Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«верненн€ до винноњ сторони з проханн€м в≥дшкодувати збитки




 

—трахова компан≥€ маЇ право запропонувати винн≥й сторон≥ в≥дшкодувати збитки на добров≥льн≥й основ≥. «верненн€ до винноњ особи маЇ бути письмовим з обовТ€зковим п≥дтвердженн€м факту отриманн€ винною стороною такого зверненн€. ќсоб≥, винн≥й у настанн≥ страховоњ под≥њ, надаЇтьс€ дес€ть дн≥в дл€ наданн€ згоди на добров≥льне в≥дшкодуванн€ збитк≥в. якщо таку згоду надано, то м≥ж страховою компан≥Їю та винною особою укладаЇтьс€ акт урегулюванн€ матер≥альних претенз≥й, в €кому зазначаЇтьс€ сума, терм≥н в≥дшкодуванн€ збитк≥в та обовТ€зково зазначаЇтьс€, що п≥сл€ в≥дшкодуванн€ збитк≥в сторони не будуть звертатис€ до суду або ≥ншим чином намагатис€ вимагати повторного в≥дшкодуванн€ збитк≥в. ” де€ких випадках страхова компан≥€ може погодитись на в≥дстрочку ≥з в≥дшкодуванн€ збитк≥в або реструктурувати виплати збитк≥в прот€гом визначеного терм≥ну якщо винна сторона в≥дмовл€Їтьс€ добров≥льно в≥дшкодувати збитки, то страхова компан≥€ маЇ право звернутис€ до суду

 

«верненн€ з позовом до суду. якщо винна сторона Ї юридичною особою,то страхова компан≥€ звертаЇтьс€ до господарського суду з цив≥льним позовом за м≥сцем своЇњ реЇстрац≥њ. якщо винна сторона с ф≥зичною особою, то страхова компан≥€ звертаЇтьс€ до суду першоњ ≥нстанц≥њ (районний або м≥сцевий суд) з цив≥льним позовом за м≥сцем проживанн€ ф≥зичноњ особи. “ерм≥н позовноњ давност≥ не може перевищувати три роки. ≤снують вимоги щодо поданн€ цив≥льного позову, основн≥ з €ких: в≥дпов≥дн≥сть нормам чинного законодавства, обірунтоване викладенн€ сут≥ справи та документальне п≥дтвердженн€ отриманих збитк≥в, а також ч≥тка вказ≥вка на винну особу. —трахова компан≥€ маЇ право у ÷ив≥льному позов≥ вимагати в≥дшкодуванн€ збитк≥в з винноњ особи, а також суми державного мита, сплаченого компан≥Їю за цив≥льний позов (1% в≥д суми цив≥льного позову).  р≥м того, страхова компан≥€ маЇ право просити суд накласти арешт на майно винно особи з метою забезпеченн€ виконанн€ цив≥льного позову. «а результатами розгл€ду справи суд приймаЇ р≥шенн€ задовольнити цив≥льний позов повн≥стю або частково чи в≥дмовити в його задоволенн≥. якщо суд задовольнив цив≥льний позов, р≥шенн€ суду направл€Їтьс€ у виконавчу службу при ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни дл€ витребуванн€ збитк≥в в примусовому пор€дку.

 

¬≥дшкодуванн€ збитк≥в в примусовому пор€дку. ¬иконавча службанаправл€Ї винн≥й особ≥ вимогу виконати р≥шенн€ суду ≥ в≥дшкодувати збитки страхов≥й компан≥њ. ѕри цьому виконавча служба надаЇ винн≥й особ≥ терм≥н в один календарний м≥с€ць. якщо винна особа в обумовлений терм≥н не виконаЇ р≥шенн€ суду, то виконавча служба маЇ право зд≥йснити примусове вилученн€ майна винно особи з метою його продажу та в≥дшкодуванн€ збитк≥в страховоњ компан≥њ. ѕроцес вилученн€ майна та його продажу виконавчою службою потребуЇ складноњ процедури провадженн€.

 

6. ѕерестрахуванн€. ќсобливе значенн€ у д≥€льност≥ страховоњ компан≥њв≥дводитьс€ пол≥тиц≥ перестрахуванн€. ѕотреба у перестрахуванн≥ виникаЇ тод≥, коли зобовТ€занн€ страховика за договором б≥льш≥ за ф≥нансов≥ ресурси компан≥њ. «г≥дно з вимогами «акону ”крањни Ђѕро страхуванн€ї, страхова компан≥€ зобовТ€зана перестраховувати страхов≥ ризики, €кщо страхова сума за окремим обТЇктом страхуванн€ перевищуЇ 10% суми сплаченого страхового фонду ≥ сформованих в≥льних резерв≥в та страхових резерв≥в.

 

ѕерестрахуванн€ Цпроцес передач≥ частини ризику в≥д одного страховикадо ≥ншого. —уть перестрахуванн€ пол€гаЇ в тому, що ризик визначеного обТЇкту страхуванн€ розпод≥л€Їтьс€ серед дек≥лькох страховик≥в (перестраховик≥в).  ожна страхова компан≥€, €ка бере участь у перестрахуванн≥, несе в≥дпов≥дальн≥сть ≥ сплачуЇ страхове в≥дшкодуванн€ лише в межах л≥м≥ту власного утриманн€. ” результат≥ нав≥ть за умови зд≥йсненн€ значних страхових виплат страховик не втрачаЇ своењ платоспроможност≥. –азом з тим, у випадку необірунтованого перестрахуванн€ може виникну ти ситуац≥€, коли окрем≥ компан≥њ-перестраховики ви€вл€тьс€ неплатоспроможними.

 

—траховик, €кий передаЇ ризик на перестрахуванн€, називаЇтьс€ перестрахувальником (цедентом), а той що приймаЇЦ перестраховиком (цес≥онар≥Їм). „астина страхового платежу(прем≥њ),що залишаЇтьс€ наутриманн≥ компан≥њ-цедента, називаЇтьс€ власним утриманн€м,або л≥м≥томутриманн€. ѕроцес передач≥ ризику в перестрахуванн€ називаЇтьс€ цес≥Їю.÷ес≥онар≥й, у свою чергу, може одержати захист перестрахуванн€ в≥д ≥ншого страховика шл€хом укладенн€ нового договору перестрахуванн€, тод≥ цей процес буде називатис€ ретроцес≥Їю.

 

ћ≥ж страховими компан≥€ми можуть укладатис€ договори перестрахуванн€ таких тип≥в:

 

‘акультативний догов≥р укладаЇтьс€ по кожному конкретному обТЇктустрахуванн€, виход€чи з умов страхуванн€. ÷е ≥ндив≥дуальна угода, €ка маЇ в≥дношенн€ до одного ризику ≥ даЇ учасникам угоди повну свободу: цеденту Ц у вир≥шенн≥ питанн€, €ку частину платежу сл≥д залишити на власному утриманн≥, цес≥онар≥ю Ц у прийн€тт≥ ризику в тому чи ≥ншому обс€з≥. ѕри укладанн≥ договору факультативного перестрахуванн€ цеденту ≥ цес≥онар≥ю надаЇтьс€ можлив≥сть самост≥йно оц≥нки ризику ≥ прийн€тт€ в≥дпов≥дного р≥шенн€.

 

ќбл≥гаторний догов≥р зобовТ€зуЇ цедента до передач≥ визначених часток вус≥х ризиках, прийн€тих ним на страхуванн€. ѕередача цих часток ризику перестраховику в≥дбуваЇтьс€ т≥льки в тому випадку, €кщо њх страхова сума перевищуЇ власну участь страховика. « ≥ншого боку, догов≥р обл≥гаторного перестрахуванн€ накладаЇ зобовТ€занн€ на перестраховика прийн€ти запропонован≥ йому в перестрахуванн€ частки цих ризик≥в.

 

ѕричини перестрахуванн€:

 

- приведенн€ потенц≥йно в≥дпов≥дальност≥ по сукупн≥й страхов≥й сум≥ у в≥дпов≥дн≥сть ≥з ф≥нансовими можливост€ми страховика. « допомогою перестрахуванн€ зб≥льшуЇтьс€ здатн≥сть страховоњ компан≥њ приймати на себе велик≥ ризики;

 

- стаб≥л≥зац≥€ прибутку. ѕерестрахуванн€ надаЇ ф≥нансовий захист в≥д катастроф≥чних або кумул€тивних збитк≥в, а отже, допомагаЇ стаб≥л≥зувати ф≥нансов≥ результати компан≥њ;

 

- захист страхового портфел€ в≥д впливу масових страхових випадк≥в або одиничного страхового випадку;

 

- перерозпод≥л потенц≥йних збитк≥в м≥ж страховиками.

 

як правило, страхова компан≥€ маЇ окремий п≥дрозд≥л, €кий безпосередньо зд≥йснюЇ перестрахуванн€. ¬ невеликих компан≥€х функц≥њ перестрахуванн€ можуть покладатис€ на окремого прац≥вника компан≥њ. «г≥дно з вимогами Ќацкомф≥нпослуг, фах≥вець, €кий зд≥йснюЇ операц≥њ з перестрахуванн€, повинен пройти в≥дпов≥дне навчанн€ та скласти квал≥ф≥кац≥йний ≥спит.

 

¬ процес≥ своЇњ д≥€льност≥ п≥дрозд≥л, €кий займаЇтьс€ перестрахуванн€м, сп≥впрацюЇ з андерайтером з метою оц≥нки р≥вн€ ризику, €кий приймаЇтьс€ на страхуванн€ ≥ передаЇтьс€ у перестрахуванн€.

ƒо функц≥ональних обовТ€зк≥в п≥дрозд≥лу перестрахуванн€ в≥дноситьс€

- контроль за розм≥ром страхових сум, що приймаютьс€ на страхуванн€;

- розрахунок розм≥р≥в страхових сум, €к≥ доц≥льно перестрахувати;

 

- проведенн€ котируванн€ страхових ризик≥в, що перестрахуютьс€ серед ≥нших страхових компан≥й;

 

- пошук оптимального вар≥анту з перестрахуванн€ страхових ризик≥в з урахуванн€м розм≥ру тарифу страховика та перестраховика;

 

- оформленн€ необх≥дних документ≥в м≥ж учасниками процесу перестрахуванн€.

 

ѕри ефективн≥й орган≥зац≥њ роботи п≥дрозд≥лу перестрахуванн€ страхова компан≥€ маЇ можлив≥сть отримувати додатковий доход в≥д проведенн€ перестрахуванн€. јдже тарифи, за €кими укладаютьс€ договори страхуванн€ та перестрахуванн€, в≥дображають р≥зний р≥вень ц≥н, €кий скла дастьс€ на тому чи ≥ншому ринку страхуванн€, ≥ забезпечують можлив≥сть отримувати дох≥д на њх р≥зниц≥.

7. ≤нвестуванн€. ‘ункц≥€ ≥нвестуванн€ дуже важлива у загальн≥йсукупност≥ операц≥й, €к≥ зд≥йснюЇ страхова компан≥€. “имчасово в≥льн≥ кошти, €к≥ належать страховику, формують базу дл€ ≥нвестуванн€. —трахов≥ платеж≥ можуть ≥нвестуватис€ у доходн≥ активи та приносити ≥нвестиц≥йний доход компан≥њ. —трахова компан≥€ маЇ можлив≥сть отримувати додатковий доход, €кий можна використовувати €к дл€ зд≥йсненн€ страхових виплат, так ≥ дл€ зб≥льшенн€ рентабельност≥ б≥знесу. Ѕ≥льш≥сть украњнських страхових компан≥й не маЇ окремого п≥дрозд≥лу, €кий би займавс€ ≥нвестиц≥йною д≥€льн≥стю. ѕитанн€м ≥нвестуванн€ в≥дводитьс€ недостатньо уваги, тому ≥ доходи в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ несуттЇв≥. –азом з тим, заруб≥жний досв≥д св≥дчить, що страхов≥ компан≥њ розвинутих крањн св≥ту отримують значн≥ прибутки в≥д ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ ≥ виступають найб≥льшими ≥нвесторами на фондовому ринку та ринку нерухомост≥.

 

ƒл€ усп≥шного зд≥йсненн€ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ страхова компан≥€ повинна дотримуватис€ таких принцип≥в:

 

- ≥нвестувати кошти ≥з врахуванн€м динам≥ки страхових платеж≥в та страхових виплат;

 

- не допускати зниженн€ платоспроможност≥ страховоњ компан≥њ за рахунок низькол≥кв≥дних обТЇкт≥в ≥нвестуванн€;

 

- диверсиф≥кувати обТЇкти ≥нвестуванн€ з точки зору ризику та прибутковост≥;

- регул€рно зд≥йснювати мон≥торинг ≥нвестиц≥йного ринку;

- анал≥зувати ситуац≥ю на ≥нвестиц≥йному ринку та своЇчасно реагувати на

њњ зм≥ни.

 

—трахова компан≥€ самост≥йно визначаЇ напр€мки та методи ≥нвестуванн€ зг≥дно ≥з чинним законодавством. јле при цьому вона повинна враховувати вимоги, €к≥ висуваютьс€ до пор€дку формуванн€ техн≥чних (математичних) резерв≥в. јдже частину кошт≥в, €к≥ страхова компан≥€ може ≥нвестувати, становить сума техн≥чних (математичних) резерв≥в, €к≥ вона повинна формувати дл€ забезпеченн€ своЇњ платоспроможност≥.

 

ѕри зд≥йсненн≥ операц≥й на фондовому ринку страхова компан≥€ по винна звертатис€ до послуг торговц€ ц≥нними паперами, а при зд≥йсненн≥ операц≥й з депозитами та банк≥вськими металами сп≥впрацюЇ з банк≥вськими установами.

 

8. Ѕухгалтерський обл≥к зд≥йснюЇтьс€ зг≥дно ≥з стандартамибухгалтерського обл≥ку, прийн€тими дл€ субТЇкт≥в господарюванн€, та спец≥альними нормативними документами, що стосуютьс€ бухгалтерського обл≥ку страхових компан≥й. ќсоблив≥сть д≥€льност≥ страхових компан≥й вимагаЇ дотриманн€ окремих вимог в процес≥ бухгалтерського обл≥ку, €кий под≥л€Їтьс€ на обл≥к страхових платеж≥в, страхових резерв≥в, ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ та ≥ншоњ д≥€льност≥ страховоњ компан≥њ €к субТЇкта господарюванн€.

9. –изик-менеджмент охоплюЇ мон≥торинг та анал≥з ф≥нансового станустраховоњ компан≥њ. √оловна мета ризик-менеджменту Ц в≥дсл≥дковувати процеси, що так чи ≥накше повТ€зан≥ з ризиком, €кий ≥снуЇ при зд≥йсненн≥ страховоњ д≥€льност≥.

¬ рамках страховоњ компан≥њ ризик-менеджмент маЇ два напр€мки:

- регулюванн€ р≥вн€ ризику на стад≥ укладанн€ договор≥в страхуванн€ (перестрахуванн€);

 

- регулюванн€ р≥вн€ ризику в ц≥лому по страхов≥й компан≥њ в процес≥ господарськоњ д≥€льност≥.

 

‘ункц≥€ ризик-менеджменту не обмежуЇтьс€ лише контролем за ступенем ризику, б≥льш важливо правильно оц≥нити причини зм≥ни р≥вн€ ризику та виконати необх≥дн≥ д≥њ, €к≥ б дозволили його м≥н≥м≥зувати.

 

” страхов≥й компан≥њ оц≥нка ризик≥в, що приймаютьс€ на страхуванн€, Ї прерогативою андерайтера. ѕри цьому за основу берутьс€ страхов≥ тарифи, розрахован≥ актуар≥Їм. ‘актично андерайтер та актуар≥й Ї головними спец≥ал≥стами страховоњ компан≥њ, €к≥ зд≥йснюють функц≥њ ризик-менеджменту, але при цьому њх завданн€ дещо в≥др≥зн€ютьс€. якщо дл€ актуар≥€ основною метою Ї розрахунок страхових тариф≥в, €к≥ в≥дображають середн≥й р≥вень ризику, притаманний обТЇктам страхуванн€, то андерайтер нац≥лений на оц≥нку р≥вн€ ризику по конкретному обТЇкту страхуванн€. Ќа практиц≥ бувають випадки, коли функц≥њ андерайтера ≥ актуар≥€ виконуЇ одна особа. ” невеликих страхових компан≥€х це ц≥лком лог≥чно, адже актуар≥й маЇ можлив≥сть найб≥льш квал≥ф≥ковано внести зм≥ни до страхових тариф≥в, виход€чи з оц≥нки ризику конкретного обТЇкта страхуванн€. дл€ великих страхових компан≥й та компан≥й, €к≥ мають розгалужену ф≥л≥альну мережу, обТЇднанн€ в одн≥й особ≥ актуар≥€ та андерайтера не можливе, виход€чи з обс€г≥в страхуванн€.

 

ѕомилково перекладати функц≥њ ризик-менеджменту на бухгалтер≥ю компан≥њ тим самим п≥дм≥н€ючи анал≥з ризику по компан≥њ складанн€м зв≥тност≥ дл€ контролюючих орган≥в. ‘ункц≥њ ризик-менеджменту та бухгалтерського обл≥ку дещо р≥зн≥. якщо бухгалтерський обл≥к ф≥ксуЇ на€вн≥ збитки, то ризик-менеджмент ставить соб≥ за мету зд≥йсненн€ превентивних заход≥в дл€ зменшенн€ ≥мов≥рност≥ реал≥зац≥њ ризик≥в.

 

10. –озробка та впровадженн€ нових страхових продукт≥в Ї одним ≥зважливих напр€мк≥в ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥ страховоњ компан≥њ. ƒл€ украњнських страхових компан≥й характерна ситуац≥€, коли ц€ д≥€льн≥сть зосереджена у в≥дд≥лах маркетингу –озробка страхового продукту Ц це комплексна робота ус≥х п≥дрозд≥л≥в страховоњ компан≥њ €ка потребуЇ концентрац≥њ зусиль прац≥вник≥в компан≥њ дл€ дос€гненн€ сп≥льноњ мети. ћаркетингов≥ досл≥дженн€ при цьому повинн≥ в≥д≥гравати допом≥жну роль та своЇчасно в≥дстежувати зм≥ни у пропозиц≥€х на ринку страхових послуг.

 

Ѕ≥знес-процеси, €к≥ функц≥онують у рамках страховоњ компан≥њ, про€вл€ютьс€ через д≥€льн≥сть окремих п≥дрозд≥л≥в, або так званих б≥знес-одиниць, €к≥ в≥дпов≥дальн≥ за окрем≥ стад≥њ операц≥йно та ф≥нансово-≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥. —укупн≥сть п≥дрозд≥л≥в Ї основою орган≥зац≥йноњ структури страховоњ компан≥њ. ≤деальноњ модел≥ орган≥зац≥йноњ структури страховоњ компан≥њ не ≥снуЇ. ¬ залежност≥ в≥д економ≥чного потенц≥алу компан≥њ розробл€ютьс€ р≥зн≥ модиф≥кац≥њ та вар≥анти.

ќсновн≥ терм≥ни:

 

л≥н≥йна структура, функц≥ональна структура, л≥н≥йно-функц≥ональна структура, л≥н≥йно-штабна структура, див≥з≥ональна структура, стратег≥чний менеджмент, кадрове забезпеченн€, мотивац≥€ персоналу, комун≥кац≥њ, програмний комплекс страховоњ компан≥њ, бази даних, страхова статистика.

 

 онтрольн≥ питанн€:

 

1. ќхарактеризуйте основн≥ типи орган≥зац≥йних структур управл≥нн€ страховоњ компан≥њ.

 

2. ¬ чому пол€гаЇ р≥зниц€ м≥ж стратег≥чним та оперативним управл≥нн€м?

3. Ќазв≥ть основн≥ п≥дходи до визначенн€ стратег≥њ б≥знесу.

4. Ќазв≥ть функц≥њ стратег≥чного менеджменту страховоњ д≥€льност≥.

5. —формулюйте завданн€ стратег≥чного ф≥нансового анал≥зу.

 

6. ¬каж≥ть, €к≥ ключов≥ показники необх≥дно використовувати у стратег≥чному ф≥нансовому анал≥з≥ страховоњ компан≥њ.

 

7. —формулюйте основн≥ етапи формуванн€ ф≥нансовоњ стратег≥њ страховоњ компан≥њ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 490 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2240 - | 2117 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.