Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ¬и€вленн€ та оц≥нка обстановки в осередку ураженн€ землетрусом




Ќавчальна та виховна мета:

1. ќзнайомити студент≥в з основами методики ви€вленн€ та оц≥нки обстановки на територ≥њ обТЇкту господарюванн€ при загроз≥ виникненн€ (виникненн≥) надзвичайноњ ситуац≥њ, джерелом €коњ Ї землетрус.

2. ѕробудити у студент≥в, €к у майбутн≥х кер≥вник≥в колектив≥в прац≥вник≥в, почутт€ в≥дпов≥дальност≥ щодо забезпеченн€ безпеки житт€ та д≥€льност≥ людей в умовах надзвичайноњ ситуац≥њ.

Ќавчально-матер≥альне забезпеченн€:

Ћ≥тература:

1. ѕанкратов ќ.ћ., ћ≥л€Їв ќ. . Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: Ќавч. пос≥бник.- .:  Ќ≈”, 2005,-232с.

2. ѕанкратов ќ.ћ., ќльшанська ќ.¬., ƒжог ѕ.¬., „ерево ƒ.–. Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: ѕрактикум „. ≤ Ц  .:  Ќ≈”, 2013, Ц 178 с.

3. ѕанкратов ќ.ћ., ќльшанська ќ.¬., “уровський ќ.Ћ., ЎалаЇва “.ѕ. Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини в надзвичайних ситуац≥€х: ѕрактикум „. ≤≤ Ц  .:  Ќ≈”, 2014, Ц 87 с.

4. Ўоботов ¬.ћ. ÷ив≥льна оборона. Ќавчальний пос≥бник.Ц  .: Ф÷ентр навчальноњ л≥тературиФ, 2004.- 439 с.

Ќаочн≥ матер≥али та техн≥чн≥ засоби:

Ј схема м≥сцевост≥ (за вказ≥вками викладача);

Ј комплект слайд≥в з дов≥дковою ≥нформац≥Їю;

Ј кресл€рсько-граф≥чн≥ ≥нструменти (кольоров≥ ол≥вц≥, л≥н≥йка, циркуль, тощо);

Ј калькул€тор.

 оротк≥ в≥домост≥ про землетруси.

Ќайнебезпечн≥шими геолог≥чними процесами Ї землетруси. ѕрот€гом року на «емл≥ в≥дбуваЇтьс€ понад 100 000 таких природних €вищ, в насл≥док чого щор≥чно в≥д д≥њ њх фактор≥в ураженн€ гине до 10 000 людей.

«емлетруси Ц це сильн≥ коливанн€, струси або зсуви земноњ кори, породжен≥ тектон≥чними або вулкан≥чними процесами. ћ≥сце де вив≥льн€Їтьс€ енерг≥€ ≥ виникають п≥дземн≥ поштовхи називають осередком землетрусу, а його центр − г≥поцентром. ѕроекц≥€ г≥поцентру на поверхню л≥тосфери Ї еп≥центром землетрусу.

« г≥поцентру випром≥нюЇтьс€ сейсм≥чна енерг≥€ у форм≥ сейсм≥чних хвиль − пружних подовжн≥х ≥ поперечних коливань.

ќсновними характеристиками землетрус≥в Ї глибина осередку, магн≥туда та ≥нтенсивн≥сть енерг≥њ сейсм≥чних хвиль на поверхн≥ л≥тосфери.

√либина осередку землетрусу(Ќ) Ц це в≥дстань в≥д еп≥центру до г≥поцентру. «алежно в≥д значенн€ цього параметруземлетруси под≥л€ютьс€ на поверхнев≥ Ц Ќ = 0 Ц 70 км, пром≥жн≥ Ц Ќ = 70 Ц 300 км та глибинн≥ Ц Ќ > 300 км. ѕонад 75% енерг≥њ, що вив≥льн€Їтьс€ при землетрусах, належить поверхневим землетрусам. ћагн≥туда Ї к≥льк≥сним показником загальноњ енерг≥њ, що випром≥нюЇтьс€ при сейсм≥чному поштовху у форм≥ пружних коливань. ÷е безрозм≥рна величина, €ка представл€Ї собою логарифм максимальноњ ампл≥туди (Zm) зсуву ірунту (поверхневоњ хвил≥), зм≥р€ноњ в м≥крометрах (мкм) сейсмографом на в≥дстан≥ 100 км в≥д еп≥центру землетрусу, тобто:

M ~ lg Zm.

 

«наченн€ магн≥туди коливаЇтьс€ в≥д 0 до 9 ≥ характеризуЇ вих≥д сейсм≥чноњ енерг≥њ в еп≥центр≥ землетрусу. “ому дл€ б≥льш об'Їктивноњ оц≥нки сили коливанн€ земноњ поверхн≥ в район≥, €кий видалений в≥д еп≥центру, введено пон€тт€ ≥нтенсивност≥ землетрусу.

≤нтенсивн≥сть землетрусу Ц це величина, що характеризуЇ енергетичний параметр коливанн€ верхнього шару л≥тосфери. ¬она Ї функц≥Їю магн≥туди (M), в≥дстан≥ до еп≥центру (R), глибини осередку землетрусу (H) ≥ розраховуЇтьс€ за формулою:

, (2.1.1)

де  1,  2,  3 , Ц константи, величина €ких залежить в≥д м≥сц€ розташуванн€ зони землетрусу. ƒл€ сейсмонебезпечних район≥в ”крањни њх значенн€ можна прийн€ти в≥дпов≥дно − 3; 1,5; 3,5.

ќтже, ≥нтенсивн≥сть оц≥нюЇ силу землетрусу на поверхн≥ л≥тосфери ≥ вим≥рюЇтьс€ в балах за такими шкалами:

Ј 9-ти бальною шкалою –≥хтера, €ка використовуЇ величину магн≥туди (1< M <9);

Ј 12-ти бальною шкалою ћеркалл≥, що характеризуЇ ≥нтенсивн≥сть землетрусу (модиф≥кован≥ шкали: ћеркалл≥ ћћ Ц використовуЇтьс€ в —Ўј; шкала ћеркалл≥  « Ц в де€ких крањнах ™вропи);

Ј 12-ти бальною шкалою MSK-64 (шкала ћедведева, Ўпонхойера,  арника), €ка рекомендована ёЌ≈— ќ.

¬ крањнах —Ќƒ застосовуЇтьс€ 12-ти бальна шкала MSK-64.

≤нтенсивн≥сть позначають римськими цифрами, а магн≥туду Ц арабськими.

¬ залежност≥ в≥д ≥нтенсивност≥ землетруси под≥л€ють на слабк≥ (I-III бала), пом≥рн≥ (IV бала), сильн≥ (V-VI бал≥в), дуже сильн≥ (VII бал≥в), руйн≥вн≥ (VIII-X бал≥в), катастроф≥чн≥ (XI бал≥в) ≥ сильно катастроф≥чн≥ (XII бал≥в).ќц≥нка масштаб≥в зруйнувань при землетрусах зд≥йснюЇтьс€ з використанн€м в €кост≥ критер≥ю ≥нтенсивн≥сть землетрусу (J) в балах. ѕри цьому J дл€ конкретного об'Їкту по 12-ти бальн≥й шкал≥ знаход€ть по формул≥ (2.1.1) Ќа практиц≥ в розрахунках при оц≥нц≥ ст≥йкост≥ обТЇкт≥в до землетрус≥в характер ≥ ступ≥нь зруйнувань визначають за допомогою, наприклад, табл. 2.1.1 − 2.1.5 дл€ р≥зних дискретних значень J.

 

“аблиц€ 2.1.1

ќзнаки та характер д≥њ землетрус≥в певноњ ≥нтенсивност≥

за 12-бальною шкалою ћеркалл≥ (MSK-64)

 

Ѕали ќзнаки та характер про€ви землетрусу
I ‘≥ксуютьс€ лише сейсм≥чними приладами
II ¬≥дчуваЇтьс€ окремими людьми, що знаход€тьс€ в повному спокоњ
III ¬≥дчуваЇтьс€ не значною к≥льк≥стю населенн€
IV Ћегке деренчанн€ ≥ коливанн€ предмет≥в, посуду ≥ шибок
V «агальний струс буд≥вель, коливанн€ мебл≥в, утворенн€ тр≥щин у шибках ≥ штукатурц≥
VI ѕад≥нн€ посуду ≥ ≥нших предмет≥в ≥з шаф, утворенн€ тр≥щин у стиках ст≥н ≥ стел≥
VII “р≥щини в ст≥нах кам'€них будинк≥в, антисейсм≥чн≥ ≥ дерев'€н≥ споруди залишаютьс€ неушкодженими
VIII “р≥щини у ірунт≥, зсув або перекиданн€ пам'€тник≥в, сильне ушкодженн€ будинк≥в, зруйнуванн€ г≥дротехн≥чних та дорожн≥х споруд
IX —ильне зруйнуванн€ кам'€них будинк≥в, перекоси дерев'€них споруд, зруйнуванн€ г≥дротехн≥чних та дорожн≥х споруд
X “р≥щини у ірунт≥, ≥нод≥ до метра завширшки, обвали схил≥в €р≥в, зруйнуванн€ кам'€них споруд, викривленн€ зал≥зничних рейок, сильне зруйнуванн€ г≥дротехн≥чних та дорожн≥х споруд
XI Ѕ≥льш широк≥ тр≥щини в поверхневих шарах земл≥, чисельн≥ обвали, кам'€н≥ будинки повн≥стю руйнуютьс€, випинанн€ зал≥зничних рейок, повне зруйнуванн€ г≥дротехн≥чних та дорожн≥х споруд
XII ¬елик≥ зм≥ни ландшафту, чисельн≥ тр≥щини, обвали, виникненн€ водоспад≥в, дамб на г≥рських р≥чках, зм≥на њх переб≥гу, жодна споруда не витримуЇ руйн≥вноњ д≥њ землетрусу

 

“аблиц€ 2.1.2

—п≥вв≥дношенн€ м≥ж шкалами –≥хтера ≥ MSK-64

 

ћагн≥туда по –≥хтеру 4,0-4,9 5,0-5,9 6,0-6,9 7,0-7,9 8,0-8,9
≤нтенсивн≥сть за шкалою MSK-64 IV-V VI-VII VIII-IX IX-X XI-XII

 

“аблиц€ 2.1.3

—туп≥нь зруйнувань буд≥вель ≥ споруд при землетрус≥

 

є з/п ’арактеристика буд≥вель ≥ споруд —туп≥нь зруйнуванн€, бали
низький середн≥й сильний повне зруйнуванн€
  ћасивн≥ промислов≥ буд≥вл≥ з металевим каркасом ≥ обладнанн€м краном вантажоп≥дйомн≥стю 25-50 т VII-VIII VII-IX IX-X X-XII
  Ѕуд≥вл≥ з легким металевим каркасом ≥ без каркасноњ конструкц≥њ VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XII
  ѕромислов≥ буд≥вл≥ з металевим каркасом ≥ суц≥льним крихким заповненн€м ст≥н ≥ даху VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
  Ѕуд≥вл≥ ≥з зб≥рного зал≥зобетону VI-VII VII-VIII - VIII-XI
  ÷егл€н≥ без каркасн≥ виробнич≥ ≥ допом≥жн≥ одно ≥ багатоповерхов≥ буд≥вл≥ з перекритт€м (покритт€м) ≥з зал≥зобетонних зб≥рних елемент≥в VI-VII VII-VIII VIII-IX IX-XI
  јдм≥н≥стративн≥ багатоповерхов≥ буд≥вл≥ з металевим або зал≥зобетонним каркасом VII-VIII VIII-IX IX-X X-XI
  ÷егл€н≥ малоповерхов≥ буд≥вл≥ (один-два поверхи) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
  ÷егл€н≥ багатоповерхов≥ буд≥вл≥ (три ≥ б≥льше поверх≥в) VI VI-VII VII-VIII VIII-IX
  —кладськ≥ цегл€н≥ буд≥вл≥ V-VI VI-VIII VIII-IX IX-X
  “рубопроводи на металевих або зал≥зобетонних естакадах VII-VIII VIII-IX IX-X -

 

ѕриклад. ќч≥кувана ≥нтенсивн≥сть землетрусу на територ≥њ об'Їкту Ц IX бал≥в за шкалою MSK-64. Ќа його територ≥њ Ї виробнич≥ ≥ адм≥н≥стративн≥ буд≥вл≥ з металевим каркасом ≥ устаткуванн€м, складськ≥ цегл€н≥ буд≥вл≥, трубопроводи на металевих ≥ зал≥зобетонних естакадах. ¬изначити характер зруйнуванн€ елемент≥в об'Їкту при даному землетрус≥.

–озвТ€занн€ завданн€:

” табл. 2.1.3 знаходимо, що при IX балах промислов≥, адм≥н≥стративн≥ буд≥вл≥ ≥ трубопроводи отримають середн≥ ушкодженн€, а складськ≥ буд≥вл≥ Ц сильн≥ зруйнуванн€.

ѕрактична частина зан€тт€.

¬ насл≥док стих≥йного лиха територ≥€, що показана на схем≥, опинилас€ в осередку ураженн€ землетрусом (див. додаток 2.1.2).

ѕопередн≥й анал≥з обстановки в ц≥й зон≥ може характеризуватис€ так: житлов≥ будинки зруйнован≥ практично повн≥стю, залишилис€ лише п≥двали та перш≥ поверхи багатоповерхових споруд, не д≥ють мереж≥ водо-, газо-, електропостачанн€. ѕонад 90 в≥дсотк≥в людей в будинках та буд≥вл€х отримали ураженн€ не сум≥сн≥ з житт€м. «руйнован≥ дорожн≥ споруди, гребл≥ та дамби, цехи та Їмност≥ з пожежа вибухонебезпечними та сильнод≥ючими отруйними речовинами, €дерн≥ реактори ј≈—. ¬ насл≥док цього у навколишнЇ середовище потрапили небезпечн≥ х≥м≥чн≥ та рад≥оактивн≥ речовини. ≤снуЇ загроза виникненн€ суц≥льних пожеж. „ерез проран у гребл≥ водосховища вит≥каЇ вода, утворюючи хвилю прориву.


“аблиц€ 2.1.4

—т≥йк≥сть систем життЇзабезпеченн€

 

    —истема —туп≥нь ушкодженн€, бали
пом≥рний (IV бали); сильний (V − VI бал≥в); дуже сильний (VII бал≥в); руйн≥вний (VIII − X бал≥в); катастроф≥чний (XI бал≥в)
¬одопостачанн€ 80/90 53/80 48/53 36/48 24/36
≈лектропостачанн€ 85/95 75/85 60/75 43/60 32/43
√азопостачанн€ 90/95 85/90 77/85 62/77 50/62
“еплопостачанн€ 85/90 77/85 50/77 28/50 15/28
“ранспорт 90/95 85/90 68/85 55/68 20/55
 анал≥зац≥€ 100/100 90/100 82/90 55/68 45/60
«в'€зок 100/100 90/100 82/90 55/82 30/55

 

ѕрим≥тка: ¬ чисельнику Ц в≥дсотки систем життЇзабезпеченн€, що здатн≥ функц≥онувати негайно, а в знаменнику Ц п≥сл€ в≥дновлювальних роб≥т прот€гом доби.

 

Ќа п≥вдень в≥д населених пункт≥в √усенц≥ та яблунька штучн≥ споруди та природн≥ утворенн€ отримали зруйнуванн€ середнього ступен€. ” житлових будинк≥в залишилис€ п≥двальн≥ прим≥щенн€ та перш≥ 2 Ц 3 поверхи. ≤снуЇ загроза виникненн€ суц≥льних пожеж. ѕ≥дземн≥ комун≥кац≥њ водо, газо, електропостачанн€ неушкоджен≥. ƒорожн≥ споруди можуть бути використан≥ за призначенн€м. Ќаведене св≥дчить про те, що на п≥вдн≥ в≥д населених пункт≥в √усенц≥ та яблунька утворилас€ трет€ зона осередку ураженн€ землетрусом.

 

“аблиц€ 2.1.5

Ѕезповоротн≥ втрати населенн€ в буд≥вл€х при землетрус≥, в≥дсотки

 

    “ип буд≥вель ≤нтенсивн≥сть землетрусу, бали
I−III IV V−VI VII VIII-IX X XI XII
Ѕезповоротн≥ втрати населенн€, %
ƒерев'€н≥ будинки                
÷егл€н≥ малоповерхов≥ (1-2 поверхи) будинки                
÷егл€н≥ багатоповерхов≥ будинки                
÷егл€н≥ будинки з неповною каркасною ст≥ною                
 аркасно-панельн≥ будинки з розрахунковою сейсмост≥йк≥стю до: Ѕезповоротн≥ втрати населенн€, %
VII бал≥в                
VIII бал≥в                
IX бал≥в                
ѕромислов≥ з каркасом середнього типа ≥ розрахунковою сейсмост≥йк≥стю до: Ѕезповоротн≥ втрати населенн€, %
VII бал≥в                
VIII бал≥в                
IX бал≥в                
ѕромислов≥ з каркасом важкого типа ≥ розрахунковою сейсмост≥йк≥стю до Ѕезповоротн≥ втрати населенн€, %
VII бал≥в                
VIII бал≥в                
IX бал≥в                

 

« метою в≥дображенн€ обстановки на схем≥ (карт≥) м≥сцевост≥ на зруйнован≥ обТЇкти нанос€тьс€ спец≥альн≥ позначки, що показан≥ у додатку 2.1.4.

ƒопов≥дь

кер≥внику п≥дприЇмства Д упонФ щодо обстановки у п≥дрозд≥лах, €к≥ розташован≥ в район≥ населених пункт≥в Ѕельци, —ади та ƒач≥

 

ќ 18 годин≥ 40 хвилин 21 вересн€ на територ≥њ району: населен≥ пункти Ѕельци, —ади, ƒач≥, яблунька; утворивс€ осередок ураженн€ землетрусом. —муга под≥лу осередку на ≤≤ та ≤≤≤ зони проходить через п≥вденн≥ околиц≥ селищ √усенц≥ та яблунька.

ќбТЇкти п≥дприЇмництва знаход€тьс€ у спорудах, €к≥ зруйновано на 95 %. ћешканц≥ населених пункт≥в Ѕельци, —ади, ƒач≥ у багатоповерхових будинках отримали ураженн€ не сум≥сн≥ з житт€м. ѕерсонал п≥дприЇмства працездатний (в мить руйнуванн€ знаходивс€ в оф≥сах, що розташован≥ на перших поверхах будинк≥в).

¬насл≥док зруйнуванн€ потенц≥йно небезпечних обТЇкт≥в може утворитис€ складна ≥нженерна, г≥дродинам≥чна, х≥м≥чна та рад≥ац≥йна обстановки.

¬исновок: « метою збереженн€ працездатност≥ персоналу зд≥йснити:

Ј ви€вленн€ можливоњ ≥ фактичноњ обстановки в п≥дрозд≥лах ф≥рми шл€хом прогнозуванн€ та розв≥дки силами формуванн€ п≥дприЇмства;

Ј розробити пропозиц≥њ щодо рац≥ональних д≥й персоналу в умовах, що можуть скластис€.


ƒ≈–∆ј¬Ќ»… ¬»ў»… Ќј¬„јЋ№Ќ»… «ј Ћјƒ

Д »ѓ¬—№ »… Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… ≈ ќЌќћ≤„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“

≥мен≥ ¬јƒ»ћј √≈“№ћјЌјФ

 ј‘≈ƒ–ј –≈√≤ќЌјЋ№Ќќѓ ≈ ќЌќћ≤ »

 

« ¬ ≤ “





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 632 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

2021 - | 1985 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.