Е розважання любов це життєдайний відпочинок

Любов зветься «відпочинком посеред труду і потіхою серед плачу» ¹⁴). Любов це спочинок, що відсвіжує душу, бо лучить волі тих, що любляться. Свідомість, що Бог бажає, щоб душа прийняла якесь страждання, вистачає, щоб вона успокоїлася посеред зневаг, болів і страт. Вистачає й вимовити «Так Бог хоче!», щоб відзискати мир і задоволення посеред прикростей. Тут саме полягає той спокій, що перевищає всяке змислове задоволення: Божий мир, що перевищає всяке поняття (Фил. 4, 7). Свята Марія Магдалина Пацїйська відчувала велику радість, як тільки проказала слово «Божа воля!».

В житті кожен мусить двигати свій хрест. Св. Тереса каже, що хрест є тяжким тільки для того, хто тягне, а не для того, хто пригортає його до свого серця. Многостраждальний Йов слушно заявив, що Бог добре знає, як ранити і лічити: Ранить і лікує (5, 18). Своєю єлейністю Святий Дух чинить солодкими і любими ганьбу і муки. Хіба Спаситель не заявив Свому Отцеві: Так, Отче, бо так подобалося Тобі! (Мт. 11, 26). Так слід і нам говорити серед противнощів: «Господи, нехай так буде, бо так подобається Тобі!» Кажім, як нападе на нас страх перед якимось дочасним лихом: «Мій Боже, роби, що бажаєш, бо вже тепер приймаю те, що зробиш!» Тут корисно наслідувати Святу Тересу і часто під час дня жертвувати себе Богові.

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА

Мій Боже, скільки разів я погордив Твоєю волею, щоб чинити те, що подобалося мені! Жалую, що я так поступав. Господи, хочу відтепер всім серцем любити Тебе! «Господи, говори бо Твій слуга слухає» (І Цар. 9, 10). Скажи, чого бажаєш від мене, бо на-майбутнє хочу це виконувати. Твоя свята воля буде моїм єдиним бажанням і любов'ю.

Святий Душе, поможи, бо я немічний. Ти такий добрий, то як годен я щось інше любити більше ніж Тебе? Своєю святою любов'ю опануй всі мої почування. Зрікаюся всього, щоб вповні віддати себе Тобі. Прийми мене і помагай мені.

Моя Мати Маріє, надіюся на тебе.

Е РОЗВАЖАННЯ ЛЮБОВ ЦЕ ЧЕСНОТА, ЩО СКРІПЛЯЄ ДУШУ

Обручниця Пісні Пісней заявляє: Любов сильна немов смерть (Піс. 8, 6). Як нема в світі сотвореної сили, що годна б опертися смерті, так нема трудности, що розлюблена душа не могла б перемогти. Любов перемагає все, страту, погорду та біль, як іде про те, щоб подобатись любленій особі. Св. Августин каже: «Нема нічого такого твердого, чого б вогонь любови не розтопив». Ось непомильний знак, що якась душа дійсно любить Бога: вірність любленому Богові так у щасті, як нещасті.

Св. Франциск Салесій каже: «Бог однаково любить, як потішає і як карає нас, бо все робить з любови». Ба й що більше страждань посилає нам під час туземного життя то сильніше любить нас. Св. Іван Золотоустий уважав, що апостол Павло був щасливіший у кайданах аніж під час захоплення до третього неба ²⁰).

Ось тому святі мученики тішилися і дякували Богові як за найбільшу ласку зате, що дозволив їм страждати з любови до Нього, як кати мучили їх. Як же ж не було катів, щоб мучити їх, то деякі Святі самі себе мучили покутами, щоб подобатись Богові. Св. Августин заявляє: «Хто любить, той не відчуває втоми. Якщо ж відчуває втому, то любить її.

ПОЧУВАННЯ І МОЛИТВА

Мій Боже, я так часто запевняю, що люблю Тебе, але що роблю для Твоєї любови? Нічого! Отож це знак, що не люблю або дуже слабо люблю Тебе. Мій Ісусе, пошли мені Святого Духа, щоб скріпив мене до страждань з любови до Тебе і поміг трудитися для Тебе, заки помру. Дай мені силу любити страждання, бо я численними гріхами заслужив собі на пекло.

Мій Боже, Ти сама доброта і любов. Бажаєш мешкати в моїй душі, з якої я так часто проганяв Тебе. Прийди, замешкай, візьми і вчини її Своєю. Мій Господи, люблю Тебе. Якщо ж люблю Тебе, то це знак, що Ти при мені, як запевняє мене Св. Іван, кажучи; «Хто пробуває в любові, той пробував в Бозі і Бог в нім» (1. їв. 4,16). Пробуваючи зо мною, збільши любов, що лучить мене з Тобою, щоб я не бажав, не пошукував і не любив нікого, хіба Тебе одного, і ніколи не віддалявся від твоєї любови. Мій Ісусе, моє все, хочу бути твоїм.

Маріє, моя Царице і заступнице, виєднай мені любов і витривалість.