Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕубл≥чний виступ €к важливий зас≥б комун≥кац≥њ переконанн€




ѕубл≥чне монолог≥чне мовленн€ Ї предметом досл≥дженн€ рито≠рики - теор≥њ ораторського мистецтва, науки красномовства, €ку про≠фесор  иЇво-ћогил€нськоњ академ≥њ ‘. ѕрокопович вважав Ђцарицею душї, Ђкн€гинею мистецтвї, вказуючи на так≥ њњ функц≥њ, €к соц≥ально- орган≥зац≥йну (зас≥б аг≥тац≥њ), культурно-осв≥тню, а також одержанн€ знань, збудженн€ почутт≥в, формуванн€ громадськоњ думки тощо.

ѕон€тт€ Ђораторське мистецтвої, або Ђкрасномовствої, маЇ два значенн€:

1) вид громадсько-пол≥тичноњ та профес≥йноњ д≥€льност≥, мета €коњ - ≥нформувати та переконувати аудитор≥ю засобами живого слова;

2) високий ступ≥нь майстерност≥ публ≥чного виступу, мистецьке волод≥нн€ словом.

≤з моменту свого зародженн€ в античному св≥т≥ ораторське мистец≠тво вважалос€ ефективним засобом переконанн€ людей. ўе 335 р. до н. е. було створено першу теор≥ю ораторського мистецтва, що збе≠регла своЇ значенн€ й донин≥. …детьс€ про Ђ–иторикуї јристотел€, в €к≥й в≥н визначаЇ њњ €к мистецтво переконливого виливу, €к здатн≥сть знаходити р≥зн≥ засоби впливу на кожний предмет.

—воЇр≥дн≥сть ораторського мистецтва €к засобу переконанн€ пол€гаЇ в тому, що будь-€кий публ≥чний виступ маЇ на мет≥ викликати духовн≥сть аудитор≥њ, певним чином вплинути на нењ. ћетою пере≠конанн€, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших вид≥в впливу на людей, Ї передаванн€ ≥нформац≥њ в так≥й форм≥, щоб вона перетворилась на систему на≠станов ≥ принцип≥в особистост≥ або ≥стотно вплинула на цю систему. ј це можливо лише за активноњ д≥€льност≥ аудитор≥њ, њњ критичного сприйн€тт€ думок оратора. ¬становлюючи зворотний зв'€зок, промовець залучаЇ аудитор≥ю до процесу сп≥льноњ мислительноњ д≥€льност≥. “ому важливо, щоб присутн≥ не просто погодилис€ з ним, а, критич≠ноосмисливши те, про що в≥н говорить, св≥домо сприйн€ли його ≥нформац≥ю. “од≥ це буде вже њхн≥й власний погл€д, в≥н в≥дпов≥датиме ≥ чињмц≥нност€м, стичним нормам ≥ правилам, вони керуватимутьс€ ним у практичн≥й д≥€льност≥.

ќсобливим жанровим р≥зновидом мовленнЇвоњ д≥€льност≥,своЇр≥дним за своЇю природою, м≥сцем серед ≥нших вид≥в мовленн€, а також €к≥сними ознаками Ї публ≥чний виступ. ” ньому найповн≥ше реал≥зуЇтьс€ система мисленнЇво-мовленнЇвих д≥й - ум≥ле використанн€ форм людського мисленн€ (лог≥чно-образного) та мовних засоб≥в ви≠раженн€. ƒ≥€льн≥сть людини, профес≥€ €коњ пов'€зана з виголошенн€м промов, допов≥дей, читанн€м лекц≥й, вимагаЇ набутт€ певноњ вправност≥ у вибор≥ в≥дпов≥дного жанру, формулюванн≥ теми, в≥дбору фактичного матер≥алу та посл≥довност≥ його викладу, а також високоњ культури мовленн€ та сп≥лкуванн€ в ц≥лому.

«алежно в≥д зм≥сту, призначенн€, способу проголошенн€ й обста≠вин сп≥лкуванн€ вид≥л€ють так≥ жанри публ≥чного виступу: допов≥дь, промова, виступ, пов≥домленн€.

ƒопов≥дь - найпоширен≥ша форма публ≥чного виступу, важливий елемент системи зв'€зк≥в ≥з громадськ≥стю, €ка порушуЇ проблеми, що потребують розв'€занн€. ƒопов≥дь може бути пол≥тичною, д≥ловою, зв≥тною, науковою.

ѕол≥тична допов≥дь - р≥зновид допов≥д≥ з пол≥тичних питань, у н≥й з'€совуютьс€ сутн≥сть, причини, насл≥дки певноњ пол≥тичноњ под≥њ, роз≠криваютьс€ шл€хи розвитку сусп≥льства.

ƒ≥лова допов≥дь - це оф≥ц≥йне пов≥домленн€ про шл€хи розв'€занн€ окремих виробничих питань житт€ ≥ д≥€льност≥ певного колективу, орган≥зац≥њ.

«в≥тна допов≥дь - це допов≥дь, у €к≥й пов≥домл€Їтьс€ про роботу, виконану особою чи колективом за певний пер≥од.

Ќаукова допов≥дь - це допов≥дь, €ка узагальнюЇ наукову ≥нформац≥ю, дос€гненн€, в≥дкритт€ та результати наукових досл≥джень. “ак≥ допов≥д≥ виголошують на р≥зноман≥тних наукових з≥бранн€х - конференц≥€х, симпоз≥умах тощо.

ѕромова - заздалег≥дь п≥дготовлений публ≥чний виступ на певну ак≠туальну тему, звернений до широкого загалу. –озр≥зн€ють розважальн≥, ≥нформац≥йн≥, аг≥тац≥йн≥, в≥тальн≥ промови.

¬иступ - публ≥чне виголошенн€ промови з одного чи дек≥лькох пи≠тань. ѕоширеним Ї виступ за допов≥ддю. ” такому виступ≥ ор≥Їнтовно маЇ бути вступ (вказ≥вка на предмет обговоренн€), основна частина (виклад власних погл€д≥в на певне питанн€), висновки (пропозиц≥€, оц≥нка).

ѕов≥домленн€ - невеликий публ≥чний виступ з певноњ теми.

Ќазван≥ жанри публ≥чного виступу близьк≥ за зм≥стом ≥ формою, про особливост≥ њх п≥дготовки та виголошенн€ буде подано узагальнено.

ѕубл≥чний виступ потребуЇ ретельноњ попередньоњ п≥дготовки, що в≥дбуваЇтьс€ у к≥лька етап≥в:

1. ќбдумуванн€ та формулюванн€ теми, визначенн€ низки питань, виокремленн€ принципових положень.

2. ƒоб≥р теоретичного ≥ практичного матер≥алу (опрацюванн€ л≥те≠ратури). Ќа цьому етап≥ важливо не просто знайти ≥ опрацювати матер≥ал, а глибоко його осмислити, визначити головне ≥ друго≠р€дне; ≥нтегрувати основн≥ положенн€ за к≥лькома джерелами.

3. —кладанн€ плану, тобто визначенн€ пор€дку розташуванн€ окре≠мих частин тексту, њх посл≥довност≥ та обс€гу.

4. —кладанн€ тез виступу.

5. Ќаписанн€ остаточного тексту виступу.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 550 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2117 - | 1887 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.