Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура грошового ринку




 

 


 


3. ѕопит на грош≥

“еор≥€ попиту на грош≥ базуЇтьс€ на "р≥вн€нн≥ обм≥ну" ≤. ‘≥шера, €ке аргументуЇ пр€му взаЇмозалежн≥сть м≥ж к≥льк≥стю необх≥дних дл€ об≥гу грошей ≥ швидк≥стю њх об≥гу, з одного боку, та абсолютним р≥внем ц≥н ≥ реальним обс€гом виробництва, з ≥ншо≠го.  ласичне формулюванн€ ц≥Їњ теор≥њ маЇ вигл€д [2]:

м = рд, (з.≥)

де ћ - к≥льк≥сть грошей, що перебуваЇ в об≥гу (пропозиц≥€ гро≠шей); V - швидк≥сть об≥гу грошей; – ~ р≥вень ц≥н; <2 - реальний валовий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ), або реальний обс€г вироб≠ництва.

«г≥дно з цим р≥вн€нн€м можна визначити грошову масу, необ≠х≥дну дл€ розм≥щенн€ та реал≥зац≥њ реального продукту:

ћ = –в/”. (3.2)

ќднак грошова маса, €к правило, значно менша (¬¬ѕ) в ≥ндек≠сованих ц≥нах (–д), оск≥льки швидк≥сть об≥гу грошей становить к≥лька оборот≥в за р≥к.

≤ндекс ц≥н:.

– = ћ”/<2. (3.3)

‘ормула виражаЇ пр€му пропорц≥йну залежн≥сть ц≥н в≥д к≥лькост≥ грошей в об≥гу.

Ўвидк≥сть об≥гу грошей:

” = –()/ћ. (3.4)

ќск≥льки швидк≥сть об≥гу грошей (V) обернень пропорц≥йна њх к≥лькост≥ (ћ), то високе значенн€ V зменшуЇ потребу в грошах, в њх додатков≥й ем≥с≥њ.

якщо виходити з припущенн€, що пропозиц≥€ грошей на рин≠ку маЇ дор≥внювати величин≥ попиту на них, то в такому раз≥ параметр ћ можна зам≥нити на параметр ћи - величину попиту на грош≥, тобто к≥льк≥сть грошей, €ку економ≥чн≥ агенти бажа≠ють зберегти €к частку своњх портфел≥в актив≥в. “од≥ формула попиту матиме вигл€д:

ћ= –()/” (3.5)

≥ св≥дчить вона про те, що к≥льк≥сть грошей, необх≥дна дл€ об≥гу, пр€мо пропорц≥йна реальному обс€гов≥ виробництва та оберне≠но пропорц≥йна швидкост≥ об≥гу грошей (V).

„инники впливу на попит на грош≥. «'€суванн€ мотив≥в, €к≥ заохочують економ≥чних суб'Їкт≥в нагромаджувати грош≥, даЇ можлив≥сть визначити чинники, €к≥ впливають на ц≥ мотиви, а значить - на динам≥ку попиту на грош≥ [1].

ѕредставники вс≥х теоретичних концепц≥й попиту на грош≥ визнають зм≥ну обс€г≥в виробництва (або обс€г≥в нац≥онального доходу) ключовим чинником впливу на попит. ÷ей вплив обу≠мовлюЇтьс€ трансакц≥йним мотивом нагромадженн€ грошей - чим б≥льший обс€г виробництва валового нац≥онального продукту, а отже, й нац≥онального доходу, тим б≥льшим може бути обс€г опе≠рац≥й щодо його реал≥зац≥њ ≥ тим б≥льшим маЇ бути запас грошей дл€ виконанн€ цих операц≥й.

«м≥на обс€гу валового нац≥онального продукту у свою чергу визначаЇтьс€ двома самост≥йними чинниками - динам≥кою р≥вн€ ц≥н та р≥вн€ реального обс€гу виробництва, кожний з €ких може д≥€ти незалежно один в≥д одного. Ќаприклад, абсолютний р≥вень ц≥н може зростати при незм≥нному обс€гу реального виробницт≠ва, ≥ навпаки, останн≥й може зростати за незм≥нного р≥вн€ ц≥н, чи обидва показники можуть зростати водночас, але р≥зними тем≠пами. “ому зм≥ну абсолютного р≥вн€ ц≥н та реального обс€гу ви≠робництва можна розгл€дати €к самост≥йн≥ чинники впливу на попит на грош≥.

ѕопит на грош≥ ≥ норма процента. як в≥домо, грошов≥ зао≠щадженн€ можуть збер≥гатис€ за бажанн€м власника грошей в альтернативних формах: њх можна розм≥стити у ф≥нансов≥ акти≠ви (ц≥нн≥ папери, строков≥ вклади та депозити тощо) або збер≥га≠ти у л≥кв≥дн≥й форм≥ (гот≥вкових або депозитних) грошей. ¬≥до≠мо, що заощадженн€ у форм≥ ф≥нансових актив≥в забезпечують њхн≥м власникам дох≥д у вигл€д≥ певного процента, тод≥ €к збер≥≠ганн€ актив≥в у форм≥ грошей не дають жодного доходу. ≤ все-таки люди вол≥ють тримати частку своњх актив≥в саме у грошов≥й форм≥, а не в ≥нших альтернативних формах: ¬еличина грошей, що перебуваЇ на руках у населенн€, залежить в≥д нагальних ви≠трат та вигод. ” зв'€зку з цим вир≥шенн€ питанн€ про збер≥ганн€ грошей у форм≥ касових залишк≥в чи ф≥нансових актив≥в здеб≥ль≠шого залежить в≥д норми процента, що в економ≥чн≥й теор≥њ трак≠туЇтьс€ €к показник альтернативноњ вартост≥ заощадженн€ гро≠шей. “обто, зростанн€ альтернативноњ вартост≥ збер≥ганн€ гро≠шей зменшуЇ попит на реальн≥ грошов≥ залишки.

—учасна теор≥€ грошей, кр≥м цих трьох, що вже стали традиц≥й≠ними, почала визнавати ще р€д чинник≥в впливу на попит, €к≥

можна умовно назвати нов≥тн≥ми. ÷е, зокрема, накопиченн€ ба≠гатства, ≥нфл€ц≥€, зм≥ни в оч≥куванн€х перспектив щодо кон'юнк≠тури ринку та ≥н.

„инник накопиченн€ багатства пол€гаЇ в тому, що економ≥чн≥ суб'Їкти, накопичуючи багатство у форм≥ р≥зних актив≥в, в≥дносно р≥вном≥рно розм≥щують прир≥ст його м≥ж ус≥ма видами актив≥в, у тому числ≥ й у вигл€д≥ запасу грошей. ”насл≥док цього в м≥ру зб≥льшенн€ маси багатства зростатиме ≥ попит на грош≥.

„инник ≥нфл€ц≥њ впливаЇ на попит на грош≥ у к≥лькох напр€≠мах. ¬ умовах ≥нфл€ц≥йного зростанн€ ц≥н запас грошей, €кий мають у своЇму розпор€дженн≥ економ≥чн≥ суб'Їкти, неминуче знец≥нюЇтьс€, ≥ вони зазнають втрат, що само по соб≥ провокуЇ скороченн€ њх попиту на грош≥.  р≥м того, ≥нфл€ц≥йне зростанн€ ц≥н неминуче п≥дштовхуЇ вгору ставку процента ≥ вс≥ ≥нш≥ оч≥ку≠ван≥ доходи на альтернативн≥ грошам види актив≥в. ”насл≥док цього буде зростати альтернативна варт≥сть грошових запас≥в ≥ скорочуватис€ попит на грош≥. –азом з тим сл≥д пам'€тати, що зростанн€ ц≥н Ї чинником позитивного впливу на попит, €кщо воно не значне ≥ не провокуЇ ≥нфл€ц≥йних оч≥кувань.

« ≥нфл€ц≥йними оч≥куванн€ми т≥сно перепл≥таютьс€ оч≥куван≠н€ пог≥ршенн€ кон'юнктури ринк≥в узагал≥, зокрема скороченн€ товарноњ пропозиц≥њ, посиленн€ товарного деф≥циту, пог≥ршенн€ €кост≥ продукц≥њ тощо. ¬ ус≥х цих випадках економ≥чн≥ суб'Їкти в≥ддадуть перевагу накопиченню багатства у товарн≥й форм≥, а не у грошов≥й, ≥ попит на грош≥ скоротитьс€.

 

3.4. ѕропозиц≥€ грошей

√рошовий ринок, €к зазначалос€ ран≥ше, в≥дображаЇ сп≥вв≥дно≠шенн€ попиту ≥ пропозиц≥њ на грош≥. ѕропозиц≥€ грошей за моне≠тарною теор≥Їю Ї альтернативою щодо попиту на грош≥. “обто це дв≥ непод≥льн≥ ≥ водночас протилежн≥ категор≥њ, два боки одно≠го економ≥чного механ≥зму.

_ —уть пропозиц≥њ грошей пол€гаЇ в тому, що економ≥чн≥ субТЇкти в будь-€кий момент мають у своЇму розпор€дженн≥ певний запас грошей, €к≥ вони можуть за спри€тливих обста≠вин спр€мувати в оборот.

” систем≥ теоретичного анал≥зу пропозиц≥њ грошей важливе м≥сце пос≥даЇ показник грошовоњ бази, що часто використовуЇть≠с€ дл€ визначенн€ потенц≥йних можливостей розвитку ем≥с≥йного процесу та прогнозуванн€ динам≥ки грошовоњ маси. —кладовими грошовоњ бази Ї обов'€зков≥ банк≥вськ≥ резерви (касова гот≥вка та депозити у центральному банку), а також гот≥вков≥ грош≥, що перебувають в об≥гу поза банк≥вською системою.

≈лементи, що вход€ть до складу грошовоњ бази (ћ»), можна представити у вигл€д≥:

ћ»= ≥≤ +  с + —”, (3.7)

де ћ≥г - грошова база;  с{ - сума обов'€зкових резерв≥в на вкла≠дах до вимоги;  1 - сума обов'€зкових резерв≥в за строковими вкладами;  с - наднормативн≥ резерви; —” - гот≥вка в об≥гу.

—творенн€ грошовоњ бази, що Ї основою ем≥с≥њ, зд≥йснюЇтьс€ п≥д впливом багатьох чинник≥в.

 

ќсновн≥ чинники, п≥д впливом €ких зд≥йснюЇтьс€ створенн€ грошовоњ бази

зб≥льшенн€ зобовТ€зань комерц≥йних банк≥в за кредитами, от≠риманими в≥д центрального банку; чист≥ ≥ноземн≥ активи (зб≥льшенн€ або зменшенн€ сальдо ≥ноземних актив≥в), за умов њхньоњ конвертац≥њ у нац≥ональ≠ну валюту викликаЇ розширенн€ або звуженн€ грошовоњ бази; чист≥ зобов'€занн€ ур€ду (зростанн€ ф≥нансових зобов'€≠зань ур€ду перед центральним банком, що виникають внас≠л≥док ф≥нансуванн€ деф≥циту бюджету у вигл€д≥ обл≥гац≥й державноњ позики),> не резервн≥ зобов'€занн€ банк≥вських установ (кап≥тал ≥ при≠буток в≥д ем≥с≥йноњ д≥€льност≥, некласиф≥кован≥ активи ≥ па≠сиви, ≥нш≥ зобов'€занн€) [3,4]. ќтже, значна к≥льк≥сть чинник≥в, що впливають на обс€ги гро≠шовоњ бази, визначаЇтьс€ загальноеконом≥чними обставинами ≥ тому не може регулюватис€ безпосередньо центральним банком, тобто шл€хом адм≥н≥струванн€. “ут треба використовувати еко≠ном≥чн≥ важел≥, й ефект кредитного мультипл≥катора п≥дтверджуЇ цей важливий дл€ теор≥њ грошей ≥ ем≥с≥йноњ практики висновок.

≈фект кредитного мультипл≥катора, що у теор≥њ грошей маЇ назву багаторазовоњ експанс≥њ банк≥вських депозит≥в, пол€гаЇ в автоматичному розширенн≥ ем≥с≥йного процесу, €кий зд≥йснюЇтьс€ за рахунок багаторазових примножень сформованих у банк≥вськ≥й систем≥ нових резерв≥в ≥ характеризуЇ спос≥б функц≥онуванн€ не окремого банку, а банк≥вськоњ кредитноњ системи в ц≥лому.

ѕроцес мультипл≥кац≥њ пов'€заний з надходженн€м нових гро≠шей (депозит≥в) до комерц≥йних банк≥в. Ќадходженн€ можуть бути:

> гот≥вкою;

> в≥0д. операц≥й на в≥дкритому ринку ц≥нних папер≥в до скарб≠ниц≥;

> чеками, виписаними на ≥нший банк; кредитами центрального банку.

–озгл€немо механ≥зм мультипл≥кац≥йного ефекту. Ќаприклад, у банку ј на депозитному рахунку розм≥щено поточний вклад у сум≥ 10 000 грн. ƒ≥йсна норма обов'€зкового резерву становить 10%. ” цьому раз≥ 1000 грн. треба перерахувати на резервний рахунок, а решта суми - 9 000 грн. становитиме наднорматив≠ний резерв банку, тобто його власний ем≥с≥йний фонд. Ќадал≥ банк ј може розм≥стити св≥й наднормативний резерв (9 000 грн.) в ≥ншо≠му банку Ѕ, €кий отримаЇ нову депозитну суму - 9 000 грн. ƒ≥њ банку Ѕ схож≥ на д≥њ банку ј: в≥н також перераховуЇ з≥ суми вкладу на рахунок резервного фонду дес€ть в≥дсотк≥в, €к≥ становл€ть 900 грн., а решта - 8100 грн. - стаЇ наднормативним резервом банку Ѕ ≥ також може бути розм≥щена в ≥ншому банку - банку ¬ ≥ т.д.

≈фект кредитного мультипл≥катора виникаЇ не лише у м≥жбанк≥вських операц≥€х, а й п≥д час наданн€ кредиту не банкам, а кл≥Їнтам - п≥дприЇмствам ≥ комерц≥йним орган≥зац≥€м. ”склад≠нитьс€ лише процес надходженн€ кредитних ресурс≥в. якщо при≠пустити, що вс≥ грошов≥ ресурси, отриман≥ небанк≥вським секто≠ром в≥д комерц≥йних банк≥в, повернутьс€ назад у банк≥вську сис≠тему, то зрештою, ефект кредитного мультипл≥катора ви€вить≠с€ таким самим, €к ≥ в м≥жбанк≥вському кредитуванн≥.

¬еличину грошового мультипл≥катора можна виразити мате≠матично. √рошово-кредитний мультипл≥катор (т) Ї показником, обернено пропорц≥йним норм≥ обов'€зкового в≥дсотка або норм≥ резерву (;Х). «в≥дси:

√рошово-кредитний мультипл≥катор надаЇ коеф≥ц≥Їнт самозро≠станн€ грошей.  оеф≥ц≥Їнт т називають ще коеф≥ц≥Їнтом експанс≥њ депозитних вклад≥в. ¬≥н визначаЇ максимальну к≥льк≥сть нових кредитних (банк≥вських) грошей, €ку ћор≥се утворити кожна одиниц€ наднормативних резерв≥в за певного показника норми резерву.

“аким чином, грошова база - це консол≥дуючий показник резервних грошей банк≥вськоњ системи, на основ≥ €кого через грошовий мультипл≥катор формуЇтьс€ пропозиц≥€ грошей.

“од≥ пропозиц≥€ грошей (ћи) пр€мо пропорц≥йна грошов≥й баз≥ (ћ≥г) ≥ залежить в≥д величини грошового мультипл≥катора (т):

ћ=∆-т. (3.9)

¬≥н визначаЇ категор≥ю грошей, котра може безпосередньо контролюватис€ центральним банком, тобто належить до най≠важлив≥ших показник≥в д≥€льност≥ банк≥вськоњ системи з погл€ду впливу на ситуац≥ю, що складаЇтьс€ на грошовому ринку.

«а структурою грошова база складаЇтьс€ ≥з суми гот≥вки в об≥гу, гот≥вки у сейфах (залишк≥в кас банк≥в) ≥ резерв≥в комерц≥й≠них банк≥в, що перебувають на рахунках у центральному банку.

«м≥на пропозиц≥њ грошей (ћз) може бути викликана д≥Їю чин≠ник≥в, €к≥ впливають на обс€г грошовоњ бази та на коеф≥ц≥Їнт мультипл≥катора.

ќск≥льки грошова база (ћ”) перебуваЇ п≥д повним контролем центрального банку, то обс€г њњ може зм≥нюватис€ внасл≥док пев≠них операц≥й цього банку - операц≥й на в≥дкритому ринку, реф≥≠нансуванн€ комерц≥йних банк≥в, валютноњ ≥нтервенц≥њ. ”с≥ вони зд≥йснюютьс€ за його р≥шенн€ми, тому й зм≥на пропозиц≥њ грошей у розм≥рах, адекватних зм≥н≥ грошовоњ бази, Ї функц≥Їю цент≠рального банку.

«м≥на коеф≥ц≥Їнта мультипл≥катора визначаЇтьс€ не т≥льки р≥шенн€ми центрального банку, а й багатьма ≥ншими чинника≠ми, що д≥ють незалежно в≥д його вол≥ ≥ можуть самост≥йно впливвати на обс€г пропозиц≥њ грошей [1]. “акими чинниками можуть бути зм≥ни:

> норми обов'€зкових резерв≥в;

> обл≥ковоњ ставки;

> типовоњ ринковоњ процентноњ ставки;

” процентноњ ставки за депозитами до запитанн€;

” обс€гу багатства економ≥чних суб'Їкт≥в;

” тон≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥;

” стану дов≥ри до банк≥в, банк≥вськоњ пан≥ки.

«м≥ну пропозиц≥њ грошей через коливанн€ коеф≥ц≥Їнта муль≠типл≥кац≥њ можуть викликати й ≥нш≥ чинники, зокрема сезонн≥ зро≠станн€ потреби населенн€ у гот≥вц≥, що призводить до зменшенн€ поточних депозит≥в ≥ зниженн€ процесу мультипл≥кац≥њ, а отже зменшенн€ пропозиц≥њ грошей. ” цьому ж напр€м≥ в≥дбуваЇтьс€ зб≥льшенн€ банками надлишкових резерв≥в напередодн≥ сезонно≠го чи будь-€кого ≥ншого оч≥куваного зростанн€ в≥дпливу вклад≥в дл€ забезпеченн€ своЇњ л≥кв≥дност≥.

јнал≥з фактор≥в впливу на пропозиц≥ю грошей св≥дчить, що остаточний обс€г пропозиц≥њ грошей формуЇтьс€ зусилл€ми чо≠тирьох груп суб'Їкт≥в: центрального банку, комерц≥йних банк≥в, а також банк≥вських вкладник≥в та позичальник≥в. ÷е робить управл≥нн€ пропозиц≥Їю грошей досить складним завданн€м. ўоб вивести пропозиц≥ю грошей на запланований р≥вень, не достат≠ньо в≥дпов≥дно в≥дрегулювати грошову базу. ƒл€ цього треба ще й забезпечити в≥дпов≥дне мультипл≥кативне зростанн€ депозит≥в п≥д впливом ус≥х перел≥чених вище чинник≥в.

 

 


“ 4. √рошова система

ѕитанн€:

5. —утн≥сть грошовоњ системи та основн≥ њњ елементи.

6. ¬иди грошових систем та њх еволюц≥€.

7. —тановленн€ та розвиток грошовоњ системи ”крањни.(самост≥йно)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1164 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

2084 - | 1827 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.