Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕубл≥кац≥€ географ≥чних даних в Internet




Internet проникаЇ в усе нов≥ сфери д≥€льност≥. ≤нтерес до нього продовжуЇ зростати. «начн≥ швидкост≥ передач≥ даних ≥ граф≥чн≥ ≥нтерфейси сучасних броузер≥в дають можлив≥сть застосовувати nternet в абсолютно нових €кост€х. ќдним з таких нових напр€м≥в використанн€ Ї ≥нтерактивн≥ гео≥нформац≥йн≥ системи (√≤—),

√≤— Ч це сучасна комп'ютерна технолог≥€ дл€ картографуванн€ та анал≥зу об'Їкт≥в реального св≥ту, а також под≥й, що в≥дбуваю≠тьс€ на наш≥й планет≥, в нашому житт≥ та д≥€льност≥ (рис. 8.18).

 

 

√еограф≥чн≥ ≥нформац≥йн≥ системи з'€вилис€ в 1960-х pp. я  ≥нструмент дл€ в≥дображенн€ географ≥њ «емл≥ ≥ розташованих на њњ поверхн≥ об'Їкт≥в, використовуючи комп'ютерн≥ бази даних. Ќай≠перша гео≥нформац≥йна система з'€вилас€ в надрах ћ≥н≥стерства оборони —Ўј, сп≥вроб≥тники €кого використовували √≤— дл€ то го, щоб ракета, що летить уб≥к противника, потрапила в цього самого противника €комога точн≥ше. ўоправда, ≥снуЇ й альтер нативна верс≥€, зг≥дно з €кою перша √≤— була створена в  анад≥.

” цей же час з'€вилис€ перш≥ компан≥њ, що спец≥ал≥зувалис€ на розробц≥ ≥ продажу систем дл€ комп'ютерного картографуван н€ й анал≥зу. ƒв≥ найб≥льш≥ сьогодн≥ компан≥њ Ч розробники √≤— спочатку (у 1960-т≥ pp.) спр€мували своњ зусилл€ на р≥зноман≥тн≥ аспекти технолог≥њ. ”вага компан≥њ Intergraph Corp., головний оф≥с €коњ розташований у ’антсв≥лл≥, штат јлабама, була сфоку сована на ефективному впровадженн≥ ≥ збереженн≥ просторових даних ≥ на п≥дготовц≥ до друку карт, створених комп'ютером, що конкурували б за картограф≥чною €к≥стю з традиц≥йними паперо≠вими картами. ”вага Environment Systems Research Institute (ESRI), головний оф≥с €коњ розташований у –едланд≥, штат  ал≥≠форн≥€, була сфокусована на розробц≥ процедур ≥ функц≥й дл€ анал≥зу даних у √≤—. «а роки, що пройшли з того часу, обидв≥ компан≥њ практично зр≥вн€ли можливост≥ своњх систем.

—початку т≥льки найб≥льш≥ державн≥ орган≥зац≥њ, комунальн≥ служби ≥ корпорац≥њ на «аход≥ могли дозволити соб≥ використову≠вати √≤— через њх високу ц≥ну. √≤— працювали на мейнфреймах ≥ м≥н≥комп'ютерах, ≥ типова робоча станц≥€ з установленою на н≥й √≤— коштувала б≥льше н≥ж 100 тис. дол. (€кщо враховувати все апаратне ≥ програмне забезпеченн€ ≥ витрати на навчанн€ персо≠налу). ѕроте, у 1980-х pp. ринок √≤— швидко зростав в основному за рахунок того, що багато журнал≥в ≥ профес≥йн≥ асоц≥ац≥њ пропа≠гували переваги, що дають гео≥нформац≥йн≥ системи. “од≥ ж з'€вилис€ системи керуванн€ просторовими базами даних, метою €ких було зв'€зати системи керуванн€ базами даних ≥ комп'ю≠терне картографуванн€. ” цих системах користувач уже м≥г, ука≠завши об'Їкт на карт≥, одержати €кусь зм≥стовну ≥нформац≥ю. ѕопит на тематичну картограф≥чну ≥нформац≥ю змусив звернути увагу на проблему збиранн€ даних. –езультатом стало ≥нтегрова≠не середовище Ч дан≥ дистанц≥йного зондуванн€, цифрова мо≠дель м≥сцевост≥, карта шл€х≥в, геолог≥чна карта ≥ вс≥ ≥нш≥ види й типи карт мирно сп≥в≥снували в рамках одн≥Їњ системи.

ќсновний прорив, проте, в≥дбувс€ з по€вою персональних комп'ютер≥в. √≤— швидко адаптувалис€ до ц≥Їњ новоњ, б≥льш де шевоњ платформи, ≥ ц≥на систем почала падати в м≥ру того, €к к≥ль≠к≥сть користувач≥в та орган≥зац≥й, що могли б дозволити соб≥ ѕ—, зб≥льшувалас€. ¬≥дпов≥дно до Dataquest св≥товий ринок √≤—-продукт≥в ≥ послуг становив у 1997 р. 2,5 млрд дол., под≥лений при≠близно навп≥л м≥ж ѕ≥вн≥чною јмерикою та вс≥м ≥ншим св≥том. ўор≥чно в≥н зростаЇ приблизно на 15 %.

—ьогодн≥, коли ѕ— продовжують розвиватис€, можна виокре≠мити п'€ть основних напр€м≥в розвитку сучасних ѕ—:

1) ≥нтеграц≥€ GPS ≥ ѕ—;

2) ≥нтеграц≥€ ѕ— з рел€ц≥йними базами даних;

3) здешевленн€ ѕ  одночасно з п≥двищенн€м њх потужност≥;

4) розвиток ноутбук≥в ≥ кишенькових комп'ютер≥в;

5) мережн≥ технолог≥њ, web-картографуванн€ ≥ ѕ— через Internet. ѕерша ≥ четверта тенденц≥њ пов'€зан≥ з тим, що зростаючий

обс€г комп'ютер≥в класу PalmTop ≥ PocketTop створюЇ нову плат≠форму, дл€ €коњ необх≥дн≥ нов≥ ѕ—, що дозвол€ють працювати з просторовими даними в польових умовах. ќдним з атрибут≥в ро≠боти ѕ— Ї GPS, що визначаЇ географ≥чн≥ координати користува≠ча, його висоту над р≥внем мор€, швидк≥сть, напр€мок руху та ≥нш≥ параметри. ¬с≥ ц≥ дан≥ повинн≥ ≥нтегруватис€ в ѕ—, що пра≠цюЇ у реальному масштаб≥ часу. як приклад систем, що працю≠ють на переносних комп'ютерах ≥ забезпечують взаЇмод≥њ з GPS, можна навести Microstation Field компан≥њ Bentley ≥ ArcPad ком≠пан≥њ ESRI.

ѕереваги керуванн€ просторовими даними в Ѕƒ Ч одне з дос€≠гнень ѕ—. ƒумки, що Ђѕ— Ч це лише додаток, тому дл€ ѕ— не потр≥бн≥ спец≥альн≥ дан≥ї, що ЂнемаЇ н≥чого, кр≥м —”Ѕƒ ≥ вид≥лен≠н€ ѕ— в окремий клас програмного забезпеченн€ Ч застар≥лий п≥дх≥дї Ч знаход€ть своњх численних посл≥довник≥в. –озум≥нн€ ѕ—, €к Ђсистем керуванн€ базами координатно-прив'€заних да≠нихї, на думку, зокрема, корпорац≥њ Oracle, безнад≥йно застар≥ло. ≤, нарешт≥, головна тенденц≥€ Ч мережн≥ технолог≥њ в √ѓ—, web-картографуванн€ ≥ √≤— через Internet. Internet впливаЇ аб≠солютно на всю активн≥сть у галуз≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, ≥ ѕ— тут Ч не вин€ток. ќб'Їднанн€ двох технолог≥й, що з'€вилис€ практично одночасно, призвело до того, що ѕ— отримала прин≠ципово нов≥ можливост≥. ѕрограмний продукт, що виник у ре≠зультат≥ злитт€ √≤— ≥ Internet, зветьс€ √≤— через Internet ≥ в≥др≥зн€≠Їтьс€ в≥д stand-alone √≤— трьома принциповими моментами:

1) може використовуватис€ к≥лькома користувачами одночасно;

2) дан≥ можуть збер≥гатис€ не на одн≥й машин≥, а на дек≥лькох, що дозвол€Ї р≥зко зб≥льшити максимальний обс€г збережених даних ≥, кр≥м того, використовувати дл€ анал≥зу дан≥ з кит джерел одночасно;

3) ѕ— та њњ користувач≥ можуть знаходитьс€ на будь-€к≥й в≥дстан≥ один в≥д одного.

÷≥ в≥дм≥нност≥ в≥д традиц≥йноњ stand-alone гео≥нформац≥≤йн≥ системи Ї значними перевагами ≥ дозвол€ють використовувати √≤— у принципово нов≥й €кост≥ Ч з ≥нструмента просторового

анал≥зу ѕ— перетворюЇтьс€ в ≥нструмент керуванн€ просторово розпод≥леними проектами.

Ѕурхливе зростанн€, що супроводжуЇ ≥нтеграц≥ю, привело до “ќ го, що на ринку з'€вилос€ багато продукт≥в дл€ web-карт гри фуванн€. ESRJ, наприклад, пропонуЇ дек≥лька р≥зноман≥тних проду кт≥в дл€ створенн€ web-додатк≥в: Arc View Internet Map Server (IMS), MapObjects IMS ≥ Arc IMS.  омпан≥€ Maplnfo пропонуЇ MapXsilr, MapXtreme NT ≥ MapXtreme Java Edition. ѕродуктом компан≥њ Autodesk дл€ web-картографуванн€ Ї MapGuide. Intergraph пропонуЇ GeoMedia Web Map ≥ GeoMedia Web Enterprise.

” ц≥лому можна сказати, що ≥ндустр≥€ ѕ— в≥дпов≥дно до по вих в≥€нь зм≥нюЇтьс€, еволюц≥онуЇ ≥ розвиваЇтьс€, що св≥дчить про великий потенц≥ал галуз≥. “аким чином, можна спод≥ватис€, що в XXI ст. динам≥чний розвиток ѕ— триватиме, ще забезпе≠чить користувач≥в усе новими ≥ новими можливост€ми.

8.3.2.1. —кладов≥ частини ѕ—

‘ункц≥онуюча ѕ— м≥стить у соб≥ п'€ть ключових складових: апаратн≥ засоби, програмне забезпеченн€, дан≥, виконавц≥ ≥ мето≠ди (рис. 8.19).

 

1. јпаратн≥ засоби Ч це комп'ютер, на €кому запущена √≤—. «араз √≤— працюють на р≥зних типах комп'ютерних платформ Ч п≥д централ≥зованих сервер≥в до окремих або пов'€заних мере≠жею наст≥льних комп'ютер≥в.

2. ѕрограмне забезпеченн€ √≤— м≥стить функц≥њ та ≥нструмен-≥н, необх≥дн≥ дл€ збереженн€, анал≥зу та в≥зуал≥зац≥њ географ≥чноњ (просторовоњ) ≥нформац≥њ.  лючовими компонентами програмних продукт≥в Ї: ≥нструменти дл€ введенн€ географ≥чноњ ≥нформац≥њ та оперуванн€ нею; система управл≥нн€ базою даних (DBMS чи ≥ ”Ѕƒ); ≥нструменти п≥дтримки просторових запит≥в, анал≥зу та шчуал≥зац≥њ (в≥дображенн€); граф≥чний ≥нтерфейс користувача GUI чи ѕ ) дл€ легкого доступу до ≥нструмент≥в та функц≥й.

3. ƒан≥ Ч це найб≥льш важливий компонент √≤—. ƒан≥ про просторове розташуванн€ (географ≥чн≥ дан≥) та пов'€зан≥ з ними т≥абличн≥ дан≥ можуть збиратис€ й готуватис€ самим користува≠чем або придбаватис€ у постачальник≥в на комерц≥йних чи ≥нших засадах. ” процес≥ управл≥нн€ просторовими даними √≤— ≥нтег≠руЇ просторов≥ дан≥ з ≥ншими типами ≥ джерелами даних, а також може використовувати —”Ѕƒ, що застосовуютьс€ багатьма орга≠н≥зац≥€ми дл€ упор€дкуванн€ та п≥дтримки даних, що перебува≠ють в њх розпор€дженн≥.

4. ¬иконавц≥. Ўироке застосуванн€ технолог≥њ √≤— неможливе без людей, котр≥ працюють з програмними продуктами та розро≠бл€ють плани њх використанн€ при вир≥шенн≥ реальних завдань.  ористувачами √≤— можуть бути €к техн≥чн≥ спец≥ал≥сти, €к≥ роз≠робл€ють та п≥дтримують систему, так ≥ сп≥вроб≥тники (к≥нцев≥ користувач≥), €ким √≤— допомагаЇ вир≥шувати поточн≥ щоденн≥ справи ≥ проблеми.

5. ћетоди. ”сп≥шн≥сть та ефективн≥сть (у тому числ≥ економ≥≠чна) застосуванн€ √≤— багато в чому залежить в≥д правильно складеного плану та правил роботи, що складаютьс€ в≥дпов≥дно до специф≥ки завдань та роботи кожноњ орган≥зац≥њ.

ѕринцип роботи √≤—

ѕ— збер≥гаЇ ≥нформац≥ю про реальний св≥т у вигл€д≥ набору тематичних шар≥в, що об'Їднан≥ на основ≥ географ≥чного поло≠женн€. ÷ей простий, дуже гнучкий п≥дх≥д дов≥в свою ц≥нн≥сть при вир≥шенн≥ р≥зноман≥тних реальних завдань: дл€ в≥дстеженн€ пересуванн€ транспортних засоб≥в ≥ матер≥ал≥в, детального в≥до≠браженн€ реальних обставин та запланованих заход≥в, моделю≠ванн€ глобальноњ циркул€ц≥њ атмосфери (рис. 8.20).

 

Ѕудь-€ка географ≥чна ≥нформац≥€ м≥стить в≥домост≥ про прос≠торове розм≥щенн€, чи то прив'€зка до географ≥чних або ≥нших координат, чи посиланн€ на адресу, поштовий ≥ндекс, виборчий округ або округ перепису населенн€, ≥дентиф≥катор земельноњ або л≥совоњ д≥л€нки, назва дороги або к≥лометровий стовп на маг≥ст≠рал≥ тощо. ѕри використанн≥ под≥бних посилань дл€ автоматич≠ного визначенн€ м≥сц€ розташуванн€ чи м≥сцезнаходженн€ об'Їк≠та (об'Їкт≥в) застосовуЇтьс€ процедура, що маЇ назву геокодуванн€. « њњ допомогою можна швидко визначити та подивитис€ на карт≥, де знаходитьс€ об'Їкт чи в≥дбуваЇтьс€ €вище, що вас ц≥кавл€ть.

¬екторна ≥ растрова модел≥. √≤— може працювати з двома сутгЇво в≥дм≥нними типами даних Ч векторними та растровими.

векторн≥й модел≥ ≥нформац≥€ про точки, л≥н≥њ та пол≥гони ко≠дуЇтьс€ ≥ збер≥гаЇтьс€ у вигл€д≥ набору координат X,Y (у сучасних √≤— часто додаЇтьс€ трет€ просторова ≥ четверта, наприклад, часова координата). ћ≥сцерозташуванн€ точки (точкового об'Їкта), напри≠клад, буровоњ свердловини, описуЇтьс€ парою координат (X,Y). Ћ≥≠н≥йн≥ об'Їкти, так≥ €к шл€хи, р≥ки чи трубопроводи, збер≥гаютьс€ €к набори координат X,Y. ѕол≥гональн≥ об'Їкти, типу р≥чних водозбо≠р≥в, земельних д≥л€нок чи областей обслуговуванн€, збер≥гаютьс€ у вигл€д≥ замкненого набору координат. ¬екторна модель особливо зручна дл€ опису дискретних об'Їкт≥в та менше п≥дходить дл€ опи≠су властивостей, що безперервно зм≥нюютьс€, таких €к густота на≠селенн€ чи доступн≥сть об'Їкт≥в. –астрова модель оптимальна дл€ роботи з неперервними властивост€ми. –астрове зображенн€ €вл€Ї собою наб≥р значень дл€ окремих елементарних складових (чарун-к≥в), воно под≥бно до в≥дсканованих карти чи малюнка ќбидв≥ модел≥ мають своњ переваги та недол≥ки. —учасн≥ √≤— можугь працюва≠ти €к з векторними, так ≥ з растровими модел€ми даних.

«адач≥, €к≥ розв'€зуЇ √≤—

√≤— загального призначенн€ зазвичай виконуЇ п'€ть процедур (задач) з даними: введенн€, ман≥пулюванн€, управл≥нн€, запит ≥ анал≥з, в≥зуал≥зац≥ю.

Х ¬веденн€. ƒл€ використанн€ в √≤— дан≥ повинн≥ бути пере≠творен≥ у в≥дпов≥дний цифровий формат. ѕроцес перетворенн€ даних з паперових карт у комп'ютерн≥ файли називаЇтьс€ оциф-ровкою. ” сучасних √≤— цей процес може бути автоматизований ≥з застосуванн€м сканерноњ технолог≥њ, що особливо важливо при виконанн≥ великих проект≥в. якщо обс€г роб≥т пор≥вн€но невели≠кий, дан≥ можна вводити за допомогою дигитайзера. ƒе€к≥ √≤— мають убудован≥ векторизатори, €к≥ автоматизують процес оциф-ровки растрових зображень. Ѕагато даних уже переведен≥ у фор≠мати, що безпосередньо сприймаютьс€ ѕ—-пакетами.

Х ћан≥пулюванн€. „асто дл€ виконанн€ конкретного проекту дан≥, що Ї в на€вност≥, потр≥бно додатково видозм≥нювати в≥дпо≠в≥дно до вимог вашоњ системи. Ќаприклад, географ≥чна ≥нформа≠ц≥€ може бути в р≥зних масштабах (осьов≥ л≥н≥њ вулиць Ч у масш≠таб≥ 1: 100 000, меж≥ округ≥в перепису населенн€ Ч у масштаб≥ 1: 50 000, а жил≥ об'Їкти Ч у масштаб≥ 1: 10 000). ƒл€ сум≥сноњ обробки та в≥зуал≥зац≥њ вс≥ дан≥ зручн≥ше представити в Їдиному масштаб≥ та однаков≥й картограф≥чн≥й проекц≥њ. √≤—-технолог≥€ застосовуЇ р≥зн≥ способи ман≥пулюванн€ просторовими даними та вид≥ленн€ даних, потр≥бних дл€ конкретноњ задач≥.

Х ”правл≥нн€. ” невеликих проектах географ≥чна ≥нформац≥€ може збер≥гатис€ у вигл€д≥ звичайних файл≥в. јле у раз≥ зб≥ль≠шенн€ обс€гу ≥нформац≥њ та зростанн€ к≥лькост≥ користувач≥в дл€ збер≥ганн€, структуруванн€ та управл≥нн€ даними ефективн≥ше застосовувати системи управл≥нн€ базами даних (—”Ѕƒ), спец≥аль≠н≥ комп'ютерн≥ засоби дл€ роботи з ≥нтегрованими наборами да≠них (базами даних). ” √≤— найб≥льш зручно використовувати рел€ц≥йну структуру, за €коњ дан≥ збер≥гаютьс€ в табличн≥й форм≥. ѕри цьому дл€ зв'€зуванн€ таблиць застосовуютьс€ загальн≥ по≠л€. ÷ей простий п≥дх≥д досить гнучкий ≥ широко використовуЇть≠с€ в багатьох додатках р≥зних систем.

Х «апит ≥ анал≥з. «а на€вност≥ √≤— та географ≥чноњ ≥нформац≥њ можна отримати в≥дпов≥д≥ €к на прост≥ запитанн€, або запити (’то Ї власником даноњ земельноњ д≥л€нки? Ќа €к≥й в≥дстан≥ один в≥д одно≠го розташован≥ дан≥ об'Їкти? ƒе розташована дана промзона?), так ≥ на б≥льш складн≥, €к≥ вимагають додаткового анал≥зу (ƒе Ї м≥сц€ дл€ буд≥вництва нового будинку? який основний тип ірунту п≥д €лин-

ковими л≥сами? як вплине на рух транспорту буд≥вництво новоњ до≠роги?). «апити можна задавати €к простим клацанн€м миш≥ по пев≠ному об'Їкту, так ≥ за допомогою розвинутих анал≥тичних засоб≥в. «а допомогою ѕ— можна ви€вл€ти та задавати шаблони дл€ пошу≠ку, програвати сценар≥њ типу Ђщо буде, €кщо...ї. —учасн≥ ѕ— мають безл≥ч потужних ≥нструмент≥в дл€ анал≥зу, серед €ких найб≥льш зна≠чущ≥ анал≥з близькост≥ та анал≥з накладанн€. ƒл€ проведенн€ анал≥≠зу близькост≥ об'Їкт≥в один в≥дносно ≥ншого в ѕ— застосовуЇтьс€ процес, що маЇ назву буферизац≥€. ¬≥н допомагаЇ в≥дпов≥сти на за≠питанн€ типу: ск≥льки будинк≥в розташовуЇтьс€ в межах 100 м в≥д даного водоймища? ск≥льки покупц≥в живе не дал≥ н≥ж 1 км в≥д да≠ного магазину? яка частка добутоњ нафти ≥з свердловин, що розта≠шован≥ в межах 10 км в≥д буд≥вл≥ управл≥нн€ даного Ќ√ƒ”? ѕроцес накладанн€ включаЇ ≥нтеграц≥ю даних, розташованих у р≥зних тема≠тичних шарах. ” прост≥шому випадку це Ч операц≥€ в≥дображенн€, але у раз≥ низки анал≥тичних операц≥й дан≥ ≥з р≥зних шар≥в об'Їдну≠ютьс€ ф≥зично. Ќакладанн€, або просторове об'Їднанн€, дозвол€Ї, наприклад, ≥нтегрувати дан≥ про ірунти, схили, рослинн≥сть та зем≠леволод≥нн€ з≥ ставками земельного податку.

Х ¬≥зуал≥зац≥€. ƒл€ багатьох тип≥в просторових операц≥й к≥н≠цевим результатом Ї поданн€ даних у вигл€д≥ карти чи граф≥ка.  арта Ч це ефективний та ≥нформативний спос≥б збер≥ганн€, по≠данн€ ≥ передач≥ географ≥чноњ (т≥Їњ, що маЇ просторову прив'€зку) ≥нформац≥њ. –ан≥ше карти створювались на стол≥тт€. ѕ— надаЇ нов≥ дивовижн≥ ≥нструменти, що розширюють та розвивають ми≠стецтво ≥ науков≥ основи картограф≥њ. «а њњ допомогою в≥зуал≥зац≥€ самих карт може бути легко доповнена зв≥тними документами, трим≥рними зображенн€ми, граф≥ками, таблиц€ми, д≥аграмами, фотограф≥€ми та ≥ншими засобами, наприклад, мультимед≥йними.

«а останн≥ 2Ч3 роки на ринку ѕ— з'€вилос€ багато р≥зних пакет≥в дл€ публ≥кац≥њ гео≥нформац≥йних даних. ѕров≥дн≥ св≥тов≥ виробники ѕ— уже випустили низку б≥льш-менш схожих систем публ≥кац≥њ да≠них. јле лише де€к≥ з них пропонують ун≥версальн≥ пакети, розрахо≠ван≥ на роботу з даними ≥з р≥зних джерел. Ѕ≥льш≥сть пакет≥в забезпе≠чують можлив≥сть поширенн€ ≥нформац≥њ т≥льки з ф≥рмових ѕ—.

ќснова кожноњ системи Ч гео≥нформац≥йний сервер дл€ оброб≠ки запит≥в користувач≥в, що надход€ть, ≥ видач≥ результату в не≠обх≥дному вигл€д≥. —аме сервер забезпечуЇ визначену функц≥о≠нальн≥сть майбутньоњ ѕ— в Internet.  ористувач, що заходить на гео≥нформац≥йний вузол, традиц≥йно озброЇний звичайним Web-броузером ≥ не мас потреби в додатковому програмному забезпе≠ченн≥ дл€ своЇњ роботи.

 

ѕеревага такого доступу Ч у низьк≥й вартост≥ ≥ можливост≥ обслуговувати велику к≥льк≥сть споживач≥в ≥нформац≥њ, а недол≥к Ч у значних пор≥вн€но з профес≥йними ѕ— функц≥ональних обме≠женн€х. јле Internet-технолог≥њ стр≥мко розвиваютьс€, ≥, можли≠во, у найближчому майбутньому дан≥ системи наздоженуть за≠гальноприйн€т≥ ѕ— за вс≥ма параметрами.

≤стор≥€ публ≥кац≥њ геоданих нараховуЇ к≥лька рок≥в. ƒонедавна ѕ— в Internet забезпечувала лише перегл€д ф≥ксованого набору тематичних карт у растрових форматах GIF, JPEG. ≤нтерфейс вза≠Їмод≥њ користувача з Web-сервером був небагатий ≥ обмежувавс€ простим вибором картинок. ѕереваги такого методу публ≥кац≥њ даних очевидна: простота публ≥кац≥њ, низьк≥ вимоги до сервера ≥ каналу зв'€зку з ним; а кл≥Їнту досить звичайного броузера.

Ќа наступному етап≥ з'€вилис€ системи перегл€ду картограф≥ч≠ноњ ≥нформац≥њ, що вибираЇтьс€ з бази даних. Ќа Web-сервер≥ орга≠н≥зовувалас€ база даних, що €вл€Ї собою наб≥р тематичних катего≠р≥й.  ожна категор≥€ м≥стила певний наб≥р тематичних карт у фор≠матах GIF та JPEG.  ористувач, потрапл€ючи на такий сервер, повинен був вибрати з бази даних тему ≥ рег≥он, що охоплюЇтьс€ картою, ≥ визначити наб≥р додаткових умов. ” результат≥ запиту до Ѕƒ на екран≥ комп'ютера користувача в≥дображалас€ визначена кар≠та. ѕор≥вн€но з попередн≥м методом цей вар≥ант б≥льш жорстко об≠межуЇ сервер, але його безсумн≥вна перевага Ч б≥льш структурова-ний п≥дх≥д до в≥дображенн€ картограф≥чних даних.

Ќаступний етап розвитку ѕ— в Internet пов'€зують з≥ створен≠н€м ≥нтерактивних середовищ взаЇмод≥њ додатк≥в кл≥Їнта з гео≥н-формац≥йним сервером. ќдин з вар≥ант≥в Ч виб≥р самим корис≠тувачем д≥л€нок карти дл€ в≥дображенн€ на своЇму комп'ютер≥.

Ѕроузер кл≥Їнта забезпечуЇтьс€ зовн≥шн≥м модулем (звичайно Active-X) дл€ розширенн€ граф≥чних можливостей. Ќа сервер≥ розм≥щуютьс€ програми, що забезпечують взаЇмод≥ю з кл≥Їнтом, а саме анал≥з д≥й кл≥Їнта ≥ створенн€ растрового зображенн€ дл€ сфери, обраноњ користувачем. ћодель взаЇмод≥њ кл≥Їнта ≥з серве≠ром маЇ такий вигл€д: перед користувачем з'€вл€Їтьс€ узагаль≠нена д≥л€нка карти, дал≥, вибираючи б≥льш др≥бн≥ д≥л€нки, корис≠тувач одержуЇ все б≥льш детальне в≥дображенн€ м≥сцевост≥. “акий режим роботи зручний т≥льки за на€вност≥ швидк≥сного каналу зв'€зку ≥ досить потужних комп'ютер≥в на кл≥Їнтських м≥с≠ц€х. ≤нтерактивна взаЇмод≥€ вимагаЇ ≥ б≥льш потужних сервер≥в.

Ќа св≥товому ринку д≥ють компан≥њ, що випускають гео≥нфор-мац≥йн≥ системи.  ожна з цих ф≥рм пропонуЇ свою орган≥зац≥ю Web-сервера. «вичайно так≥ сервери працюють з ≥нформац≥йними структурами родинних ѕ—. “≥льки де€к≥ п≥дтримують формати ≥нших ѕ—. ƒо пров≥дних виробник≥в можна в≥днести ф≥рми Intertergraph, ESRI, Maplnfo, Bentley та ≥н. (рис. 8.21 та рис. 8.22).

 


«астосуванн€ ѕ— у б≥знес≥

“ехнолог≥€ √≤— швидко проникаЇ Ї сферу б≥знесу. ¬≥дпов≥дно до GIS STRATEGIES, щоквартального огл€ду св≥тового ринку √≤— американськоњ компан≥њ Dataquest ≥ журналу GIS World, про≠никненн€ √≤— у б≥знес в≥дбуваЇтьс€ швидше, н≥ж у б≥льшост≥ ≥н≠ших сфер њх застосуванн€. ќбс€ги продаж≥в ѕ—-продукт≥в у 1990 р. становили 10 млн дол., а в 1997 р. Ч уже 200 мли дол.

ѕро п≥двищений ≥нтерес б≥знесмен≥в до ц≥Їњ потужноњ ≥нфор≠мац≥йноњ технолог≥њ св≥дчить регул€рне проведенн€ конференц≥й ≥ виставок.

—формулюЇмо переваги √≤— перед ≥ншими ≥нформац≥йними технолог≥€ми:

1) на€вн≥сть набору засоб≥в створенн€ ≥ об'Їднанн€ Ѕƒ;

2) забезпеченн€ географ≥чного анал≥зу ≥ наочноњ в≥зуал≥зац≥њ Ѕƒ у вигл€д≥ р≥зних карт, граф≥к≥в, д≥аграм;

3) можлив≥сть пр€моњ прив'€зки один до одного в режим≥ Hot link ус≥х атрибутивних ≥ граф≥чних даних.

—фера застосуванн€ √≤— у б≥знес≥ охоплюЇ р≥зн≥ сфери:

Х анал≥з ≥ в≥дсл≥дковуванн€ поточного стану тенденц≥й зм≥ни ринку;

Х плануванн€ д≥ловоњ активност≥;

Х оптимальний виб≥р м≥сц€ розташуванн€ нових ф≥л≥й ф≥рми або банку, торгових точок, склад≥в, виробничих потужностей;

Х п≥дтримка прийн€тт€ р≥шень;

Х виб≥р найкоротших ≥ найбезпечн≥ших маршрут≥в перевезень ≥ шл€х≥в розпод≥лу продукц≥њ;

Х анал≥з ризику матер≥альних вкладень ≥ врегулюванн€ розб≥ж≠ностей;

Х демограф≥чн≥ досл≥дженн€, проведен≥ з метою визначенн€ попиту на продукц≥ю;

Х географ≥чна прив'€зка Ѕƒ про земле- ≥ домоволод≥нн€.

” р≥зних крањнах ѕ— знаход€ть р≥зне застосуванн€ в б≥знес≥. «а допомогою √≤—, наприклад, б≥знесмени ¬еликобритан≥њ в≥д≠кривають нов≥ супермаркети, бензоколонки ≥ станц≥њ техобслуго≠вуванн€ автомоб≥л≥в, а також на основ≥ демограф≥чного анал≥зу ≥ моделюванн€ розвивають мережу попул€рних у ц≥й крањн≥ пив≠них бар≥в Ч паб≥в.

” ѕ≥вденн≥й јфриц≥ ѕ— застосовуютьс€ п≥д час: оптового ≥ роздр≥бного продажу автомоб≥л≥в; розсиланн€ ≥ рознесенн≥ пошти та ≥ншоњ кореспонденц≥њ, у тому числ≥ рекламноњ в≥дпов≥дно до ≥ндив≥дуальних потреб, профес≥йних ≥нтерес≥в ≥ прибутк≥в кожноњ

занесеноњ в Ѕƒ людини; оптових поставок бакал≥йних товар≥в; створенн€ ≥нформац≥йноњ системи з адресною та картограф≥чною прив'€зкою до комерц≥йних компан≥й ≥ ф≥рм з обс€гами продаж≥в б≥льше н≥ж 50 тис. дол.

¬ ≤спан≥њ √≤— використовуютьс€ великими банками дл€ роз≠робки план≥в розвитку ≥ координац≥њ д≥€льност≥ рег≥ональних цен≠тр≥в з обслуговуванн€ вкладник≥в.

” ‘ранц≥њ користувачами √≤— Ї, наприклад, автомоб≥льн≥ компан≥њ, що запроваджують картограф≥ю у свою повс€кденну д≥€льн≥сть. –ег≥ональний центр IBM-Finance зм≥г зб≥льшити обс€г продаж≥в програмних та апаратних засоб≥в, прискорив серв≥сне обслуговуванн€ кл≥Їнт≥в за рахунок п≥двищенн€ ефек≠тивност≥ взаЇмод≥њ з 1200 б≥знес-партнерами, нових можливос≠тей оперативного анал≥зу результат≥в роботи своњх п≥дрозд≥л≥в ≥ численних дилер≥в у результат≥ сп≥льного використанн€ потен≠ц≥алу анал≥тичних засоб≥в √≤— ≥ власноњ Ѕƒ Ђ“раЇктор≥€ї. ƒо≠св≥д њх використанн€ ви€вивс€ наст≥льки усп≥шним, що й сама створена за 2 тижн≥ ун≥версальна анал≥тична б≥знес-система стала ринковим товаром, зац≥кавлен≥сть у придбанн≥ €коњ ви≠€вили дек≥лька ф≥рм, пр€мо не пов'€заних ≥з комп'ютерним б≥знесом.

” Ќов≥й «еланд≥њ компан≥€ Eagle Technology на баз≥ пакета Arc View розробила власний додаток View/NZ Ч багатофункц≥о≠нальний зас≥б анал≥зу зведених табличних, текстових ≥ картогра≠ф≥чних б≥знес-даних, демограф≥чноњ, статистичноњ, земельноњ, му≠н≥ципальноњ, адресноњ та ≥ншоњ ≥нформац≥њ. ¬икористанн€ цього додатка дозвол€Ї переор≥Їнтувати головну мету маркетингових зусиль ≥з задоволенн€ усереднених потреб населенн€ м≥ста або району на оперативне реагуванн€ на запити кожноњ людини, що живе або працюЇ в зон≥ реал≥зац≥њ товар≥в ф≥рми. ѕринципово но≠вий р≥вень серв≥су, що дос€гаЇтьс€ за такого п≥дходу, одержав наз≠ву персон≥ф≥кованого маркетингу.

” —Ўј компан≥Їю Equifax National Decision Systems, що роз≠ташована в —ан-ƒ≥Їго (штат  ал≥форн≥€), у середин≥ 1993 р. роз≠роблена √≤— Ч система Infomark-GIS, спец≥ально призначена дл€ маркетингових додатк≥в ≥ забезпеченн€ процесу прийн€тт€ р≥≠шень. —истема легко ≥нтегруЇтьс€ з б≥льше н≥ж 60-ма нац≥ональ≠ними базами б≥знес-даних, може бути без великих додаткових зу≠силь локал≥зована п≥д спец≥альн≥ завданн€, що характерн≥ дл€: операц≥й з нерухом≥стю, ресторанного б≥знесу, продажу товар≥в повс€кденного попиту, д≥€льност≥ комунальних служб, банк≥всь≠ко-ф≥нансовоњ ≥ндустр≥њ.

 

ќдними з перших користувач≥в системи стали компан≥њ Levi Straus & Co., Tennessee Valley Authority, Boston Chicken ≥ Friday's. —истема об'ЇднуЇ засоби пакет≥в Arclnfo, ArcView ≥ власного продукту компан≥њ Ч розробника Infomark.

«а останн≥ дес€тил≥тт€ в —≤Ћј та ≥нших крањнах з'€вилас€ чис≠ленна група компан≥й, що спец≥ал≥зуютьс€ на консультац≥йному обслуговуванн≥ б≥знесу, що провод€ть на замовленн€ анал≥тичн≥ маркетингов≥ досл≥дженн€ на баз≥ ѕ—.

Ќаприклад, фах≥вц≥ компан≥њ Castillo Company, Inc., ‘ен≥кс (штат јр≥зона), застосовуючи пакет Arclnfo, можуть без великих зусиль на територ≥њ б≥льше н≥ж 50-ти крањн св≥ту вид≥лити райони з певним складом населенн€, розташован≥ на задан≥й в≥дстан≥ в≥д аеропорту, ≥з будинками, що мають визначену середню варт≥сть, або з ≥ншим критер≥Їм, що задаЇтьс€.

Ќадан≥ компан≥Їю результати ≥ р≥шенн€ спри€ють виробленню оптимальних, найб≥льш виг≥дних стратег≥њ ≥ тактики д≥њ њњ кл≥Їнт≥в, швидкому реагуванню на умови ринку, що зм≥нюютьс€, за необх≥д≠ност≥ Ч переор≥Їнтуванн€ проф≥лю д≥€льност≥ комерц≥йних ф≥рм. ќстанн≥ €вно дом≥нують серед кл≥Їнт≥в Castillo Company, Inc., серед них так≥ г≥ганти комп'ютерного б≥знесу, €к Motorola ≥ Intell.

Ќе обходитьс€ без ѕ— ≥ така специф≥чна сфера б≥знесу, €к швидка доставка кореспонденц≥њ. Ѕ≥льше 25 рок≥в комерц≥йна компан≥€ Federal Express займаЇтьс€ розсиланн€м поштових в≥д≠правлень по всьому св≥т≥. ” ц≥й робот≥ останн≥ с≥м рок≥в зад≥€н≥ засоби геокодуванн€ пакета Arclnfo. ” його Ѕƒ збер≥гаютьс€ ад≠реси, поштов≥ ≥ндекси, назви, ≥мена ≥ пр≥звища м≥льйон≥в жител≥в та орган≥зац≥й р≥зних крањн. ƒо в≥дпов≥дних карт прив'€зан≥ њх м≥≠сцезнаходженн€, маршрути ≥ розклади ав≥арейс≥в, межа адм≥н≥ст≠ративних район≥в, ≥нша корисна дл€ усп≥шноњ роботи ≥нформац≥€.

ѕерспективи використанн€ ѕ— у б≥знес≥

Ќа думку багатьох б≥знесмен≥в ≥ анал≥тик≥в, сфера додатк≥в √≤—-технолог≥й безмежна. ¬они вход€ть у св≥т б≥знесу, перевер≠нувши вс≥ у€вленн€ про призначенн€ й економ≥чну ефективн≥сть географ≥чних метод≥в в≥зуал≥зац≥њ та анал≥зу рутинноњ ≥нформац≥њ. ѕ— перетворить цю ≥нформац≥ю в нове, ун≥кальне за своЇю при≠кладною ц≥нн≥стю знанн€.

ќсобливо усп≥шно й виг≥дно використанн€ √≤—-технолог≥й п≥д час масових перевезень вантаж≥в ≥ людей, при створенн≥ ме≠реж оптимально розм≥щених торгових точок, анал≥з≥ ≥снуючих ≥

потенц≥йних ринк≥в та район≥в збуту продукц≥њ у нафтових, га зових та електричних компан≥€х, а також у комерц≥йних ф≥рмах, що займаютьс€ операц≥€ми з нерухом≥стю, дл€ обгрунтуванн€, розширенн€ ≥ п≥дтримки банк≥вських операц≥й, у робот≥ ав≥а≠компан≥й ≥ телекомун≥кац≥йних корпорац≥й, р€д≥ ≥нших сфер д≥≠ловоњ активност≥.

 ≥нцева мета використанн€ √≤— Ч найкраще задоволенн€ по≠треб ≥ запит≥в покупц≥в ≥ кл≥Їнт≥в €к сьогодн≥, так ≥ в майбутньо≠му, процв≥танн€ ф≥рми та њњ стаб≥льно висока конкурентоспромо≠жн≥сть.

—пектр передбачуваних ESRI програмних ѕ—-продукт≥в най≠б≥льш широкий пор≥вн€но з конкурентами на ринку гео≥нформа-ц≥йних технолог≥й. ¬≥н включаЇ прост≥ засоби к≥нцевого користу≠вача ArcViewl ≥ ArcView2, повнофункц≥ональн≥ √ѓ— PC Arclnfo ≥ ArcCAD, що працюють на персональних комп'ютерах, а також найб≥льш потужний за функц≥ональними можливост€ми програм≠ний пакет Arclnfo, що працюЇ на вс≥х основних платформах UNIX Ч робочих станц≥й.

¬ажливою перевагою Ї повна сум≥сн≥сть ус≥х р≥знор≥вневих продукт≥в ESRI. –езультати роботи з одним ≥з пакет≥в не зник≠нуть, €кщо користувач хоче зам≥нити його або додатково вико≠ристовувати будь-€кий ≥нший ≥з с≥мейства ESRI. ”с≥ вони пра≠цюють у Їдиному ≥нформац≥йному середовищ≥ Arclnfo. ” цьому самому середовищ≥ написан≥ сотн≥ спец≥ал≥зованих програмних продукт≥в (додатк≥в) дл€ багатьох галузей науки ≥ практики. ѕри розробц≥ останн≥х верс≥й програмних продукт≥в ESRI передба≠чен≥ можливост≥ використанн€ найб≥льш поширених тип≥в зов≠н≥шн≥х рел€ц≥йних Ѕƒ ≥ конвертер≥в файл≥в даних та попул€рних формат≥в.

як показуЇ практика, дл€ великих компан≥й, що мають розга≠лужену структуру ф≥л≥ал≥в, виробництв ≥ магазин≥в або зд≥йсню≠ють своњ комерц≥йн≥ операц≥њ на велик≥й територ≥њ, доц≥льно зад≥-€ти пакет Arclnfo, краще разом з Arc View.

ƒл€ б≥льшост≥ ф≥рм на першому етап≥ використанн€ √≤— до≠сить можливостей, простих ≥ зручних у робот≥ нав≥ть дл€ початк≥-вц€-користувача пакет≥в Arc View, особливо ArcView2.

ѕерша ≥ друга верс≥њ програмного продукту ArcView Ч прост≥ й ефективн≥ засоби дл€ в≥зуал≥зац≥њ та анал≥зу будь-€ких даних про об'Їкти ≥ €вища, дов≥льним способом розпод≥лених по тери≠тор≥њ. —фери њх застосуванн€ р≥зноман≥тн≥: б≥знес ≥ наука, осв≥та й управл≥нн€, соц≥олог≥чн≥, демограф≥чн≥ та пол≥тичн≥ досл≥дженн€, промислов≥сть ≥ еколог≥€, транспортна ≥ нафтогазова ≥ндустр≥€, землекористуванн€ ≥ кадастри, служби комунального господарства та ≥н.

“ак само €к програмне забезпеченн€ дл€ створенн€ звичайних електронних таблиць, ArcView може використовуватис€ мене≠джерами, анал≥тиками ≥ вченими дл€ б≥льш повного розум≥нн€ сут≥ проблем реального житт€, пов'€заних ≥з д≥€льн≥стю њх ком≠пан≥й, адресно-географ≥чноњ прив'€зки корисноњ дл€ р≥шенн€ цих проблем ≥нформац≥њ.

Ќаприклад, при вибор≥ м≥сц€ нового магазину по карт≥ у ArcView 2 користувач маЇ можлив≥сть спочатку перегл€нути дан≥ про продаж товар≥в за попередн≥ м≥с€ц≥ в ≥нших торгових точках, про демограф≥чний ≥ соц≥альний склад потенц≥йних покупц≥в, до≠датково вивести на екран мон≥тора фотограф≥ю або поверхневий план будинку, де передбачаЇтьс€ в≥дкрити магазин, п≥дсв≥тити на ц≥й або б≥льш докладн≥й карт≥, виведен≥й €к частина того самого зображенн€, магазини конкурент≥в.

ѕод≥бн≥ операц≥њ зазвичай займають м≥н≥мум часу Ч весь ана≠л≥з виконуЇтьс€ за один сеанс роботи з програмою. ƒосить швид≠ко можна Ђпрогратиї р€д вар≥ант≥в передбачуваних маркетинго≠вих операц≥й.

 омерсанти, що ознайомилис€ вперше з такими можливост€≠ми, часто бувають вражен≥, раптово побачивши ≥ зрозум≥вши, де вони можуть знайти нових покупц≥в ≥ кл≥Їнт≥в, де найб≥льш гост≠ра конкуренц≥€ з ф≥рмами, що конкурують, що за люди (ймов≥рн≥ покупц≥) живуть ≥ працюють у район≥ вашоњ торговоњ точки, на €кий попит (€к за складом товар≥в, так ≥ за њх варт≥стю) ≥, отже, на €к≥ прибутки можна розраховувати.

ѕ≥сл€ такого анал≥зу доц≥льн≥сть в≥дкритт€ магазину може стати очевидною або стаЇ зрозум≥лим, що треба п≥дбирати ≥нше м≥сце, чи зм≥нити асортимент товар≥в чи обс€г товарооб≥гу.

ѕакет ArcView даЇ алгоритм процедури прийн€тт€ р≥шень, важливих дл€ функц≥онуванн€ ф≥рми.

ѕри плануванн≥ розвитку центр≥в економ≥чного (комерц≥йно≠го) управл≥нн€ виникаЇ потреба в оптимальному керуванн≥ сукуп≠н≥стю комерц≥йних орган≥зац≥й, транспортними потоками, мере≠жами комун≥кац≥й та ≥н. –≥шенн€ под≥бних завдань зд≥йснюЇтьс€ методами √≤—. —початку створюЇтьс€ ≥нтегрована ≥нформац≥йна основа. ѕот≥м геокодована ≥нформац≥€ про об'Їкти завантажуЇть≠с€ в Ѕƒ √≤—, що вже завантажена картограф≥чною ≥нформац≥Їю в потр≥бних масштабах. Ўл€хом використанн€ метод≥в теоретич≠ного та чисельного анал≥зу, л≥н≥йного програмуванн€ розв'€зу≠ютьс€ задач≥ оптим≥зац≥њ. ” результат≥ розв'€занн€ под≥бних задач зд≥йснюЇтьс€ виб≥р оптимального м≥сц€ розташуванн€ комер≠ц≥йних центр≥в, виб≥р сфер вплив≥в цих центр≥в, оптим≥зац≥€ транспортних поток≥в, оптим≥зац≥€ ≥нформац≥йного (у тому числ≥ рекламного) забезпеченн€.

—хема застосуванн€ гео≥нформац≥йних технолог≥й у сфер≥ б≥≠знесу досить проста. Ѕудь-€ка ф≥рма веде, €к правило, дек≥лька Ѕƒ. Ќав≥ть €кщо вони в≥дсутн≥, у будь-€к≥й ф≥рм≥ використову≠ютьс€ дов≥дник телефон≥в ≥ факс≥в, дов≥дник адрес кл≥Їнт≥в або партнер≥в, дов≥дник можливостей або послуг ф≥рми. ÷≥ дан≥ не обх≥дно систематизувати ≥ наочно представити, щоб п≥двищити ефективн≥сть роботи з ними. ƒл€ ц≥Їњ мети купуЇтьс€ наст≥льна √≤— ≥ набори цифрових карт в≥дпов≥дноњ тематики.  аталог ад≠рес переводитьс€ в Ѕƒ √≤— ≥ стаЇ атрибутивною характеристи≠кою карти, створюючи на н≥й в≥дпов≥дне навантаженн€. ѕот≥м заповнюютьс€ даними ≥нш≥ бази: про кл≥Їнт≥в, постачальник≥в, замовник≥в та ≥н.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1018 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2251 - | 2159 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.066 с.