Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 5. —учасн≥ ≥дейно-пол≥тичн≥ теч≥њ




ѕлан:

≤деолог≥€ та њњ концептуальн≥ засади

2. “ипи ≥деолог≥й

 лючов≥ слова ≥ терм≥ни: доктрина, консерватизм, неоконсерватизм, л≥берал≥зм, ≥деолог≥€, неол≥берал≥зм, соц≥ал≥зм, анарх≥зм, екстрем≥зм, клерикал≥зм.

—в≥тогл€д Ч (англ.: world-outlook) ф≥лософське сприйн€тт€ людиною навколишнього св≥ту; система життЇвих ц≥нностей, переконань, ≥деал≥в, погл€д≥в ≥ндив≥дуума на обТЇктивний св≥т та своЇ м≥сце в ньому.

≤деолог≥€ завжди базуЇтьс€ на св≥тогл€д≥, але спр€мована на його перетворен≥.

≤деолог≥€ Ч (грец.: idea - пон€тт€, logos - знанн€) система форм сусп≥льноњ св≥домост≥ (погл€д≥в та ≥дей) певноњ соц≥альноњ сп≥льноти, в €к≥й усв≥домлюЇтьс€ та оц≥нюЇтьс€ њњ в≥дношенн€ до соц≥альноњ д≥йсност≥, а також м≥ст€тьс€ ц≥л≥ та програми соц≥альноњ та пол≥тичноњ д≥€льност≥, спр€мованоњ на закр≥пленн€ або перетворенн€ ≥снуючих сусп≥льно-пол≥тичних в≥дносин. ≤деолог≥€ починаЇтьс€ з в≥ри в те, що сусп≥льство може жити краще, ан≥ж Ї насправд≥. ‘актично, це Ї план удосконаленн€ сусп≥льно-пол≥тичного устрою.

ѕол≥тична наука не маЇ усталеного у€вленн€ щодо природи, джерел виникненн€ та сутност≥ ≥деолог≥й. ≤снують дек≥лька основних концепц≥й, що намагаютьс€ по€снити генезис ≥деолог≥й та њх сусп≥льну роль.

ѕерша концепц≥€, що отримала назву Ђконцепц≥€ напруженн€ї, повТ€зуЇ виникненн€ ≥деолог≥њ з кризовими, критичними моментами у розвитку сусп≥льства.

ƒруга концепц≥€ розгл€даЇ ≥деолог≥ю €к форму в≥ровченн€, що служить ≥нструментом обірунтуванн€ та захисту пан≥вних сусп≥льних ≥нтерес≥в.

“рет€ концепц≥€ визначаЇ ≥деолог≥ю €к ≥нструмент обгрунтуванн€ ≥нтерес≥в соц≥альних сп≥льнот та моб≥л≥зац≥њ ≥ндив≥дуум≥в на њх в≥дстоюванн€.

„етверта концепц≥€, що отримала назву функц≥онального п≥дходу, трактуЇ ≥деолог≥ю €к ≥нструмент соц≥альноњ ≥нтеграц≥њ, ≥дентиф≥кац≥њ та моб≥л≥зац≥њ. ¬ такому розум≥нн≥ ≥деолог≥€ становить собою ц≥нн≥сну систему, що визнаЇтьс€ великою к≥льк≥стю людей та обТЇднуЇ њх у соц≥альн≥ сп≥льноти, оск≥льки значною м≥рою саме на засадах ≥деолог≥чноњ прихильност≥ в≥дбуваЇтьс€ реальна пол≥тична соц≥ал≥зац≥€ та обТЇднанн€ людей навколо в≥дпов≥дних гасел та ≥дей, спонуканн€ њх до певних пол≥тичних д≥й (класичний приклад Ц украњнський ћайдан зими 2004 р.).

“ипи ≥деолог≥й

ќдн≥Їю з найв≥дом≥ших класиф≥кац≥й ≥деолог≥й Ї розпод≥л за ≥дейно-пол≥тичним спектром €к лог≥чно впор€дкованою сукупн≥стю пол≥тично значимих ≥деолог≥чних теч≥й та напр€мк≥в ≥ њх нос≥њв (пол≥тичних парт≥й та рух≥в), що активно впливають на пол≥тичн≥ процеси у сусп≥льств≥. «а ≥деолог≥чним спектром розр≥зн€ють л≥вих, центрист≥в та правих.

 райн≥й л≥вий фланг займають л≥в≥ екстрем≥сти, що ор≥Їнтуютьс€ на силов≥, нелег≥тимн≥ та протиправн≥ методи пол≥тичноњ боротьби за комун≥стичн≥ ≥дењ вир≥внюванн€, нац≥онал≥зац≥ю та л≥кв≥дац≥ю ≥нституту приватноњ власност≥.

ƒал≥ знаход€тьс€ радикали, що Ї приб≥чниками революц≥йних ≥ радикальних метод≥в перетворенн€ сусп≥льства на комун≥стичних та соц≥ал≥стичних принципах.

—оц≥ал≥зм Ч пол≥тична ≥деолог≥€, що в≥дстоюЇ в €кост≥ основних пр≥оритет≥в ≥деали сусп≥льноњ (колективноњ) власност≥, колектив≥зму, егал≥таризму та всезагальноњ р≥вност≥, широкого державного регулюючого втручанн€ у р≥зн≥ сфери життЇд≥€льност≥.

ўе дал≥ Ц власне л≥в≥: комун≥сти та соц≥ал≥сти. ¬т≥м, розмањтт€ соц≥ал≥стичних парт≥й та теч≥й таке, що частина з них разом з соц≥ал-демократами та комун≥стами складаЇ л≥вий центр. «агальними погл€дами л≥воњ частини спектру Ї пр≥оритет р≥вност≥, свободи, прав людини, сильн≥ соц≥альн≥ програми, регулююче втручанн€ держави у сусп≥льно-пол≥тичне житт€ та економ≥ку.

јнарх≥зм Ц €вл€Ї собою сукупн≥сть пол≥тичних ор≥Їнтац≥й ≥ теч≥й, €к≥ в≥днос€тьс€ до держави, €к до джерела в≥йни репрес≥й, соц≥ального паразитизму, тому руйнуванн€ держави розгл€даЇтьс€ €к головна передумова радикального удосконаленн€ сусп≥льних в≥дносин. јнарх≥сти негативно ставл€тьс€ до ≥снуванн€ пол≥тичних парт≥й, сусп≥льних орган≥зац≥й, оск≥льки њх д≥€льн≥сть спр€мована на завоюванн€ влади держави. јнарх≥сти в≥дстоюють ≥дею використанн€ терору €к способу боротьби проти держави.

÷ентристи под≥л€ютьс€ на л≥берал≥в, €к≥ переконан≥ у поступовому еволюц≥йному розвитку сусп≥льства за допомогою обережних реформ та пом≥ркованих, що погоджуючись ≥з ≥снуванн€ недол≥к≥в дуже обережно ставл€тьс€ до найменших реформаторських зусилл€х, вбачаючи в них загрозу пог≥ршенн€ соц≥ально-пол≥тичного стану сусп≥льства.

Ћ≥берал≥зм Ч (лат.: liberalis - в≥льний) пол≥тична ≥деолог≥€, що в≥дстоюЇ в €кост≥ основних пр≥оритет≥в ≥ндив≥дуал≥зм, права та свободи людини, правову й пол≥тичну р≥вн≥сть, терпим≥сть та плюрал≥зм €к головн≥ принципи соц≥ально-пол≥тичноњ взаЇмод≥њ, широку участь громад€н у пол≥тиц≥ через р≥зноман≥тн≥ форми представництва

ѕравий центр займають л≥берал≥сти, €к≥ в≥дстоюють максим≥зац≥ю ≥ндив≥дуальноњ свободи, насамперед свободи особистого вибору та р≥вних можливостей, обмеженн€ державного втручанн€ у соц≥ально-економ≥чну сферу, принцип в≥льноњ конкуренц≥њ у вс≥х сферах життЇд≥€льност≥.

Ќеол≥берал≥зм Ц приб≥чники €кого в≥дстоюють розум≥нн€ обмеженост≥ ринку, €к Їдиного механ≥зму регулюванн€ економ≥чних ≥ сусп≥льних в≥дносин, хоча основою його господарства ними визнаЇтьс€ ринковий механ≥зм ≥ в≥льна конкуренц≥€, але роль держави в цьому значно обмежена. ¬она т≥льки п≥дтримуЇ умови регулюванн€ економ≥чноњ р≥вноваги та передач≥ ≥нформац≥њ про стан конТюнктури забезпеченн€ головних соц≥альних послуг.

 ласичн≥ прав≥ Ц консерватори Ц виступають за збереженн€ ≥снуючих владних в≥дносин, ел≥тизм, авторитет та недоторкан≥сть приватноњ власност≥, обмеженн€ державного регулюванн€ та соц≥альних програм, р≥вн≥сть можливостей. ¬они негативно в≥днос€тьс€ до будь-€ких перетворень л≥берального спр€муванн€. ƒал≥ знаход€тьс€ традиц≥онал≥сти, котр≥ протиставл€ють сучасним ц≥нност€м традиц≥онал≥стським сприймають сусп≥льство €к продукт орган≥чного соц≥ально-≥сторичного розвитку, €кому протипоказан≥ волюнтаристськ≥ експерименти. “радиц≥онал≥стам притаманна стриман≥сть по в≥дношенню до ≥дењ свободи дл€ мас та апологетизац≥€ ел≥тизму й сусп≥льноњ ≥Їрарх≥чност≥ €к насл≥дк≥в вродженоњ нер≥вност≥ людей.

 онсерватизм Ч (лат.: conservare Ц охорон€ти, збер≥гати) пол≥тична ≥деолог≥€, що в≥дстоюЇ в €кост≥ основних пр≥оритет≥в п≥дтримку морально-етичних засад сусп≥льства, ≥снуючих пол≥тичних ≥нститут≥в та традиц≥йних ц≥нностей, природну еволюц≥йн≥сть розвитку сусп≥льства, стаб≥льн≥сть ≥ пор€док.

Ќеоконсерватизм Ц синтезуЇ ≥дењ традиц≥йного консерватизму та де€к≥ положенн€ л≥беральноњ соц≥ал≥стичноњ та ≥нших доктрин ≥ в≥дстоюЇ пошук Ђзолотоњ серединиї м≥ж абсолютним пр≥оритетом ринкових в≥дносин та повною державною регламентац≥Їю.

“ехнократизм Ц сукупн≥сть теор≥й та основаних на них метод≥в трактуванн€ ≥з засоб≥в вир≥шенн€ пол≥тичних проблем, €к≥ вит≥кають ≥з впевненост≥ в тому, що техн≥чна еволюц≥€ зд≥йснюЇ вир≥шальний вплив на подальший розвиток пол≥тичноњ системи.

 

ѕредставники одн≥Їњ ор≥Їнтац≥њ ƒ.¬идр≥н ≥ ƒ.“абачник ("”крањна на пороз≥ XXI ст. ѕол≥тичний анал≥з", 1995), ¬.√риньов ("Ќова ”крањна, €кою € њњ бачу", 1995), ј.ƒеркач, —.¬еретЇнников та ј.™рмолаЇв ("Ѕесконечно дл€щеес€ насто€щее. ”крайна: четыре года пути", 1995), критикуючи нац≥онал-л≥берал≥зм, пропонують обрати за основу державноњ стратег≥њ л≥воцентристську ≥деолог≥ю, складовими €коњ мають стати так≥ положенн€: формуванн€ авторитарного режиму в межах президентського правл≥нн€; федерал≥зац≥€ ”крањни; формуванн€ Їдиного ™враз≥йського союзу й подальше зближенн€ з –ос≥Їю та ≥ншими крањнами —Ќƒ; засудженн€ розвалу —–—–, тотальноњ "украњн≥зац≥њ" та "вестерн≥зац≥њ" ("американ≥зац≥њ"); збереженн€ монопольних позиц≥й державного сектора в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ та створенн€ "згори" соц≥ально ор≥Їнтованоњ модел≥ ринковоњ економ≥ки.

¬иразники протилежноњ ор≥Їнтац≥њ - ™.Ѕистрицький, ќ.ƒергачов, —.ћакЇЇв, ¬.ѕолохало, ћ.“оменко та ≥нш≥ наголошують на необх≥дност≥ в≥дмовитис€ в≥д продовженн€ етатистського курсу в державн≥й пол≥тиц≥ та в≥ддають пр≥оритет розв'€занню проблеми формуванн€ в ”крањн≥ громад€нського сусп≥льства ("ѕол≥толог≥€ посткомун≥зму: пол≥толог≥чний анал≥з посткомун≥стичних сусп≥льств", 1995; "”крањнська державн≥сть у XX стол≥тт≥: ≥сторико-пол≥толог≥чний анал≥з", 1996; "ƒемони миру та боги в≥йни. —оц≥альн≥ конфл≥кти посткомун≥стичноњ доби", 1997). “ак, зокрема, ћ.“оменко (основна прац€ - "”крањнська перспектива: ≥сторико-пол≥толог≥чн≥ п≥дстави сучасноњ державноњ стратег≥њ"", 1995) виступив за синтез кращих (нац≥ональних ≥ св≥тових) здобутк≥в соц≥ал-демократ≥њ, л≥берал≥зму та консерватизму у вигл€д≥ украњнського соц≥ального л≥берал≥зму (або "сучасного украњнського традиц≥онал≥зму") та утворенн€ руху "новоњ демократ≥њ", ≥деолог≥чна платформа €коњ маЇ спиратис€ на так≥ засади: пр≥оритет прав особистост≥; верховенство права в сусп≥льному житт≥; под≥л державноњ влади; механ≥зм ухваленн€ р≥шень - консенсус м≥ж р≥дними групами сусп≥льства; правов≥ гарант≥њ д≥€льност≥ пол≥тичноњ опозиц≥њ.

«≥ здобутт€м незалежност≥ ”крањни активно розвиваЇтьс€ нац≥ональна школа пол≥толог≥њ, основн≥ ≥нтелектуальн≥ сили €коњ зосереджен≥ в пров≥дних навчальних закладах, наукових установах та громадських об'Їднанн€х (≤нститут держави ≥ права, ≤нститут нац≥ональних в≥дносин ≥ пол≥толог≥њ, ”крањнська академ≥€ пол≥тичних наук, јсоц≥ац≥€ молодих украњнських пол≥толог≥в ≥ пол≥тик≥в, ”крањнська асоц≥ац≥€ пол≥толог≥в, јсоц≥ац≥€ пол≥тичних психолог≥в та ≥н.). «усилл€ сучасноњ в≥тчизн€ноњ пол≥толог≥њ спр€мован≥ на в≥дродженн€ нац≥ональноњ та утвердженн€ загальнолюдськоњ пол≥тичноњ культури; формуванн€ нац≥ональноњ демократичноњ доктрини, створенн€ концепц≥њ широкоњ пол≥тичноњ просв≥ти й системи пол≥толог≥чноњ осв≥ти в ”крањн≥; публ≥кац≥ю першоджерел нац≥ональноњ пол≥тичноњ думки, в≥дродженн€ забутих ≥мен визначних в≥тчизн€них пол≥тичних мислител≥в, а також переклад ≥ виданн€ праць сучасних закордонних пол≥толог≥в; налагодженн€ д≥йових контакт≥в та сп≥льноњ роботи з пров≥дними центрами св≥товоњ науки та осв≥ти.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 457 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2016 - | 1871 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.