Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетодичн≥ поради до вивченн€ теми. ѕри п≥дготовц≥ зан€тт€ сл≥д визначити, що таке Ђсоц≥олог≥€ї, њњ м≥сце в систем≥ наук про сусп≥льство




 

ѕри п≥дготовц≥ зан€тт€ сл≥д визначити, що таке Ђсоц≥олог≥€ї, њњ м≥сце в систем≥ наук про сусп≥льство, розкрити актуальн≥сть ц≥Їњ науки. “реба у€снити, коли виникла соц≥олог≥€ €к наука, що впливаЇ на њњ розвиток, €к≥ проблеми вона досл≥джуЇ на сучасному етап≥. ¬ажливо зрозум≥ти, що предметом соц≥олог≥€ €к науки Ї сусп≥льство. ўо означаЇ соц≥олог≥€, њњ зм≥ст, сутн≥сть, характер соц≥альноњ д≥€льност≥ (прогресивна ≥ реакц≥йна), зм≥ст та напр€мки соц≥олог≥њ (внутр≥шн€ ≥ зовн≥шн€). ƒл€ п≥дтвердженн€ т≥Їњ чи ≥ншоњ ≥ тезинеобх≥дно навести приклади з р≥зних галузей сусп≥льного житт€.

¬ курс≥ Ђ—оц≥олог≥€ї сл≥д визначити зв'€зок соц≥олог≥њ з сусп≥льством, розкрити њњ взаЇмозв'€зок з ≥ншими гуман≥тарними, природничими, природничими науками.

“реба не т≥льки перел≥чити методи досл≥джень у соц≥олог≥њ, а й розкрити њх загальн≥ методи досл≥дженн€ (соц≥олог≥чний, культуролог≥чний, функц≥ональний метод, антрополог≥чний метод, ≥сторичний метод, пор≥вн€льний метод), загально-лог≥чн≥ методи, методи емп≥ричних досл≥джень.

√отуючи до питаннь, треба зрозум≥ти, що характер соц≥олог≥њ €к науки найб≥льш повно ви€вл€Їтьс€ в њњ функц≥€х. Ќайважлив≥шими з них Ї:

теоретико-методолог≥чна, св≥тогл€дна, практична, виховна, прогностична.

—оц≥олог≥€ €к наука допоможе студентам скласти у€вленн€ про соц≥альне житт€, законом≥рност≥ розвитку соц≥альноњ сфери сусп≥льства, зрозум≥ти шл€хи в≥дновленн€ його, шл€хи консол≥дац≥њ ус≥х соц≥альних сил тощо.

ѕитанн€ дл€ самост≥йноњ роботи:

1)ўо включаЇ методична програма?

2) ўо включаЇ програма соц≥ального досл≥дженн€?

3) Ќазвати р≥зновиди описового ≥ анал≥тичного?

4) Ќазвати види розв≥дувального соц≥олог≥чного досл≥дженн€?

5) ўо таке соц≥альне досл≥дженн€?

6) Ќазвати структурн≥ компоненти соц≥олог≥њ?

7) « €коњ науки вийшла соц≥олог≥€?

8) який ≥з соц≥альних ≥нститут≥в досл≥джуЇ д≥€льн≥сть людей в р≥зних сферах виробництва?

9) який ≥з соц≥альних ≥нститут≥в досл≥джуЇ д≥€льн≥сть людей пов'€зану з нормами повед≥нки?

10) який ≥з соц≥альних ≥нститут≥в досл≥джуЇ д≥€льн≥сть людей в с≥м'њ?

11) який ≥з соц≥альних ≥нститут≥в досл≥джуЇ д≥€льн≥сть людей в об'Їднанн€х ≥ парт≥€х?

12) який ≥з соц≥альних ≥нститут≥в досл≥джуЇ д≥€льн≥сть люде≥≥ в рел≥г≥йних орган≥зац≥€х?

13) ўо таке соц≥олог≥€?

14) ’то заснував соц≥олог≥ю?

15) Ќазвати функц≥њ соц≥олог≥њ?

16) Ќазвати етапи соц≥олог≥чного досл≥дженн€?

17) Ќазвати €к≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ в≥днос€тьс€ до ≥нших вид≥в?

18) ўо включаЇ методолог≥чна частина?

19) Ќазв≥ть традиц≥йн≥ методи соц≥ального досл≥дженн€?

20) ўо в себе включаЇ стан збору первинноњ ≥нформац≥њ соц≥ального досл≥дженн€?

21) Ќазв≥ть види соц≥ального експерименту?

22) Ќазв≥ть методи опитуванн€?

23) « €коњ науки вийшла соц≥олог≥€?

24) ўо з себе €вл€Ї п≥дготовчий етап? ўо в себе включаЇ п≥дготовчий етап орган≥зац≥њ соц≥ального досл≥дженн€?

25) Ќазв≥ть види соц≥ального спостереженн€?

26) Ќазвати €к≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ в≥днос€тьс€ до ≥нших вид≥в?

27) ¬казати види соц≥альних досл≥джень?

28) Ќазвати функц≥њ соц≥олог≥њ?

29) ’то заснував соц≥олог≥ю?

30) Ќазв≥ть види соц≥ального експерименту?

 

“еми реферат≥в:

1. јктуальн≥сть соц≥олог≥њ на сучасному етап≥

2. «акони ≥ категор≥њ соц≥олог≥њ

3. ≈мп≥ричн≥ методи соц≥олог≥њ

ћатер≥али дл€ глибшого засвоЇнн€ теми за п≥дручником Ђ—оц≥олог≥€ї п≥д редакц≥Їю √ород€ненка ¬.√

ѕредмет ≥ об'Їкт соц≥олог≥њ
Ќамаганн€ п≥знати, осмислити сусп≥льство, реал≥зувати своЇ ставленн€ до нього супроводжувало людство на вс≥х етапах його ≥стор≥њ. Ќа ц≥й хвил≥ й постала у 30-х роках XIX ст. соц≥олог≥€ €к наука про функц≥онуванн€ ≥ розвиток сусп≥льства та його структурних елемент≥в.
“ерм≥н Ђсоц≥олог≥€ї походить в≥д латинського слова Ђsocietasї (сусп≥льство) та грецького Ђlogosї (слово, вченн€). ¬провадив його до наукового вжитку у 30-х роках XIX ст. французький ф≥лософ, соц≥олог ќгюст  онт (1798Ч1857), €кий ототожнював соц≥олог≥ю з сусп≥льствознавством, що охоплюЇ вс≥ галуз≥ знань про сусп≥льство. ‘≥лософ≥€ ќ.  онта, будучи одним ≥з пров≥дних напр€м≥в тогочасного сусп≥льствознавства, отримала назву Ђпозитив≥змї.
ѕозитив≥зм Ч ф≥лософська теч≥€, представники €коњ Їдиним джерелом знанн€ вважали емп≥ричн≥ (заснован≥ на чуттЇвому досв≥д≥) дан≥, заперечували п≥знавальну ц≥нн≥сть теоретичного мисленн€, ф≥лософських знань.
—формувавс€ в≥н на противагу абстрактному соц≥ально-ф≥лософському теоретизуванню. √оловне дл€ позитив≥зму Ч в≥дмова в≥д абстрактних тлумачень сусп≥льства, створенн€ позитивноњ (ірунтованоњ на досв≥д≥ людини) соц≥альноњ теор≥њ, такоњ ж доказовоњ та загальнозначущоњ, €к ≥ природнич≥ теор≥њ. Ђѕозитивна ф≥лософ≥€ї ќ.  онта зводилас€ до простого нагромадженн€ висновк≥в окремих наук. ÷ей принцип в≥н поширював ≥ на соц≥олог≥ю, роль €коњ вбачав у спостереженн≥, опис≥ й систематизац≥њ факт≥в, процес≥в сусп≥льного бутт€. ‘≥лософське њх осмисленн€ заперечу-, вав €к Ђсхоластикуї й Ђметаф≥зикуї.
“очка зору ќ.  онта на соц≥олог≥ю панувала до к≥нц€ XIX ст. Ќаприк≥нц≥ XIX Ч на початку XX ст. у наукових досл≥дженн€х сусп≥льства, пор€д з економ≥чним, демограф≥чним, правовим та ≥ншими аспектами, став виокремлюватис€ й соц≥альний. ¬≥дпов≥дно предмет соц≥олог≥њ обмежувавс€ вивченн€м соц≥альних аспект≥в сусп≥льного бутт€.
ѕершим застосував Ђвузькеї трактуванн€ соц≥олог≥њ €к науки ≈м≥ль ƒюркгейм (1858Ч1917) Ч французький соц≥олог ≥ ф≥лософ, €кий створив так звану французьку соц≥олог≥чну школу. «авд€ки йому соц≥олог≥€ зосередилас€ на вивченн≥ соц≥альних процес≥в ≥ соц≥альних €вищ сусп≥льного житт€, тобто оформилас€ €к галузь знань, що межуЇ з ≥ншими сусп≥льними науками Ч ≥стор≥Їю, ф≥лософ≥Їю, пол≥теконом≥Їю тощо.
–озб≥жност≥ у погл€дах на соц≥олог≥ю ≥снують ≥ донин≥, св≥дченн€м чого Ї майже 100 њњ визначень. Ќе вщухають дискус≥њ ≥ щодо предмета соц≥олог≥њ. ѕопередн≥ трактуванн€ п≥дкреслювали об'Їктивний характер соц≥олог≥чноњ д≥йсност≥, соц≥альноњ структури сусп≥льства, культивували ≥дею законом≥рностей, акцентували увагу на розмежуванн≥ в≥дображеного й в≥дображаючого, об'Їктивного ≥ суб'Їктивного чинник≥в, до €ких в≥дносили надбудову, в тому числ≥ й ≥деолог≥ю.
Ќаприк≥нц≥ XX ст. стала дом≥нувати актив≥стська соц≥олог≥€, €ка в трактуванн≥ предмета науки на перше м≥сце висунула активний чинник у соц≥альних в≥дносинах Ч суб'Їкт д≥њ, вид≥лила пон€тт€ Ђсоц≥альна сп≥льнотаї €к основоположну категор≥ю соц≥олог≥чного анал≥зу. ” њњ русл≥ окреслилис€ р≥зн≥ п≥дходи до визначенн€ предмета соц≥олог≥њ. ќдн≥ автори стверджують, що соц≥олог≥€ Ч наука про соц≥альн≥ в≥дносини; ≥нш≥, пропонуючи ≥стотн≥ уточненн€ до трактуванн€ пон€тт€ Ђсоц≥альн≥ в≥дносиниї, вважають, що соц≥олог≥€ повинна не т≥льки сконцентровувати зусилл€ на анал≥з≥ суб'Їкт≥в ≥сторичноњ д≥њ, а й бути ≥нструментом самоп≥знанн€ сусп≥льства ≥ людини. ѕобутуЇ думка, що при з'€суванн≥ предмета соц≥олог≥њ необх≥дно брати до уваги ф≥лософську ор≥Їнтац≥ю науки, прогрес наукових знань, р≥вень соц≥олог≥чноњ думки, культурно-≥сторичн≥ традиц≥њ, пост≥йно зм≥нюван≥ потреби сусп≥льства.
ѕредмет та об'Їкт соц≥олог≥њ, €к ≥ будь-€коњ ≥ншоњ науки, не тотожн≥. ќб'Їктом Ї все, на що спр€моване досл≥дженн€. ќдин ≥ той самий об'Їкт можуть вивчати р≥зн≥ науки. ѕредмет завжди ч≥тко окреслюЇ сферу й мету досл≥дженн€. “ому предметом соц≥олог≥њ Ї окрем≥ аспекти, особливост≥, в≥дносини об'Їкта досл≥дженн€. —учасне тлумаченн€ предмета соц≥олог≥њ маЇ враховувати насамперед те, що вона Ї специф≥чним науковим знанн€м про сусп≥льство, €ке в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д ≥нших сусп≥льних наук ≥ маЇ св≥й самост≥йний предмет.
—ќ÷≤ќЋќ√≤я Ч наука про становленн€, розвиток ≥ функц≥онуванн€ сусп≥льства, його елемент≥в, соц≥альних в≥дносин ≥ соц≥альних процес≥в, про механ≥зми ≥ принципи њх взаЇмод≥њ.

—хема 1. —труктура предмета соц≥олог≥њ
Ѕудучи неф≥лософською наукою, спираючись на узагальненн€ соц≥альних чинник≥в, соц≥олог≥€ визначаЇ св≥й предмет на р≥вн≥ макротеоретичного анал≥зу. “ому вона т≥сно пов'€зана з соц≥ально-ф≥лософським р≥внем знань.
ќкр≥м загальнотеоретичного осмисленн€ свого предмета, соц≥олог≥€ охоплюЇ соц≥олог≥чн≥ теор≥њ, €к≥ вивчають особлив≥ стани ≥ форми бутт€ соц≥альних сп≥льнот Ч соц≥альну структуру, культуру, соц≥альн≥ ≥нститути й орган≥зац≥њ, особистост≥, а також процеси соц≥ал≥зац≥њ ≥ндив≥д≥в у соц≥альних сп≥льнотах.
як наука про соц≥альн≥ сп≥льноти, соц≥олог≥€ досл≥джуЇ масов≥ соц≥альн≥ процеси ≥ повед≥нку, стани ≥ форми соц≥альноњ взаЇмод≥њ та соц≥альних взаЇмозв'€зк≥в людей, що утворюють соц≥альн≥ сп≥льноти. ¬она вивчаЇ €к ≥ндив≥дуально-неповторн≥ особистост≥, так ≥ соц≥альн≥ типи. —оц≥олог≥€ розгл€даЇ особист≥сть не кр≥зь призму ≥ндив≥дуально неповторних властивостей та €костей (це предмет психолог≥њ, а з позиц≥њ соц≥ально-типових рис €к суб'Їкта розвитку сусп≥льства. ƒл€ нењ особист≥сть Ч не т≥льки частинка малоњ контактноњ групи, а й типовий представник певноњ великоњ соц≥альноњ сп≥льноти, нос≥й властивих њй норм, традиц≥й, ц≥нностей, погл€д≥в ≥ в≥дносин. як сукупн≥сть ус≥х сусп≥льних в≥дносин, вона керуЇтьс€ у своњй повед≥нц≥ передус≥м набутими та встановленими нормами, а њњ в≥дносини формуютьс€ зг≥дно з соц≥альними ц≥нност€ми, правилами, законами.
—пециф≥ка соц≥олог≥чного знанн€ пол€гаЇ в тому, що об'Їкт соц≥олог≥чного п≥знанн€ не зб≥гаЇтьс€ з певним конкретним €вищем сусп≥льного житт€ чи €вищем суто соц≥альним, оск≥льки в≥н може бути виокремлений з об'Їктивноњ реальност≥ та класиф≥кований за р≥зними аспектами.

ќб'Їктом соц≥олог≥чного п≥знанн€ Ї сукупн≥сть соц≥альних зв'€зк≥в ≥ соц≥альних в≥дносин. ќск≥льки ц≥ зв'€зки ≥ в≥дносини у кожному конкретному соц≥альному об'Їкт≥ завжди орган≥зован≥, об'Їкт соц≥олог≥чного п≥знанн€ виступаЇ т≥льки €к соц≥альна система.
«акони ≥ категор≥њ соц≥олог≥њ
«акони соц≥олог≥њ. ” процес≥ функц≥онуванн€ сп≥льнот формуЇтьс€ безл≥ч р≥зних соц≥альних зв'€зк≥в. Ќер≥дко вони сприймаютьс€ €к щось тимчасове, випадкове. “а насправд≥ вс≥ вони зумовлен≥ сусп≥льними зв'€зками, в≥дносинами, що характеризуютьс€ загальн≥стю, необх≥дн≥стю та повторюван≥стю. ÷≥ зв'€зки називають законами.
—оц≥альний закон Ч об'Їктивний ≥ повторюваний причинний зв'€зок м≥ж соц≥альними €вищами та процесами, €к≥ виникають внасл≥док масовоњ д≥€льност≥ людей або њх д≥й.
—оц≥альн≥ закони визначають в≥дносини м≥ж р≥зними ≥ндив≥дами та сп≥льнотами, ви€вл€ючись в њх д≥€льност≥. ÷е Ч в≥дносини м≥ж народами, нац≥€ми, класами, соц≥ально-демограф≥чними ≥ соц≥ально-профес≥йними групами, м≥стом ≥ селом, сусп≥льством ≥ соц≥альною орган≥зац≥Їю, сусп≥льством ≥ трудовим колективом, сусп≥льством ≥ родиною, сусп≥льством та особист≥стю.
як ≥ закони природи, соц≥альн≥ закони перебувають у природному плин≥ под≥й, Ї результатом ц≥леспр€мованих посл≥довних д≥й б≥льшост≥ ≥ндив≥д≥в у соц≥альних ситуац≥€х та об'Їктивних зв'€зках (причинних, функц≥ональних та ≥н.). ќб'Їктивн≥сть соц≥ального закону пол€гаЇ в тому, що нов≥ покол≥нн€ успадковують готов≥ в≥дносини, зв'€зки, тенденц≥њ, сформован≥ без њх участ≥.
«а масштабом реал≥зац≥њ соц≥альн≥ закони под≥л€ютьс€ на загальн≥ й специф≥чн≥. «агальн≥ закони д≥ють в ус≥х сусп≥льних системах (наприклад, закон товарно-грошових в≥дносин). ƒ≥€ специф≥чних закон≥в обмежена одн≥Їю чи к≥лькома сусп≥льними системами (наприклад, закони, пов'€зан≥ з переходом в≥д одного типу сусп≥льства до ≥ншого; закон первинного нагромадженн€ кап≥талу).
«а ступенем сп≥льност≥ соц≥альн≥ закони або характеризують розвиток соц≥альноњ сфери в ц≥лому, або визначають розвиток окремих њњ елемент≥в Ч клас≥в, груп, нац≥й тощо.
«а способом ви€ву соц≥альн≥ закони под≥л€ють на динам≥чн≥ й статичн≥ (стохастичн≥). ƒинам≥чн≥ визначають напр€м, чинники ≥ форми соц≥альних зм≥н, ф≥ксують жорсткий, однозначний зв'€зок м≥ж посл≥довн≥стю под≥й у конкретних умовах. —татичн≥ закони не детерм≥нують соц≥альн≥ €вища, а в≥дображають головн≥ напр€ми зм≥н, њх тенденц≥ю до збереженн€ стаб≥льност≥ соц≥ального ц≥лого. ¬они зумовлюють зв'€зок €вищ ≥ процес≥в соц≥альноњ д≥йсност≥ не жорстко, а з певним ступенем в≥рог≥дност≥.
ƒинам≥чн≥ закони под≥л€ють на причинн≥ та функц≥ональн≥. ѕричинн≥ динам≥чн≥ закони ф≥ксують суворо детерм≥нован≥ (причинно-насл≥дков≥) зв'€зки розвитку соц≥альних €вищ (наприклад, роль способу виробництва при переход≥ в≥д одн≥Їњ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ до ≥ншоњ). ‘ункц≥ональн≥ динам≥чн≥ закони в≥дображають емп≥рично спостережуван≥ й суворо повторюван≥ взаЇмн≥ залежност≥ м≥ж соц≥альними €вищами.
–≥зновидами статичних закон≥в можуть бути €к закони соц≥ального розвитку (наприклад, задоволенн€ зростаючих матер≥альних ≥ культурних потреб населенн€, розвиток самовр€дуванн€), так ≥ закони функц≥онуванн€ (Їдн≥сть формальноњ ≥ неформальноњ структур трудового колективу, розпод≥л рольових функц≥й у с≥м'њ).
¬з€вши за основу форми зв'€зку, можна виокремити так≥ типи соц≥альних закон≥в:
1. «акони, €к≥ в≥дображають ≥нвар≥антне (незм≥нне) сп≥в≥снуванн€ соц≥альних €вищ. Ќаприклад, €кщо ≥снуЇ €вище Ђјї, обов'€зково повинно ≥снувати ≥ €вище ЂЅї.
2. «акони, €к≥ в≥дображають тенденц≥њ розвитку. “акими тенденц≥€ми можуть бути зм≥на структури соц≥ального об'Їкта, перех≥д в≥д одного пор€дку взаЇмов≥дносин до ≥ншого.
3. «акони, €к≥ встановлюють функц≥ональну залежн≥сть м≥ж соц≥альними €вищами. «а такоњ залежност≥ зм≥ни елемент≥в системи не зумовлюють суттЇвих зм≥н њњ структури.
4. «акони, €к≥ ф≥ксують причинний зв'€зок м≥ж соц≥альними €вищами, лише з функц≥ональноњ (необов'€зковоњ) точки зору.
5. «акони, €к≥ встановлюють ≥мов≥рн≥сть зв'€зку м≥ж соц≥альними €вищами.
«акони соц≥ального розвитку ви€вл€ютьс€ €к умови, що спричинюють зм≥ни процес≥в, ситуац≥й, а закони функц≥онуванн€ Ч €к насл≥док €вищ, що спри€ють збереженню соц≥альноњ системи, в €к≥й ц≥ €вища в≥дбуваютьс€. Ќаприклад, п≥дготовка кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ Ї насл≥дком функц≥онуванн€ системи осв≥ти.
—оц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ в≥дносин м≥ж класами, соц≥альними верствами, групами, особами дають змогу не т≥льки з'€сувати форми ви€ву соц≥альних закон≥в у р≥зних сферах, а й суттЇво впливати на життЇд≥€льн≥сть сусп≥льства.

—хема 3.  ласиф≥кац≥€ соц≥альних закон≥в
 атегор≥њ соц≥олог≥њ. ѕон€тт€ Ђкатегор≥€ї виражаЇ ун≥версальн≥ особливост≥ д≥йсност≥, загальн≥ законом≥рност≥ розвитку матер≥альних, природних ≥ духовних €вищ. як родове пон€тт€, воно означаЇ розр€д, групу предмет≥в, €вищ тощо.
 атегор≥њ та пон€тт€ в соц≥олог≥њ в≥дображають передус≥м особливост≥ об'Їктивноњ реальност≥, виокремлено практикою людей, €ка стала об'Їктом даноњ науки. ” категор≥€х соц≥олог≥њ вт≥люютьс€ €к≥сна конкретн≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть, суттЇв≥ риси ≥ характеристики, вузлов≥ моменти, стан зр≥лост≥, а також можливост≥ розвитку та вдосконаленн€ досл≥джуваного об'Їкта.
–озр≥зн€ють дв≥ основн≥ групи категор≥й соц≥олог≥њ:
1.  атегор≥њ, що по€снюють статику сусп≥льства, його структуру з виокремленн€м њњ основних п≥дсистем та елемент≥в. —еред них так≥ категор≥њ, €к Ђсоц≥альна сп≥льн≥стьї, Ђсоц≥ал≥зац≥€ї, Ђособист≥стьї, Ђсоц≥альна групаї, Ђсоц≥альна верстваї, Ђсоц≥альна стратиф≥кац≥€ї, Ђсоц≥альний контрольї, Ђсоц≥альна повед≥нкаї та ≥н.
2.  атегор≥њ, що характеризують динам≥ку сусп≥льства, його основн≥ зм≥ни Ч причини, характер, етапи тощо. ÷≥ категор≥њ вказують, €к зм≥нюЇтьс€ соц≥альний об'Їкт, €кими Ї особливост≥ його розвитку. —еред них так≥ категор≥њ, €к Ђсоц≥альний розвитокї, Ђсоц≥альний протестї, Ђсоц≥альна трансформац≥€ї, Ђсоц≥альний рухї, Ђсоц≥альна моб≥льн≥стьї та ≥н.
Ѕ≥льш поширеним Ї п≥дх≥д, за €ким вид≥л€ють три групи категор≥й:
1. «агальнонауков≥ категор≥њ у соц≥олог≥чному заломленн≥ (Ђсусп≥льствої, Ђсоц≥альна системаї, Ђсоц≥альний розвитокї тощо).
2. Ѕезпосередн≥ соц≥олог≥чн≥ категор≥њ (Ђсоц≥альний статусї, Ђстратиф≥кац≥€ї, Ђсоц≥альний ≥нститутї, Ђсоц≥альна моб≥льн≥стьї тощо).
3.  атегор≥њ дисципл≥н, сум≥жних ≥з соц≥олог≥Їю (Ђособист≥стьї, Ђс≥м'€ї, Ђсоц≥олог≥€ пол≥тикиї, Ђеконом≥чна соц≥олог≥€ї тощо).
ќдн≥Їю з особливих ≥ найуживан≥ших у соц≥олог≥њ Ї категор≥€ Ђсоц≥альнеї.
—оц≥альне (лат. socialis Ч товариський, громадський) Ч сукупн≥сть певних рис та особливостей сусп≥льних в≥дносин, ≥нтегрована ≥ндив≥дами чи сп≥льнотами у процес≥ сп≥льноњ д≥€льност≥ в конкретних умовах, €ка ви€вл€Їтьс€ в њх стосунках, ставленн≥ до свого м≥сц€ в сусп≥льств≥, €вищ ≥ процес≥в сусп≥льного житт€.
Ѕудь-€ка система сусп≥льних в≥дносин (економ≥чна, пол≥тична тощо) характеризуЇтьс€ стосунками м≥ж людьми, а також в≥дносинами особи та сусп≥льства. “ому кожна з цих систем завжди маЇ св≥й ч≥тко визначений аспект.
—пециф≥ку соц≥ального характеризують так≥ основн≥ риси:
Ч загальна €к≥сть, притаманна р≥зним групам ≥ндив≥д≥в, €ка Ї результатом ≥нтеграц≥њ груп ≥ндив≥д≥в, соц≥альних верств, сп≥льнот ≥з сусп≥льними в≥дносинами;
Ч вираженн€ спричиненого сусп≥льними в≥дносинами (економ≥чними, пол≥тичними та ≥н.) певного стану ≥ндив≥д≥в;
Ч з'€суванн€ стосунк≥в р≥зних ≥ндив≥д≥в ≥ груп м≥ж собою, ставленн€ до свого становища в сусп≥льств≥, до€вищ ≥ процес≥в сусп≥льного житт€;
Ч соц≥альне Ї насл≥дком сп≥льноњ д≥€льност≥ р≥зних ≥ндив≥д≥в, €кий ви€вл€Їтьс€ в њх сп≥лкуванн≥ та взаЇмод≥њ.
—оц≥альне €вище чи процес виникають тод≥, коли повед≥нка ≥ндив≥да зумовлюЇтьс€ повед≥нкою ≥ншого ≥ндив≥да або групи (сп≥льноти), незалежно в≥д њх ф≥зичноњ присутност≥. —аме в процес≥ взаЇмод≥њ ≥ндив≥ди, сп≥льноти впливають один на одного, спри€ють ≥нтегруванню певних рис сусп≥льних в≥дносин.
 атегор≥€ Ђсоц≥альнеї т≥сно взаЇмод≥Ї з категор≥Їю Ђсоц≥альн≥ в≥дносиниї.
—оц≥альн≥ в≥дносини Ч самост≥йний, специф≥чний вид сусп≥льних в≥дносин, €к≥ виражають д≥€льн≥сть соц≥альних суб'Їкт≥в, зумовлену њх неоднаковим становищем у сусп≥льств≥ та роллю в сусп≥льному житт≥.
ѕон€тт€ Ђсоц≥альн≥ в≥дносиниї ≥ Ђсусп≥льн≥ в≥дносиниї часто ототожнюють. јле це правом≥рно лише тод≥, коли соц≥альн≥ в≥дносини розгл€дають у широкому значенн≥, протиставл€ючи њх природним. “руднощ≥ у вивченн≥ соц≥альних в≥дносин зумовлен≥ тим, що вони не Ї статичними, закорен≥лими формами соц≥альноњ взаЇмод≥њ, завжди взаЇмозв'€зан≥ з ≥ншими видами в≥дносин, €к≥ взаЇмо≥нтегруютьс€, ви€вл€ютьс€ через них.
—оц≥альн≥ в≥дносини орган≥чно пов'€зан≥ з ус≥ма ≥ншими видами сусп≥льних в≥дносин, формами ≥ способами соц≥альноњ д≥€льност≥ людей, сп≥льнот, соц≥альними ≥нтересами, соц≥альними потребами, соц≥альною справедлив≥стю або несправедлив≥стю, соц≥альною р≥вн≥стю чи нер≥вн≥стю, соц≥альною однор≥дн≥стю або неоднор≥дн≥стю, соц≥альною активн≥стю чи пасивн≥стю тощо.
Ѕагатоман≥тн≥сть соц≥альних в≥дносин Ї своЇр≥дним в≥дображенн€м сусп≥льного житт€, насл≥дком впливу на них конкретн≥њ сусп≥льноњ д≥€льност≥, що надаЇ" њм специф≥чних в≥дт≥нк≥в.
¬ивченн€ соц≥альних в≥дносин повинно зд≥йснюватись у контекст≥ всього способу житт€. ÷е даЇ змогу побачити, з одного боку, взаЇмозв'€зок сусп≥льних зм≥н, породжених зм≥нами зм≥сту, форм ≥ умов життЇд≥€льност≥ соц≥альних сп≥льнот, а з ≥ншого Ч визначити, €к вони впливають на сп≥льноти, соц≥альний склад людей, њх повед≥нку та д≥€льн≥сть.
як ≥ будь-€ка ≥нша наука, соц≥олог≥€ розробл€Ї ≥ так≥ пон€тт€, €к≥ в≥дображають сутн≥сть науки, њњ функц≥онуванн€ та розвиток. ÷е категор≥њ теоретичноњ соц≥олог≥њ, метасоц≥олог≥њ, пон€тт€ методолог≥чного значенн€.
ћ≥сце соц≥олог≥њ в систем≥ сусп≥льствознавства, њњ зв'€зок з ≥ншими науками
ћ≥сце соц≥олог≥њ у систем≥ соц≥альних, гуман≥тарних наук зумовлене тим, що вона Ї наукою про сусп≥льство, його процеси та €вища; охоплюЇ загальну соц≥олог≥чну теор≥ю (теор≥ю сусп≥льства), €ка виступаЇ €к теор≥€ та методолог≥€ вс≥х ≥нших сусп≥льних ≥ гуман≥тарних наук. ”с≥ науки, €к≥ вивчають р≥зноман≥тн≥ аспекти життЇд≥€льност≥ сусп≥льства ≥ людини, завжди передбачають ≥ соц≥альний аспект, тобто закони та законом≥рност≥, €к≥ ви€вл€ютьс€ в певн≥й сфер≥ сусп≥льного житт€, реал≥зуютьс€ через д≥€льн≥сть людей. “ехн≥ка й методика вивченн€ людини, сп≥льнот, сусп≥льства, застосовуван≥ соц≥олог≥Їю, використовуютьс€ вс≥ма сусп≥льними та гуман≥тарними науками. Ќа перетин≥ соц≥олог≥њ з ≥ншими науками склалас€ ц≥ла система досл≥джень: соц≥альн≥, соц≥ально-економ≥чн≥, соц≥ально-пол≥тичн≥, соц≥ально-демограф≥чн≥ та ≥н. —оц≥олог≥€ €к система знань не може розвиватис€ ≥ реал≥зовувати своњ функц≥њ, не взаЇмод≥ючи з ≥ншими науками. “е, що соц≥олог≥€ пос≥даЇ загальне м≥сце серед сусп≥льних ≥ гуман≥тарних наук, не означаЇ, що вона Ї ф≥лософською наукою. њњ значенн€ дл€ ≥нших наук пол€гаЇ в тому, що вона продукуЇ науково обірунтовану теор≥ю про сусп≥льство та його структури, озброюЇ розум≥нн€м закон≥в ≥ законом≥рностей взаЇмод≥њ його р≥зноман≥тних структур.
” систем≥ сусп≥льних наук соц≥олог≥€ найт≥сн≥ше взаЇмод≥Ї з ≥стор≥Їю. ќб'Їктом ≥ предметом досл≥джень ≥стор≥њ ≥ соц≥олог≥њ Ї сусп≥льство, законом≥рност≥ його розвитку та функц≥онуванн€ у конкретних часових вим≥рах. ќбидв≥ науки в≥дтворюють соц≥альну д≥йсн≥сть в Їдност≥ необх≥дного й випадкового. јле ≥стор≥€ вивчаЇ минуле сусп≥льства, його розвиток у хронолог≥чн≥й посл≥довност≥, причому часто ≥ншими засобами, н≥ж соц≥олог≥€. —оц≥олог≥€ б≥льше переймаЇтьс€ актуальними сучасними проблемами. ƒжерела, використовуван≥ ≥стор≥Їю та соц≥олог≥Їю, зб≥гаютьс€ лише частково.
Ѕагато сп≥льного м≥ж соц≥олог≥Їю та ф≥лософ≥Їю. јле соц≥олог≥€ маЇ справу не лише з абстрактними законами та категор≥€ми, а й з конкретними фактами д≥йсност≥. њњ висновки та узагальненн€ здеб≥льшого мають частковий, а не ун≥версальний характер.
—оц≥олог≥€ працюЇ ≥ на меж≥ з економ≥чною наукою, предметом €коњ Ї вивченн€ законом≥рностей ≥ форм функц≥онуванн€ й розвитку в≥дносин, що складаютьс€ в процес≥ виробництва, обм≥ну й розпод≥лу матер≥альних благ. ќск≥льки спос≥б виробництва Ї основою вс≥х соц≥альних в≥дносин ≥ процес≥в, умовою життЇд≥€льност≥ людини, багато економ≥чних досл≥джень безпосередньо змикаютьс€ з соц≥олог≥чними студ≥€ми. ≤ навпаки, соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ (соц≥олог≥€ прац≥, м≥ста ≥ села, економ≥чна соц≥олог≥€ тощо) значною м≥рою ірунтуютьс€ на результатах пошуку економ≥чноњ науки.
—оц≥олог≥€ т≥сно пов'€зана з пол≥толог≥Їю. њх взаЇмозв'€зок ви€вл€Їтьс€ в тому, що з'€суванн€ законом≥рностей пол≥тичного житт€ Ї ефективним за умови розгл€ду сусп≥льства €к соц≥альноњ системи.  р≥м того, сусп≥льство не можна п≥знати ≥ зм≥нити без впливу на пол≥тичн≥ структури. ¬заЇмод≥€ соц≥олог≥њ та пол≥толог≥њ покликала до житт€ нову галузь науки Ч пол≥тичну соц≥олог≥ю.
¬ивчаючи особливост≥ держави, њњ ≥нститут≥в у регулюванн≥ соц≥альноњ д≥€льност≥ мас та особистостей, соц≥олог≥€ спираЇтьс€ на дан≥ правових наук, в пол≥ зору €ких Ч юридичн≥ норми, що законодавчо закр≥плюють певн≥ в≥дносини у держав≥, регулюють соц≥альну повед≥нку людей.
≤з психолог≥њ €к науки соц≥олог≥€ запозичуЇ теор≥ю мотив≥в повед≥нки, особистих та масових реакц≥й, методи досл≥дженн€ соц≥альних ор≥Їнтац≥й особистост≥, €к≥ Ї необх≥дними компонентами при досл≥дженн≥ повед≥нки особистост≥ в колектив≥ та сусп≥льств≥.
–≥зноман≥тн≥ галуз≥ педагог≥ки, €к ≥ соц≥альноњ психолог≥њ, мають велике значенн€ при вивченн≥ соц≥олог≥чних проблем осв≥ти.
¬ивчаючи взаЇмини людей у колектив≥, с≥м'њ, њх ставленн€ до прац≥, власност≥ тощо, соц≥олог≥€ використовуЇ пон€т≥йний апарат, основн≥ ≥дењ етики.
” процес≥ досл≥дженн€ системи Ђлюдина Ч техн≥каї соц≥олог≥€ вступаЇ у певн≥ взаЇмов≥дносини ≥ з техн≥чними науками. ÷е стосуЇтьс€ €к окремих виробничих процес≥в, так ≥ виробництва взагал≥.
Ўироко застосовуЇ соц≥олог≥€ математичн≥ методи, вироблен≥ к≥бернетикою, теор≥Їю ≥нформац≥њ, теор≥Їю д≥лових ≥гор тощо. —творюютьс€ ≥ спец≥альн≥ математичн≥ методи й теор≥њ (шкальний, факторний, причинний ≥ латентний анал≥зи), пристосован≥ до специф≥ки соц≥олог≥чного досл≥дженн€.
ќтже, соц≥олог≥€ функц≥онуЇ у т≥сн≥й взаЇмод≥њ з комплексом соц≥ально-гуман≥тарних наук, генеруючи ≥дењ, теор≥њ про людину, њњ м≥сце ≥ роль у систем≥ соц≥альних зв'€зк≥в тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 371 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2298 - | 2009 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.