
Вміст рутину в відсотках (Х) в сировині обчислюють за формулою:
Х = (D1· С0 · V1 · V3 · 100 · 100) / (D0 · а · V2 · (100 – W), де
D1 – оптична густина досліджуваного розчину;
D0 - оптична густина стандартного розчину;
С0 – наважка стандартного зразка рутину в г;
а - наважка сировини в г;
V1 – загальний об'єм витяжки в мл;
V2 - об'єм витяжки, нанесеної на хроматограму в мл;
V3 - об'єм елюату в мл;
W – вологість сировини в %.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
2. Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
4. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
5. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
6. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
7. Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
8. Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
9. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
10. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
11. Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
12. Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА: Хінони.
АКТУАЛЬНІСТЬ: похідні антрахінону та продуктів його відновлення – антрону і антранолу найчастіше зустрічаються в рослинах родин Rubiaceae, Rhamnaceae, Polygonaceae, Fabaceae, Liliaceae та ін. Також вони знайдені в лишайниках, грибах, бактеріях, деяких комахах та морських організмах. В залежності від структури вуглецевого скелету природні антраценпохідні поділяють на 3 основні групи: мономери, димери та конденсовані сполуки. Незважаючи на подібну хімічну структуру похідні антрацену проявляють різну фармакологічну дію (послаблюючу, спазмолітичну, сечогінну, нефролітичну, в'яжучу, бактерицидну та протизапальну).
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
· правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує антраценпохідні;
· хімічний склад ЛРС;
· використання ЛРС, що вміщує антраценпохідні в медицині та фармації.
ВМІТИ:
· встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують антраценпохідні за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
· встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
· ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
