Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—утн≥сть ≥ науков≥ принципи побудови податковоњ системи. ѓѓ м≥сце в економ≥чн≥й систем≥ держави




ѕодаткова система -це сукупн≥сть установлених у крањн≥ податк≥в та механ≥зму њх справл€нн€. Ќауковий п≥дх≥д до створенн€ податковоњ системи передбачаЇ, по-перше, системн≥сть, по-друге, встановленн€ визначальноњ бази ц≥Їњ системи, по-третЇ, формуванн€ правовоњ основи ≥, в-четверте- вих≥дних принцип≥в.

¬имога системност≥ пол€гаЇ в тому, що вс≥ податки мають бути взаЇмопов€зан≥ м≥ж собою, орган≥чно доповнювати один одного, не вступати в суперечн≥сть з системою в ц≥лому та окремими њњ елементами. —истемний п≥дх≥д означаЇ, що мають реал≥зовуватись обидв≥ функц≥њ податк≥в. ¬изначальною базою побудови податковоњ системи Ї обс€г бюджетних видатк≥в.«балансуванн€ доход≥в бюджету з обс€гом державних видатк≥в Ї акс≥омою ф≥нансовоњ науки. ѕравову основу системи доход≥в бюджету становл€ть в≥дносини власност≥. ѕо-перше, права держави на доходи залежать в≥д форми власност≥- державноњ чи приватноњ. ѕо-друге, форма власност≥ в≥дбиваЇтьс€ на формуванн€ доход≥в в≥дпов≥дних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.

ѕринцип використанн€ податк≥в €к ф≥нансових регул€тор≥в вимагаЇ проведенн€ державою зваженоњ та обгрунтованоњ податковоњ пол≥тики. ожна держава дл€ забезпеченн€ виконанн€ нею своњх функц≥й повинна мати в≥дпов≥дн≥кошти, €к≥ концентруютьс€ в бюджет≥.ѕодаткова система кожноњ крањни в≥дображаЇ њњ спецмф≥чн≥ умови.   св≥т≥ немаЇ держав з тотожними податковими податковими системами.

47.ѕодаткова система Ч це сукупн≥сть р≥зних вид≥в податк≥в, €к≥ справл€ютьс€ в держав≥. ѕобудова податковоњ система повинна спиратись на науков≥ основи, €к≥ передбачають застосуванн€ таких вимог, €к системн≥сть, встановленн€ визначальноњ бази ц≥Їњ системи, формуванн€ правовоњ основивих≥дних принцип≥в. ¬имога системност≥ пол€гаЇ в тому, що податки повинн≥ бути взаЇмопов'€зан≥ м≥ж собою, орган≥чно доповнювати один одного, не заходити в суперечн≥сть ≥з системою в ц≥лому та ≥ншими њњ елементами. ¬изначальною базою побудови податковоњ системи Ї обс€г кошт≥в, €кого потребуЇ держава дл€ виконанн€ покладених на нењ функц≥й. ѕравову основу системи доход≥в держави становл€ть в≥дносини власност≥, а вих≥дними принципами побудови податковоњ системи Ї: стимулюванн€ п≥дприЇмницькоњ виробничоњ д≥€льност≥ та ≥нвестиц≥йноњ активност≥, обов'€зков≥сть, р≥внозначн≥сть ≥ пропорц≥йн≥сть, р≥вн≥сть, недопущенн€ будь-€ких про€в≥в податковоњ дискрим≥нац≥њ, соц≥альна справедлив≥сть, стаб≥льн≥сть, економ≥чна обгрунтован≥сть, р≥вном≥рн≥сть сплати, Їдиний п≥дх≥д, доступн≥сть.

 

48. Ќин≥ можна стверджувати, що в ”крањн≥ створено податкову систему, €ка даЇ змогу моб≥л≥зувати кошти в розпор€дженн€ держави, зд≥йснювати њхн≥й розпод≥л та перерозпод≥л на ц≥л≥ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку. Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ пор€док обчисленн€ та сплати р≥зних вид≥в податк≥в ≥ в≥драхувань регулюЇтьс€ 28 законами. ”сього за чинним законодавством передбачено 20 загальнодержавних податк≥в ≥ в≥драхувань та 14 м≥сцевих податк≥в та збор≥в. ѕодаткова система ”крањни встановлена «аконом (ѕро систеиу оподаткуванн€), €кий був прийн€тий вперше у 1991р. ” 1994р цей «акон був прийн€тий у нов≥й редакц≥њ з урахуванн€м зм≥н та доповнень, €к≥ мали м≥сце в 1992-1993рр. Ќин≥ д≥Ї редакц≥€ з доповнен€ми до закону, прийн€та в 1997р. ƒо нього включуно €к податки, та ≥нш≥ обов€зков≥ платеж≥, що справл€ютьс€ в ”крањн≥, з под≥лом њх на загальнодержавн≥ та м≥сцев≥. «агальнодержавн≥ податки та обов€зков≥ платеж≥ включають чотири групи: пр€м≥ й непр€м≥ податки, платеж≥ за ресурси та ≥нш≥ обов€зков≥ платеж≥, внески у ц≥льов≥ фонди.ƒо м≥сцевих податк≥в та збор≥в належать: податок з реклами, готельний зб≥р, курортний зб≥р, ринковий зб≥р, та ≥нш≥.

 

49. ¬ ”крањн≥ використовуютьс€ три види непр€мих податк≥в: акцизний зб≥р (специф≥чний акциз), податок на додану варт≥сть (ун≥версальний акциз), вв≥зне (≥мпортне) мито.

Ќепр€м≥ податки включають у ц≥ни товар≥в, що реал≥зуютьс€; роб≥т, що виконуютьс€; послуг, що надаютьс€. ќтже, ц≥ податки Ї ц≥ноутворюючим елементом ≥ можуть суттЇво впливати на загальний р≥вень ц≥н.

” в≥дпускну ц≥ну продукц≥њ п≥дприЇмств виробничоњ сфери можуть бути включен≥ два непр€м≥ податки: акцизний зб≥р ≥ податок на додану варт≥сть.

јкцизний зб≥р, що включаЇтьс€ в ц≥ну, розраховуЇтьс€ у твердих ставках в ≈ ё, або виход€чи з в≥дсотковоњ ставки податку до ц≥ни виробника продукц≥њ, включаючи акцизний зб≥р.

ѕодаток на додану варт≥сть, що включаЇтьс€ в ц≥ну, розраховуЇтьс€ виход€чи з в≥дсотковоњ ставки податку до ц≥ни виробника ≥ суми акцизного збору, включеного в ц≥ну.

¬в≥зне (≥мпортне) мито встановлюЇтьс€ у твердих ставках в ≈ ё з одиниц≥ товар≥в, що ≥мпортуютьс€, або у в≥дсотках до обороту з придбанн€ ≥мпортних товар≥в.

.ћитна варт≥сть придбаних товар≥в включаЇ витрати: на њх придбанн€ (контрактна варт≥сть); на транспортуванн€, вантажно-розвантажувальн≥ роботи, страхуванн€ до перетину митного кордону; на сплату брокерських, агентських, ком≥с≥йних та ≥нших вид≥в винагород, митних збор≥в.

ўодо окремих податк≥в, пров≥дне м≥сце займають податок на додану варт≥сть ≥ податок на прибуток (доходи) п≥дприЇмств, €к≥ становл€ть разом б≥льше 40% надходжень до бюджету ѕƒ¬ Ц 8130,3 мле грн у 1999 (1992 р. Ч 42,6%, 1998 р. Ч 50%). «б≥льшуЇтьс€ в≥дсоткове значенн€ прибуткового податку з громад€н (1992р. Ч 8,4%, 1998 р. Ч 19,6%), що Ї насл≥дком зростанн€ питомоњ ваги фонду зароб≥тноњ плати у ¬¬ѕ. ѕоступово зб≥льшуЇтьс€ роль акцизного збору в доходах бюджету (1992 р. Ч 3,3%, 1998 р. Ч 4,8%). ÷е по€снюЇтьс€ тим, що за останн≥ роки було внесено р€д зм≥н до законодавства щодо ст€гненн€ акциз≥в у напр€мку гармон≥зац≥њ' ставок акцизних збор≥в, а також зм≥ною механ≥зму ст€гненн€ акцизних збор≥в з алкогольних ≥ тютюнових вироб≥в, що дало змогу держав≥ посилити контроль за сплатою цих податк≥в.

 

50. ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств, €кий ст€гуЇтьс€ в ”крањн≥, маЇ дуже значне ф≥скальне значенн€, чим в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д аналог≥чних податк≥в в економ≥чно розвинутих крањнах. ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств кр≥м значного ф≥скального значенн€ маЇ й широк≥ можливост≥ дл€ регулюванн€ ≥ стимулюванн€ п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥. ÷еп вплив може зд≥йснюватись €к завд€ки диференц≥ац≥њ ставок оподаткуванн€ по р≥зних видах д≥€льност≥, так ≥ завд€ки наданню п≥льг у виробництв≥ пр≥оритетних товар≥в- јле в наш≥й крањн≥ можливост≥ щодо використанн€ податку на прибуток €к регулюючого фактора дещо обмежено ного великим бюджетним значенн€м.

ѕлатниками податку на прибуток Ї:

1. « числа резидент≥в Ч суб'Їкти ≥ несуб'Їкти господарськоњ д≥€льност≥, а також њх ф≥л≥њ, €к≥ зд≥йснюють д≥€льн≥сть, спр€мовану на отриманн€ прибутку €к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами.

2. « числа нерезидент≥в Ч ф≥зичн≥ або юридичн≥ особи, €к≥ отримують доходи з джерелом њх походженн€ з ”крањни.

¬иключен≥ з числа платник≥в Ќац≥ональний банк ”крањни та його установи (кр≥м госпрозрахункових, що оподатковуютьс€ у загальному пор€дку), а також установи пен≥тенц≥арноњ системи та њх п≥дприЇмства, €к≥ використовують працю спецконтингенту.

ќб'Їктом оподаткуванн€ Ї прибуток, €кий визначаЇтьс€ шл€хом зменшенн€ суми скориговапого валового доходу зв≥тного пер≥оду на суму валових витрат платника податку ≥ суму амортизац≥йних в≥драхувань. “обто, дл€ визначенн€ об'Їкта оподаткуванн€ податку на прибуток спочатку необх≥дно визначити в≥дпов≥дно суму скоригованого валового доходу, суму валових витрат ≥ суму амортизац≥йних в≥драхувань. –озгл€немо, €к вони визначаютьс€.

—тавки оподаткуванн€ прибутку. ќсновну ставку податку встановлено в розм≥р≥ 30% до об'Їкта оподаткуванн€.  р≥м того, передбачен≥ й ≥нш≥ ставки оподаткуванн€. “ак, за оподаткуванн€ страховоњ д≥€льност≥ застосовуютьс€ так≥ ставки:

Ч 3% валового доходу (кр≥м доходу в≥д страхуванн€ й перестрахуванн€ житт€);

Ч 6% валового доходу за дострокового розторгненн€ договору про страхуванн€ житт€;

Ч 15% валового доходу нерезидент≥в в≥д перестрахуванн€ ризик≥в на територ≥њ ”крањни.

” розм≥р≥ 50% в≥д основноњ ставки оподатковуЇтьс€ прибуток в≥д реал≥зац≥њ ≥нновац≥йного продукту, за€вленого в ≥нновац≥йних центрах.

—уми прибутк≥в нерезидент≥в, що виплачуютьс€ резидентами €к оплата вартост≥ фрахту транспортних засоб≥в, оподатковуЇтьс€ за ставкою 6%.

ѕрибутки нерезидент≥в, що не зд≥йснюють п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ в ”крањн≥ (не мають тут пост≥йного представництва), але отриман≥ з джерел на територ≥њ ”крањни, оподатковуютьс€ за ставкою 15%.

ѕодаток сплачуЇтьс€ до бюджету не п≥зн≥ше 20 числа наступного м≥с€ц€.. ѕлатники податку не п≥зн≥ше 25 числа м≥с€ц€, що настаЇ за зв≥тним кварталом, подають податкову декларац≥ю про оподатковуваний прибуток за зв≥тний квартал, розраховану наростаючим п≥дсумком з початку зв≥тного ф≥нансового року.

¬≥н займаЇ одне з пров≥дних м≥сць щодо надходжень до бюджету.

 

51. ѕрибутковий податок з громад€н ст€гуЇтьс€ безпосередньо з доход≥в платник≥в Ч ф≥зичних ос≥б.. ¬ ”крањн≥ питома вага цього податку в Хюс€з≥ доход≥в незначна, що Ї насл≥дком в≥дпов≥дних пропорц≥й розпод≥л󬬾 на фонд зароб≥тноњ плати ≥ прибуток. ƒо переваг цього податку в≥днос€ть його соц≥альну справедлив≥сть, оск≥льки в≥н ставить р≥вень оподаткуванн€ в пр€иу залежн≥сть в≥д обс€гу доходу платник≥в.  р≥м того, за допомогою прогресивних ставок ≥ п≥льг в оподаткуванн≥ можна зменшувати податковий т€гар дл€ малозабезпечених верств населенн€ ≥ посилювати дл€ ос≥б з високими доходами. ј недол≥ком Ї значн≥ можливост≥ дл€ платник≥в у заниженн≥ оподатковуваного доходу ≥ в ухиленн≥ в≥д сплати податку. ѕлатниками прибуткового податку в ”крањн≥ е ф≥зичн≥ особи незалежно в≥д в≥ку, громад€нства, стат≥, раси, нац≥ональност≥, с≥мейного, соц≥ального й майнового стану, приналежност≥ до громадських орган≥зац≥й та пол≥тичних парт≥й, ставленн€ до рел≥г≥њ. ÷е громад€ни ”крањни, ≥ноземн≥ громад€ни та особи без громад€нства Ч €к т≥, що пост≥йно проживають (не менше н≥ж 183 дн≥ у календарному роц≥), так ≥ т≥, що не мають пост≥йного м≥сц€ проживанн€ в ”крањн≥.

1)17 не оподатковуЇтьс€

2)18 Ц 85 10% в≥д суми, що перевищуЇ розм≥р одного неоподаткованого м≥н≥мума.

3)86 Ц 170 2) + 15% в≥д суми, що перевищуЇ розм≥р 5 неоподаткованих м≥н≥мум≥в.

4)176 Ц 1020 3) + 20% в≥д суми, що перевищуЇ розм≥р 10 неоподаткованих м≥н≥мум≥в.

5)1021 Ц 1700 4) +30% в≥д суми, що перевищуЇ розм≥р 60 неоподаткованих м≥н≥мум≥в.

6)1700 > 5) + 40% в≥д суми, що перевищуЇ розм≥р 100 неоподаткованих м≥н≥мум≥в.

ѕрибутковий податок на доходи громад€н, одержаний за м≥сцем основноњ роботи нараховуЇтьс€, утримуЇтьс€ ≥ перераховуЇтьс€ до бюджету п≥дприЇмствами. ќподаткуванн€ доход≥в, отриманих не за м≥сцем основноњ роботи, провадитьс€ по ставц≥ 20%. √ромад€ни повинн≥ до 1 березн€ подати декларац≥ю про одержан≥ доходи.

52. ѕлатниками податку на промисел Ї виключно ф≥зичн≥ особи, незалежно в≥д громад€нства та пост≥йного м≥сцепроживанн€, €к≥ не зареЇстрован≥ €к субЇкти п≥дприЇмництва ≥ зд≥йснюють несистематичний, не б≥льш €к 4 рази прот€гом року, продаж виробленоњ, переробноњ та купленоњ продукц≥њ, речей, товар≥в. ќбЇктом оподаткуванн€ Ї сумарна варт≥сть товар≥в, €к≥ належать до продажу за ринковими ц≥нами.

якщо товари п≥дл€гають продажу прот€гом 3 календарних дн≥в, ставка податку становить 10% њх вартост≥. ѕри зб≥льшенн≥ терм≥ну продажу до 7 дн≥в ставка податку подвоюЇтьс€. —ума податку на промисел не може бути меншою за розм≥р одного неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад€н.

ѕодаток на промисел сплачуЇтьс€ у вигл€д≥ придбанн€ одноразового патенту на торг≥влю. ” раз≥, коли продаж товар≥в зд≥йснюЇтьс€ прот€гом календарного року б≥льш €к 4 рази, ц≥ громад€ни повинн≥ зареЇструватись €к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥.

53. ѕлатеж≥ за ресурси, €к≥ ст€гуютьс€ в ”крањн≥, включають] к≥лька вид≥в. —т€гненн€ цих платеж≥в обумовлюЇтьс€ тим, що природн≥ ресурси Ї власн≥стю держави, ≥ за њх використанн€ вона ст€гуЇ плату, основне призначенн€ €коњ Ч покрити видатки на в≥дтворенн€, ефективне використанн€ цих ресурс≥в тощо. —уттЇвого бюджетного значенн€ ц≥ платеж≥ не в≥д≥грають.

–озгл€немо наступн≥ види платеж≥в за ресурси та послуги: зб≥р за спец≥альне використанн€ л≥сових ресурс≥в (л≥совий дох≥д); зб≥р за спец≥альне використанн€ водних ресурс≥в (плата за воду); зб≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок ƒержавного бюджету; рентна плата за нафту ≥ газ; в≥драхуванн€ в≥д плати за транзит природного газу, нафти ≥ ам≥аку; платеж≥ за користуванн€ надрами: державне мито; Їдиний зб≥р. €кий справл€Їтьс€ у пунктах пропуску через державний кордон ”крањни; гербовий зб≥р.

Ћ≥совий дох≥д. ќсновним призначенн€м збору за спец≥альне використанн€ л≥сових ресурс≥в та користуванн€ земельними д≥л€нками л≥сового фонду (л≥сового доходу) Ї моб≥л≥зац≥€ кошт≥в дл€ в≥дтворенн€ л≥сового фонду, пол≥пшенн€ його €к≥сного складу, забезпеченн€ правильноњ експлуатац≥њ л≥с≥в.

ƒо спец≥ального використанн€ л≥сових ресурс≥в належить:

Хзагот≥вл€ деревини п≥д час рубок головного користуванн€;

Хзагот≥вл€ живиц≥;

Хзагот≥вл€ другор€дних л≥сових матер≥ал≥в (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);

Хпоб≥чн≥ л≥сов≥ користуванн€ (випасанн€ худоби, розм≥щенн€ пас≥к, загот≥вл€ с≥на тощо).

ѕлата (зб≥р) справл€Їтьс€ за встановленими таксами або у вигл€д≥ орендноњ плати чи доходу, одержаного в≥д реал≥зац≥њ л≥сових ресурс≥в на конкурсних умовах.

ƒержавн≥ та громадськ≥ л≥созагот≥вельн≥ орган≥зац≥њ й п≥дприЇмства сплачують плату за в≥дпуск деревини на пн≥ в≥с≥м раз≥в на р≥к: 15 лютого Ч 15%, 15 березн€ Ч 10%, 15 кв≥тн€ Ч 10%, 15червн€ Ч 10%, 15 липн€ Ч 10%, 15 вересн€ Ч 15%, 15 листопада Ч 15% ≥ 15 грудн€ Ч 15% р≥чноњ суми платежу.  олективн≥, "риватн≥ п≥дприЇмства ≥ громад€ни внос€ть до бюджету ц≥ платеж≥ при одержанн≥ л≥сорубного квитка (ордера).

ѕлата за воду. ѕлатникамизбору Ї п≥дприЇмства установи та орган≥зац≥њ незалежно в≥д форм власност≥, а також громад€ни Ц субЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, що використовують водн≥ ресурси та користуютьс€ водами дл€ потреб г≥дроенергетики ≥ вдного транспорту.

ќбЇктом обчисленн€ збору за спец≥альне використанн€ води Ї фактичний обс€г води, €кий був використаний з урахуванн€м обс€гу втрат води в њх системах водопостачанн€. Ќормативи збору за спец≥альне використанн€ води встановлюЇтьс€ в коп≥йках за кубометр, дл€ потреб г≥дроенергетики в коп≥йках за 100 кубметр≥в води. –озрахунок збору подаЇтьс€ до ќƒѕ≤ щоквартально наростаючим п≥дсумком з початку року до 15 числа м≥с€ц€, наступного за зв≥тним кварталом. «б≥р за спец≥альне використанн€ водних ресурс≥в загальнодержавного значенн€ в розм≥р≥ 80% зараховуЇтьс€ до державного бюджету ≥ 20% до м≥сцевого.

«б≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи. Ќадрокористувач≥, €к≥ виконували геологорозв≥дувальн≥ роботи частково за рахунок власних кошт≥в, сплачують зб≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи, застосовуючи до нього коеф≥ц≥Їнти залежно в≥д обс€гу виконаних на в≥дпов≥дних родовищах пошукових роб≥т.

якщо надрокористувач≥ видобувають б≥льше одного виду корисних копалин, що зал€гають окремо, зб≥р за виконан≥ геологорозв≥дувальн≥ роботи обчислюЇтьс€ за кожний њх вид окремо.

«б≥р за виконан≥ геологорозв≥дувальн≥ роботи справл€Їтьс€ з дати видобутку корисноњ копалини.

—уми збору за виконан≥ геологорозв≥дувальн≥ роботи в≥днос€тьс€ до валових витрат реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг).

«б≥р за виконан≥ геологорозв≥дувальн≥ роботи сплачуЇтьс€ до бюджету авансовими платежами щодекадно або щом≥с€чно, в залежност≥ в≥д суми збору за минулий м≥с€ць. якщо сума збору за минулий м≥с€ць становила б≥льш €к 10 тис. грн., авансов≥ платеж≥ сплачуютьс€ до 13, 23 числа поточного м≥с€ц€ ≥ до 3 числа наступного м≥с€ц€ Ч виход€чи з к≥лькост≥ видобутих корисних копалин за кожну минулу декаду.

ѕри сум≥ збору менш €к 10 тис. грн. авансов≥ платеж≥ сплачуютьс€ до 15 числа наступного за зв≥тним м≥с€ц€, виход€чи з фактичноњ к≥лькост≥ видобутих корисних копалин за кожний минулий м≥с€ць.

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ кварталу, п≥вр≥чч€, 9 м≥с€ц≥в ≥ року користувач≥ надр обчислюють повну суму збору за виконан≥ геологорозв≥дувальн≥ роботи наростаючим п≥дсумком з початку року, виход€чи з фактичноњ к≥лькост≥ видобутоњ м≥неральноњ сировини. ѕерерахунок провадитьс€ в п'€тиденний терм≥н з дати, встановленоњ дл€ поданн€ бухгалтерських зв≥т≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 432 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

2013 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.