Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура ≥ функц≥њ соц≥олог≥њ €к науки 1 страница




—труктура соц≥олог≥чноњ науки
—оц≥олог≥€ €к наука про соц≥альн≥ в≥дносини, механ≥зми та законом≥рност≥ функц≥онуванн€ ≥ розвитку р≥зноман≥тних соц≥альних сп≥льнот маЇ складну структуру.

—хема 4. —ходини соц≥олог≥чного знанн€
—кладн≥сть сусп≥льства, р≥зноман≥тн≥сть процес≥в, €вищ, що зумовлюють його життЇд≥€льн≥сть, потребують багатор≥вневоњ системи соц≥олог≥чного п≥знанн€ соц≥альноњ реальност≥. ¬≥дпов≥дно до цього формуЇтьс€ багатор≥внева структура соц≥олог≥чноњ науки та визначаютьс€ њњ функц≥њ.
≤снуЇ багато п≥дход≥в до визначенн€ критер≥њв структуроутворенн€ ≥ к≥лькост≥ р≥вн≥в соц≥олог≥њ Ч в≥д найпрост≥шого (под≥л соц≥олог≥њ на фундаментальну ≥ прикладну) до найскладн≥шого (виокремленн€ семи р≥вн≥в соц≥олог≥њ: методолог≥чн≥ та теоретичн≥ засади, спец≥альн≥ знанн€, прикладний р≥вень, соц≥о≥нженернии р≥вень, теор≥€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€, методи здобутт€ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ, знанн€ про орган≥зац≥ю соц≥олог≥чних служб).
јле б≥льш≥сть учених дотримуЇтьс€ думки про три-р≥вневу структуру соц≥олог≥њ, €ка передбачаЇ так≥ р≥вн≥ соц≥олог≥чного знанн€: теоретична соц≥олог≥€, спец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ та емп≥ричн≥ досл≥дженн€.
“еоретична соц≥олог≥€
Ќа цьому р≥вн≥ сусп≥льство вивчають €к Їдиний соц≥альний орган≥зм, акцентуючи на глобальних проблемах. ќтриман≥ знанн€ встановлюють сутн≥сний зв'€зок м≥ж окремими п≥дсистемами сусп≥льства, €кнайзагальн≥ше описують њх.
ƒонедавна Їдиною концепц≥Їю, що вивчаЇ специф≥ку соц≥альних процес≥в, законом≥рност≥ розвитку сусп≥льства, у нас вважали ≥сторичний матер≥ал≥зм. “ому теоретичну соц≥олог≥ю ототожнювали з ≥сторичним матер≥ал≥змом (вченн€ про загальн≥ закони та руш≥йн≥ сили розвитку сусп≥льства: економ≥чний розвиток, зм≥ни у засобах виробництва, под≥л сусп≥льства на класи ≥ боротьба м≥ж ними).
Ћюдство виробило багато концепц≥й, €к≥ по€снюють законом≥рност≥ розвитку цив≥л≥зац≥њ. “ак, наприк≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. поширенн€ набули соц≥олог≥€ ≥стор≥њ, б≥олог≥чний, географ≥чний ≥ психолог≥чний напр€ми у соц≥олог≥њ; у середин≥ XX ст. Ч теор≥њ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ, пост≥ндустр≥ального сусп≥льства, конвергенц≥њ. “еоретична соц≥олог≥€ охоплюЇ р≥зноман≥тн≥ теч≥њ, школи, напр€ми, €к≥ з≥ своњх методолог≥чних позиц≥й по€снюють розвиток сусп≥льства. ¬она маЇ самост≥йний статус ≥з вищим р≥внем достов≥рного, узагальнюючого знанн€ про соц≥альн≥ процеси, формуванн€ ≥ розвиток соц≥альних в≥дносин, про законом≥рност≥ соц≥ального житт€.
“еоретична соц≥олог≥€ вир≥шуЇ низку завдань:
Ч створенн€ засад дл€ опису ≥ по€сненн€ €вищ, факт≥в соц≥альноњ д≥йсност≥ у терм≥нах ≥ категор≥€х, €к≥ в≥дображають њх сутн≥сн≥ характеристики, сп≥льн≥ та в≥дм≥нн≥ риси;
Ч ор≥Їнтац≥€ на комплексний п≥дх≥д до вивченн€ соц≥альних €вищ ≥ процес≥в;
Ч розкритт€ сутност≥ соц≥альних закон≥в (загальних ≥ спец≥альних);
Ч формуванн€ методолог≥чноњ бази дл€ соц≥олог≥чного п≥знанн€ д≥йсност≥;
Ч ви€вленн€ загальних законом≥рностей соц≥ального розвитку сусп≥льства, а також виробленн€ методолог≥чних засад розвитку спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й та емп≥ричних досл≥джень;
Ч ≥нтеграц≥€, синтез, узагальненн€ розр≥знених знань, здобутих емп≥ричним шл€хом, формуванн€ њх у систему висновк≥в, узагальнень, пон€ть, категор≥й, закон≥в тощо.
—труктуру теоретичноњ соц≥олог≥њ формують так≥ компоненти:
Ч система загальних ≥ специф≥чних закон≥в, що ви€вл€ють ≥ закр≥плюють типов≥, в≥дносно стал≥ зв'€зки в сусп≥льств≥, його соц≥альних ≥нститутах ≥ системах;
Ч система постулат≥в, акс≥ом та ≥нших тверджень про соц≥альне житт€ сусп≥льства;
Ч лог≥ка висновк≥в ≥ доведень, використовуваних дл€ обірунтуванн€ соц≥альних висновк≥в, прогноз≥в, тенденц≥й ≥ законом≥рностей у соц≥альному житт≥ сусп≥льства;
Ч загальний ≥ спец≥альний соц≥олог≥чний категор≥альний апарат;
Ч обірунтуванн€ р≥зних п≥дход≥в до анал≥зу об'Їкта ≥ суб'Їкта досл≥джень;
Ч система п≥знавальних метод≥в ≥ процедур, €ка забезпечуЇ повноту опису, по€сненн€ ≥ передбаченн€ соц≥альних €вищ ≥ процес≥в на певному р≥вн≥ соц≥альноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства;
Ч емп≥рична база (заф≥ксован≥ факти), що потребуЇ теоретичноњ ≥нтерпретац≥њ.
«ах≥дн≥ вчен≥ под≥л€ють соц≥олог≥чну науку на макро- ≥ м≥кросоц≥олог≥ю. ћакросоц≥олог≥€ вивчаЇ будову сусп≥льства, взаЇмозалежн≥сть ≥ взаЇмод≥ю його структурних утворень. ћ≥кросоц≥олог≥€ зор≥Їнтована на вивченн€ механ≥зм≥в взаЇмод≥њ людей на особист≥сному р≥вн≥, €кий вважаЇтьс€ базовим ≥ вир≥шальним у формуванн≥ складн≥ших форм соц≥альноњ повед≥нки.
÷≥ р≥вн≥ взаЇмопов'€зан≥, оск≥льки безпосередн€ повс€кденна повед≥нка людей в≥дбуваЇтьс€ в межах конкретних соц≥альних систем, структур та ≥нститут≥в.

—хема 5. ¬заЇмод≥€ макро- ≥ м≥кросоц≥олог≥њ
—пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ
¬они вивчають законом≥рност≥ розвитку окремих соц≥альних сп≥льнот, функц≥онуванн€ соц≥альних ≥нститут≥в ≥ процес≥в. «наченн€ њх зумовлене багатьма чинниками:
1. —пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ постають €к самост≥йний р≥вень соц≥олог≥чного знанн€.  ожна з них не т≥льки маЇ св≥й особливий предмет, категор≥њ, комплекс терм≥н≥в, а й виробл€Ї особливий п≥дх≥д до вивченн€ сусп≥льних процес≥в ≥ €вищ, €кий, у свою чергу, зумовлюЇ особливост≥ виробленн€ й застосуванн€ конкретноњ методики. ¬се це збагачуЇ соц≥олог≥чн≥ знанн€.
2. —пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ дають змогу своЇчасно опанувати, осмислити конкретн≥ соц≥альн≥ механ≥зми, спрогнозувати њх розвиток. « цим завданн€м загальнотеоретична соц≥олог≥€, нав≥ть маючи певний зв'€зок ≥з соц≥альною практикою, справитис€ не може, адже сучасний стан сусп≥льства характеризуЇтьс€ вин€тковим динам≥змом, складн≥стю, суперечлив≥стю, а тому потребуЇ застосуванн€ конкретного наукового ≥нструментар≥ю.
«агальнотеоретична соц≥олог≥€, осмислюючи загальн≥ процеси та законом≥рност≥ розвитку сусп≥льства, не маЇ можливост≥ й необх≥дност≥ по€снювати, €к функц≥онують ≥ розвиваютьс€ р≥зноман≥тн≥ соц≥альн≥ сп≥льноти (нац≥онально-етн≥чн≥, соц≥ально-демограф≥чн≥ тощо), соц≥альн≥ ≥нститути (с≥м'€, держава, трудовий колектив), €к в≥дбуваютьс€ соц≥альн≥ процеси (трудова д≥€льн≥сть, соц≥альн≥ конфл≥кти, соц≥альн≥ в≥дхиленн€). якщо прикладн≥ функц≥њ загальнотеоретичноњ соц≥олог≥њ Ч по€сненн€, прогнозуванн€, виробленн€ наукових засад дл€ регулюванн€ масштабних соц≥альних процес≥в у тривал≥й перспектив≥, то функц≥њ спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й пол€гають у виробленн≥ науково обірунтованих рекомендац≥й дл€ управл≥нн€ соц≥альними процесами у короткостроков≥й перспектив≥ та в окремих сферах сусп≥льного житт€.
≤де€ впровадженн€ цих теор≥й виникла п≥д час науковоњ дискус≥њ м≥ж двома видатними американськими соц≥ологами “олкоттом ѕарсонсом (1902Ч1979) ≥ –обертом ћертоном (нар. у 1910 р.). “. ѕарсонс вважав за необх≥дне виробленн€ суперзагальноњ теор≥њ, €ка б мала всеохопний характер. –. ћертон дотримувавс€ думки, що так≥ гранд≥озн≥ теоретичн≥ схеми Ї передчасними, оск≥льки ще не закладен≥ емп≥ричн≥ засади дл€ њх зд≥йсненн€. “ому в≥н ратував за виробленн€ теор≥й, €к≥ б займалис€ вивченн€м конкретних проблем сусп≥льного житт€, мали т≥сний зв'€зок з емп≥рикою, давши њм назву Ђтеор≥њ середнього р≥вн€ї. √оловна њх мета-Ч у забезпеченн≥ гнучкого зв'€зку м≥ж теоретичним та емп≥ричним р≥вн€ми соц≥олог≥чного досл≥дженн€. «асобом побудови теор≥й середнього р≥вн€ –.^ћертон вважав структурно-функц≥ональний анал≥з. …ому належить авторство одн≥Їњ з перших теор≥й середнього р≥вн€ Ч теор≥њ соц≥альноњ аном≥њ.
ќднак концепц≥њ щодо теор≥й середнього р≥вн€ були в≥дом≥ ще до –. ћертона: до молод≥жних проблем у концепц≥њ про житт€ людських покол≥нь звертавс€ ќ.  онт, до теор≥њ бюрократ≥њ Ч н≥мецький вчений ћакс ¬ебер (1864Ч1920), до проблем прац≥ Ч н≥мецький мислитель  арл ћаркс (1818Ч1883), ≈м≥ль ƒюркгейм та ≥н.
¬иникненн€ теор≥й середнього р≥вн€ в≥д≥грало позитивну роль у боротьб≥ з емп≥ризмом, загострило ≥нтерес соц≥олог≥њ до теоретичних пошук≥в, привернуло до нењ увагу авторитетних учених, широких верств населенн€, €к≥ побачили можливост≥ ц≥Їњ науки у вивченн≥ њх проблем, ≥нтерес≥в, погл€д≥в, житт€ загалом.
ѕон€тт€ Ђтеор≥њ середнього р≥вн€ї нер≥дко вживають за аналог≥Їю до пон€тт€ Ђспец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њї, п≥д €ким розум≥ють установленн€ лог≥ко-емп≥-ричних зв'€зк≥в м≥ж окремими групами зм≥нних, що вивчаютьс€. ÷≥ теор≥њ ≥дентиф≥кують з навчальними дисципл≥нами. ¬одночас вони Ї не ст≥льки теор≥€ми, ск≥льки диференц≥йованою сукупн≥стю узагальнень емп≥ричних досл≥джень р≥зних сфер житт€.
ќстанн≥м часом спец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ набули бурхливого розвитку. ÷е зумовлено р≥зким розширенн€м кола проблем, €к≥ вивчаЇ соц≥олог≥€, завд€ки чому, наприклад, виокремилис€ так≥ соц≥альн≥ теор≥њ, €к електоральна соц≥олог≥€, соц≥олог≥€ житт€, соц≥олог≥€ де-в≥антноњ (збоченоњ) повед≥нки, соц≥олог≥€ влади тощо.
ѕозначилос€ ≥ в≥дгалуженн€ в≥д основних соц≥олог≥чних теор≥й нових спр€мувань. Ќаприклад, своЇр≥дним напр€мом соц≥олог≥њ прац≥ Ї соц≥олог≥€ орган≥зац≥й, соц≥олог≥€ профес≥й, соц≥олог≥€ п≥дприЇмництва, економ≥чна соц≥олог≥€ тощо.
«начна к≥льк≥сть нових соц≥олог≥чних теор≥й виникла внасл≥док ≥нтеграц≥њ соц≥олог≥њ з ≥ншими науками м≥ждисципл≥нарноњ взаЇмод≥њ. “ак постали економ≥чна соц≥олог≥€, медична соц≥олог≥€ тощо, €к≥ належать до галузевоњ соц≥олог≥њ.
—пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ виконують так≥ завданн€:
Ч виробленн€ спец≥альних терм≥н≥в ≥ категор≥ального апарату, €к≥ в≥дображають сутн≥сть €вищ конкретноњ соц≥альноњ сфери;
Ч розробка метод≥в соц≥олог≥чних досл≥джень, найб≥льш адекватних досл≥джуваним процесам та €вищам;
Ч вивченн€ законом≥рностей ≥ соц≥альних механ≥зм≥в, €к≥ зумовлюють функц≥онуванн€ ≥ розвиток окремих сфер сусп≥льного житт€ та громадськоњ св≥домост≥;
Ч вивченн€ соц≥альних функц≥й певноњ соц≥альноњ п≥дсистеми.
ќсобливе м≥сце у науков≥й характеристиц≥ спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й пос≥даЇ њх класиф≥кац≥€, щодо критер≥њв €коњ ≥снують розб≥жност≥ в погл€дах. ќдн≥ вчен≥ (√. ќсипов) розр≥зн€ють ш≥сть груп соц≥олог≥чних об'Їкт≥в, €к≥ необх≥дно досл≥джувати за допомогою спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й:
Ч головн≥ умови ≥ форми життЇд≥€льност≥ сусп≥льства (соц≥олог≥€ техн≥ки, соц≥олог≥€ прац≥, соц≥олог≥€ побуту, соц≥олог≥€ трудових колектив≥в, соц≥олог≥€ с≥м'њ, соц≥олог≥€ робочого ≥ позаробочого часу тощо);
Ч соц≥альна структура сусп≥льства (соц≥олог≥чн≥ теор≥њ, €к≥ вивчають функц≥онуванн€ соц≥альних верств, клас≥в, груп, соц≥ально-етн≥чн≥ ≥ нац≥ональн≥
в≥дносини, соц≥олог≥€ молод≥ тощо);
Ч соц≥ально-профес≥йна структура (соц≥олог≥€ профес≥й, промислова соц≥олог≥€ тощо);
Ч соц≥ально-територ≥альн≥ сп≥льноти (соц≥олог≥€ м≥ста, соц≥олог≥€ села тощо);
Ч соц≥ально-пол≥тична орган≥зац≥€ сусп≥льства ≥ соц≥альн≥ ≥нститути (соц≥олог≥€ пол≥тики, соц≥олог≥€ права, соц≥олог≥€ осв≥ти, соц≥олог≥€ науки тощо);
Ч в≥дносини людини ≥ сусп≥льства (соц≥олог≥€ особистост≥, соц≥альн≥ проблеми способу житт€, соц≥олог≥€ культури, соц≥олог≥€ вихованн€, соц≥олог≥€ громадськоњ думки, соц≥олог≥€ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ тощо).
≤нш≥ вчен≥ (ћ. –уткевич) виокремлюють три головн≥ групи спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й:
1. —оц≥олог≥чн≥ теор≥њ, €к≥ вивчають певн≥ поширен≥ сфери людськоњ д≥€льност≥ (прац€, дозв≥лл€ тощо).
2. —оц≥олог≥чн≥ теор≥њ, €к≥ досл≥джують взаЇмод≥ю особистост≥ з сусп≥льством, тобто р≥зн≥ соц≥альн≥ групи (особист≥сть, с≥м'€, колектив, м≥сто, село тощо).
3. —оц≥олог≥чн≥ теор≥њ, €к≥ виникли на меж≥ соц≥олог≥њ ≥ наук, що вивчають окрем≥ сфери житт€ сусп≥льства (пол≥тика, наука, право тощо).
Ќайвдал≥шою у теоретичному ≥ практичному аспектах прийн€то вважати таку класиф≥кац≥ю спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й:
1. —пец≥альн≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ. ¬ивчають соц≥альн≥ закони, законом≥рност≥ функц≥онуванн€ ≥ розвитку соц≥альних сп≥льнот. ”с≥ вони безпосередньо пов'€зан≥ з предметом соц≥олог≥њ €к науки (теор≥€ соц≥альноњ структури, теор≥€ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ,
теор≥€ соц≥альних систем, теор≥€ соц≥ального розвитку, теор≥€ соц≥альних конфл≥кт≥в).
2. √алузев≥ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ. Ќазва маЇ умовний характер ≥ св≥дчить, що критер≥Їм диференц≥ац≥њ в даному раз≥ Ї окрем≥ сфери сусп≥льного житт€ ≥ форми масовоњ св≥домост≥ (соц≥олог≥€ прац≥, соц≥олог≥€ науки, соц≥олог≥€ осв≥ти, соц≥олог≥€ дозв≥лл€ тощо).
3. ќсоблива група. —оц≥олог≥чн≥ теор≥њ (соц≥олог≥€ особистост≥, соц≥олог≥€ молод≥, соц≥олог≥€ мистецтва, соц≥олог≥€ морал≥ тощо).
4. —оц≥олог≥чн≥ теор≥њ вузького значенн€ (теор≥€ бюрократ≥њ, теор≥€ референтних груп, теор≥€ мотивац≥њ та ≥н.).
≈мп≥ричн≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€
¬они дом≥нують на початковому етап≥ п≥знавального процесу. Ќа в≥дм≥ну в≥д теоретичного досл≥дженн€ (у межах €кого соц≥олог оперуЇ науковими категор≥€ми ≥ пон€тт€ми, що в≥дображають сутн≥сн≥ €кост≥ соц≥альних процес≥в ≥ €вищ) в емп≥ричному досл≥дженн≥ предметом анал≥зу стають р≥зноман≥тн≥ д≥њ, характеристики повед≥нки, погл€ди, настроњ, потреби, ≥нтереси, мотиви людей, соц≥альних груп ≥ сп≥льнот, в≥дображенн€ соц≥альноњ реальност≥ у фактах людськоњ св≥домост≥.

—хема 6. –≥вн≥ соц≥олог≥чноњ науки (статична модель)
≈мп≥ричне досл≥дженн€ Ї не т≥льки нагромадженн€м ≥ в≥дбором соц≥альних факт≥в, що п≥дтверджують чи спростовують теоретичн≥ г≥потези. ÷е спец≥альн≥ науков≥ процедури, €к≥ за допомогою соц≥олог≥чних метод≥в досл≥дженн€ (анал≥з документ≥в, опитуванн€, спостереженн€, соц≥альний експеримент) дають змогу зареЇструвати соц≥альн≥ факти, що Ї базою дл€ подальших теоретичних пошук≥в та узагальнень.
≈мп≥ричне соц≥олог≥чне досл≥дженн€ Ї найдинам≥ч-н≥шим ≥ маЇ специф≥чну орган≥зац≥йну структуру, €ка в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д структури традиц≥йноњ теоретичноњ д≥€льност≥. ќхоплюючи елементи теоретичного знанн€, необх≥дного дл€ попереднього анал≥зу предмета досл≥дженн€, емп≥ричне досл≥дженн€ потребуЇ вир≥шенн€ багатьох орган≥зац≥йних проблем, волод≥нн€ профес≥йними досл≥дницькими прийомами та засобами здобуванн€ первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ, математичними методами опрацюванн€ та анал≥зу статистичного матер≥алу. ¬ажливе значенн€ маЇ також вм≥нн€ встановити контакт ≥з людьми, щоб одержати €к≥сну ≥нформац≥ю.
ќтже, проведенн€ соц≥олог≥чного досл≥дженн€ Ї своЇр≥дним мистецтвом, вимагаЇ не т≥льки волод≥нн€ специф≥чними соц≥олог≥чними знанн€ми ≥ навичками, а й значного профес≥йного досв≥ду та певних морально-психолог≥чних €костей.
‘ункц≥њ соц≥олог≥њ
Ѕудь-€ка гуман≥тарна наука виконуЇ специф≥чн≥ й ун≥версальн≥ функц≥њ, €к≥ можна об'Їднати у дв≥ групи Ч п≥знавальну (гносеолог≥чну) та соц≥альну. «авд€ки реал≥зац≥њ п≥знавальних функц≥й стають доступн≥шими в≥домост≥ про певн≥ сторони житт€ соц≥альних об'Їкт≥в, њх властивост≥, в≥дносини, а соц≥альна функц≥€ даЇ змогу оптим≥зувати процеси, в≥дносини, зв'€зки.
«в'€зок соц≥олог≥њ з житт€м сусп≥льства реал≥зуЇтьс€ через њњ основн≥ й допом≥жн≥ функц≥њ. ” соц≥олог≥чн≥й л≥тератур≥ по-р≥зному п≥дход€ть до њх тлумаченн€ та визначенн€ к≥лькост≥. ќдн≥ вчен≥ головними функц≥€ми соц≥олог≥њ вважають п≥знавальну, практичну та ≥деолог≥чну, ≥нш≥ Ч п≥знавальну, прогностичну, соц≥ального проектуванн€ ≥ конструюванн€, орган≥зац≥йно-технолог≥чну, управл≥нську та ≥нструментальну. ¬≥дсутн≥сть Їдиного погл€ду на класиф≥кац≥ю функц≥й соц≥олог≥чного знанн€ пов'€зана насамперед з≥ складною структурою та значною к≥льк≥стю завдань, €к≥ соц≥олог≥€ маЇ вир≥шувати, а також з р≥зноман≥тн≥стю соц≥альноњ д≥йсност≥, €ку вона вивчаЇ.

—хема 7. ќсновн≥ функц≥њ соц≥олог≥њ
—интезувавши р≥зн≥ п≥дходи, доц≥льно вести мову про так≥ найважлив≥ш≥ функц≥њ соц≥олог≥њ: теоретико-п≥знавальну, практико-перетворювальну, св≥тогл€дно-≥деолог≥чну, а також специф≥чн≥ функц≥њ Ч гуман≥стичну, культурну, описову, ≥нформац≥йну,прогностичну, критичну, соц≥ального контролю, соц≥ального управл≥нн€.
“еоретико-п≥знавальна функц≥€. —пр€мована на виробленн€ нового соц≥олог≥чного знанн€ ≥ реал≥зуЇтьс€ у таких аспектах:
1. —оц≥олог≥€ нагромаджуЇ знанн€, систематизуЇ њх, складаЇ висновки про законом≥рност≥ еволюц≥њ сусп≥льства, розкриваЇ джерела ≥ механ≥зми функц≥онуванн€ та розвитку соц≥альних процес≥в ≥ €вищ.
2. —оц≥олог≥чн≥ теор≥њ навод€ть науково обірунтован≥ висновки щодо розум≥нн€ перспектив розвитку сусп≥льства в ц≥лому ≥ його окремих сфер, визначають реальн≥ шл€хи та методи науковоњ перебудови св≥ту.
3. —оц≥олог≥€ зд≥йснюЇ теоретичний анал≥з п≥знавальноњ д≥€льност≥ сусп≥льства, ви€вл€Ї нов≥ законом≥рност≥ й тенденц≥њ, виробл€Ї теор≥ю ≥ методолог≥ю соц≥олог≥чного п≥знанн€ д≥йсност≥.
4. —оц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ виконують ≥нформац≥йн≥ завданн€, що даЇ змогу одержати первинн≥ дан≥ про ≥ндив≥д≥в та сп≥льноти, њх потреби, ≥нтереси, ц≥нност≥, ор≥Їнтац≥њ, мотиви, факти реальноњ повед≥нки, громадську думку тощо, тобто створюють ≥нформац≥йну базу дл€ п≥знанн€ соц≥альноњ д≥йсност≥.
ѕрактико-перетворювальна функц≥€. “≥сно пов'€зана з теоретико-п≥знавальною, поза€к Їдн≥сть теор≥њ та практики Ч характерна риса соц≥олог≥њ. —утн≥сть њњ ви€вл€Їтьс€ насамперед у виробленн≥ науково обірунтованих прогноз≥в щодо еволюц≥њ сусп≥льства, €к≥ Ї основою перспективних план≥в соц≥ального розвитку, скаж≥мо, держави, рег≥ону, п≥дприЇмства тощо. ќсобливост≥ соц≥олог≥чного прогнозуванн€ пол€гають у тому, що воно маЇ ц≥л≥сний характер ≥ даЇ змогу визначити тенденц≥њ розвитку сусп≥льства в сукупност≥ вс≥х структурних елемент≥в.
ѕрикладна соц≥олог≥€, пов'€зуючи теор≥ю з д≥йсн≥стю, бере участь у виробленн≥ практичних рекомендац≥й щодо вир≥шенн€ р≥зноман≥тних соц≥альних проблем €к сусп≥льства в ц≥лому, так ≥ конкретних рег≥он≥в. ¬≥дпов≥дно до специф≥ки соц≥олог≥чного досл≥дженн€ практичн≥ рекомендац≥њ соц≥олог≥в ірунтуютьс€ на двох групах соц≥альних чинник≥в: об'Їктивних ≥ суб'Їктивних.
ќб'Їктивн≥ соц≥альн≥ чинники Ч умови людськоњ життЇд≥€льност≥: соц≥альна структура сусп≥льства, пол≥тичний лад, конкретн≥ умови прац≥, побуту тощо ≥ реальна повед≥нка суб'Їкта в цих умовах. ¬ивчаючи вплив цих чинник≥в на систему соц≥альних в≥дносин, соц≥олог спираЇтьс€ на конкретну ≥нформац≥ю, здобуту за допомогою соц≥олог≥чного досл≥дженн€. —уб'Їктивн≥ соц≥альн≥ чинники Ч мотиви, прагненн€, ≥нтереси, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, р≥зноман≥тн≥ у€вленн€, громадська думка тощо.
¬ивченн€ цих феномен≥в даЇ важливу ≥нформац≥ю про св≥т окремоњ людини, конкретноњ сп≥льноти (трудового колективу, профес≥йноњ групи, класу тощо).
—в≥тогл€дно-≥деолог≥чна функц≥€. —пр€мована на забезпеченн€ науковоњ дискус≥њ м≥ж концепц≥€ми, поширенн€ науковоњ ≥деолог≥њ, формуванн€ соц≥олог≥чного стилю мисленн€, п≥дготовку компетентних спец≥ал≥ст≥в, глибоке та всеб≥чне засвоЇнн€ ними науковоњ ≥деолог≥њ.
¬ажливу роль у реал≥зац≥њ даноњ функц≥њ мають соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€. Ќаукове знанн€, здобуте за њх допомогою, спри€Ї пол≥толог≥чн≥й та соц≥олог≥чн≥й осв≥т≥ населенн€, допомагаЇ люд€м виконувати своњ трудов≥ та громадськ≥ функц≥њ. ¬ин€тково важливу роль в≥д≥грають при цьому соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ громадськоњ думки, ефективност≥ функц≥онуванн€ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, пол≥тичних ≥ правових ≥нститут≥в сусп≥льства тощо.
√уман≥стична та культурна функц≥њ. ѕов'€зан≥ з роллю соц≥олог≥њ в культурному житт≥ сусп≥льства та гуман≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин. —оц≥олог≥€ Ї чинником, що спри€Ї гуман≥зац≥њ сусп≥льства. √уман≥стична установка, центром €коњ Ї людина, супроводжуЇ реал≥зац≥ю вс≥х ≥нших функц≥й соц≥олог≥њ. ѕопри те, що соц≥олог≥€ маЇ справу з великими масами людей та оперуЇ статистичною ≥нформац≥Їю, дедал≥ актуальн≥шим стаЇ положенн€, що соц≥олог повинен мати Ђгуман≥стичний нервї, тобто ставитис€ до людських проблем, драм, трагед≥й, €к≥ в≥н вивчаЇ, не €к пасивний спостер≥гач, а з≥ щирим сп≥вчутт€м ≥ увагою. Ќ≥коли загальне не повинно зат≥нювати особисте й ≥ндив≥дуальне. “ому сучасного соц≥олога характеризують загострене почутт€ соц≥альноњ д≥йсност≥, в≥дпов≥дальн≥сть, альтруњзм, використанн€ своњх знань на благо людства.
–≥зноман≥тними Ї зв'€зки соц≥олог≥њ з культурою, адже соц≥олог≥€ вивчаЇ культурн≥ ц≥нност≥, засоби вдосконаленн€ та облагородженн€ звичањв, традиц≥й, норм повед≥нки, спри€ючи нагромадженню, збереженню та передач≥ культурноњ спадщини. ј одна з≥ спец≥альних соц≥олог≥чних теор≥й (соц≥олог≥€ культури) безпосередньо займаЇтьс€ вивченн€м культури, процес≥в та в≥дносин, €к≥ функц≥онують у ц≥й сфер≥.
ќписова функц≥€. «умовлена необх≥дн≥стю систематизац≥њ, опису та нагромадженн€ одержаного досл≥дного матер≥алу у вигл€д≥ анал≥тичних нотаток, р≥зноман≥тних звукових зв≥т≥в, статей,.книг, комп'ютерних матер≥ал≥в тощо. ¬ивченн€ њх даЇ змогу в≥дтворити картину життЇд≥€льност≥ тих соц≥альних об'Їкт≥в, що вивчаютьс€. Ќа основ≥ цих досл≥джень складаютьс€ висновки та приймаютьс€ в≥дпов≥дн≥ р≥шенн€ щодо управл≥нн€ р≥зними галуз€ми сусп≥льства. ÷≥ матер≥али Ї також джерелом вим≥ру, в≥дл≥ку та пор≥вн€нн€, основою дл€ прогнозуванн€ розвитку соц≥альних €вищ ≥ процес≥в, дають змогу простежити динам≥ку њх функц≥онуванн€.
≤нформац≥йна функц≥€. —тосуЇтьс€ використанн€ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ, одержаноњ п≥д час соц≥олог≥чних досл≥джень. —оц≥олог≥чна ≥нформац≥€ Ч один з найоперативн≥ших вид≥в соц≥альноњ ≥нформац≥њ. ¬она застовуЇтьс€: соц≥ологами Ч дл€ з'€суванн€ динам≥ки, тенденц≥й розвитку соц≥альних процес≥в; замовниками досл≥дженн€ Ч дл€ прийн€тт€ науково обірунтованих управл≥нських р≥шень, встановленн€ зворотного зв'€зку з колективом (€кщо замовником Ї кер≥вництво п≥дприЇмства), населенн€м конкретного рег≥ону (€кщо зас мовником Ї м≥сцева влада). ” зв'€зку з ускладненн€м соц≥ального житт€ значенн€ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ в управл≥нн≥ сусп≥льством зростатиме. њњ використанн€ повинно стати нев≥д'Їмним елементом державноњ пол≥тики.
ѕрогностична функц≥€. –еал≥зуЇтьс€ через соц≥альн≥ прогнози. «а сучасних умов соц≥олог≥чне досл≥дженн€ завершуЇтьс€ не просто рекомендац≥€ми щодо управл≥нн€ процесами, а виробленн€м та обірунтуванн€м прогнозу (короткострокового або довгострокового) щодо досл≥джуваного об'Їкта.  ороткостроковий прогноз спираЇтьс€ на встановлен≥ тенденц≥њ розвитку соц≥ального €вища, довгостроковий Ч на т≥ сам≥ тенденц≥њ плюс заф≥ксован≥ законом≥рност≥ й в≥дкрит≥ чинники, €к≥ вир≥шальним чином впливають на прогнозований об'Їкт. ¬и€вленн€ таких чинник≥в ≥ наступне моделюванн€ досл≥джуваного процесу Ч один з найскладн≥ших вид≥в науковоњ прац≥.
 ритична функц≥€. Ќа «аход≥ давно ≥снуЇ своЇр≥дний напр€м Ч соц≥альна критика. —оц≥олог≥€, даючи об'Їктивне знанн€, покликана попереджувати соц≥альну пол≥тику про в≥дхиленн€ в≥д соц≥ального ≥деалу, сигнал≥зувати про можлив≥ негативн≥ соц≥альн≥ €вища ≥ насл≥дки.
‘ункц≥€ соц≥ального контролю. ѕол€гаЇ у виробленн≥ ≥ науковому обірунтуванн≥ ефективних рекомендац≥й, спр€мованих на боротьбу з дев≥антною повед≥нкою, вдосконаленн€ моральних в≥дносин, п≥двищенн€ р≥вн€ пол≥тичноњ культури ≥ правовоњ св≥домост≥. –еал≥зуЇтьс€ через участь соц≥олог≥њ в систем≥ Ђзворотного зв'€зкуї, забезпеченн€ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про соц≥альн≥ €вища ≥ процеси, анал≥з д≥њ механ≥зм≥в соц≥ального контролю, санкц≥й, соц≥альних норм тощо.
‘ункц≥€ соц≥ального управл≥нн€. ¬и€вл€Їтьс€ у св≥дом≥й, ц≥леспр€мован≥й д≥њ щодо соц≥альних систем, ≥нститут≥в, процес≥в з метою оптим≥зац≥њ напр€му, темп≥в њх розвитку ≥ функц≥онуванн€. —оц≥альне управл≥нн€ тим ефективн≥ше, чим б≥льше воно спираЇтьс€ на знанн€ закон≥в розвитку сусп≥льства та об'Їкта управл≥нн€.
—учасна соц≥олог≥€ дедал≥ б≥льшого значенн€ надаЇ соц≥альн≥й ≥нженер≥њ. ÷€ тенденц≥€ пов'€зана ≥з зростанн€м потреб у соц≥альному проектуванн≥, об'Їктом €кого стають зв'€зки ≥ в≥дносини у р≥зних сферах сусп≥льного житт€ на вс≥х р≥вн€х: сусп≥льство в ц≥лому, рег≥он, трудовий колектив тощо.
ѕ≥знавальн≥ завданн€ соц≥олог≥њ перебувають у т≥сному зв'€зку з практичними. ѕроте цей зв'€зок маЇ складний характер. ¬исокий р≥вень абстрагуванн€, складн≥сть структури соц≥олог≥чного знанн€, необх≥дн≥сть доведенн€ його до можливост≥ практичного використанн€ потребують особливоњ досл≥дницькоњ д≥€льност≥ у розр≥з≥ трансформац≥њ теоретичних знань у практичн≥ рекомендац≥њ, що Ї зм≥стом соц≥ально-технолог≥чноњ функц≥њ соц≥олог≥њ.
—утн≥стю соц≥ально-технолог≥чних завдань Ї виробленн€ соц≥альних технолог≥й, типових процедур управл≥нн€, сценар≥њв р≥зних д≥лових ≥гор Ч в≥д ≥м≥тац≥йних до орган≥зац≥йно-д≥€льних. «авд€ки цьому соц≥ально-технолог≥чна функц≥€ визначаЇ ≥ виробл€Ї методи впровадженн€ рекомендац≥й, пропонованих соц≥ологами.
ѕерел≥чен≥ функц≥њ соц≥олог≥њ не вичерпують ус≥х можливостей њх класиф≥кац≥њ. ћожна, наприклад, виокремити ще функц≥њ окремих галузей, фундаментальних ≥ прикладних розд≥л≥в тощо.
–езультативн≥сть реал≥зац≥њ функц≥й залежить в≥д сусп≥льних законом≥рностей, соц≥альних умов, р≥вн€ орган≥зац≥њ соц≥олог≥чноњ д≥€льност≥, зв'€зк≥в соц≥олог≥њ з житт€м сусп≥льства, в≥д профес≥йноњ п≥дготовки соц≥олог≥чних кадр≥в.
” соц≥альн≥й д≥€льност≥ функц≥њ соц≥олог≥њ взаЇмод≥ють, пронизуючи вс≥ њњ сфери. Ѕеручи до уваги њх розмањтт€ при вивченн≥ й прогнозуванн≥ сусп≥льних процес≥в,- можна окреслити найважлив≥ш≥ напр€ми досл≥джень сучасноњ в≥тчизн€ноњ соц≥олог≥њ:
Ч виробленн€ сп≥льно з ≥ншими сусп≥льствознавчими науками сучасноњ концепц≥њ громад€нського сусп≥льства;
Ч ц≥л≥сний —ќ÷≤ќЋќ√≤„Ќ»… анал≥з процес≥в перетворенн€ сусп≥льства у найширшому контекст≥ (≥сторичне минуле, сучасн≥сть, найближч≥ й в≥ддален≥ перспективи);
Ч вивченн€ соц≥альноњ структури украњнського сусп≥льства у њњ р≥зноман≥тних вим≥рах (йдетьс€ про реальну соц≥альну структуру, процеси стратиф≥кац≥њ, формуванн€ за умов ринкових в≥дносин нових соц≥альних груп ≥ верств сусп≥льства);
Ч вивченн€ нац≥ональних проблем, процес≥в формуванн€ нац≥ональноњ св≥домост≥, в≥дносин м≥ж р≥зними нац≥€ми ≥ народност€ми;
Ч оптим≥зац≥€ соц≥альноњ пол≥тики в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки;
Ч вивченн€ мотивац≥њ трудовоњ д≥€льност≥ людей, њњ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й та ≥нтерес≥в €к важливих чинник≥в пол≥тичних ≥ економ≥чних перетворень;
Ч анал≥з проблем, пов'€заних з розвитком демократ≥њ, свободи слова, пол≥тичного плюрал≥зму, зародженн€ масових громад€нських рух≥в;
Ч вивченн€ проблем формуванн€, висловлюванн€, врахуванн€ громадськоњ думки р.≥зних верств населенн€.

ћ≈“ќƒ» ≈ћѕ≤–»„Ќ»’ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈Ќ№, ћ≈“ќƒ» ј ≤ “≈’Ќ≤ ј —ќ÷≤ќЋќ√≤„Ќ»’ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈Ќ№

ѕрограмуванн€ та орган≥зац≥€ досл≥дженн€

—оц≥олог≥чне досл≥дженн€: пон€тт€, функц≥њ, види
—оц≥олог≥чне досл≥дженн€ Ї досить складною справою, потребуЇ серйозноњ ≥ тривалоњ п≥дготовки. Ќад≥йн≥сть ≥ ц≥нн≥сть отриманоњ ≥нформац≥њ безпосередньо залежить в≥д оволод≥нн€ правилами, технолог≥Їю його п≥дготовки ≥ проведенн€.
—оц≥олог≥чне досл≥дженн€ Ч система лог≥чно посл≥довних методолог≥чних, методичних та орган≥зац≥йно-техн≥чних процедур дл€ отриманн€ наукових знань про соц≥альне €вище, процес.
ќсновн≥ функц≥њ соц≥олог≥чного досл≥дженн€:
Ч п≥знавальна Ч в≥дкриваЇ нов≥ знанн€ про функц≥онуванн€ ≥ розвиток сусп≥льства та його окремих сфер, про сутн≥сть соц≥альних €вищ ≥ процес≥в, роль людини в них, даЇ змогу побудувати ц≥л≥сну картину реального житт€ соц≥уму, спрогнозувати його розвиток;
Ч методолог≥чна Ч забезпечуЇ реал≥зац≥ю м≥ждисципл≥нарного зв'€зку соц≥олог≥њ з ≥ншими науками про людину ≥ сусп≥льство, що зумовлюЇ нов≥ п≥дходи у вивченн≥ соц≥альноњ д≥йсност≥, важлив≥ в≥дкритт€ на меж≥ р≥зних наукових напр€м≥в;
Ч практична Ч пол€гаЇ у виробленн≥ практичних заход≥в ≥з вдосконаленн€ соц≥альноњ реальност≥, ефективного соц≥ального контролю за соц≥альними процесами;
Ч ≥нформац≥йна Ч спри€Ї отриманню соц≥альноњ ≥нформац≥њ щодо стану ≥ тенденц≥њ розвитку €вищ ≥ процес≥в сусп≥льного житт€, функц≥онуванн€ соц≥альних сп≥льнот, груп, окремих ≥ндив≥д≥в, њх потреб, мотив≥в, реальноњ та вербальноњ повед≥нки, громадськоњ думки, що формуЇ ≥нформац≥йну базу п≥знанн€ соц≥альноњ реальност≥;
Ч управл≥нська Ч забезпечуЇ соц≥альне управл≥нн€ на вс≥х р≥вн€х функц≥онуванн€ соц≥уму, зворотний зв'€зок м≥ж суб'Їктами (владними, адм≥н≥стративними структурами, кер≥вниками п≥дприЇмств, орган≥зац≥й) та об'Їктами'(населенн€м, окремими соц≥альними гру
пами, прац≥вниками) управл≥нн€, виробленн€ науковообірунтованих управл≥нських р≥шень.
” проведенн≥ соц≥олог≥чних досл≥джень вид≥л€ють чотири посл≥довних, лог≥чно ≥ зм≥стовно взаЇмопов'€заних етапи:
1. ѕ≥дготовчий. ѕол€гаЇ у виробленн≥ програми та ≥нструментар≥ю Ч анкети, бланка ≥нтерв'ю, бланка ф≥ксуванн€ результат≥в спостереженн€, анал≥зу документ≥в тощо.
2. «б≥р первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ. ¬≥дбуваЇтьс€ за допомогою опитуванн€, спостереженн€, анал≥зу документ≥в, експерименту.
3. ”пор€дкуванн€ та обробка з≥браноњ ≥нформац≥њ.
4. јнал≥з обробленоњ ≥нформац≥њ, п≥дготовка зв≥ту, формулюванн€ висновк≥в, розробка рекомендац≥й.
. —пециф≥ка кожного з етап≥в визначаЇтьс€ конкретним видом соц≥олог≥чного досл≥дженн€. њх вид≥л€ють залежно в≥д уз€тих за основу критер≥њв. Ќайважлив≥шими з них Ї мета досл≥дженн€, глибина потр≥бного анал≥зу, метод збиранн€ первинноњ соц≥олог≥чноњ ≥нформац≥њ, об'Їкт досл≥дженн€, терм≥ни проведенн€, в≥дносини м≥ж замовником ≥ виконавцем, сфера соц≥альноњ д≥йсност≥, €ку вивчають.. «а метою виокремлюють:
Ч фундаментальн≥ досл≥дженн€ Ч спр€мован≥ на встановленн€ та анал≥з соц≥альних тенденц≥й, законом≥рностей розвитку ≥ пов'€зан≥ з вир≥шенн€м найскладн≥ших проблем сусп≥льства;
Ч прикладн≥ досл≥дженн€ Ч нац≥лен≥ на вивченн€ конкретних об'Їкт≥в, вир≥шенн€ певних соц≥альних проблем;
«а глибиною анал≥зу вид≥л€ють:
Ч пошуков≥ досл≥дженн€ Ч за своњми параметрами Ї найпрост≥шими, вир≥шують прост≥ за зм≥стом завданн€. «астосовують њх тод≥, коли проблема, об'Їкт або предмет досл≥дженн€ належить до маловивчених або взагал≥ не вивчених. ќхоплюють невелик≥ сукупност≥, мають спрощен≥ програму та ≥нструментар≥й. Ќайчаст≥ше використовують €к попередн≥й етап б≥льш глибокого масштабного досл≥дженн€, ор≥Їнтуючи њх на збиранн€ ≥нформац≥њ щодо об'Їкта та предмета досл≥дженн€, уточненн€ г≥потез тощо;
Ч описов≥ досл≥дженн€ Ч покликан≥ створити в≥дносно ц≥л≥сну у€ву про досл≥джуван≥ €вища, процеси. ѕровод€ть в≥дпов≥дно до повноњ програми, застосовую чи ч≥ткий, детально опрацьований ≥нструментар≥й, здеб≥льшого тод≥, коли об'Їктом анал≥зу Ї в≥дносно велика сп≥льнота людей, з певними соц≥альними, профес≥йними ≥ демограф≥чними характеристиками. «а структурою, набором процедур Ї значно складн≥шими в≥д пошукових досл≥джень;
Ч анал≥тичн≥ досл≥дженн€ Ч пол€гають не т≥льки в описуванн≥ соц≥альних €вищ та њх компонент≥в, ай увстановленн≥ причин њх виникненн€, механ≥зм≥в функц≥онуванн€, виокремленн≥ фактор≥в, що забезпечують њх. ѕ≥дготовка анал≥тичного соц≥олог≥чного досл≥дженн€ потребуЇ значних зусиль, профес≥йноњ майстерност≥ досл≥дника Ч анал≥тичних зд≥бностей, вм≥нн€ ≥нтерпретувати та анал≥зувати складну соц≥олог≥чну ≥нформац≥ю, робити виважен≥ висновки.
«а методом, застосовуваним у соц≥олог≥чному досл≥дженн≥, виокремлюють опитуванн€ ≥ анал≥з документ≥в, соц≥олог≥чне спостереженн€, соц≥олог≥чний експеримент.
«а затратами часу вид≥л€ють довгостроков≥ (терм≥ни проведенн€ Ч в≥д 3 рок≥в ≥ б≥льше), середньостро-ков≥ (в≥д 6 м≥с€ц≥в до 3 рок≥в), короткостроков≥ (в≥д 2 до 6 м≥с€ц≥в) та експрес-досл≥дженн€ (в≥д 1Ч2 тижн≥в до 1Ч2 м≥с€ц≥в).
«важаючи на тип в≥дносин м≥ж замовником ≥ виконавцем, соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ бувають держ-бюджетними ≥ госпрозрахунковими. ƒержбюджетн≥ досл≥дженн€ виконують на замовленн€ державних установ, оплачуютьс€ ними; госпрозрахунков≥ Ч на замовленн€ окремих п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, ф≥рм, €к≥ й оплачують њх виконанн€.
«алежно в≥д способу досл≥дженн€ об'Їкта (у статиц≥ чи динам≥ц≥) вид≥л€ють разове ≥ повторне соц≥олог≥чне досл≥дженн€. –азове досл≥дженн€ ≥нформуЇ про стан об'Їкта, його к≥льк≥сн≥, €к≥сн≥ характеристики на момент досл≥дженн€, в≥дображаЇ Ђмоментальний зр≥зї соц≥ального €вища. ƒан≥, що в≥дтворюють зм≥ни об'Їкта, њх напр€ми ≥ тенденц≥њ, можуть бути отриман≥ лише за допомогою повторних досл≥джень, €к≥ провод€ть через певн≥ пром≥жки часу. “обто повторн≥ досл≥дженн€ провод€ть к≥лька раз≥в прот€гом певного часу на п≥дстав≥ Їдиноњ програми та ≥нструментар≥ю. —еред повторних досл≥джень вид≥л€ють панельн≥ (досл≥джують зм≥ни одного й того самого об'Їкта упродовж певного часу, при цьому обов'€зковим Ї збереженн€ однаковоњ виб≥рки), трендов≥ (досл≥джують зм≥ни прот€гом певного часу на тому самому об'Їкт≥ без дотриманн€ виб≥рки), когортн≥ (досл≥джують специф≥чн≥ соц≥альн≥ сукупност≥ Ч когорти Ч впродовж певного часу).
ўодо об'Їкта п≥знанн€ д≥йсност≥ виокремлюють соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ у сфер≥ управл≥нн€, промисловост≥, с≥льського господарства, науки, осв≥ти, пол≥тики, культури, охорони здоров'€ тощо.
«а системою вибору одиниць об'Їкта соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ под≥л€ютьс€ на монограф≥чн≥, суц≥льн≥ та виб≥рков≥. ћонограф≥чн≥ досл≥дженн€ спр€мован≥ на вивченн€ певного соц≥ального €вища або процесу на одному об'Їкт≥, €кий виступаЇ представником ц≥лого класу под≥бних об'Їкт≥в. ” суц≥льних досл≥дженн€х обстежують ус≥, без вин€тку, одиниц≥ об'Їкта. ќск≥льки вони потребують багато часу, значних людських ≥ матер≥альних ресурс≥в, њх провод€ть р≥дко. « метою прискоренн€ њх ≥ скороченн€ витрат найчаст≥ше використовують виб≥рков≥ досл≥дженн€. ¬они обстежують не вс≥ одиниц≥, що Ї об'Їктом досл≥дженн€, а лише њх частину. ћета виб≥ркового досл≥дженн€ Ч на п≥дстав≥ певноњ к≥лькост≥ обстежених одиниць об'Їкта (к≥льк≥сть ≥ характеристику њх визначають за допомогою спец≥альних правил, математичних прийом≥в) скласти висновки щодо досл≥джуваного €вища €к ц≥лого.
—воЇр≥дне м≥сце у ц≥й класиф≥кац≥њ пос≥дають п≥лотажн≥ (пробн≥) соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€, €к≥ дають змогу оц≥нити €к≥сть ≥нструментар≥ю (анкет, опиту-вальних лист≥в, протокол≥в спостереженн€, процедур, анал≥зу документ≥в тощо), а також внести необх≥дн≥ корективи у нього. Ќасл≥дки цих досл≥джень, заф≥ксован≥ у робочих документах, впливають на пол≥пшенн€ методик, ≥нструкц≥й щодо в≥дбору та орган≥зац≥њ збиранн€ вих≥дних даних.
ѕрограма соц≥олог≥чного досл≥дженн€ та њњ компоненти
ѕ≥дготовка соц≥олог≥чного досл≥дженн€ насичена р≥зноман≥тними видами роб≥т, специф≥чними науковими процедурами, найголовн≥шими з €ких Ї:
Ч виб≥р методолог≥њ досл≥дженн€ й ≥нтерпретац≥њ отриманих даних;
Ч обірунтуванн€ теоретичних засад, лог≥чноњ посл≥довност≥ досл≥дженн€;
Ч виробленн€ ≥нструментар≥ю (анкети, бланка ≥нтерв'ю, кодувального бланка дл€ проведенн€ спостереженн€ тощо);
Ч розробка методичних документ≥в дл€ збиранн€ первинноњ ≥нформац≥њ (поради ≥нтерв'юеру, спостер≥гачу тощо);
Ч формуванн€ досл≥дницькоњ групи в≥дпов≥дно домети ≥ завдань досл≥дженн€ Ч розробник≥в програми та ≥нструментар≥ю, виконавц≥в польових досл≥джень, спец≥ал≥ст≥в з обробки отриманоњ ≥нформац≥њ, анал≥тик≥в дл€ п≥дготовки п≥дсумкового зв≥ту;
Ч навчанн€ спец≥ал≥ст≥в польових досл≥джень (≥нтерв'юер≥в, спостер≥гач≥в та ≥н.);
Ч розробка програми обробки даних.
—хематично устален≥ в емп≥ричн≥й соц≥олог≥њ основн≥ етапи ≥ стандартн≥ процедури соц≥олог≥чного досл≥дженн€ показано у таблиц≥ 4.
 ожне соц≥олог≥чне досл≥дженн€ починаЇтьс€ з≥ з'€суванн€ нам≥р≥в ≥ мети замовника, уточненн€ теми досл≥дженн€, визначенн€ терм≥н≥в ≥ витрат, пов'€заних з ними, з'€суванн€ ф≥нансових, матер≥ально-техн≥чних аспект≥в справи. ѕ≥сл€ цього настаЇ безпосередн€ досл≥дницька робота, початок €коњ пов'€заний з≥ створенн€м програми.
ѕрограма соц≥олог≥чного досл≥дженн€ Ї науковим документом, що м≥стить схему лог≥чно обірунтованого переходу в≥д загальних теоретичних у€влень про досл≥джуване соц≥альне €вище, до використанн€ ≥нструментар≥ю ≥ виконанн€ досл≥дницьких процедур (зби ранн€, обробки та анал≥зу ≥нформац≥њ). ¬она Ї стратег≥чним документом, €кий даЇ змогу зробити висновки щодо концептуальних засад, методики проведенн€, спрогнозувати його результативн≥сть.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 387 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1972 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.027 с.