Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒ≥алекти Ч це в≥дгалуженн€ загальнонародноњ мови, €ким говорить частина народност≥; нац≥њ, племен≥. 2 страница




2. ¬их≥дний ≥ висх≥дний.

¬ одному газетному текст≥ написали: Ђ¬исх≥дною точкою треба вважати становище, €ке склалос€ на сьогодн≥ї- “ут мало б сто€ти вих≥дною, тобто початковою, в≥д €коњ ведетьс€ обл≥к. ј висх≥дний - той, що п≥д≥ймаЇтьс€ вгору, розвиваЇтьс€ до вищого р≥вн€: висх≥дна ≥нтонац≥€, висх≥дна з≥рка. Ќапр.: Ђя захот≥в стати ученим. « погл€ду мого вих≥дного пункту й тод≥шн≥х соц≥альних умов це було зухвальствої (¬. ѕ≥дмошльний); Ђ«агальна еволюц≥йна л≥н≥€ —еменка €к поета хай подекуди синусоњдна, а проте висх≥днаї (газета).

3. √ривн€ ≥ гривна.

√рошова одиниц€ незалежноњ ”крањни зветьс€ гривн€, а гривна - це металева шийна прикраса у вигл€д≥ обруча. Ќапр.: Ђѕоки що гривн€, на жаль, не належить до найстаб≥льн≥ших валютї (газ.); Ђ™диний знак великокн€жого роду - золотава гривнаї (—. —кл€ренко). Ѕагато хто з мовц≥в помилково вживаЇ слова гривна в обох випадках. √ривн€ в≥дм≥нюЇтьс€ €к вишн€: дв≥ гривн≥ (а не гривни), п'€ть гривень (а не гривен), двадц€тьма ш≥стьма гривн€ми (а не гривнами) ≥ под.

6. ∆итловий ≥ жилий.

ўодо сл≥в житловий та жилий ≥снують р≥зн≥ погл€ди. ќдн≥ мовц≥ тверд€ть, начебто слово жилий не Ї украњнським, ≥ пропонують вилучити його з мови; ≥нш≥ вважають њх за синон≥ми ≥ пишуть, наприклад, гак: ЂЌа новому масив≥, наче гриби, ростуть жил≥ будинкиї. Ќасправд≥ ц≥ слова, хоч ≥ близьк≥ звучанн€м, але в≥дм≥нн≥ значенн€м, тобто вони не синон≥ми, а парон≥ми. ∆итловий маЇ так≥ значенн€: стосовний до житла, пристосований дл€ житт€ людей: ЂЋ≥воруч, у саду житловий будинок з верандоюї (ќ. Ћевада). «аконом≥рними дл€ украњнськоњ л≥тературноњ мови Ї словосполученн€: житловий фонд, житлове буд≥вництво, житлова проблема, житловий в≥дд≥л тощо. ∆илий означаЇ Ђзаселений, залюдненийї: Ђ‘ельдфебель повернувс€ до жилого кутка теплушкиї (ё. японський).

7. «авданн€ ≥ задача.

ќднокоренев≥ слова завданн€ й задача мають досить суттЇву семантичну в≥дм≥нн≥сть. «авданн€ - не визначений наперед обс€г роботи, те, що хочуть зд≥йснити; дорученн€; а задача €вл€Ї собою питанн€, що його розв'€зують шл€хом обчислень за певною умовою (напр., у математиц≥) ѕор.: ЂЌе можу погодитис€ з висловленими ¬ами думками про завданн€ нашоњ л≥тературиї (ћ.  оцюбинський); Ђ оли ¬ар€ приступала до розв'€занн€ математичноњ задач≥, виникала в у€в≥ невесела картинаї (ќ. ƒонченко). ” прес≥ часто плутають ц≥ парон≥ми й пишуть: Ђ¬≥дпов≥дальн≥ задач≥ (зам≥сть завданн€), що сто€ть перед молодою державоюї.

8.  ампан≥€ ≥ компан≥€.

÷≥ два близько звучн≥ слова досить часто вживають одне зам≥сть одного. ¬ усному мовленн≥ в≥д неоф≥ц≥йних та оф≥ц≥йних ос≥б можна почути: робота телерад≥омовноњ кампан≥њ (треба компан≥њ); виборча компан≥€ (треба кампан≥€). “аке сплутуванн€ неприпустиме, бо слова не лише не тотожн≥ у вимов≥, а й вельми в≥ддален≥ щодо походженн€ та значенн€.  ампан≥€ пов'€зане з фр. campagne Ђпох≥дї ≥ використовуЇтьс€ дл€ позначенн€ сукупност≥ заход≥в, спр€мованих на виконанн€ певного завданн€ (наприклад, виборча кампан≥€, антиф≥локсерна кампан≥€ тощо).  омпан≥€ походить в≥д ≥т. compagnia, що зводитьс€ до лат. cum Ђразомї та panis Ђхл≥бї, ≥ означаЇ Ђгрупа ос≥б, пов'€заних певними ≥нтересамиї. ѕор.: Ђ¬есела компан≥€ з п≥сн€ми й музикою зупинилас€ б≥л€ островаї (ќ. Ѕойченко); Ђ¬≥й ≥ прибув сюди, щоб д≥знатис€, €ка буде директива щодо пос≥вноњ кампан≥њї (ƒ.Ѕедзик).

9. ќсоба ≥ лице.

¬ одн≥й ≥з рад≥опередач на юридичну тему було за€влено: Ђ¬≥н маЇ статус юридичного лиц€ї. –ос≥йському слову лицо в юридичному та граматичному значенн≥ в украњнськ≥й мов≥ в≥дпов≥даЇ не лице, а особа. “ому треба писати й казати: Ђд≥Їслово в форм≥ першоњ особи однини; в≥н маЇ статус юридичноњ особиї.

10.ѕопит ≥ пропонуванн€ (а не пропозиц≥€).

–ос≥йське слово предложение украњнською мовою сл≥д перекладати реченн€ (граматичний ≥ лог≥чний терм≥н), пропозиц≥€ (те, що виноситьс€ на обговоренн€; порада, вказ≥вка) ≥ пропонуванн€ (економ≥чний терм≥н, уживаний у сполученн≥ з≥ словом попит). Ќапр.: Ђ«а будовою й типами синтаксичних зв'€зк≥в реченн€ под≥л€ютьс€ на прост≥ ≥ складн≥ї (п≥др.); Ђќдним ≥з важливих економ≥чних закон≥в Ї закон попиту ≥ пропонуванн€ї (журнал). ”живанн€ в останньому значенн≥ слова пропозиц≥€ зумовлене негативним упливом рос≥йськоњ мови ≥ не в≥дпов≥даЇ украњнським лексичним нормам.

11. ѕостачальник, а не поставщик.

¬ украњнськ≥й мов≥ Ї слово постачати з≥ значенн€м Ђдавати кому щось, забезпечувати кого чимсьї та пох≥дн≥ в≥д нього постачанн€, постачальний, постачальник, постачальниц€, постачальницький тощо. Ќапр.: Ђ—олод на той час працював у в≥дд≥л≥ постачанн€ї (ћ. –уденко). ”живане часом у засобах масовоњ ≥нформац≥њ слово поставщик Ї непотр≥бним запозиченн€м з рос≥йськоњ мови.

Ќеобх≥дно усв≥домити, що €вище парон≥м≥њ вимагаЇ точного знанн€ значень ≥ адекватного вживанн€ сл≥в. Ќезначна в≥дм≥нн≥сть м≥ж двома словами приводить до помилок, зокрема до неправильноњ зам≥ни одного слова ≥ншим. ќтже, при використанн≥ парон≥м≥в сл≥д звертатис€ до в≥дпов≥дних тлумачних словник≥в з метою уточненн€ значенн€, правопису ≥ вимови потр≥бного слова.

”м≥нн€ розр≥зн€ти патрон≥м≥чн≥ слова ≥ правильно вживати њх у мовленн≥ - неодм≥нний складник культури мови.

 

 

—амост≥йна робота є 7

“ема: —тил≥стичне використанн€ антон≥м≥в.

 

ѕлан:

 

1. јнтон≥м≥€, њњ роль в систем≥ виразових засоб≥в мови.

2. —тил≥стичн≥ можливост≥ антон≥м≥в.

 

Ћ≥тература:

ќ. ѕономар≥в "—тил≥стика сучасноњ украњнськоњ мови с. 53-70

 

 

јнтон≥ми (гр. anti - проти та опута - ≥мТ€) Ц це сло≠ва, €к≥ мають протилежне значенн€. Ќаприклад: любов - ненависть, щаст€ - горе, великий - малий, чорний - б≥лий, вперед - назад, високо - низько, говорити - мов≠чати, рад≥ти - сумувати та ≥н. ÷≥ антон≥ми Ї р≥знокореневими. «начно б≥льшу за чисельн≥стю групу становл€ть однокоренев≥ антон≥ми, утворен≥ за допомогою преф≥кс≥в, що надають словам протилежного значенн€.

ƒл€ творенн€ однокореневих ≥менник≥в-антон≥м≥в викори≠стовуЇтьс€ здеб≥льшого преф≥кс не-: вол€ - невол€, дол€ - недол€, правда - неправда, щаст€ - нещаст€.

ќднокоренев≥ прикметники-антон≥ми утворюютьс€ за до≠помогою преф≥кс≥в без-, не-, проти-, а-, анти-. Ќаприклад:

сов≥сний - безсов≥сний, бол≥сний - безбол≥сний, добрий - недобрий, вв≥чливий - невв≥чливий, природний - проти≠природний, законний - протизаконний, моральний - амо≠ральний, нормальний - анормальний, народний - антина≠родний, державний - антидержавний.

јнтон≥м≥€ однокореневих д≥Їсл≥в будуЇтьс€ на антон≥м≥њ преф≥кс≥в в- (у-) - ви-, п≥д- (п≥д≥-) Ц в≥д- (в≥д≥-), з- (с-) - роз-, на- роз-, при Ц в≥д- та ≥н. Ќаприклад: вТњхати - вињхати, вб≥гти - виб≥гти, п≥д≥йти - в≥д≥йти, п≥днести - в≥днести, звТ€зати - розвТ€зати, сформувати - розформу≠вати, насипати - розсипати, накидати - розкидати, при≠вТ€зати - в≥двТ€зати, причалити - в≥дчалити.

Ќаведен≥ антон≥ми Ї пост≥йними, незалежними в≥д кон≠тексту, тобто загально мовними. ѕор€д ≥з ними ≥снують контекстуальн≥ антон≥ми, тобто слова, антон≥м≥чн≥ звТ€з≠ки м≥ж €кими ви€вл€ютьс€ лише в певному контекст≥.

Ќаприклад:

1.„ас прол≥таЇ з реактивним свистом.

∆онглюЇ будень св€т≥стю свинством (Ћ≥на  о≠стенко).

2.ѕослухаю цей дощ. ѕ≥дкравс€ ≥ шумить.

Ѕл€шаний звук води, веселих крапель кроки.

ўе мить, ще мить, ще т≥льки мить мить,

≤ раптом озирнусь, а це вже роки й роки! (Ћ≥на  о≠стенко).

Ќа використанн≥ антон≥м≥в побудована така стил≥стична ф≥гура, €к антитеза (гр. antithesis) - з≥ставленн€ €вищ, фак≠т≥в, под≥й, думок та ≥н. з метою њх вид≥ленн€. Ќаприклад:

1. “≥нь чорна стр≥мко падаЇ униз -

“о б≥лий голуб так зл≥таЇ вгору (Ћ≥на  остенко).

2.≤ € ≥ду, ≥ падаю, ≥ знову

—п≥шу вперед або плетусь назад (¬.—имоненко).

 

—амост≥йна робота є 8

“ема: Ќом≥нативн≥ та стил≥стичн≥ функц≥њ неолог≥зм≥в.

 

ѕлан:

 

1. ¬иникненн€ неолог≥зм≥в.

2. «агальномовн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ неолог≥зми.

3. ¬живанн€ у р≥зних стил€х мови.

Ћ≥тература:

ќ. ѕономар≥в "—тил≥стика сучасноњ украњнськоњ мови с. 78-84

 

Ќеолог≥зми Ц це слова, словосполученн€, фразеолог≥зми, окрем≥ њхн≥ значенн€, що з'€вилис€ на певному етап≥ розвитку мови дл€ позначенн€ нових реал≥й ≥ пон€ть, актуал≥зац≥€ €ких зумовлена соц≥альними ≥ територ≥альними чинниками функц≥онуванн€ л≥тературноњ мови, а також оказ≥онал≥зми (≥ндив≥дуально-авторськ≥ новац≥њ), використан≥ одноразово в мовн≥й практиц≥ певного автора, виданн€, редакц≥њ чи в конкретному текст≥.
Ќовизну цих ном≥нац≥й усв≥домлюють мовц≥.

Ќеолог≥зми Ц складний ≥ неоднор≥дний масив лексики. «осереджуючи увагу на хронолог≥чному зм≥ст≥ пон€тт€ неолог≥зм, або ≥нновац≥€, у робот≥ розгл€даЇмо також нов≥ загальномовн≥ лексичн≥ €вища, що зародилис€ й вживалис€ в украњнськ≥й мов≥ в попередн≥й пер≥од.  р≥м того, зважаючи на брак в украњнськ≥й лексикограф≥њ словник≥в нових сл≥в ≥ значень, непосл≥довну њхню ф≥ксац≥ю в матер≥алах Ћексичноњ картотеки ≤нституту украњнськоњ мови ЌјЌ ”крањни, точно визначити час по€ви тих чи ≥нших нових лексико-семантичних одиниць часто досить складно. ѕор€д ≥з загальномовними неолог≥змами виникаЇ також потреба розгл€ду ≥ндив≥дуально-авторських утворень.

«агальномовн≥ ≥нновац≥њ в мов≥ нов≥тньоњ публ≥цистики ≥стотно дом≥нують. «-пом≥ж таких неолог≥зм≥в виокремлено к≥лька груп. ƒосить численну з них становл€ть одиниц≥ на позначенн€ нових пон€ть, €вищ чи предмет≥в, тобто позасинон≥м≥чн≥ неолог≥зми: консюмеризм/консьюмеризм "боротьба споживач≥в за €к≥сть товар≥в ≥ послуг", полтергейст "м≥стичн≥ €вища та процеси, €к≥ неможливо по€снити (стугон≥нн€, пересуванн€ предмет≥в тощо)", прайс-лист "список ц≥н на вс≥ товари (а також на акц≥њ, ц≥нн≥ папери) та послуги, що надаЇтьс€ €коюсь орган≥зац≥Їю, ф≥рмою, п≥дприЇмством тощо".

–озр≥зн€ють також синон≥м≥чн≥ неолог≥зми, що по-новому передають ставленн€ мовц€ до вже в≥домих пон€ть, €вищ, предмет≥в, вид≥л€ючи в них своЇр≥дну, дос≥ не в≥дому чи не пом≥чену особлив≥сть, рису, грань. ƒо них можна в≥днести так≥ слова, €к: бут≥к "невелика крамниц€ з модними дорогими товарами", к≥лер "профес≥йний найманий убивц€", людомор "штучно створений голод; голодомор", помор≥вок "голод", електорат "виборц≥" тощо.

—еред нових сл≥в, що активно поповнюють лексико-семантичну п≥дсистему будь-€коњ мови, пом≥тне м≥сце займають словотв≥рн≥ неолог≥зми.  ожна л≥нгвальна система використовуЇ закладен≥ в н≥й можливост≥ морфемного поЇднанн€, а також пост≥йно залучаЇ ≥ншомовн≥ морфеми: необ≥льшовик, пол≥тбомонд, сп≥керство, працетерап≥€, червонохрест≥вець "сп≥вроб≥тник орган≥зац≥њ "“овариство „ервоного ’реста", сн≥доносний, безкредитний та ≥н.

«багаченн€ словника в≥дбуваЇтьс€ також завд€ки процесов≥ зм≥ни семантики р€ду в≥домих лексичних одиниць, тобто за рахунок семантичних неолог≥зм≥в. ћайже н≥коли неолог≥зми не твор€тьс€ заново, з нев≥домих у мов≥ елемент≥в. Ќайчаст≥ше використовуютьс€ в≥дом≥ слова, семантичний компонент €ких (семема) ви€вл€Ї потенц≥йну здатн≥сть до переносного вживанн€, а згодом усталюЇтьс€ €к переносне самост≥йне значенн€, пор: саркофаг перен. "спец≥альна споруда над €дерними реакторами, установками, призначена дл€ захисту довк≥лл€ в≥д рад≥оактивних речовин", чорнобиль перен. "назва нового комп'ютерного в≥руса", самосел перен. "той, хто без оф≥ц≥йного дозволу влади, самов≥льно поселивс€ в „орнобильськ≥й тридц€тик≥лометров≥й зон≥", марафон перен. "тривала ≥ напружена боротьба за щось", тайм-аут перен. "перерва, в≥дпочинок" та ≥н.

ƒосить ≥нтенсивно продукуютьс€ в украњнськ≥й мов≥ й ≥ндив≥дуально-авторськ≥ неолог≥зми, чи, €к ще њх називають, оказ≥онал≥зми. ѓх варто розгл€дати €к складне €вище системного (реал≥зац≥€ словотв≥рних можливостей, закладених у систем≥ певноњ мови) ≥ асистемного (ненормативн≥сть, функц≥ональна й експресивна зумовлен≥сть, створенн€ дл€ ситуативних потреб) характеру. як правило, це позанормативн≥ перифер≥йн≥ лексичн≥ елементи, створен≥ переважно з≥ стил≥стичною метою Ц увиразненн€ €коњсь ситуац≥њ, образу, фрагменту д≥йсност≥, на що вказуЇ контекст. ќсновна сфера функц≥онуванн€ таких одиниць Ц художн≥й та розмовний стил≥, р≥дше Цпубл≥цистичний стиль. ƒосл≥джуваний пер≥од (початок XXI стол≥тт€) характеризуЇтьс€ зб≥льшенн€м к≥лькост≥ ≥ндив≥дуально-авторських оказ≥онал≥зм≥в у мов≥ п≥дстилю засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ÷е зумовлено взаЇмод≥Їю позамовних ≥ внутр≥шньомовних чинник≥в. ‘ункц≥онуючи в мов≥ сучасноњ публ≥цистики, оказ≥онал≥зми виконують ном≥нативну, когн≥тивну, експресивно-оц≥нну функц≥њ.
ѕор€д ≥з терм≥ном ≥ндив≥дуальний новотв≥р, або оказ≥онал≥зм, у мовознавч≥й л≥тератур≥ паралельно використовують так≥ назви цього пон€тт€, €к ≥ндив≥дуальн≥ слова, авторськ≥, ≥ндив≥дуально-авторськ≥ неолог≥зми, стил≥стичн≥, ≥ндив≥дуально-стил≥стичн≥ неолог≥зми, неолог≥зми контексту, одноразов≥ неолог≥зми, л≥тературн≥ неолог≥зми, слова-саморобки, слова-експромти, слова-метеори, неолог≥зми поета, поетичн≥ неолог≥зми, еголог≥зми. Ќа означенн€ незвичних сл≥в, створених в≥дпов≥дно до ситуац≥њ, випадку чи контексту з переважною настановою не на ном≥нац≥ю, а на експрес≥ю, стил≥стичну маркован≥сть тощо, у сучасн≥й украњн≥стиц≥ закр≥пивс€ терм≥н оказ≥ональне слово, або оказ≥онал≥зм.

¬раховуючи те, що новизна може стосуватис€ або лише семантики слова (новац≥€ за зм≥стом), або т≥льки його матер≥альноњ форми, або одночасно ≥ зм≥сту лексеми, ≥ њњ форми, розр≥зн€Їмо так≥ типи неолог≥зм≥в (неолексем):
1. ¬ласне неолог≥зми Ц слова, що характеризуютьс€ абсолютною новизною €к щодо форми, так ≥ щодо зм≥сту. ÷ей матер≥ал засв≥дчуЇ, що в украњнськ≥й мов≥ початку XX≤ ст. значну групу становл€ть одиниц≥, €к≥ л≥нгв≥сти називають ще матер≥альними неолог≥змами.

2. Ќовоутворенн€ Ц слова, що в≥дзначаютьс€ новизною форми. ” них в≥дом≥ морфеми виступають у незвичних поЇднанн€х, утворюючи слова ≥з зовс≥м новими значенн€ми. ѕроведений к≥льк≥сний анал≥з (понад 3000 сл≥в) даЇ п≥дстави твердити, що так≥ одиниц≥ становл€ть дом≥нантну за обс€гом ≥ своЇр≥дну групу. ≤люстрац≥Їю можуть служити лексичн≥ утворенн€: громад€нотворенн€ "процес формуванн€ св≥домого громад€нина держави", украњноментальний "характерний дл€ ментальност≥ украњнц≥в", украњновихованн€ "процес систематичного ≥ ц≥леспр€мованого формуванн€ особи патр≥ота-украњнц€", европейськ≥сть "Ївропейський спос≥б жит≥€, ментальн≥сть", вуглехолдинг Двуг≥льна компан≥€, €ка сама не маЇ виробничих п≥дприЇмств, а волод≥Ї частиною або контрольними пакетами акц≥й €ких-небудь ≥нших компан≥й з метою контролю та кер≥вництва њхньою д≥€льн≥стю" та ≥н.

3. “рансформац≥њ Ц слова, у €ких нова форма поЇднуЇтьс€ ≥з значенн€м, €ке передавалос€ ран≥ше ≥ншими лексичними засобами. ¬ласне, це синон≥м≥чн≥неолог≥зми, €к≥ становл€ть у сучасн≥й украњнськ≥й мов≥ к≥льк≥сно обмежену групу. ¬они з'€вл€ютьс€ в мов≥ здеб≥льшого з метою наданн€ б≥льшоњ емоц≥йност≥ найменуванн€м предмет≥в чи ос≥б, €к≥ мали до цього стил≥стично нейтральну назву. “ак≥ одиниц≥ в≥дображають тенденц≥ю до актив≥зац≥њ вживанн€ експресивн≥ших форм, до необх≥дност≥ вдосконаленн€ мовного механ≥зму.

4. —емантичн≥ неолог≥зми Ц слова, у €ких нове значенн€ передаЇтьс€ формою, на€вною в мов≥. —еред таких одиниць доц≥льно вид≥лити два р≥зновиди: а) слова, що повн≥стю зм≥нюють своЇ значенн€, втрачаючи вс≥ властив≥ њм ран≥ше; б) слова, у семантичн≥й структур≥ €ких виникаЇ ще один лексико-семантичний вар≥ант (Ћ—¬) при збереженн≥ вс≥х попередн≥х. “ому можна стверджувати, що серед семантичних ≥нновац≥й досл≥джуваного пер≥оду переважають одиниц≥ другого типу: гуральн€ (розм. ≥рон). "п≥дп≥льне виробництво, €к правило не€к≥сних, спиртних напоњв", гонконг "один ≥з в≥рус≥в грипу, штам €кого вид≥лено вченими п≥д час останн≥х еп≥дем≥й", кан≥кули "перерва в робот≥ когось/чогось".

3. Ќедавн≥ входженн€ нових €вищ д≥йсност≥ Ц предмет≥в, процес≥в, абстрактних пон€ть.

ќдним з найважлив≥ших джерел розвитку словникового складу мови Ї ном≥нативна д≥€льн≥сть њњ нос≥њв. ѕ≥д ном≥нативною д≥€льн≥стю розум≥ють створенн€ сл≥в дл€ позначенн€ нових €вищ д≥йсност≥ Ч предмет≥в, процес≥в, абстрактних пон€ть. ¬ажливе значенн€ маЇ також походженн€ ≥нновац≥й Ц чи це неолог≥зми-запозиченн€, чи неолог≥зми на основ≥ питомоњ лексики. ўодо першоњ групи в≥домо, що вони вход€ть до мови-рецип≥Їнта разом ≥з реал≥Їю або пон€тт€м ≥ в≥дразу ж засвоюютьс€. ≤нтенсивн≥сть процесу освоЇнн€ неолексем названоњ вище другоњ групи маЇ р≥зн≥ етапи, €к≥ визначаютьс€ названими чинниками.

ѕор≥вн€но нове €вище у лексичному розвитку мов Ц абрев≥атури. ѕозитивною рисою цього виду лексики Ї те, що та сама к≥льк≥сть ≥нформац≥њ передаЇтьс€ набагато меншою к≥льк≥стю знак≥в, н≥ж у текстах без абрев≥ац≥њ.

ѕо€ва й ≥снуванн€ неолог≥зм≥в виправдана лише тод≥, коли Ї потреба у виконанн≥ певноњ називноњ або художньо-зображувальноњ функц≥њ.  оли такоњ потреби немаЇ, новотв≥р зайвий ≥ позбавлений перспективи закр≥питис€ в лексичному склад≥ мови. Ќе прищеплюютьс€ в мов≥ т≥ неолог≥зми, що не в≥дпов≥дають њњ лексичн≥й систем≥, граматичн≥й будов≥ або фонетичним законом≥рност€м. ѕрим≥ром, штучно створен≥ ≥ занесен≥ в де€к≥ словники неолог≥зми гружчик, грузовик, золушка, новом≥с€чч€, щелкунчик у мовн≥й практиц≥ вит≥снен≥ б≥льш удалими в≥дпов≥дниками: вантажник, вантаж≥вка, попелюшка, молодик (новий м≥с€ць), лускунчик.

ќтже, по€ва в сучасн≥й украњнськ≥й мов≥ значноњ к≥лькост≥ лексичних новотвор≥в Ч ц≥лком законом≥рне €вище. ѕом≥чено, що в пер≥оди докор≥нних сусп≥льних зм≥н у словнику будь-€коњ нац≥ональноњ мови виникаЇ значна к≥льк≥сть нових сл≥в-пон€ть.

 

—амост≥йна робота є 9

“ема: «астар≥ла лексика з≥ стил≥стичного погл€ду.

 

ѕлан:

 

1. ќсновн≥ групи застар≥лих сл≥в.

2. ¬икористанн€ в р≥зних стил€х мови.

Ћ≥тература:

1. ќ. ѕономар≥в "—тил≥стика сучасноњ украњнськоњ мови с. 84-91

2. Ќ.ƒ.Ѕабич "ѕрактика, стил≥стика ≥ культура украњнськоњ мови" с.39-40

 

«никненн€ в мов≥ сл≥в ≥ окремих значень €вл€Ї собою складне €вище, що в≥дбуваЇтьс€ пов≥льно ≥ не в≥дразу. ¬трата слова чи його значенн€ - насл≥док тривалого процесу арха≥зац≥њ в≥дпов≥дного мовного факту, коли в≥н з €вища активного словникового запасу спочатку робитьс€ надбанн€м пасивного словника, ≥ лише пот≥м поступово забуваЇтьс€ ≥ зовс≥м зникаЇ з мови.

÷ей процес не €вл€Ї собою пр€мол≥н≥йного процесу; у р€д≥ випадк≥в застар≥л≥ слова згодом знову повертаютьс€ в активний запас лексики мови.

ѕриродно, що велике значенн€ в ступен≥ застар≥лост≥ того чи ≥ншого слова. й окремого значенн€ маЇ час виходу його з активного вживанн€. ” велик≥й м≥р≥ вони визначаютьс€ також:

- м≥сцем даного слова з в≥дпов≥дним значенн€м у ном≥нативн≥й систем≥

загальнонародноњ мови;

- перв≥сною поширен≥стю слова ≥ тривал≥стю споживанн€ в склад≥ активного словника;

- на€вн≥стю чи в≥дсутн≥стю €сним ≥ безпосередн≥м зв'€зком з родинними

словами.

 р≥м того, що застар≥л≥ слова р≥зн≥ по ступеню своЇњ архањчност≥, вони

в≥др≥зн€ютьс€ один в≥д одного причинами, внасл≥док €ких вони застар≥ли.

¬ид≥л€ють дв≥ основн≥ категор≥њ сл≥в:

≥сторизми;

архањзми.

“аким чином, ч≥тко просл≥джуЇтьс€ неоднор≥дн≥сть лексики мови. —лова розр≥зн€ютьс€ м≥ж собою не т≥льки тим, в≥дк≥л€ ≥ коли вони з'€вилис€ в

мов≥, життЇво важлив≥ це слова чи н≥, але ≥ тим, що вони ви€вл€ютьс€ р≥знор≥дними в р€д≥ випадк≥в по своЇму стил≥стичному вживанню й експресивноњ зафарбованост≥.

«астар≥ла лексика також належить до розр€ду пасивноњ. —туп≥нь застар≥лост≥ слова залежить в≥д тривалост≥ його використанн€: „им довг≥ше вживалос€ слово, тим менше торкаЇтьс€ його процес стар≥нн€. ѕричиною зникненн€ лексем Ц зникненн€ з житт€ певних пон€ть (≥сторизми Ц зникненн€ реал≥њ запричинить зникненн€ сл≥в. јрхањзми Ц це слова, €к≥ зам≥нилис€ ≥ншими (персть Ц палець, десниц€ Ц права рука, шуйц€ Ц л≥ва рука тощо). ≤сторизми не мають синон≥м≥в у сучасн≥й мов≥. ¬они вживаютьс€ тод≥, коли виникаЇ потреба дати характеристику минулим епохам. як правило, вони виконують ном≥нативну функц≥ю в ≥сторичних прац€х (науковий стиль), а також в художньо-белетристичних творах, де по-справжньому в≥дтворюють характеристику людей, сусп≥льства, пол≥тичного устрою, ц≥лоњ епохи.

≤нколи можуть виконувати стил≥стичну функц≥ю урочистост≥ при зображенн≥ героњчних под≥й чи вчинк≥в людей.

јрхањзми у ном≥нативн≥й функц≥њ не вживаютьс€, а виступають €к стил≥стичний зас≥б у художньо-белетристичному та публ≥цистичному стил€х. як правило, це старословТ€нськ≥ чи староукрањнськ≥ елементи. «р≥дка вони використовуютьс€ в науковому стил≥. ќкрем≥ в оф≥ц≥йно-д≥ловому. ” нев≥дпов≥дному контекст≥, архањзми набувають гумористичного звучанн€.

 

—амост≥йна робота є 10

“ема: ќднозначн≥сть та багатозначн≥сть терм≥н≥в в д≥ловодств≥.

ѕлан:

 

1. ѕ≥дсистеми терм≥нолог≥чноњ лексики.

2. «агальнонауков≥ та вузькоспец≥альн≥ терм≥ни.

Ћ≥тература:

«.ћацюк, Ќ.—танкевич "”крањнська мова профес≥йного сп≥лкуванн€" с.131-143

 

 

“ерм≥ни - це слова або словосполученн€, €к≥ вживаютьс€ в досить специф≥чн≥й (науков≥й, публ≥цистичн≥й, д≥лов≥й та ≥н.) сфер≥ мовленн€ ≥ створюютьс€ дл€ точного вираженн€ спец≥альних пон€ть ≥ предмет≥в. “ерм≥н - це не лише найменуванн€ предмета, €вища чи пон€тт€, а й њх точне визначенн€. «наченн€ терм≥на ф≥ксують державн≥ стандарти, словники, дов≥дники.  ожна вузька галузь науки маЇ своњ терм≥ни: медичн≥, юридичн≥, технолог≥чн≥, математичн≥, економ≥чн≥ та ≥н. ≤снуЇ й загальнонаукова терм≥нолог≥€, що використовуЇтьс€ в ус≥х галуз€х науки, сусп≥льного житт€: анал≥з, синтез, держава, проблема, машина, право. “ерм≥ни позбавлен≥ образност≥, експресивно-стил≥стичного забарвленн€.

ƒо терм≥н≥в у д≥ловодств≥ ставл€тьс€ так≥ вимоги: 1) терм≥н повинен вживатис€ лише в одн≥й, заф≥ксован≥й у словнику форм≥ акта (документ), акта (д≥€); рахунка (документ), рахунку (д≥€); об≥г (а не оборудка); 2) терм≥н повинен вживатис€ з одним (закр≥пленим у словнику) значенн€м (сальдо - р≥зниц€ м≥ж грошовими надходженн€ми ≥ витратами за певний пром≥жок часу; деб≥тор - боржник, юридична або ф≥зична особа, €ка маЇ грошову заборгован≥сть п≥дприЇмству, орган≥зац≥њ, установ≥); 3) при користуванн≥ терм≥ном сл≥д суворо дотримуватис€ правил утворенн€ в≥д нього пох≥дних форм (акт - актувати, а не активуванн€, спонсор - спонсорський, а не спонсорний; споживч≥ товари, а не споживацьк≥, позика - позиковий ≥ позичка - позичковий;).  ожна вузька галузь науки маЇ своњ терм≥ни. ѕроте де€к≥ терм≥ни мають к≥лька значень, зокрема у д≥ловодств≥.

Ќаприклад: справа - означаЇ один документ ≥ сукупн≥сть документ≥в; одиниц€ збер≥ганн€ документ≥в в арх≥в≥ (юридична справа), р≥зновид справи, €кий становить ц≥л≥сне за зм≥стом ≥ посл≥довне веденн€ одного питанн€ (судова справа). —л≥д уникати використанн€ застар≥лих терм≥н≥в, що перейшли до повс€кденного вжитку ≥ втратили своЇ терм≥нолог≥чне значенн€, наприклад: фронт, фактор, стимул, база, альтернатива. ўодо використанн€ терм≥н≥в у документах - сл≥д пам'€тати: укладаючи документ, необх≥дно враховувати його адресата, не вводити спец≥альн≥ терм≥ни до тих документ≥в, що адресуютьс€ широкому колу людей.

як в≥домо, д≥ловий стиль украњнськоњ мови сформувавс€ п≥зно, тому в основному в≥н спиравс€ на давн≥ зразки й на те, що було створене в цьому план≥ в ≥нших народ≥в. “ому не випадково в д≥ловому стил≥ сьогодн≥ так багато запозичень. ≤ншомовн≥ слова - це слова запозичен≥ з р≥зних мов. ≤ншомовн≥ слова вимагають до себе критичного ставленн€, њх сл≥д вживати в раз≥ потреби, коли немаЇ в≥дпов≥дного екв≥валента в украњнськ≥й мов≥, або вони д≥стали м≥жнародне визнанн€. ƒо м≥жнародних належать ф≥нансов≥ терм≥ни, бухгалтерського обл≥ку, поштово-телеграфних зв'€зк≥в (бланк, штраф, бандероль, в≥за, гриф, маркетинг, менеджер, ф≥нанси, бюджет, ав≥зо, дебет).

“ерм≥н можна вивчати у р≥зних пон€т≥йних планах, наприклад: одн≥ вчен≥ розгл€дають терм≥н у контекст≥ профес≥йного мовленн€, номенклатурних знак≥в тощо, ≥нш≥ з≥ставл€ють номенклатурн≥ знаки ≥ терм≥ни, ще ≥нш≥ протиставл€ють предметн≥ терм≥ни ≥ власне-терм≥ни.
—учасн≥ украњнськ≥ терм≥нологи глибше, н≥ж њх попередники початку стол≥тт€, розробл€ють теор≥ю терм≥на €к мовного знака, теор≥ю терм≥нолог≥њ €к п≥дсистеми загальнол≥тературноњ мови. ј. «ал≥зний формулюЇ так≥ вимоги до терм≥на: 1) зм≥стовн≥сть Цточна в≥дпов≥дн≥сть слова пон€ттю, прозора внутр≥шн€ форма
терм≥на; 2) пластичн≥сть, або гнучк≥сть, Ц здатн≥сть до творенн€ пох≥дних терм≥н≥в; 3) мовна досконал≥сть Ц коротк≥сть,
милозвучн≥сть, легк≥сть дл€ запам'€товуванн€; 4) в≥дпов≥дн≥сть
м≥жнародним нормам.
Ќа нашу думку, терм≥нами Ї спец≥альн≥ слова або словосполученн€, що дають точне визначенн€ чи по€сненн€ предметам,
€вищам, д≥€м з €коњ-небудь галуз≥ знанн€ Ц науки, культури, техн≥ки, пол≥тики, економ≥ки.
“ерм≥н, €к правило, повинен вживатис€ лише в одн≥й форм≥. “ерм≥ни поступово поширюютьс€ ≥ переход€ть в загальнонародний вжиток; дотримуватись правил утворенн€ пох≥дних форм терм≥н≥в; не
випускати в об≥г сл≥в, утворених кимось.
“ерм≥нолог≥€ под≥л€Їтьс€ на:
- сусп≥льно-пол≥тичну Ц використовуЇтьс€ в таких галуз€х знань, €к ф≥лософ≥€, економ≥ка, ф≥нанси, пол≥толог≥€, сусп≥льствознавство, лог≥ка, психолог≥€, педагог≥ка, ≥стор≥€,
право, дипломат≥€;
- мистецьку Ц охоплюЇ музику, театр, к≥номистецтво, образотворче
мистецтво, арх≥тектуру, л≥тературознавство;
- наукову Ц стосуЇтьс€ таких наук, €к математика, ф≥зика, к≥бернетика, х≥м≥€, б≥олог≥€, ф≥з≥олог≥€, ботан≥ка, зоолог≥€,
географ≥€, геолог≥€, астроном≥€;
- техн≥чну Ц обслуговуЇ так≥ галуз≥ техн≥ки й виробництва, €к металург≥€, машинобудуванн€, електротехн≥ка, рад≥отехн≥ка,
електрон≥ка, г≥рнича справа, текстильне виробництво.
¬ид≥л€Їтьс€ також терм≥нолог≥€ с≥льськогосподарська, медична,
спортивна, в≥йськова.

 

—амост≥йна робота є 11

“ема: ћовн≥ й стил≥стичн≥ функц≥њ профес≥онал≥зм≥в, жаргон≥зм≥в та арготизм≥в.

ѕлан:

 

1. ¬живанн€ профес≥онал≥зм≥в.

2. ∆аргон≥зми та арготизми, њх вживанн€

Ћ≥тература:

ќ. ѕономар≥в "—тил≥стика сучасноњ украњнськоњ мови с. 96-102

 

¬ окремий шар вид≥л€ютьс€ профес≥онал≥зми Ц слова або звороти, властив≥ мовленню людей певноњ профес≥њ.

ѕрофес≥онал≥зми Ї простор≥чними в≥дпов≥дниками терм≥н≥в, њхн≥ми Ђнеоф≥ц≥йними синон≥мамиї ≥ покликан≥ забезпечити усне сп≥лкуванн€ людей

певноњ профес≥њ, а отже, не застосовуютьс€ в юридичних (оф≥ц≥йних) текстах.

ѕор≥вн€й: пара Ц зан€тт€ у ¬Ќ«, негативна оц≥нка, в≥кно Ц час, коли

можливого зан€тт€ немаЇ, шапка Ц початков≥ рекв≥зити документ≥в, €к правило, оформлен≥ кутовим способом праворуч.

ѕрофес≥онал≥зми можуть бути метафорами (в≥кно, шапка, баранка Ц кермо автомоб≥л€, стакан Ц м≥сце в автомоб≥л≥ дл€ перевезенн€ затриманих, п≥дозрюваних тощо), скороченн€ми сл≥в (опер Ц оперативний уповноважений, дорозсл≥дуванн€ Ц додаткове розсл≥дуванн€, ћ≥н Т юст Цћ≥н≥стерство юстиц≥њ) або простор≥чними зам≥нниками складних пон€ть та ≥ншомовних терм≥н≥в (зн€ти пальчики Ц ви€вити сл≥ди рук на м≥сц≥ злочину бо на €комусь предмет≥, в≥дкатати людину Ц дактилоскоп≥ювати, вив≥дка Ц в≥дтворенн€ обстановки ≥ обставин под≥њ, терпило Ц потреп≥лий). «а межами даного профес≥йного середовища ц≥ слова не завжди зрозум≥л≥ або не становл€ть ≥нтересу, бо нефах≥вцев≥ досить щось назвати, не вдаючись до його опису.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1049 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

2090 - | 1830 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.077 с.