Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕристосуванн€ орган≥зм≥в до чинник≥в середовища




∆ив≥ орган≥зми - мешканц≥ нашоњ планети - опанували чотири основн≥ середовища ≥снуванн€: наземно-пов≥тр€не, водне, ірунт, а також ≥нш≥ жив≥ орган≥зми. —ередовище ≥снуванн€ - це сукупн≥сть умов, у €ких мешкають особини, попул€ц≥њ й угрупованн€ орган≥зм≥в р≥зних вид≥в. —еред них наземно-пов≥тр€не середовище найр≥зноман≥тн≥ше за своњми умовами.

”с≥ орган≥зми потенц≥йно здатн≥ до необмеженого розмноженн€ ≥ розселенн€: нав≥ть види, що ведуть прикр≥плений спос≥б житт€, мають хоча б одну фазу розвитку, на €к≥й здатн≥ до активного чи пасивного розповсюдженн€. јле, незважаючи на це, видовий склад орган≥зм≥в, €к≥ мешкають у р≥зних кл≥матичних зонах, майже не зм≥нюЇтьс€: дл€ кожноњ з них характерний певний наб≥р вид≥в тварин, рослин ≥ гриб≥в. ÷е по€снюЇтьс€ тим, що здатн≥сть орган≥зм≥в до розмноженн€ ≥ розселенн€ обмежена певними географ≥чними перешкодами (мор€, г≥рськ≥ хребти, пустел≥ тощо), кл≥матичними факторами (температура, волог≥сть та ≥н.), а також взаЇмозв'€зками м≥ж орган≥змами р≥зних вид≥в.

”с≥ компоненти середовища ≥снуванн€, €к≥ впливають на жив≥ орган≥зми та њхн≥ угрупованн€, називають еколог≥чними факторами. «алежно в≥д природи й особливостей д≥њ на орган≥зми њх под≥л€ють на аб≥отичн≥, б≥отичн≥ та антропогенн≥.

“ип чинник≥в ’арактеристика чинник≥в
јб≥отичн≥ „инники неживоњ природи Ч ф≥зичн≥ та х≥м≥ч≠н≥ умови середовища (температура, волог≥сть, св≥тло, рух пов≥тр€них мас (в≥тер), теч≥€ ≥ со≠лон≥сть води, опади, сн≥жний покрив, магн≥тне поле «емл≥)
Ѕ≥отичн≥ ѕ≥д б≥отичними чинниками середовища розум≥ють узаЇмний вплив живих орган≥зм≥в одне на одного. ”мовно б≥отичн≥ чинники можна розд≥лити на внутр≥шньовидов≥ й м≥жвидов≥
  ¬нутр≥шньовидов≥ чинники. ќсобини всере≠дин≥ виду сильно впливають одна на одну, що про€вл€Їтьс€ в боротьб≥ за територ≥ю, њжу, статевого партнера. “ака внутр≥шньовидова конкуренц≥€ Ї внутр≥шньовидовим б≥отичним чинником. ћ≥жвидов≥ чинники. ” процес≥ еволюц≥њ у тва≠ринному та рослинному св≥т≥ сформувалос€ дек≥лька тип≥в м≥жвидових взаЇмов≥дношень (конкуренц≥€, хижацтво, паразитизм, комен- сал≥зм та ≥н.). ”с≥ вони Ї м≥жвидовими б≥отич≠ними чинниками
јнтропогенн≥ ÷е чинники, зумовлен≥ д≥€льн≥стю людини (за≠брудненн€ середовища, необмежене полюван≠н€, руйнуванн€ середовища ≥снуванн€ тощо)

’оча еколог≥чн≥ фактори дуже р≥зноман≥тн≥ за своЇю природою, ≥снують певн≥ законом≥рност≥ њхнього впливу на жив≥ орган≥зми, а також реакц≥й орган≥зм≥в на д≥ю цих фактор≥в.

ѕристосуванн€ орган≥зм≥в до умов середовища ≥снуванн€ називають адаптац≥€ми (в≥д лат. адаптат≥о - пристосуванн€).

 ожен вид орган≥зм≥в пристосовуЇтьс€ до певних умов довк≥лл€ особливим чином, тобто не ≥снуЇ двох близьких вид≥в, под≥бних за своњми адаптац≥€ми (правило еколог≥чноњ ≥ндив≥дуальност≥). Ќаприклад, два види ссавц≥в: кр≥т ≥ сл≥пак пристосован≥ до ≥снуванн€ в ірунт≥. јле кр≥т риЇ ходи за допомогою передн≥х к≥нц≥вок, а сл≥пак Ч р≥зц≥в.

якщо орган≥зм добре пристосований до д≥њ певного еколог≥чного фактора, то це не означаЇ, що в≥н так само пристосований ≥ до д≥њ ≥нших. Ќаприклад, лишайники можуть осел€тись на субстратах, б≥дних на орган≥ку (наприклад, скел€х), ≥ витримувати тривал≥ пер≥оди посухи, але дуже чутлив≥ до забрудненн€ атмосферного пов≥тр€.

¬≥дносно будь-€кого чинника середовища вид маЇ д≥апазон сталост≥ (толерантност≥). якщо ≥нтенсивн≥сть €когось чинника ви≠ходить за меж≥ толерантност≥, особини виду гинуть. Ѕ≥олог≥чним оптимумом називають так≥ умови, до €ких особини виду ви€вл€≠ютьс€ найб≥льш пристосованими. „инник, €кий найб≥льше впли≠ваЇ на виживанн€, називають обмежувальним (л≥м≥туючим). Ћ≥≠м≥туючими чинниками можуть бути температура, тиск, солон≥сть води, хижаки тощо.

ќрган≥зми можуть пристосовуватис€ до зм≥н умов довк≥лл€ активно, регулюючи власн≥ процеси життЇд≥€льност≥ залежно в≥д зм≥н довк≥лл€. ÷е даЇ змогу п≥двищити ст≥йк≥сть до неспри€тливих умов ≥снуванн€. Ќаприклад, температура т≥ла птах≥в ≥ ссавц≥в за≠лишаЇтьс€ сталою нав≥ть за значних њњ зм≥н у довк≥лл≥, а б≥льш≥сть членистоногих Ч мешканц≥в пустель Ч збер≥гаЇ в≥дносно пост≥й≠ний ум≥ст води в орган≥зм≥ в умовах сильноњ посухи. «а пасивного формуванн€ адаптац≥й до зм≥н умов довк≥лл€ про≠цеси життЇд≥€льност≥ орган≥зм≥в п≥дпор€дкован≥ цим зм≥нам. Ќа≠приклад, п≥д час зниженн€ температури довк≥лл€ у холоднокров≠них тварин р≥зко знижуЇтьс€ р≥вень процес≥в обм≥ну речовин ≥ вони можуть впадати в стан зац≥пен≥нн€. Ћистопадн≥ рослини взимку припин€ють фотосинтез, р≥ст, розвиток. ўе одним типом пристосувань орган≥зм≥в до зм≥н умов довк≥лл€ Ї униканн€ цих зм≥н (м≥грац≥њ та коч≥вл≥ риб, птах≥в, ссавц≥в тощо). ѕри цьому найуразлив≥ш≥ фази розвитку припадають на спри€т≠лив≥ пер≥оди, а на неспри€тлив≥ Ч фази спокою (наприклад, фаза л€лечки в комах).

 ожен вид орган≥зм≥в у процес≥ свого ≥сторичного розвитку при≠стосовуЇтьс€ до певних умов ≥снуванн€, що визначаЇ його ареал. ¬заЇмод≥€ попул€ц≥й виду з ус≥м комплексом еколог≥чних фактор≥в певного середовища ≥снуванн€, у тому числ≥ з попул€ц≥€ми ≥нших вид≥в, визначаЇ м≥сце його попул€ц≥й у систем≥ б≥огеоценозу Ч еко≠лог≥чну н≥шу.

≈колог≥чна н≥ша Ч положенн€ виду в систем≥ б≥огеоценозу, зумовлене його взаЇмод≥Їю з ≥ншими видами, а також умовами середовища ≥снуванн€. Ќа в≥дм≥ну в≥д ареалу, еколог≥чна н≥ша Ї не лише просторовим пон€тт€м. ¬она м≥стить у соб≥ й сукупн≥сть умов житт€ всередин≥ екосистеми, прийн€тних дл€ виду, ≥ харчов≥ взаЇмини виду з ≥нши≠ми видами угрупованн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 9889 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2169 - | 1986 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.