Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ¬и€вленн€ шл€хом прогнозу та оц≥нка обстановки в осередку ураженн€, що виникаЇ при зруйнуванн≥ обТЇкту, небезпечного в рад≥оактивному в≥дношенн≥




Ќавчальна та виховна мета.

1. ќзнайомити студент≥в з основами методики ви€вленн€ та оц≥нки обстановки на обТЇкт≥ господарюванн€ при загроз≥ виникненн€ (виникненн≥) надзвичайноњ ситуац≥њ, джерелом €коњ Ї обТЇкт, небезпечний в рад≥оактивному в≥дношенн≥.

2. ѕробудити у студент≥в, €к у майбутн≥х кер≥вник≥в колектив≥в прац≥вник≥в, почутт€ в≥дпов≥дальност≥ за забезпеченн€ безпеки житт€ та д≥€льност≥ людей в умовах надзвичайноњ ситуац≥њ.

Ќавчально-матер≥альне забезпеченн€.

Ћ≥тература:

1. ѕанкратов ќ.ћ., ћ≥л€Їв ќ. . Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: Ќавч. пос≥бник.- .:  Ќ≈”, 2005,-232с.

2. ѕанкратов ќ.ћ., ќльшанська ќ.¬., ƒжог ѕ.¬., „ерево ƒ.–. Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: ѕрактикум „. ≤ Ц  .:  Ќ≈”, 2013, Ц 178 с.

3. ѕанкратов ќ.ћ., ќльшанська ќ.¬., “уровський ќ.Ћ., ЎалаЇва “.ѕ. Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: ѕрактикум „. ≤≤ Ц  .:  Ќ≈”, 2014, Ц 87 с.

4. „ирва ё.ќ., ЅабТ€к ќ.—. Ѕезпека життЇд≥€льност≥: Ќавч. пос≥бник. Ц  .: ј“≤ ј, 2001.- 304с.

5. ƒжигирей ¬.ј. та ≥н. Ѕезпека життЇд≥€льност≥: Ќавч. пос≥бник. Ц Ћьв≥в: Ујф≥шаФ, 1999.- 254с.

6. —теблюк ћ.≤. ÷ив≥льна оборона.- ињв.: У«нанн€-пресФ,2003,-430 с.

7. Ўоботов ¬.ћ. ÷ив≥льна оборона. Ќавчальний пос≥бник.Ц  .: Ф÷ентр навчальноњ л≥тературиФ, 2004.- 439 с.

Ќаочн≥ матер≥али та техн≥чн≥ засоби :

Ј схема м≥сцевост≥ (за вказ≥вками викладача);

Ј комплект слайд≥в з дов≥дковою ≥нформац≥Їю;

Ј кресл€рсько-граф≥чн≥ ≥нструменти (кольоров≥ ол≥вц≥, л≥н≥йка, циркуль, тощо);

Ј калькул€тор.

 оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥.

ƒо потенц≥йно небезпечних обСЇкт≥в з €дерними компонентами в≥днос€ть атомн≥ електростанц≥њ (ј≈—), п≥дприЇмства €дерного паливного циклу, транспорти з €дерним паливом та опром≥неними тепловид≥л€ючими елементами (“¬≈Ћами). Ќа ј≈— найнебезпечн≥шими в рад≥ац≥йному в≥дношенн≥ обТЇктами Ї €дерн≥ реактори.

ядерн≥ реактори Ц це пристроњ, що призначен≥ дл€ орган≥зац≥њ керованоњ ланцюговоњ реакц≥њ д≥ленн€ €дер атом≥в урану з метою виробленн€ електроенерг≥њ або тепла.

Ќа ”крањн≥ розташован≥ ј≈— з двома типами реатор≥в: –Ѕћ  Ц реакторы большой мощности канальные та ¬¬≈– Ц водо-вод€н≥ енергетичн≥ реактори.

ядерн≥ реактори Ї потужними джерелами штучних рад≥оактивних ≥зотоп≥в х≥м≥чних елемент≥в. ’арактерними з них так≥: Sr Ц 89 та Sr Ц 90; I Ц 131 та I Ц 133; Cs Ц 134 та Cs Ц 137, а також Pu Ц 239. ¬они небезпечн≥ тим, що мають великий пер≥од нап≥врозпаду, в насл≥док чого обумовлюЇтьс€ значна тривал≥сть зараженн€ ними навколишнього середовища.

–уйнуванн€ €дерного реактора на ј≈— призводить до виникненн€ двох основних фактор≥в ураженн€:

1. рад≥оактивноњ хмари, що формуЇтьс€ при миттЇвому викид≥ рад≥оактивних речовин (––) та наступному њх вит≥канн≥ у продовж тривалого часу;

2. тривалого рад≥оактивного зараженн€ м≥сцевост≥.

” звС€зку з цим, доза опром≥нюванн€ рецептора буде складатис€ ≥з доз зовн≥шнього опром≥нюванн€ в≥д хмари –– та зараженоњ –– м≥сцевост≥, а також дози, що формуЇтьс€ ––, €к≥ потрапили у нутро орган≥зму.

”мовно, забруднену рад≥оактивними речовинами територ≥ю та обТЇкти, €к≥ на н≥й знаход€тьс€, под≥л€ють на пТ€ть зон (додаток 2.3.2, табл. 1 додаток 2.3.4): зону рад≥оактивноњ небезпеки (позначаЇтьс€ буквою Ђћї), зону пом≥рного рад≥оактивного забрудненн€ (позначаЇтьс€ буквою Ђјї), зону сильного рад≥оактивного забрудненн€ (позначаЇтьс€ буквою ЂЅї), зону небезпечного рад≥оактивного забрудненн€ (позначаЇтьс€ буквою Ђ¬ї) ≥ зону надзвичайно небезпечного рад≥оактивного забрудненн€ (позначаЇтьс€ буквою Ђї).

¬изначенн€ впливу насл≥дк≥в авар≥њ (зруйнуванн€) на €дерному реактор≥ з викидом у навколишнЇ середовище рад≥оактивних речовин на життЇд≥€льн≥сть персоналу ≥ населенн€, вибору та обірунтуванн€ оптимальних режим≥в њх перебуванн€ на заражен≥й рад≥оактивними речовинами територ≥њ, виконанн€ заход≥в запоб≥ганн€ д≥њ фактор≥в ураженн€ та плануванн€ захисту реал≥зуЇтьс€ через ви€вленн€ та оц≥нку рад≥ац≥йноњ обстановки.

¬и€вленн€ рад≥ац≥йноњ обстановки зд≥йснюЇтьс€ шл€хом прогнозу та за даними рад≥ац≥йноњ розв≥дки ≥ заключаЇтьс€ у визначенн≥ параметр≥в зон рад≥оактивного зараженн€ та нанесенн≥ њх на схему (карту) м≥сцевост≥.

–ад≥ац≥йна розв≥дка проводитьс€ спец≥альними дозорами на транспортних засобах або п≥шим пор€дком та потребуЇ певного часу. Ќаприклад, дл€ рад≥ац≥йноњ розв≥дки аеропорту дозору –’Ѕ розв≥дки на автомоб≥л≥ потр≥бно понад 60 хв. “ому при оперативн≥й необх≥дност≥ ви€вленн€ рад≥ац≥йноњ обстановки зд≥йснюЇтьс€ шл€хом прогнозуванн€.

«они зараженн€ нанос€тьс€ на карти та схеми у вигл€д≥ ел≥пс≥в дл€ найб≥льш ≥мов≥рного напр€мку в≥тру. ѕри нест≥йкому в≥тр≥ вони можуть мати вигл€д кола.

Ќаземна рад≥ац≥йна обстановка характеризуЇтьс€ такими елементами €к масштаб, ступ≥нь, характер та початок зараженн€, ступ≥нь небезпеки дл€ людей зараженоњ територ≥њ.

ѕрогнозуванн€ елемент≥в рад≥ац≥йноњ обстановки част≥ше всього зд≥йснюЇтьс€ детерм≥нованим методом з використанн€м граф≥чно розрахункового способу нанесенн€ зон зараженн€ на карти та схеми.

ѕ≥сл€ ви€вленн€ рад≥ац≥йноњ обстановки зд≥йснюЇтьс€ њњ оц≥нка. ¬она включаЇ:

Ј анал≥з впливу рад≥ац≥йноњ обстановки на життЇд≥€льн≥сть персоналу та населенн€;

Ј визначенн€ рац≥ональних способ≥в д≥њ людей в зонах рад≥оактивного зараженн€;

Ј пошук рац≥ональних заход≥в њх захисту в≥д впливу ≥он≥зуючого випром≥нюванн€.

–озгл€немо зм≥ст методики прогнозуванн€ наземноњ рад≥ац≥йноњ обстановки на обСЇкт≥ господарюванн€ в межах зон рад≥оактивного зараженн€.

 

¬их≥дн≥ дан≥:

1. ≤нформац≥€ про ј≈—:

Ј тип €дерного енергетичного реактору (–Ѕћ , ¬¬≈–);

Ј електрична потужн≥сть €дерного енергетичного реактору Ц W, ћ¬т;

Ј к≥льк≥сть авар≥йних €дерних енергетичних реактор≥в Ц n;

Ј координати €дерного енергетичного реактору чи ј≈— Ц ј≈—, Y ј≈— (початок пр€мокутноњ системи координат сум≥щений з центром ј≈—, а в≥сь ќ’ вибираЇтьс€ вздовж напр€му в≥тру);

Ј астроном≥чний час авар≥њ Ц ав, год.;

Ј частка викинутих з €дерного енергетичного реактору рад≥оактивних речовин − h, %.

2. ћетеоролог≥чна ситуац≥€:

Ј швидк≥сть в≥тру на висот≥ 10 м − u10, м/с;

Ј напр€м в≥тру на висот≥ 10 м − a10 , град.;

Ј ступ≥нь криву небозводу хмарами Ц в≥дсутн≥й, середн≥й чи суц≥льний.

3. ƒодаткова ≥нформац≥€:

Ј заданий час, на €кий визначаЇтьс€ поверхнева активн≥сть, − «, год..;

Ј координати обСЇкту Ц X, Y;

Ј час початку опром≥нюванн€ Ц tпоч год.;

Ј тривал≥сть опром≥нюванн€ Ц Tоп год.;

Ј захищен≥сть людей, €ка характеризуЇтьс€ коеф≥ц≥Їнтом послабленн€ р≥вн€ рад≥ац≥њ захисною спорудою чи обТЇктом Ц  осл.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 881 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2005 - | 1937 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.