Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬и€вленн€ та оц≥нка ≥нженерноњ обстановки при зруйнуванн≥ пожежа та вибухонебезпечних об'Їкт≥в




ѕожежа та вибухонебезпечними Ї об'Їкти, на €ких виробл€ютьс€, збер≥гаютьс€, транспортуютьс€ вибухонебезпечн≥ матер≥али та речовини, що за певних умов здатн≥ до спалаху або вибуху.

«а ступенем вибуховоњ, вибухо-пожежноњ ≥ пожежноњ небезпеки вс≥ об'Їкти под≥л€ють на ш≥сть категор≥й: ј, Ѕ, ¬, √, ƒ ≥ ≈. ќсобливо небезпечними вважаютьс€ так≥, €ким присвоЇн≥ категор≥њ ј, Ѕ¬.

ƒо категор≥њ ј належать нафтопереробн≥ заводи, х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства, трубопроводи та склади нафтопродукт≥в.

 атегор≥€ Ѕ об≥ймаЇ цехи виробництва ≥ засоби транспортуванн€ вуг≥льного пилу, пилу деревини, цукровоњ пудри, борошна.

ѕожежа ≥ вибухонебезпечн≥ об'Їкти категор≥њ ¬ − це деревообробн≥, стол€рн≥ та л≥сопильн≥ виробництва.

¬иникненн€ пожеж залежить в≥д ступен€ вогнест≥йкост≥ буд≥вель ≥ споруд, €ка под≥л€Їтьс€ на п'€ть груп.

—туп≥нь вогнест≥йкост≥ буд≥вель ≥ споруд визначаЇтьс€ м≥н≥мальними межами вогнест≥йкост≥ буд≥вельних конструкц≥й ≥ займист≥стю матер≥ал≥в, з €ких вони виготовлен≥, а також часом незаймистост≥.

¬с≥ буд≥вельн≥ матер≥али, а отже, ≥ конструкц≥њ з них д≥л€тьс€ на три групи: так≥, що не згор€ють, важко спалим≥ ≥ так≥, що згор€ють.

“ак≥, що не згор€ють − це матер≥али, €к≥ п≥д впливом вогню або високоњ температури не спалахують, не тл≥ють ≥ не обвуглюютьс€.

 

“аблиц€ 3.2.11

—туп≥нь вогнест≥йкост≥ буд≥вель ≥ споруд, години

—туп≥нь вогнест≥йкост≥ „астини буд≥вель ≥ споруд
Ќесуч≥ сходових кл≥ток —ходов≥ майданчики ≥ марш≥ Ќесуч≥ конструкц≥њ перекритт≥в ≈лементи перекритт≥в
I « год, не згор€Ї 1 год, не згор€Ї 1 год, не згор€Ї 0,5 год, не згор€Ї
II 2,5 год, не згор€Ї 1 год, не згор€Ї 0,25 год, не згор€Ї 0,25 год, не згор€Ї
III 2 год, не згор€Ї 1 год, не згор€Ї 0,25 год, не згор€Ї згор€Ї
IV 0,5 год, важко спалим≥ 0,25 год., важко спалим≥ 0,25 год, важко спалим≥ згор€Ї
V “ак≥, що згор€ють

¬ажко спалим≥ − матер≥али, що п≥д впливом вогню або високоњ температури важко спалахують, тл≥ють або обвуглюютьс€ ≥ продовжують гор≥ти за на€вност≥ джерела вогню.

“ак≥, що згор€ють − це матер≥али, €к≥ п≥д впливом вогню або високоњ температури спалахують або тл≥ють ≥ продовжують гор≥ти ≥ тл≥ти п≥сл€ видаленн€ джерела вогню.

ѕожеж≥ на великих промислових п≥дприЇмствах ≥ в населених пунктах под≥л€ютьс€ на окрем≥, масов≥ та вогн€ний шторм. ќкрем≥ пожеж≥ мають м≥сце при гор≥нн≥ поодинокоњ буд≥вл≥ або споруди. ћасов≥ пожеж≥ − це сукупн≥сть окремих пожеж, що охопили б≥льше 25% будинк≥в або споруд. ћасов≥ пожеж≥ за певних умов можуть перейти у вогн€ний шторм, коли п≥д впливом потужного в≥тру або за ≥нших причин вогонь швидко передаЇтьс€ в≥д обТЇкту до обТЇкту.

ѕожежа ≥ вибухонебезпечн≥ €вища характеризуютьс€ такими чинниками:

Ј пов≥тр€ною ударною хвилею, що виникаЇ при р≥зного роду вибухах газопов≥тр€них сум≥шей, Їмностей з перегр≥тою р≥диною ≥ резервуар≥в п≥д тиском;

Ј тепловим випром≥нюванн€м полумТ€ ≥ уламками конструкц≥й, що розл≥таютьс€;

Ј д≥Їю токсичних речовин, €к≥ застосовувалис€ в технолог≥чному процес≥ або утворилис€ в ход≥ гор≥нн€ або ≥нших авар≥йних ситуац≥й.

ѕлануюч≥ заходи щодо боротьби з авар≥€ми, треба враховувати, що в своЇму розвитку вони проход€ть п'€ть характерних фаз:

перша − накопиченн€ в≥дхилень в≥д нормального процесу;

друга − ≥н≥ц≥ац≥€ авар≥њ;

трет€ − розвиток авар≥њ, п≥д час €коњ про€вл€Їтьс€ негативна д≥€ шк≥дливих, небезпечних та уражаючих фактор≥в на людей, природне середовище ≥ об'Їкти народного господарства;

четверта − проведенн€ р€тувальних ≥ ≥нших нев≥дкладних роб≥т, локал≥зац≥€ ≥ л≥кв≥дац≥€ авар≥њ;

п'€та − в≥дновленн€ життЇд≥€льност≥ п≥сл€ л≥кв≥дац≥њ авар≥њ.

 

¬ р≥зних галуз€х промисловост≥ ”крањни експлуатуютьс€ б≥льше 1200 пожежа ≥ вибухонебезпечних об'Їкт≥в. «а даними ћЌ— ”крањни найб≥льша к≥льк≥сть людей страждаЇ унасл≥док пожеж ≥ вибух≥в в шахтах, в буд≥вл€х ≥ будинках житлового та соц≥ально-побутового призначенн€.

¬ибух Ц це процес зв≥льненн€ великоњ к≥лькост≥ енерг≥њ в обмеженому обс€з≥ за короткий пром≥жок часу. «а видом вибуховоњ речовини (¬–) розр≥зн€ють вибухи конденсованоњ ¬– (тротилу, гексогену, гептилу, пороху ≥ т. п.), вибухи газопов≥тр€них сум≥шей ≥ вибухи аерозол≥в − пило-порохопов≥тр€них сум≥шей.

Ќа вибухонебезпечному обТЇкт≥ можлив≥ так≥ види вибух≥в:

Ј неконтрольоване р≥зке вив≥льненн€ енерг≥њ за короткий пром≥жок часу ≥ в обмеженому простор≥ (вибухов≥ процеси);

Ј утворенн€ хмар паливо-пов≥тр€них сум≥шей або ≥нших х≥м≥чних газопод≥бних ≥ порохопод≥бних речовин, њх швидк≥ вибухов≥ перетворенн€ (об'Їмний вибух);

Ј вибухи трубопровод≥в, Їмностей, що знаход€тьс€ п≥д великим тиском або з перегр≥тою р≥диною, перш за все резервуар≥в ≥з краплинним вуглеводневим газом.

¬ результат≥ вибуху утворюютьс€ так≥ фактори ураженн€: детонац≥йна та пов≥тр€на ударн≥ хвил≥, пот≥к продукт≥в вибуху, осколков≥ пол€, що утворюютьс€ в насл≥док руйнуванн€ об'Їкт≥в. ќсновними параметрами фактор≥в ураженн€ вибуху Ї: дл€ детонац≥йноњ та пов≥тр€ноњ ударноњ хвиль Ц надм≥рний тиск у њх фронт≥ (Δ–ф), швидк≥сний натиск пов≥тр€ (Δ–шнп) ≥ час њх д≥њ; осколкового пол€ Ц к≥льк≥сть осколк≥в на одиницю площ≥, њх к≥нетична енерг≥€ ≥ рад≥ус розльоту. «а одиницю вим≥рюванн€ Δ–ф в систем≥ S≤ прийн€тий ѕаскаль (ѕа), позасистемна одиниц€ Ц кгс/см2: 1 ѕа = 1 Ќ/м2 = 0,102 кгс/см2; 1 кгс/см2= 98,1 кѕа ≈ 100 кѕа.

ƒосв≥д л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥й в наш≥й крањн≥ ≥ за кордоном, повТ€заних з вибухом, св≥дчить про те, що найскладн≥ша обстановка утворюЇтьс€ в зонах вибуху газо- ≥ порохопов≥тр€них сум≥шей, парових хмар нафтопродукт≥в, мастил ≥ ≥нших небезпечних речовин. ѕри виникненн≥ таких авар≥й можлив≥ два вар≥анти розвитку под≥њ: детонац≥йний вибух ≥ дефлаграц≥йне (або вибухове) гор≥нн€.

¬ зон≥ детонац≥йного вибуху швидк≥сть поширенн€ полум'€ значно перевищуЇ швидк≥сть звуку. ѕри цьому Δ–ф в детонац≥йн≥й хвил≥ дос€гаЇ 1000−2000 кѕа, а температура продукт≥в вибуху становить 1500−3000 0C. ¬ таких умовах можливе повне зруйнуванн€ буд≥вель ≥ споруд, загибель людей, виникненн€ суц≥льних пожеж. ѕов≥тр€на ударна хвил€, що формуЇтьс€ в зон≥ детонац≥њ, може поширюватис€ на дес€тки, сотн≥ ≥ нав≥ть тис€ч≥ метр≥в в≥д центру вибуху.

ѕри дефлаграц≥йному (або вибуховому) гор≥нн≥ швидк≥сть розповсюдженн€ полум'€ не перевищуЇ 100−200 м/с, а тиск Ц 20−100 кѕа. ѕри такому гор≥нн≥ утворюЇтьс€ небезпечна пожежна обстановка.

« метою отриманн€ даних щодо розм≥р≥в зони надзвичайноњ ситуац≥њ, перед проведенн€м ≥нженерноњ розв≥дки зд≥йснюЇтьс€ њњ прогнозуванн€ з використанн€м методик, розроблених дл€ таких умов:

вибуху конденсованих вибухових речовин (тротилу, гексогену, димного пороху, п≥роксил≥ну ≥ ≥н.);

вибуху газо- ≥ паропов≥тр€них сум≥шей вуглеводних речовин;

вибуху порохопов≥тр€них сум≥шей ≥ аерозол≥в.

ќск≥льки дл€ вибухонебезпечних обТЇкт≥в найб≥льш характерн≥ викиди газо- ≥ паропов≥тр€них сум≥шей вуглеводних речовин з утворенн€м умов детонац≥йних вибух≥в, то й розгл€немо методики ви€вленн€ та оц≥нки параметр≥в зон зруйнувань саме дл€ цих випадк≥в.

Ѕ≥льш≥сть з в≥домих на даний час методик визначають параметри фактор≥в ураженн€, що утворюютьс€ при вибуховому перетворенн≥ газо ≥ паропов≥тр€ноњ сум≥ш≥ вуглеводних речовин, спираючись на принципи под≥бност≥ ’опкинсона ≥ п≥дпор€дкован≥сть закону Укуб≥чного корен€Ф.

¬ практиц≥ широко застосовуютьс€ дв≥ з них.

ѕерша − передбачаЇ под≥л осередку ураженн€ (вибуху) надв≥ зони: зону детонац≥њ ≥ зону поширенн€ (д≥њ) ударноњ хвил≥.

–ад≥ус зони детонац≥њ (д≥њ детонац≥йноњ хвил≥) R1 визначають за допомогою емп≥ричноњ формули:

, 3.2.1

де k Ц коеф≥ц≥Їнт, що характеризуЇ обс€г газу або пари речовини, переведений у вибухонебезпечну сум≥ш. …ого значенн€ коливаЇтьс€ в≥д 0,4 до 0,6;

QЦ к≥льк≥сть речовини, що викинута у довк≥лл€, т;

18,5 Ц емп≥ричний коеф≥ц≥Їнт, €кий дозвол€Ї врахувати р≥зн≥ умови виникненн€ вибуху (характеристики газо ≥ паропов≥тр€ноњ сум≥ш≥ вуглеводних речовин, стан атмосфери, геометр≥ю хмари, потужн≥сть джерела запалюванн€, м≥сце його ≥н≥ц≥юванн€ ≥ ≥н.).

«а межами зони детонац≥њ надм≥рний тиск ударноњ хвил≥ (Δ–ф) швидко знижуЇтьс€ до атмосферного ≥ тод≥ вибух сприймаЇтьс€ €к потужний звуковий ≥мпульс. ƒл€ розрахунк≥в Δ–ф використовуютьс€ узагальнен≥ дан≥ зм≥ни надм≥рного тиску, виход€чи з в≥дстан≥, вираженоњ в частках в≥д рад≥усу зони детонац≥њ (R2/R1) ≥ максимального тиску (Pmax) в н≥й (табл. 2.2.12, 2.2.13).

«ону поширенн€ (д≥њ) ударноњ хвил≥ розбивають на пТ€ть (n) складових з рад≥усами смертельних уражень та суц≥льних зруйнувань (R 100) ≥ надм≥рним тиском на зовн≥шн≥й меж≥ Δ–ф1 = 100 кѕа; сильних зруйнувань (R 50) в≥дпов≥дно з Δ–ф2 = 50 кѕа; середн≥х зруйнувань з Δ–ф3 = 20 кѕа (R 20), слабких зруйнувань з Δ–ф4 = 10 кѕа ≥ безпечну зону з Δ–ф5 = 6−7 кѕа (R 6−7). «а м≥жнародними нормами безпечна дл€ людини ударна хвил€ Ї така, що маЇ Δ–ф = 7 кѕа.

 

“аблиц€ 2.2.12

 

‘≥зико-х≥м≥чн≥ ≥ вибухонебезпечн≥ властивост≥ де€ких речовин

 

–ечовина ρ, кг/м3  ћ¬ з пов≥тр€м, % Ρс, кг/м3 Qг, ћƒж/кг
ћетан 0,716 5,0-16,0 1,232 2,76
ѕропан 2,01 2,1-9,5 1,315 2,80
Ѕутан 2,67 1,8-9,1 1,328 2,78
јцетилен 1,18 2,5-81 1,278 3,39
ќксид вуглецю 1,25 12,5-74,0 1,280 2,93
јм≥ак 0,77 15,0-28,0 1,180 2,37
¬одень 0,09 4,0-75,0 0,933 3,42
≈тилен 1,26 3,0-32,0 1,285 3,01

 

ѕот≥м, визначивши Pmax (табл. 2.2.12) дл€ даноњ вибухонебезпечноњ сум≥ш≥, у табл. 2.2.13 дл€ прийн€тих зон з Δ–ф 1 = 100 кѕа, Δ–ф 2 = 50 кѕа, Δ–ф 3 = 20 кѕа, Δ–ф5 = 7 кѕа, знаход€ть числове значенн€ в≥дношенн€ Rn/R1 ≥, отже, рад≥уси (Rn):

, (2.2.2.)

де n=1, 2, 3, 4, 5 Ц показник зони ураженн€;

Ц визначаЇтьс€ за допомогою табл. 2.2.13.

 

ѕри авар≥йному зруйнуванн≥ газопровод≥в ≥ Їмностей з вуглеводним паливом, перезбагачена паливом сум≥ш не детонуЇ, а ≥нтенсивно горить ≥з зовн≥шньоњ поверхн≥, вит€гуЇтьс€ ≥ утворюЇ вогн€нну кулю, €ка, п≥д≥ймаючись, приймаЇ грибопод≥бну форму. ”ражаюча д≥€ вогненноњ кул≥ характеризуЇтьс€ њњ розм≥рами ≥ часом тепловоњ д≥њ на об'Їкти ≥ людей. ѓх величина залежить в≥д загальноњ маси р≥дини в Їмност€х у момент вибуху.

 

“аким чином, алгоритм визначенн€ розм≥р≥в небезпечних зон в районах вибуху газо- ≥ паропов≥тр€них сум≥шей у в≥дкрит≥й атмосфер≥ можна представити так:

1. «наход€ть величину максимального тиску в зон≥ детонац≥њ при вибуху заданоњ паливо пов≥тр€ноњ сум≥ш≥ (Pmax, кѕа) в пов≥тр€ному простор≥, використовуючи дан≥ табл. 2.2.12.

2. ¬изначають рад≥ус зони детонац≥њ R1 за допомогою формули (2.2.1).

3. «наход€ть в≥дношенн€ Rn/R1 у табл. 2.2.13 дл€ Δ–ф1 = 100 кѕа, Δ–ф2 = 50 кѕа, Δ–ф3 = 20 кѕа, Δ–ф4 = 10 кѕа та Δ–ф5 = 7 кѕа.

4. –озраховують рад≥уси зон R100, R50, R20, R10,, R7 за допомогою формули (2.2.2).

ѕриклад. ¬ результат≥ розгерметизац≥њ Їмност≥ де збер≥гавс€ краплинний пропан в к≥лькост≥ Q = 10 т, в≥дбувс€ вибух пропано-пов≥тр€ноњ сум≥ш≥. ¬изначити рад≥уси зон зруйнувань дл€ Δ–ф 1 = 100 кѕа, Δ–ф 2 = 50 кѕа, Δ–ф 3 = 20 кѕа, R4 = 7 кѕа, прийн€вши   = 0,6.

 


–озвТ€занн€ завданн€:

1. ¬изначають рад≥ус зони детонац≥њ: м.

2. ” табл. 2.2.12 дл€ пропану знаход€ть Pmax= 860 кѕа ≈ 900 кѕа.

3. ” табл. 2.2.13 дл€ Pmax ≥ Δ–ф знаход€ть значенн€ в≥дношень Rn/R1: Δ–ф1 = 100 кѕа, R2/R1= 1,8 (R100/R1 = 1,8), Δ–ф2 = 50 кѕа, R3/R1 = 2,9 (R50/R1 = 2,9), Δ–ф3 = 20 кѕа, R4/R1 = 5 (R20/R1 = 5) та Δ–ф4 = 7 кѕа, R5/R1 = 10 (R7/R1 = 10).

4. «астосовуючи формулу 2.2.2, розраховують рад≥уси зон зруйнувань:

R100= 1,8 R1= 1,8Ј33=60 (м); R50= 2,9 R1= 2,9Ј33=95 (м);

R20= 5 R1= 5Ј33=165 (м); R7= 10 R1= 10Ј33=330 (м).

 

ѕрим≥тка. –ад≥уси зони сильних (Rc) ≥ слабих зруйнувань (Rсл) та R1 визначаютьс€ за допомогою табл. 2.2.14 при Q = 10т ≥ Pmax = 900 кѕа: R = R50 = 95м, Rсл= R20= 165 м R1 =33 м.

ƒруга методика розрахунку параметр≥в зонивибуху паливо-пов≥тр€ноњ сум≥ш≥ передбачаЇ под≥л осередку ураженн€ на 3 зони: зону детонац≥њ; зону д≥њ продукт≥в вибуху та зону пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥.

«она д≥њ детонац≥йноњ хвил≥ (зона I) знаходитьс€ в межах хмари паливо-пов≥тр€ноњ сум≥ш≥. –ад≥ус ц≥Їњ зони R1 визначаЇтьс€ за допомогою формули:

,

де Q − маса вибухонебезпечноњ речовини, що збер≥гаЇтьс€ в Їмност≥, т.

¬ межах зони I д≥Ї детонац≥йна хвил€ з надм≥рним тиском (Δ–ф1 ), €кий приймаЇтьс€ пост≥йним: Δ–ф1 = 1700 кѕа.

«она д≥њ продукт≥в вибуху (зона II) Ц охоплюЇ всю площу розльоту продукт≥в детонац≥њ. –ад≥ус ц≥Їњ зони становитиме 1,7 R1, тобто .

Ќадм≥рний тиск в межах зони II зм≥нюЇтьс€ в≥д 1350 до 300 кѕа зг≥дно закону:

,

де R Ц в≥дстань в≥д центру вибуху до обТЇкту, м.

¬ зон≥ д≥њ пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ (зона III) Ц формуЇтьс€ фронт ударноњ хвил≥, що поширюЇтьс€ над поверхнею земл≥. –ад≥ус зони ≤≤≤ R3 − це в≥дстань в≥д центру вибуху до обТЇкту, в €кому визначаЇтьс€ надм≥рний тиск пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ (Δ–ф3). ¬ залежност≥ в≥д в≥дстан≥ до центру вибуху в≥н може бути оц≥нений за допомогою сп≥вв≥дношень:

ΔΡф =700 / [3(1+29,8Ј х 3)0,5−1] при (х =0,24 R/R1)≤ 2:

ΔΡф =22 / [ х (lg x +0,158)0,5] при (х =0,24 R/R1)≥ 2.

 

ѕриклад. ¬изначити надм≥рний тиск в район≥ механ≥чного цеху при вибуху сум≥ш≥ пропану в к≥лькост≥ Q = 100 т з пов≥тр€м, €кщо в≥дстань в≥д Їмност≥ до цеху − 300м.


–озвТ€занн€ завданн€:

1. ¬изначають рад≥ус зони детонац≥њ (зони I):

м.

2. ќбчислюють рад≥ус зони д≥њ продукт≥в вибуху (зони II):

R2 = 1,7R1 = 1,7Ј80 = 136 (м).

3. «наход€ть рад≥ус зони д≥њ пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ (зони III) R3 = 300 (м).

4. ѕор≥внюючи в≥дстан≥ в≥д механ≥чного цеху до центру вибуху (R3 = 300 м) ≥з знайденими рад≥усами зони I (R1 = 80 м) ≥ зони II (R2 = 136 м), можна стверджувати, що цех знаходитьс€ в межах д≥њ пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ (в зон≥ III).

5. ¬изначають в≥дносну величину:

x = 0,24 R3/R1= 0,24Ј300/80=0,9.

“обто x <2.

6. Ќадм≥рний тиск пов≥тр€ноњ ударноњ хвил≥ у механ≥чному цеху буде:

ΔΡ= 700 / [3(1+29,8Ј x 3 ) 0,5Ц1] = 60 кѕа.

¬исновок. ћехан≥чний цех знаходитиметьс€ в зон≥ повних зруйнувань (Δ–ф> 50 кѕа ).

 


“аблиц€ 2.2.13

«наченн€ Δ–ф в зон≥ детонац≥њ €к функц≥њ Rn/R1Δ–max

 

ћаксимальний тиск в зон≥ детонац≥њ (max), кѕа «наченн€ Δ–ф, кѕа на в≥дстан€х в≥д центру вибуху в частках в≥д R (Rn/R1)
  1,05 1,1 1,2 1,4 1,8 2,0 3,0 4,0 6,0 8,0          
                            2,5 1,5 1,0
                            4,5 2,7 1,8
                                 
                                3,7
                                 

 

“аблиц€ 2.2.14

–ад≥уси зон сильних ≥ слабких зруйнувань

 

max, кѕа R50/R1 R20/R1 –ад≥уси зон сильних (Rc) ≥ слабких (Rсл) зруйнувань, (м), навколо Їмност≥ з пара пов≥тр€ною сум≥шшю Q, т
10т 100т 1000т 10000т
R Rc Rсл R Rc Rсл R Rc Rсл R Rc Rсл R Rc Rсл
  1,9 3,5 15,6                            
  2,9 5,0 -У-     -У-     -У-     -У-     -У-    
    5,3 -У-     -У-     -У-     -У-     -У-    
    7,6 -У-     -У-     -У-     -У-     -У-    
                                           

 


¬ибухи газо ≥ паропов≥тр€ноњ сум≥ш≥ в замкнутих прим≥щенн€х (в технолог≥чн≥й апаратур≥, в прим≥щенн€х промислових ≥ житлових буд≥вель) починаютьс€ пошаровим окисленн€м сум≥ш≥ з дозвуковою швидк≥стю поширенн€ полум'€ (дефлаграц≥йне гор≥нн€). « п≥двищенн€м тиску ≥ температури у прим≥щенн≥ швидк≥сть процесу зб≥льшуЇтьс€ й дос€гаЇ значень в 1,5 − 2 рази б≥льших, н≥ж при аналог≥чних вибухах у в≥дкритому простор≥.

Ќадм≥рний тиск ударноњ хвил≥ в прим≥щенн€х можна визначити за формулою:

Δ–ф = (ћг Qг P0 Z)/(Vв ρпп0  1), (2.2.3)

де ћг Ц маса горючого газу, що потрапив у прим≥щенн€ в результат≥ авар≥њ, кг;

Qг Ц питома теплота згор€нн€ газу, ƒж/кг, (табл. 2.2.12);

P0 Ц початковий тиск в прим≥щенн≥ (P0 = 101 кѕа);

Z Ц частка горючого газу, що приймаЇ участь у вибуху (при виконанн≥ розрахунк≥в Z = 0,5) (табл. 2.2.12);

Vв Ц в≥льний обс€г прим≥щенн€ − 80% в≥д повного (Vп) обс€гу прим≥щенн€, м3 .

ρп Ц густина пов≥тр€ до вибуху, кг/м3. ѕри температур≥ пов≥тр€ до вибуху − 0, в розрахунках пропонуЇтьс€ приймати ρп Ц 1,225 кг/м3 (табл. 2.2.12);

п − питома теплоЇмн≥сть пов≥тр€, ƒж/(кгЈ0 ); приймають, що п = 1,01Ј103 ƒж/(кгЈ0 ) (табл. 2.2.12);

 1 Ц коеф≥ц≥Їнт, що враховуЇ негерметичн≥сть прим≥щенн€ та неад≥абатичн≥сть процесу гор≥нн€,   1 = 2 або 3;

0 Ц початкова температура пов≥тр€ в прим≥щенн≥, 0 .

 

ѕриклад. ¬ результат≥ витоку побутового газу пропану в кухн≥ з площею 10 м2 ≥ заввишки 2,5 м при температур≥ 200— утворилас€ р≥вноважна пропано-пов≥тр€на сум≥ш. –озрахувати надм≥рний тиск вибуху такоњ сум≥ш≥ при  1 = 2 ≥  1 = 3.

 

¬иконанн€ завданн€:

Δ–ф = (ћг Qг P0 Z)/(Vв ρп¬0  1)

1. ћг = ρп Vв;

2. Vв = 0,8 Vп = 0,8Ј10Ј2,5 = 20 (м3);

3. ћг = Vв Ј ρп1 = (20 Ј1,225)/2 = 12,2 (кг).

4. «а допомогою табл. 2.2.12 дл€ пропано-пов≥тр€ноњ сум≥ш≥ при 0 = 293 0  визначають Qг, €ка дор≥внюЇ 2,8Ј106 ƒж/кг.

5. ¬ розрахунках приймаютьс€ значенн€ параметр≥в: 0 = 101 кѕа; Z = 0,5; ρп = 1,225 кг/м3; п = 1,01Ј103 ƒж/(кгЈ0 ).

6. ѕ≥дставивши ц≥ значенн€ параметр≥в у формулу (2.2.3), отримують

Δ–ф1 = 119 кѕа при  1 = 2; та Δ–ф1 = 80 кѕа при  1 = 3.

 

¬исновок: в першому випадку прим≥щенн€ опин€Їтьс€ в зон≥ суц≥льних зруйнувань, у другому Ц в зон≥ сильних зруйнувань.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 749 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2026 - | 1888 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.08 с.