Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќбТЇктивна необх≥дн≥сть, сутн≥сть ≥ функц≥њ податк≥в




ѕодатки встановлюютьс€ дл€ утриманн€ державних структур ≥ дл€ ф≥нансового забезпеченн€ виконанн€ ними функц≥й держави- управл≥нськоњ, оборонноњ, соц≥альноњ та економ≥чноњ.¬они не мають н≥ елемент≥в конкретного екв≥валентного обм≥ну, н≥ конкретного ц≥льового призначенн€. ќднак, €кщо њх розгл€дати сукупно, то ц≥ прикмети плати ≥ в≥драхувань видно досить ч≥тко.

ѕодаток -це плата сусп≥льства за виконанн€ державою њњ функц≥й, це в≥драхуванн€ частини вартост≥ ¬¬ѕ на загально сусп≥льн≥ потреби, без задоволенн€ €ких сучасне сусп≥льство ≥снувати не може.

‘ункц≥њ податк≥в €к ф≥нансовоњ категор≥њ випливають з функц≥њ ф≥нанс≥в. ‘≥нанси в ц≥лому виконують дв≥ функц≥њ- розпод≥льну ≥ контрольну. ѕодатки безпосередньо пов€зан≥ з роспод≥льною функц≥Їю в частин≥ перерозпод≥лу вартост≥ створеного ¬¬ѕ м≥ж державою ≥ юридичними та ф≥зичними особамию ¬они виступають методом централ≥зац≥њ ¬¬ѕ у бюджет≥ на загальносусп≥льн≥ потреби, виконуючи таким чином ф≥скальну функц≥ю.‘≥чкальна функц≥€ Ї основою ухарактеристиц≥ сутност≥ под≥тк≥в, вона визначаЇ њхнЇсусп≥льне призначенн€.

42 ≈лементи податку.

—уб'Їкт податку юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи, €к≥ зобов'€зан≥ платити даний податок.

ќб'Їкт податку предмет або майно, що п≥дл€гаЇ оподаткуванню.

ƒжерело податку прибуток суб'Їкта, з €кого сплачуЇтьс€ податок (джерело може сп≥впадати з об'Їктом).

ќдиниц€ оподаткуванн€ одиниц€ вим≥рюванн€ об'Їкта.

ѕодаткова ставка величина податку на одиницю обкладенн€. ¬она може бути:

твердоњ (встановлюЇтьс€ в абсолютних сумах на одиницю обкладенн€); пайовий (встановлюЇтьс€ певна частка податку, наприклад, 1\8 частинав≥д прибутку) + %.

—тавки бувають:

а). пропорц≥йн≥ (д≥ють в Їдиному процент≥ до об'Їкта обкладенн€ незалежно в≥д його величини);

б). прогресивн≥ (об'Їкти групуютьс€).

ѕодатков≥ п≥льги повне або часткове зв≥льненн€ суб'Їкта в≥д податку.

¬алютне регулюванн€ Ц регламентац≥€ держави в пор€дку проводенн€ вал. операц≥й ≥ м/н розрахунк≥в, а також питань контролю за валютними операц≥€ми, впливу на валютний курс нац валюти, обмежен€ використанн€ ≥ноземних валют.

¬алютне регулюванн€ зд≥йснюЇтьс€ на р≥вн€х нац., м≥ждерж., рег≥ональном

¬алютний контроль та валютне регулюванн€ Ї елементом валютноњ пол≥тики

43.  ласиф≥кац≥€ податк≥в даЇ можлив≥сть б≥льш повно висв≥тлити сутн≥сть та функц≥њ податк≥в, показати њх роль у податков≥й пол≥тиц≥ держави, напр€м ≥ характер впливу на соц≥ально-економ≥чну сферу. ѕодатки класиф≥кують за к≥лькома ознаками.

«а економ≥чним зм≥стом: податки па доходи, податки на споживанн€, податки на майно.

«алежно в≥д р≥вн€ державних структур: загальнодержавн≥ ≥ м≥сцев≥,

«а способом ст€гненн€: розкладн≥ ≥ окладн≥. –озкладн≥ податки встановлюютьс€ в загальн≥й сум≥ в≥дпов≥дно до потреб в доходах, а пот≥м цю суму розкладають (розпод≥л€ють) по окремих територ≥альних одиниц€х або платниках. ќкладн≥ податки передбачають установленн€ спочатку ставок, а в≥дтак розм≥ру податку дл€ кожного платника окремо.

«а формою оподаткуванн€ розр≥зн€ють пр€м≥ ≥ непр€м≥ податки. ѕр€м≥ податки встановлюютьс€ безпосередньо щодо платник≥в, њх розм≥р пр€мо залежить в≥д масштаб≥в об'Їкта оподаткуванн€. ѕр€м≥ податки под≥л€ютьс€ на дв≥ групи: особист≥ та реальн≥. ¬идами особистих податк≥в Ї прибутковий, майновий, на спадщину та даруванн€, подушний. –еальн≥ податки передбачають оподаткуванн€ майна за зовн≥шн≥ми ознаками. ƒо них належать земельний, домовий, промисловий, на грошовий кап≥тал.

Ќепр€м≥ податки встановлюютьс€ в ц≥нах товар≥в ≥ послуг, а њх розм≥р дл€ окремого платника пр€мо не залежить в≥д його доход≥в.≤снують три види непр€мих податк≥в: акцизи, ф≥скальна монопол≥€ ≥ мито. Ќин≥ в ”крањн≥ ст€гуютьс€ акцизи, €к≥ в свою чергу складаютьс€ з ун≥версального та специф≥чних акциз≥в ≥ мита. ” податков≥й практиц≥ ≥снують три форми ун≥версальних акциз≥в: податок з продаж≥в (куп≥вель) у сфер≥ оптовоњ або роздр≥бноњ торг≥вл≥, податок з обороту ≥ податок на додану варт≥сть. ѕодаток з обороту також ст€гуЇтьс€ з валового обороту, але вже на вс≥х ступен€х руху товар≥в.

‘≥скальна монопол≥€ Ч це прибуток держави в≥д реал≥зац≥њ монопол≥зованих державою товар≥в. ѕри частков≥й монопол≥њ держава монопол≥зуЇ або т≥льки процес ц≥ноутворенн€, або ц≥ноутворенн€ ≥ виробництво певних вид≥в товар≥в, або ц≥ноутворенн€ ≥ реал≥зац≥ю.

ћито встановлюЇтьс€ при перем≥щенн≥ товар≥в через митний кордон держави, тобто при ввезенн≥, вивезенн≥ або транспортуванн≥ транзитом. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших непр€мих податк≥в ст€гненн€ мита маЇ за мету не ст≥льки ф≥скальн≥ потреби держави, ск≥льки формуванн€ рац≥ональноњ" структури експорту ≥ ≥мпорту.

44.  ласиф≥кац≥€ податк≥в даЇ можлив≥сть б≥льш повно висв≥тлити сутн≥сть та функц≥њ податк≥в, показати њх роль у податков≥й пол≥тиц≥ держави, напр€м ≥ характер впливу на соц≥ально-економ≥чну сферу. ѕодатки класиф≥кують за к≥лькома ознаками.

«а економ≥чним зм≥стом: податки па доходи, податки на споживанн€, податки на майно.

«алежно в≥д р≥вн€ державних структур: загальнодержавн≥ ≥ м≥сцев≥,

«а способом ст€гненн€: розкладн≥ ≥ окладн≥. –озкладн≥ податки встановлюютьс€ в загальн≥й сум≥ в≥дпов≥дно до потреб в доходах, а пот≥м цю суму розкладають (розпод≥л€ють) по окремих територ≥альних одиниц€х або платниках. ќкладн≥ податки передбачають установленн€ спочатку ставок, а в≥дтак розм≥ру податку дл€ кожного платника окремо.

«а формою оподаткуванн€ розр≥зн€ють пр€м≥ ≥ непр€м≥ податки. ѕр€м≥ податки встановлюютьс€ безпосередньо щодо платник≥в, њх розм≥р пр€мо залежить в≥д масштаб≥в об'Їкта оподаткуванн€. ѕр€м≥ податки под≥л€ютьс€ на дв≥ групи: особист≥ та реальн≥. ¬идами особистих податк≥в Ї прибутковий, майновий, на спадщину та даруванн€, подушний. –еальн≥ податки передбачають оподаткуванн€ майна за зовн≥шн≥ми ознаками. ƒо них належать земельний, домовий, промисловий, на грошовий кап≥тал.

Ќепр€м≥ податки встановлюютьс€ в ц≥нах товар≥в ≥ послуг, а њх розм≥р дл€ окремого платника пр€мо не залежить в≥д його доход≥в.≤снують три види непр€мих податк≥в: акцизи, ф≥скальна монопол≥€ ≥ мито. Ќин≥ в ”крањн≥ ст€гуютьс€ акцизи, €к≥ в свою чергу складаютьс€ з ун≥версального та специф≥чних акциз≥в ≥ мита. ” податков≥й практиц≥ ≥снують три форми ун≥версальних акциз≥в: податок з продаж≥в (куп≥вель) у сфер≥ оптовоњ або роздр≥бноњ торг≥вл≥, податок з обороту ≥ податок на додану варт≥сть. ѕодаток з обороту також ст€гуЇтьс€ з валового обороту, але вже на вс≥х ступен€х руху товар≥в.

‘≥скальна монопол≥€ Ч це прибуток держави в≥д реал≥зац≥њ монопол≥зованих державою товар≥в. ѕри частков≥й монопол≥њ держава монопол≥зуЇ або т≥льки процес ц≥ноутворенн€, або ц≥ноутворенн€ ≥ виробництво певних вид≥в товар≥в, або ц≥ноутворенн€ ≥ реал≥зац≥ю.

ћито встановлюЇтьс€ при перем≥щенн≥ товар≥в через митний кордон держави, тобто при ввезенн≥, вивезенн≥ або транспортуванн≥ транзитом. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших непр€мих податк≥в ст€гненн€ мита маЇ за мету не ст≥льки ф≥скальн≥ потреби держави, ск≥льки формуванн€ рац≥ональноњ" структури експорту ≥ ≥мпорту.

45. ѕодатки Ц обов€зков≥ внески платник≥в до бюджету ≥ позабюджетних фонд≥в, розм≥ри ≥ терм≥ни сплати €ких регламентуютьс€ податковим законодавством.

ѕодаткова система - сукупн≥сть р≥зних вид≥в податк≥в, у побудов≥ й методах обчисленн€ €ких вт≥люютьс€ певн≥ принципи. ѕр€м≥ всановлюютьс€ безпосередньо на дох≥д або власн≥сть платника податк≥в, а непр€м≥ включаютьс€ у вигл€д≥ надбавки до ц≥ни товару(тарифу на послуги) ≥ сплачуюютьс€ споживачем.

ѕодаткова пол≥тика- це пол≥тика, €ку проводить держава що до податковоњ системи, €ка спр€мована на б≥льш ефективну та досконалу д≥€льн≥сть полатковоњ системи. ¬с≥ ц≥ три економ≥чн≥ категор≥њ чччч чзв€зуЇ те що вони мають на мет≥ ст€гненн€, вдосконаленн€ ст€гненн€, методи ст€гненн€ податк≥в з юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б в бюджет держави.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 462 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

2123 - | 1852 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.