Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћаса грошей в оборот≥. √рошов≥ агрегати




ѕ≥д грошовою масою сл≥д розум≥ти всю сукуп≠н≥сть запас≥в грошей у вс≥х њх формах, €к≥ перебувають у розпо≠р€дженн≥ суб'Їкт≥в грошового обороту в певний момент.

” структурному в≥дношенн≥ грошову масу можна розд≥лити за к≥лькома критер≥€ми:

Х за ступенем Ђготовност≥ї окремих елемент≥в до оборотност≥, тобто за ступенем њх л≥кв≥дност≥;

Х за формою грошових засоб≥в (гот≥вков≥, депозитн≥);

Х за розм≥щенн€м у суб'Їкт≥в грошового обороту;

Х за територ≥альним розм≥щенн€м та ≥н.

√рошовий агрегат Ч це специф≥чний показник грошовоњ маси, що характеризуЇ певний наб≥р њњ елемент≥в залежно в≥д њх л≥кв≥д≠ност≥

Ћ≥кв≥дн≥сть - здатн≥сть ф≥нансового активу бути безумовним ≥ н≥чим не обмеженим засобом платежу без зм≥ни його ном≥нальноњ вартост≥.

¬ ”крањн≥ визначаютьс€ ≥ використо≠вуютьс€ дл€ ц≥лей анал≥зу ≥ регулюванн€ чотири грошов≥ агрега≠ти: ћќ, ћ≤, ћ2, ћ«.

јгрегат ћ0 в≥дображаЇ масу гот≥вки, €ка перебуваЇ поза бан≠ками, тобто на руках у ф≥зичних ос≥б ≥ в касах юридичних ос≥б. √от≥вка в касах банк≥в сюди не входить.

јгрегат ћ≤ включаЇ грош≥ в агрегат≥ ћќ + вклади в банках, €к≥ можуть бути використан≥ власниками негайно, без попере≠дженн€ банк≥в, тобто запаси кошт≥в на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитанн€.

јгрегат ћ2 Ч це грош≥ в агрегат≥ ћ≤ + кошти на вс≥х видах строкових рахунк≥в, кошти на рахунках кап≥тальних вкладень та ≥нших спец≥альних рахунках.

јгрегат ћ« охоплюЇ грош≥ в агрегат≥ ћ2 + кошти на вкладах за трастовими операц≥€ми банк≥в.


Ўвидк≥сть об≥гу грошей

Ўвидк≥сть об≥гу грошей характеризуЇ частоту, з €кою кож≠на одиниц€ на€вних в оборот≥ грошей (гривн€, долар тощо) вико≠ристовуЇтьс€ в середньому дл€ реал≥зац≥њ товар≥в ≥ послуг за пев≠ний пер≥од (р≥к, квартал, м≥с€ць).

¬иход€чи з в≥домого р≥вн€нн€ обм≥ну ≤. ‘≥шера, величину швидкост≥ об≥гу грошей можна визначити за формулою:

 

ƒе V- швидк≥сть об≥гу грошей; – Ц середн≥й р≥вень ц≥н на товари та послуги; Q Ц ф≥зичний обс€г товар≥в та послуг, що реал≥зован≥ у певному пер≥од≥; ћ Ц середн€ маса грошей, що перебуваЇ в оборот≥ за певний пер≥од.

¬еличина швидкост≥ об≥гу грошей пр€мо пропор≠ц≥йно пов'€зана з ном≥нальним обс€гом виготовленого нац≥ональ≠ного продукту (–’Q) й обернено пропорц≥йно - з обс€гом маси грошей, що Ї в оборот≥.

V характеризуЇ насамперед ≥нтенсивн≥сть використанн€ запа≠су грошей в оборот≥ (ћ) дл€ оплати товар≥в та послуг, що реал≥≠зуютьс€, тобто цей показник пов'€заний переважно з грошовим об≥гом. “ому величина V залежить передус≥м в≥д частоти й об≠с€г≥в товарних операц≥й кожного суб'Їкта грошового обороту.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю:

1. як впливаЇ на виробництво сама на€вн≥сть грошей в економ≥ц≥?;

2. як впливаЇ на економ≥ку зм≥на к≥лькост≥ грошей в оборот≥?

3. яким Ї зм≥ст найважлив≥ших грошових агрегат≥в?

4. як визначаютьс€ агрегати банк≥вською статистикою ”крањни.

5. ” чому пол€гаЇ в≥дм≥нн≥сть м≥ж грошовим оборотом та грошовим об≥гом?

6. як≥ чинники впливають на зростанн€ в об≥гу грошовоњ маси.

7. яким чином може поповнюватис€ маса грошей, €ка необх≥дна дл€ обслуговуванн€ сукупного грошового обороту.

8. « €ких компонент≥в складаЇтьс€ Ђгрошова базаї.

9. ќкресл≥ть особливост≥ грошового обороту на макро- та м≥крор≥вн≥.

 

Ћ≥тература:

1. —авлук ћ.≤. √рош≥ та кредит: ѕ≥дручник, - “ерноп≥ль:  арт-бланш, 2000. Ц 510 с.

2. ≤вас≥в Ѕ.—. √рош≥ та кредит: ѕ≥дручник, -  .: Ќ≈”, 2002. Ц 598 с.

3. √альчинський ј.—. “еор≥€ грошей: Ќавч. пос≥бник. Ц  .:ќснови. 2001. Ц 411 с.

 

“ема 3. √рошовий ринок

ѕитанн€:

1. —утн≥сть та специф≥ка функц≥онуванн€ грошового ринку

2.—труктура грошового ринку(самост≥йно)

3. ѕопит на грош≥.

4. ѕропозиц≥€ грошей.

 

1. —утн≥сть та специф≥ка функц≥онуванн€ грошового ринку

√рошовий (монетарний) ринок можна визначити €к су≠купн≥сть економ≥чних в≥дносин, що забезпечують ур≥внова≠женн€ попиту ≥ пропозиц≥њ грошей та формуванн€ њх ц≥ни, а також в≥н Ї окремим сегментом ф≥нансового ринку. ќб'Їктом грошового ринку Ї грош≥, €к≥ продаютьс€ ≥ ку≠пуютьс€ на ньому. ≤нструментами грошового ринку Ї певн≥ нос≥њ зобов'€зань покупц≥в грошей перед њх продавц€ми ≥ одночасно нос≥њ пра≠ва вимоги продавц≥в грошей до њх покупц≥в.(письмов≥ угоди, сертиф≥кати, обл≥гац≥њ, акц≥њ, вексел≥, пол≥си тощо)

—уб'Їкти грошового ринку - це будь-€к≥ економ≥чн≥ струк≠тури - ф≥рми, с≥мейн≥ господарства, ур€дов≥ структури, банки та ≥нш≥ ф≥нансов≥ посередники.

√рошовий ринок складаЇтьс€ з багатьох поток≥в, за €кими гро≠шов≥ потоки перем≥щуютьс€ м≥ж трьома групами економ≥чних суб'Їкт≥в.

власниками заощаджень - тими, що заощаджують грош≥; позичальниками - тими, що запозичують грош≥; ф≥нансовими посередниками.

√рошовий ринок можна умовно под≥лити на два сектори:

> сектор пр€мого ф≥нансуванн€;

> сектор непр€мого ф≥нансуванн€.

ѕр€ме ф≥нансуванн€ може зд≥йснюватис€ двома способами:

Ј кап≥тальне ф≥нансуванн€

Ј ф≥нансуванн€ шл€хом отриманн€ позик

” сектор≥ непр€мого ф≥нансуванн€ грошов≥ кошти рухаютьс€ в≥д власник≥в заощаджень до позичальник≥в через ф≥нансових по≠середник≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 604 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2271 - | 2172 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.