Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 14. ћ≥жнародн≥ ф≥нанси




6. ≈коном≥чна природа ≥ призначенн€ м≥жнародних ф≥нанс≥в.

7. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути.

8. ћ≥жнародний ф≥нансовий ринок.

 

  1. ≈коном≥чна природа ≥ призначенн€ м≥жнародних ф≥нанс≥в.

 

ћ≥жнародн≥ ф≥нанси Ц це фонди ф≥нансових ресурс≥в, створенн€ ≥ використанн€ €ких зд≥йснюЇтьс€ на св≥товому або м≥жнародному р≥вн€х дл€ задоволенн€ р≥зних сп≥льних потреб, що мають м≥жнародне значенн€.

¬иникненн€ ≥ розвиток м≥жнародних ф≥нанс≥в зумовлено глобал≥зац≥Їю економ≥чних звТ€зк≥в, посиленн€м ≥нтеграц≥йних процес≥в в економ≥ц≥, пол≥тиц≥ та соц≥альн≥й сферах. Ќеобх≥дн≥сть координац≥њ економ≥чних, пол≥тичних ≥ гуман≥тарних питань спри€ла створенню багатьох м≥жнародних орган≥зац≥й. ÷е насамперед ќќЌ, ™—, Ќј“ќ тощо, дл€ функц≥онуванн€ €ких потр≥бн≥ ф≥нансов≥ ресурси.

Ќа макрор≥вн≥ ≥нтеграц≥€ розвиваЇтьс€ на основ≥ створенн€ економ≥чних обТЇднань ≥з тим чи ≥ншим ступенем узгодженн€ њх нац≥ональних, ф≥нансових, митних союз≥в, уникненн€ подв≥йного оподаткуванн€, зменшенн€ ≥ л≥кв≥дац≥њ бюджетного деф≥циту тощо. ¬ цих умовах актуальними стають питанн€ ефективного функц≥онуванн€ нац≥ональних ф≥нансових систем, визначенн€ напр€мк≥в, масштаб≥в ≥ глибини њх взаЇмод≥њ в галуз≥ ф≥нанс≥в.

ѕор€док моб≥л≥зац≥њ кошт≥в до бюджет≥в цих орган≥зац≥й визначаЇтьс€ статутом т≥Їњ чи ≥ншоњ орган≥зац≥њ. Ќаприклад, крањни-члени ќќЌ сплачують членськ≥ внески до бюджету ц≥Їњ орган≥зац≥њ.  ошти бюджету ќќЌ використовуютьс€ на утриманн€ њњ орган≥в, на ф≥нансуванн€ м≥жнародних проект≥в ≥ проведенн€ р≥зних заход≥в м≥ждержавного значенн€. јналог≥чно формуЇтьс€ бюджет ™— та ≥нших м≥ждержавних утворень. ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ можуть також надавати допомогу окремим крањнам. “обто за допомогою м≥жнародних ф≥нанс≥в зд≥йснюЇтьс€ м≥ждержавний перерозпод≥л ф≥нансових ресурс≥в.

ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути створюютьс€ €к надбудова над нац≥ональними ф≥нансовими системами. ¬они ефективн≥ше виконують т≥ функц≥њ, €к≥ на м≥ждержавному р≥вн≥ одн≥й держав≥ виконати неможливо або можна виконати з меншим ефектом.

 

  1. ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути.

ћ≥жнародн≥ ф≥нансов≥ ≥нститути створюютьс€ на св≥товому ≥ рег≥ональному р≥вн€х дл€ спри€нн€ економ≥чному розвитков≥ крањн-засновник≥в цих орган≥зац≥й. ¬они започатковуютьс€ на основ≥ багатосторонн≥х угод м≥ж державами, њх основним завданн€м Ї моб≥л≥зац≥€ кошт≥в ≥ наданн€ допомоги на кредитних засадах дл€ реал≥зац≥њ важливих економ≥чних проект≥в. ƒо числа св≥тових ф≥нансових ≥нститут≥в належать —в≥товий банк (—Ѕ), ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘), ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку (ћЅ––).

ћ¬‘ одержав статус спец≥ал≥зованоњ представницькоњ установи ќќЌ. ћ¬‘ у своњй д≥€льност≥ спри€Ї стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональних валют крањн-член≥в фонду, п≥дтриманню р≥вноваги плат≥жних баланс≥в та покриттю њхнього деф≥циту, наданню консультативноњ допомоги з ф≥нансових та валютних питань

ћ¬‘ Ї орган≥зац≥Їю акц≥онерного типу, його ресурси складаютьс€ ≥з внеск≥в крањн-член≥в, дл€ кожноњ з €ких встановлюЇтьс€ вступна квота залежно в≥д частки крањни в св≥тов≥й торг≥вл≥. ¬≥дпов≥дно й право на одержанн€ кошт≥в залежить в≥д обс€гу вступного внеску.  воти перегл€даютьс€ кожн≥ 5 рок≥в.

Ќа сьогодн≥ членами ћ¬‘ Ї 181 крањна, а його пасиви становл€ть понад 300 млрд. дол. —Ўј. ”крањна вступила до ћ¬‘ у 1992 р., њњ квота становить 0,7% в≥д загального кап≥талу фонду.

ќстанн≥ми роками ћ¬‘ прийн€в низку р≥шень, спр€мованих на створенн€ механ≥зму терм≥новоњ ф≥нансовоњ допомоги окремим крањнам у раз≥ ф≥нансовоњ кризи. ÷€ допомога надаЇтьс€ за допомогою пол≥тики транш≥в ≥ механ≥зму розширеного ф≥нансуванн€. ƒ≥€льн≥сть ћ¬‘ справедливо п≥ддаЇтьс€ критиц≥ за негнучк≥сть у взаЇмов≥дносинах з де€кими крањнами, надм≥рну бюрократизац≥ю та заангажован≥сть.

ќдн≥Їю з найпотужн≥ших ф≥нансових установ св≥тового р≥вн€ Ї створений у 1944 р. ћ≥жнародний банк реконструкц≥њ та розвитку. …ого не сл≥д розгл€дати €к лише банк≥вську установу. ” ћЅ–– мало що сп≥льного з типовими комерц≥йними банками, бо в≥н надаЇ довгостроков≥ кредити на ф≥нансуванн€ державних програм лише ур€дам ≥ центральним банкам крањн-член≥в, €кими Ї учасники ћ¬‘.

ќсновна к≥льк≥сть кредит≥в ћЅ–– спр€мовуЇтьс€ на розвиток виробничоњ ≥нфраструктури та с≥льського господарства, а також у галуз≥ з низькою рентабельн≥стю ≥ великим терм≥ном окупност≥ витрат, куди не дуже охоче вкладаЇ кошти приватний сектор.

ѕозички ћЅ–– надаютьс€ п≥д гарант≥њ ур€ду крањни-позичальника, €к правило, терм≥ном на 15- 20 рок≥в ≥ мають пТ€тир≥чний п≥льговий пер≥од. ѕоточна в≥дсоткова ставка за кредитами становить 7,5%. ¬ступ ”крањни до ћ¬‘ забезпечив њњ членство в ћЅ–– ≥з квотою майже 5 млрд. дол. —Ўј, що даЇ змогу залучати кошти ≥ноземних ≥нвестор≥в дл€ розвТ€занн€ питань стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки, структурноњ перебудови, ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тове господарство.

—в≥товий банк Ї ф≥нансовою установою, €ка покликана сталому економ≥чному розвитку та забезпеченню сусп≥льного добробуту в крањнах, що мають низький р≥вень економ≥чних показник≥в ≥ перебувають на стад≥њ реформуванн€ економ≥ки. Ѕанк надаЇ ф≥нансов≥ ресурси у форм≥ довгострокових кредит≥в на розвиток виробництва на 15-20 рок≥в на п≥льгових умовах. ”мови наданн€ кредиту повТ€зан≥ з розвитком приватного сектора економ≥ки, зд≥йсненн€м ринкових реформ у певних галуз€х народного господарства. “ак, дл€ ”крањни, €ка за класиф≥кац≥Їю банку належить до крањн з середн≥м р≥внем доходу, позики надаютьс€ на структурну перебудову в с≥льському господарств≥, вуг≥льн≥й галуз≥, на розвиток теплопостачанн€ в м.  иЇв≥ тощо.

ƒо числа м≥жнародних ф≥нансових ≥нститут≥в належить значна к≥льк≥сть рег≥ональних ф≥нансових установ ™вропи, Ћатинськоњ јмерики, јз≥њ, јфрики. —еред них найб≥льшоњ уваги заслуговуЇ ™вропейський банк реконструкц≥њ та розвитку (™Ѕ––). ¬≥н був створений у 1991 р. дл€ спри€нн€ економ≥чним реформам у крањнах —х≥дноњ ™вропи.

” пор≥вн€нн≥ з ≥ншими м≥жнародними ф≥нансовими ≥нститутами, перевагою цього банку Ї те. що в≥н працюЇ €к з державним, так ≥ приватним секторами економ≥ки ≥ маЇ в своЇму розпор€дженн≥ широкий виб≥р метод≥в моб≥л≥зац≥њ кошт≥в ≥ ф≥нансуванн€. Ѕанк, €к правило, спри€Ї розвитков≥ приватного сектору економ≥ки крањн.

ƒ≥€льн≥сть ™Ѕ–– в ”крањн≥ охоплюЇ так≥ основн≥ стратег≥чн≥ напр€мки, €к:

- наданн€ довгострокового кредитного кап≥талу банк≥вському сектору на розвиток комерц≥йного кредиту та ≥нших ф≥нансових ≥нструмент≥в дл€ п≥дтримки експортер≥в;

- залученн€ приватних ≥нвестиц≥й в агропромисловий комплекс ”крањни;

- техн≥чна допомога та консалтингов≥ послуги п≥дприЇмствам державноњ форми власност≥ щодо розробки та впровадженн€ ≥нвестиц≥йних проект≥в;

- реформуванн€ сектор≥в ≥нфраструктури Ц транспорту, звТ€зку тощо;

- спри€нн€ реструктуризац≥њ енергетичного комплексу.

”сього було зд≥йснено до цього часу 10 проект≥в на суму 645 млн. дол. —Ўј.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 438 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2245 - | 2001 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.