Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕор€док добору складу бетону




Ћабораторна робота 9

¬»ѕ–ќЅ”¬јЌЌя  –”ѕЌќ√ќ «јѕќ¬Ќё¬ј„ј ƒЋя ¬ј∆ »’ Ѕ≈“ќЌ≤¬

ћета роботи: ќзнайомленн€ з≥ стандартними методами визначенн€ властивостей крупних заповнювач≥в важкого бетону, проведенн€ випробувань та оц≥нка €кост≥ гран≥тного щебеню.

ќсновн≥ положенн€:

ƒл€ приготуванн€ важкого бетону €к крупний заповнювач використовують щеб≥нь з природнього каменю, грав≥й, щеб≥нь з грав≥ю, щеб≥нь ≥з супутн≥х пор≥д та в≥дход≥в збагаченн€ г≥рничозбагачуючих п≥дприЇмств вуг≥льноњ, металург≥йноњ, х≥м≥чноњ та ≥нших галузей промисловост≥, а також щеб≥нь ≥з металург≥йних, паливних та ≥нших шлак≥в в≥дпов≥дно до вимог ƒ—“” Ѕ ¬.2.7-74-98 та ≥нших д≥ючих стандарт≥в.

ўеб≥нь в≥днос€ть до щ≥льного, €кщо щ≥льн≥сть зерен складаЇ б≥льш 2,0 г/см3. ¬ залежност≥ в≥д розм≥ру зерен щеб≥нь под≥л€ють на наступн≥ фракц≥њ, мм: в≥д 5 до 10, в≥д 10 до 20, в≥д 20 до 40, в≥д 40 до 70.

«ерновий склад щебеню, що використовуЇтьс€ дл€ бетон≥в, маЇ знаходитись у межах, вказаних у таблиц≥ 9.

ўеб≥нь не повинен м≥стити зерен пластинчастоњ (лещадноњ) та голковоњ форми, у €ких товщина або ширина у 3 рази менше довжини, б≥льш 35 % за масою, а також сторонн≥х забруднюючих дом≥шок. ¬м≥ст глини в грудках не повинен перевищувати 0,15 %, а к≥льк≥сть пиловидних та глинистих часток Ц 0,7 % дл€ щебеню з вивержених та метаморф≥чних пор≥д; 1,5 % дл€ щебеню з осадових пор≥д.

 

“аблиц€ 9 Ц —клад щебеню

–озм≥р контрольних сит ƒл€ фракц≥й з найменшим розм≥ром зерен 0,5 (ƒmin + ƒmax) дл€ ƒmax 1,25 ƒmax
5(3) мм 10 мм ≥ б≥льш одн≥Їњ фрак- ц≥њ сум≥ши фрак- ц≥й
ѕовний залишок на ситах за масою, % 95-100 90-100 40-80 50-70 0-10  

‘орма зв≥ту: лабораторний журнал.

ўеб≥нь з природного каменю п≥дл€гаЇ нижче наведеним випробуванн€м.

9.1 ¬изначенн€ насипноњ густини щебеню

ћета роботи: ознайомленн€ з≥ стандартним методом визначенн€ насипноњ густини щебеню та практичне його виконанн€.

ѕрилади: металевий м≥рний цил≥ндр (Їмн≥сть 10 л); лопата, металева л≥н≥йка, терези з г≥рками.

Ќасипну густину визначають шл€хом зважуванн€ щебеню у металевому м≥рному цил≥ндр≥. ƒл€ цього щеб≥нь з висоти 10 см насипають в попередньо зважений цил≥ндр до утворенн€ надлишку, €кий пот≥м зн≥мають без ущ≥льненн€ в р≥вень з кра€ми за допомогою металевоњ л≥н≥йки, €к показано на рис. 9.1.

ѕ≥сл€ цього м≥рний цил≥ндр з щебенем зважують ≥ обчислюють насипну густину щебеню, кг/л:

 

 

 

 

, (9.1)

де m2 Ц маса м≥рного цил≥ндра, кг;

m1 Ц маса м≥рного цил≥ндра з≥ щебенем, кг;

V Ц обТЇм м≥рного цил≥ндра, л.

ƒан≥ випробувань занос€ть до лабораторного журналу зг≥дно з табл. 9.1.

 

“аблиц€ 9.1 Ц ¬изначенн€ насипноњ густини щебеню

ѕоказники ќд. вим≥р. ‘ормула –езультати
≤≤ ≤≤≤
ћ≥стк≥сть м≥рного цил≥ндра ћаса м≥рного цил≥ндра ћаса щебеню з цил≥ндром ћаса щебеню ќбСЇм щебеню Ќасипна густина щебеню     —ереднЇ значенн€ насипноњ густини щебеню л кг кг кг л кг/л (кг/м3)   кг/л (кг/м3) V m2 m1 m V      
 

‘орма зв≥ту: лабораторний журнал.

9.2 ¬изначенн€ ≥стинноњ густини зерен щебеню

ћета роботи: ознайомленн€ з≥ стандартними методами визначенн€ ≥стинноњ густини зерен щебеню та практичне його виконанн€.

ѕрилади: металев≥й обТЇмом≥р, скл€на посудина Їмн≥стю 1,5 л, терези техн≥чн≥ з г≥рками.

≤стинна густина зерен щебеню визначаЇтьс€ або за допомогою г≥дростатичного зважуванн€ на техн≥чних вагах з≥ спец≥альним пристосуванн€м або спрощеним способом за допомогою металевого обТЇмом≥ра.

ћеталевий обТЇмом≥р €вл€Ї собою цил≥ндричну посудину з оцинкованого зал≥за д≥аметром 150 мм та висотою 350 мм. ” верхню частину цил≥ндра впа€на трубка кол≥нчастоњ форми д≥аметром приблизно 10 мм, €ка Ї зливним пристосуванн€м дл€ п≥дтриманн€ пост≥йного р≥вн€ води в цил≥ндр≥ (рис. 9.2).

 

 

 

 

ƒл€ проведенн€ експерименту в≥дважують наважку попередньо висушеного до пост≥йноњ маси та прос≥€ного кр≥зь сито щебеню масою 1000 г. Ќаважку щебеню насичують водою, занурюючи матер≥ал у воду к≥мнатноњ температури на 2 години так, щоб р≥вень води був вище щебеню не менш н≥ж на 20 мм. ѕ≥сл€ цього шматки щебеню виймають з води й видал€ють з них надлишок вологи мТ€кою тканиною.

ќбТЇмом≥р наповнюють водою к≥мнатноњ температури, щоб у ньому встановивс€ пост≥йний р≥вень води, дл€ чого потр≥бно почекати, коли з зливноњ трубки перестане крапати вода. ѕерем≥щувати обТЇмом≥р п≥сл€ цього не сл≥д. ѕ≥д зливну трубку п≥дставл€ють чисту просушену й попередньо зважену посудину Їмк≥стю приблизно 1,5 л.

ѕ≥дготовлений щеб≥нь обережно, по одному шматку (щоб запоб≥гти розбризкуванню води) кладуть в обТЇмом≥р, а вода, що витискуЇтьс€ щебенем, ст≥каЇ по трубц≥ в посудину.

ѕ≥сл€ того, €к ус€ наважка щебеню буде занурена до обТЇмом≥ра та припинитьс€ краплепад≥нн€ з зливноњ трубки, з≥брана в посудин≥ вода буде дор≥внювати за обТЇмом сумарному обТЇму шматк≥в щебеню.

ƒл€ визначенн€ величини цього обТЇму посудину з водою, що була витиснена, зважують й, знаючи його масу, знаход€ть масу й обТЇм вит≥сненоњ води, а таким чином ≥ обТЇм наважки щебеню (маса води в грамах дор≥внюЇ њњ обТЇму в куб≥чних сантиметрах).

–озд≥ливши масу щебеню в сухому стан≥ на його обТЇм, одержують величину ≥стинноњ густини зерен щебеню .

ƒан≥ випробувань занос€ть до лабораторного журналу (табл. 9.2).

“аблиц€ 9.2 Ц ¬изначенн€ ≥стинноњ густини зерен щебеню

ѕоказники ќд. вим≥р. ‘ормула –езультати
≤≤ ≤≤≤
ћаса щебеню ћаса води, що була витиснена щебенем ќбТЇм щебеню, що занурюЇтьс€ у воду ≤стинна густина щебеню, що занурюЇтьс€ у воду   —ереднЇ значенн€ ≥стинноњ густини щебеню у шматку г   г   см3   г/см3     г/см3     m   m1   V=m1      
 

‘орма зв≥ту: лабораторний журнал.

9.3 ¬изначенн€ порожнистост≥ щебеню

ћета роботи: ознайомленн€ з анал≥тичним методом розрахунку порожнистост≥ щебеню та њњ практичне значенн€.

ѕорожнист≥сть щебеню обчислюють на основ≥ попередньо встановлених значень насипноњ густини щебеню () та ≥стинноњ густини його зерен () за формулою 9.2:

(9.2)

де ѕ Ц порожнист≥сть щебеню, %, за обТЇмом;

Ц насипна густина щебеню, г/см3;

Ц ≥стинна густина зерен щебеню, г/см3.

ќдержан≥ результати занос€ть до лабораторного журналу (табл. 9.3).

“аблиц€ 9.3 Ц ¬изначенн€ порожнистост≥ щебеню

ѕоказники ќд. вим≥р. ‘ормула –езультати
≤≤ ≤≤≤
Ќасипна густина щебеню ≤стинна густина зерен щебеню   ѕорожнист≥сть щебеню г/см3   г/см3 %          
 

¬олог≥сть щебеню та вм≥ст в ньому пилопод≥бних, глинистих та мулистих часток визначають в≥дпов≥дно до вимог √ќ—“ 8269.0-97 за методикою, аналог≥чною в≥дпов≥дним методикам дл€ випробувань п≥ску.

9.4 ¬изначенн€ зернового складу нефракц≥йованого щебеню

ћета роботи: ознайомленн€ з≥ стандартною методикою визначенн€ зернового складу нефракц≥йованого щебеню та практичне виконанн€ роботи за подальшим визначенн€м виду щебеню граф≥чним методом (побудова граф≥ка зернового складу).

ѕрилади: стандартний наб≥р сит, металевий цил≥ндр Їмн≥стю 10 л,терези техн≥чн≥ з г≥рками.

ѕ≥сл€ попередньоњ промивки та висушуванн€ проби щебеню беруть наважку в к≥лькост≥ 10 кг, включаючи зерна п≥ску, €к≥ в н≥й м≥ст€тьс€, посл≥довно прос≥юють кр≥зь наб≥р сит, починаючи з сита, що маЇ найб≥льш≥ отвори (рис. 9.3). ѕрос≥юванн€ наважки на кожному сит≥ виконуЇтьс€ по частинах, щоб товщина шару щебеню на сит≥ не переб≥льшувала найб≥льшого розм≥ру зерен щебеню, механ≥чним способом або руками.

 

 

 

 

ѕрос≥юванн€ вважаЇтьс€ зак≥нченим, €кщо при ≥нтенсивному струс≥ сита над папером нема пад≥нн€ зерен щебеню. «алишки щебеню на кожному сит≥ зважують, знаход€чи тим самим частинн≥ залишки в грамах: m70, m40 ≥ т.≥. ƒал≥ обчислюють частинн≥ залишки на кожному сит≥ у в≥дсотках €к в≥дношенн€ частинного залишку в грамах до маси уз€тоњ наважки за формулою (9.3):

(9.3)

де a Ц частинний залишок на кожному сит≥, %

mЦ частинний залишок на кожному сит≥, г;

m Ц маса уз€тоњ наважки, г.

ѕ≥сл€ цього обчислюють повн≥ залишки на ситах, €к≥ Ї сумою частинних залишк≥в у в≥дсотках на вс≥х попередн≥х ситах з б≥льшими отворами, плюс частинний залишок на сит≥, дл€ €кого обчислюЇтьс€ величина повного залишку:

ј = a70 + a40 + Е + a, (9.4)

де ј Ц повн≥ залишки на ситах, %;

a Ц частинн≥ залишки на ситах, %.

–езультати прос≥юванн€ у вигл€д≥ частинних залишк≥в на кожному сит≥ в грамах, частинних залишк≥в у в≥дсотках та повних залишк≥в занос€ть до лабораторного журналу у (табл. 9.5).

“аблиц€ 9.5 Ц ¬изначенн€ зернового складу щебеню

ѕоказники ќд. вим≥р. –озм≥ри отвор≥в сит, мм ћенш 5мм —ума
               
                   
„астинн≥ залишки щебеню на ситах, а   г      

 

                   
ѕовн≥ залишки щебеню на ситах, ј   %                

ѕродовженн€ таблиц≥ 9.5

«а результатами прос≥юванн€ встановлюють:

а) найб≥льшу крупн≥сть щебеню (ƒнайб), в≥дпов≥дну до розм≥ру отвору першого з сит, на €кому повний залишок не переб≥льшуЇ 5%;

б) найменшу крупн≥сть щебеню (ƒнайм), в≥дпов≥дну до розм≥ру отвору першого з сит, на €кому повний залишок переб≥льшуЇ 95%.

—ередн€ крупн≥сть щебеню визначаЇтьс€ за формулою, мм,

ƒсер = 0.5 (ƒнайб + ƒнайм), (9.5)

де ƒнайб Ц найб≥льша крупн≥сть щебеню, мм;

ƒнайм Ц найменша крупн≥сть щебеню, мм.

Ќа п≥дстав≥ одержаних результат≥в будують криву прос≥юванн€ випробуваного щебеню, в≥дкладаючи на ос≥ абсцис граф≥ка (рис. 9.4) розм≥ри отвор≥в сит (ƒсер, ƒнайб, ƒнайм), а на ос≥ ординат Ц значенн€ повних залишк≥в на в≥дпов≥дних ситах.

 

 

ѕор≥внюючи одержану криву прос≥юванн€ щебеню (за аналог≥Їю з кривою прос≥юванн€ грав≥ю, п. 4, √ќ—“ 8269.0-97) з вимогами стандарту, винос€ть висновок про зерновий склад щебеню.

‘орма зв≥ту: лабораторний журнал.


Ћабораторна робота 10

ѕ≥дб≥р складу ¬ј∆ ќ√ќ бетону

ћета роботи: ознайомленн€ з методом абсолютних обТЇм≥в дл€ добору складу важкого бетонну та практичне визначенн€ складу бетону певноњ марки та рухливост≥, ознайомленн€ з≥ стандартними методами визначенн€ рухливост≥ бетонноњ сум≥ш≥, њњ густини, фактичноњ м≥цност≥ та марки бетону та практичне виконанн€ цих задач лабораторним шл€хом.

ѕрилади та обладнанн€: конус стандартний, металевий стрижень, гладкий металевий лист, воронка, л≥н≥йки, металев≥ форми 15×15×15 см, терези техн≥чн≥, г≥дравл≥чний прес.

‘орма зв≥ту: лабораторний журнал.

10.1 «агальн≥ пон€тт€ про бетон

Ѕетон Ц це штучний конгломерат, €кий утворюЇтьс€ внасл≥док затверд≥нн€ рац≥онально добраноњ сум≥ш≥ з≥ звТ€зуючоњ речовини, води, др≥бного, крупного заповнювач≥в та дом≥шок. ƒо того, €к сум≥ш стане твердою, вона називаЇтьс€ бетонною сум≥шшю.

Ѕетон використовують дл€ конструкц≥й р≥зного призначенн€, що експлуатуютьс€ у певних умовах Ц звичайних або таких, що в≥др≥зн€ютьс€ п≥двищеною агресивн≥стю середовища, д≥Їю низькоњ або високоњ температури тощо. ” звТ€зку з цим оптимальним дл€ конкретних умов експлуатац≥њ буде такий склад бетону, €кий задовольн€Ї ус≥ техн≥чн≥ потреби буд≥вництва та маЇ найменшу варт≥сть.

Ќайб≥льш деф≥цитною та варт≥сною частиною бетону Ї звТ€зуюче (цемент), тому потр≥бно добирати склад бетону, не переб≥льшуючи норми витрат цементу та прагнучи до м≥н≥мального його вм≥сту в 1 м3 бетону.

10.2 ¬изначенн€ складу звичайного (важкого) бетону

—клад бетону буде визначений тод≥, коли знайдена витрата матер≥ал≥в на виготовленн€ 1 м3 ущ≥льненого бетону. ѕрийн€то записувати склад бетону таким чином:

вказати витрати матер≥ал≥в на 1 м3 бетону (у к≥лограмах), наприклад, цементу ÷ = 280 кг, води ¬ = 170 кг, п≥ску ѕ = 610 кг, щебеню ў = 1340 кг;

вказати сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ матер≥ал≥в, прийн€вши к≥льк≥сть цементу за одиницю: цемент: вода: п≥сок: щеб≥нь, тобто .

ƒл€ наведеного вище складу бетону сп≥вв≥дношенн€ за масою буде 1:0, 6:2,17:4,79. ћожна також записати склад бетону, €к сп≥вв≥дношенн€ 1:X:Y ≥з зазначенн€м у к≥нц≥ запису.

¬изначити склад бетону методом анал≥тичного розрахунку не можливо, тому що ≥ м≥цн≥сть його, ≥ рухом≥сть бетонноњ сум≥ш≥ залежать в≥д значноњ к≥лькост≥ р≥зних чинник≥в, вплив €ких важко п≥ддаЇтьс€ урахуванню. “ому склад бетону, тобто сп≥вв≥дношенн€ м≥ж його складовими, €к правило, визначаЇтьс€ розрахунково-експериментальним шл€хом (з врахуванн€м результат≥в пробних затворень), що отримало назву добору складу бетону.

ћетодика добору може бути р≥зною. –≥зн≥ автори пропонують багато р≥зноман≥тних метод≥в добору складу бетону, але незважаючи на зовн≥шн≥ в≥дм≥нност≥, ус≥ вони мають одну ≥ ту ж засаду Ц пробн≥ затворенн€.

Ќайб≥льш простий та зручний у робот≥ метод Ц це метод, розроблений професорами Ѕ.√. —крамтаЇвим та ё.ћ. Ѕаженовим (метод абсолютних обТЇм≥в).

ѕор€док добору складу бетону

ƒоб≥р складу бетону за розрахунково-експериментальним методом Ѕ.√. —крамтаЇва Ц ё.ћ. Ѕаженова з де€кими спрощенн€ми, запровадженими кафедрою буд≥вельних матер≥ал≥в ’ƒ“”Ѕј, виконуЇтьс€ наступним чином.

10.3.1 «авданн€. «авданн€ на доб≥р складу бетону звичайного складаЇтьс€ з двох величин: потр≥бноњ м≥цност≥ бетону у 28-добовому терм≥н≥ витримки дозр≥ванн€ та необх≥дноњ пластичност≥ (рухомост≥) бетонноњ сум≥ш≥. ѕотр≥бна м≥цн≥сть бетону задаЇтьс€ конструктором та наводитьс€ у проект≥ або робочих кресленн€х.

Ќеобх≥дна рухом≥сть бетонноњ сум≥ш≥ у вигл€д≥ осадки конуса Ђќ ї призначаЇтьс€ на м≥сц≥ виконанн€ роб≥т з урахуванн€м розм≥р≥в конструкц≥њ, ступен€ њњ армуванн€ та прийн€того методу ущ≥льненн€ бетону.

10.3.2. ’арактеристика складових частин. ¬с≥ компоненти бетону: цемент, др≥бний та крупний заповнювач Ц п≥ддаютьс€ випробуванн€м за методиками, €к≥ встановлен≥ стандартами. ѕитна вода використовуЇтьс€ дл€ затворенн€ бетону без попередн≥х випробувань.

«а результатами випробувань компонент≥в вир≥шуЇтьс€ питанн€ про придатн≥сть њх дл€ бетону, п≥сл€ чого до журналу записуютьс€ наступн≥ необх≥дн≥ дан≥ дл€ добору складу бетону:

про цемент Ц вид цементу, що використовуЇтьс€:

Rц Ц активн≥сть, кгс/см2;

Ц насипна густина, г/см3;

Ц ≥стинна густина, г/см3;

про п≥сок:

Ц насипна густина, г/см3;

Ц ≥стинна густина, г/см3;

Wѕ Ц волог≥сть, %;

про крупний заповнювач (щеб≥нь або грав≥й):

Ц насипна густина, г/см3;

Ц ≥стинна густина, г/см3;

Vщ Ц порожнист≥сть, %;

Wщ Ц волог≥сть, %.

10.3.3 ¬изначенн€ водоцементного в≥дношенн€.

√оловними чинниками, що визначають м≥цн≥сть бетону, Ї активн≥сть цементу та величина водоцементного в≥дношенн€. «алежн≥сть м≥ж ц≥ма величинами визначаЇтьс€ такими формулами:

дл€ бетон≥в з водоцементним в≥дношенн€м ≥ 0,4 ( = 2,5),

Rб = ј × Rц ( Ц 0,5); (10.1)

дл€ бетон≥в з водоцементним в≥дношенн€м ≤ 0,4 ( = 1,5),

Rб = ј1 × Rц ( + 0,5), (10.2)

де ј та ј1 Ц безрозм≥рн≥ коеф≥ц≥Їнти, €к≥ залежать в≥д властивостей та €кост≥ використаних матер≥ал≥в; значенн€ цих коеф≥ц≥Їнт≥в приймаютьс€ в≥дпов≥дно до наведеноњ нижче табл. 10.1.

“аблиц€ 10.1 Ц «наченн€ коеф≥ц≥Їнт≥в

 оеф≥ц≥Їнт €кост≥ др≥бного й крупного заповнювач≥в ј ј1
¬исоко€к≥сн≥ 0,65 0,43
ѕерес≥чн≥ 0,60 0,40
«ниженоњ €кост≥ 0,55 0,37

«наючи задану м≥цн≥сть бетону та активн≥сть цементу, €кий використовуЇтьс€, визначають величину водоцементного в≥дношенн€, перетворивши наведен≥ формули в≥дносно нев≥домого:

(10.3)

ƒотриманн€ у подальших розрахунках складу бетону та пробних зам≥сах розрахованого з точн≥стю до 0,01 водоцементного в≥дношенн€ Ї основною умовою дл€ забезпеченн€ заданоњ м≥цност≥ бетону.

10.3.4 ѕопередн≥й розрахунок витрат матер≥ал≥в на кубометр бетону.

÷ей розрахунок провод€ть за методом абсолютних обТЇм≥в, €кий базуЇтьс€ на тому, що звичайний важкий бетон, ущ≥льнений у св≥жовиготовленому стан≥, наближаЇтьс€ за щ≥льн≥стю до одиниц≥, тобто знаходитьс€ у абсолютно щ≥льному стан≥:

(10.4)

ѕ≥драхунок матер≥ал≥в починають з визначенн€ витрат води за граф≥ком професора —.ј. ћиронова або за таблиц€ми, наданими у в≥дпов≥дних дов≥дниках. Ќа граф≥ку наведена водопотреба у л≥трах на 1 м3 бетону в залежност≥ в≥д заданоњ рухомост≥ бетонноњ сум≥ш≥ (ќ ) з врахуванн€м р≥зноњ крупност≥ заповнювача.

ѕ≥сл€ цього на п≥дстав≥ встановленоњ водопотреби та водоцементного в≥дношенн€ розраховують витрату цементу ≥ к≥лограмах,

÷ = , (10.5)

де ¬ Ц витрати води на 1 м3 бетону (водопотреба), л;

¬/÷ Ц водоцементне в≥дношенн€.

ƒал≥ визначають витрати заповнювач≥в.  ≥льк≥сть щебеню (або грав≥ю) визначають з наступних умов:

1) сума абсолютних обТЇм≥в ус≥х компонент≥в 1 м3 бетону дор≥внюЇ 1000 л, тобто

(10.6)

2) порожнини крупного заповнювача з урахуванн€м де€кого розсуненн€ зерен заповнен≥ цементно-п≥щаним розчином, тобто

(10.7)

де a - коеф≥ц≥Їнт розсуненн€ зерен крупного заповнювача.

—ум≥сне вир≥шенн€ цих р≥вн€нь даЇ формулу дл€ визначенн€ витрати щебеню (або грав≥ю) у к≥лограмах:

(10.8)

 оеф≥ц≥Їнт a, залежний в≥д витрати цементу та виду заповнювача, обираЇтьс€ за граф≥ком.

 ≥льк≥сть п≥ску у к≥лограмах визначаЇтьс€ за умови (10.6) на п≥дстав≥ знайдених вже величин ¬, ÷ та ў п≥сл€ перетворенн€ його в≥дносно нев≥домого

ѕ = [(1000 Ц ()]r≥ѕ. (10.9)

10.3.5 –озрахунок матер≥ал≥в на пробний зам≥с бетону. √отують пробний зам≥с бетонноњ сум≥ш≥ обТЇмом, дор≥внюючим 10 л.

ќск≥льки 10 л = 0,01×1 м3, дл€ визначенн€ к≥лькост≥ матер≥ал≥в на пробний зам≥с, розрахований попередньо, витрати складник≥в на 1 м3 бетону в≥дпов≥дно зменшують у 100 раз≥в, тобто к≥льк≥сть п≥ску (у к≥лограмах) на пробний зам≥с ѕ1 = ; к≥льк≥сть щебеню на пробний зам≥с у к≥лограмах ў1 = .

ќднак, визначаючи к≥льк≥сть цементу та води на пробний зам≥с, необх≥дно враховувати подальшу вельми важливу обставину. —уворо дотримуючись розрахованого водоцементного в≥дношенн€, забезпечуЇмо у першу чергу закладену в завданн≥ м≥цн≥сть бетону. ƒруга величина, що м≥ститьс€ у завданн≥, - рухом≥сть бетонноњ сум≥ш≥, €ка характеризуЇтьс€ ос≥данн€м конуса, забезпечуЇтьс€ необх≥дною к≥льк≥стю цементного т≥ста, €ку, однак, не вдаЇтьс€ визначити попередн≥м розрахунком.

 ≥льк≥сть витраченого цементного т≥ста, необх≥дного дл€ забезпеченн€ заданоњ рухомост≥ бетонноњ сум≥ш≥, визначаЇтьс€ т≥льки експериментальним шл€хом п≥д час пробного зам≥су. “ому дл€ проведенн€ пробного зам≥су бетону необх≥дно мати де€кий надлишок цементного т≥ста. ” звТ€зку з цим при п≥драхунку к≥лькост≥ цементу на пробний зам≥с виход€ть з розрахованоњ витрати цементу на 1 м3, зменшуючи його у 100 раз≥в, але ввод€ть коеф≥ц≥Їнт  1, б≥льший одиниц≥, дл€ забезпеченн€ необх≥дного надлишку.

“аким чином, к≥льк≥сть цементу на пробний зам≥с бетону

÷1 = (10.10)

 ≥льк≥сть води на пробний зам≥с розраховують за формулами:

¬1 = ÷0 × ¬/÷; (10.11)

¬1 = (10.12)

 ≥льк≥сть цементного т≥ста, уз€того дл€ пробного затворенн€ з надлишком, необх≥дним дл€ забезпеченн€ заданоњ рухомост≥ бетонноњ сум≥ш≥ шл€хом випробуванн€,

1 = ÷1 + ¬1. (10.13)

10.3.6 ѕроведенн€ пробного зам≥су бетону та перев≥рка рухомост≥ бетонноњ сум≥ш≥.

«наючи к≥льк≥сть матер≥ал≥в на пробний зам≥с, зд≥йснюють пробне затворенн€ бетонноњ сум≥ш≥, дотримуючись наступного пор€дку. —початку зважують у м≥рному посуд≥ необх≥дну к≥льк≥сть щебеню, пот≥м Ц п≥ску та зм≥шують њх у сухому стан≥ в металев≥й форм≥-б≥йц≥ або на площадц≥, де буде затворюватись бетонна сум≥ш. ѕот≥м зважують у м≥рн≥й посудин≥ воду та цемент ≥, засипаючи цемент до посудини з водою, отримують цементне т≥сто, безперервно перем≥шуючи його деревТ€ною лопаткою.  оли зникнуть грудки цементу та цементне т≥сто перетворитьс€ на однор≥дну масу, починають п≥дливати його невеликими порц≥€ми до сухоњ сум≥ш≥ п≥ску та щебеню. ÷ементне т≥сто перед кожним п≥дливанн€м треба розм≥шувати деревТ€ною лопаткою, щоб зерна цементу не ос≥дали на дн≥. ћатер≥али, що змочуютьс€ цементним т≥стом, необх≥дно п≥сл€ кожного додаванн€ енерг≥йно та ретельно перем≥шувати лопатками приблизно прот€гом 2 Ц3 хвилин.

¬ м≥ру того, €к додаЇтьс€ цементне т≥сто, сипуча сум≥ш п≥ску та щебеню поступово набуваЇ рухомост≥ та вТ€зкост≥, тобто перетворюЇтьс€ на бетонну сум≥ш. « цього моменту починають перев≥р€ти рухом≥сть бетонноњ сум≥ш≥ за допомогою стандартного конуса висотою 30 см (√ќ—“ 10181.1 Ц 81).  онус встановлюють на гладкий металевий лист та заповнюють його бетонною сум≥шшю через воронку у три шари однаковоњ висоти.  ожний шар ущ≥льнюють штикуванн€м 25 раз≥в металевим стрижнем д≥аметром 16 мм.  онус п≥д час заповненн€ та штикуванн€ маЇ бути щ≥льно притуленим до листа. ѕ≥сл€ ущ≥льненн€ бетонноњ сум≥ш≥ у конус≥ воронку зн≥мають, а надлишок сум≥ш≥ зр≥зують кельмою ур≥вень з верхн≥ми кра€ми конуса.  онус плавно зн≥мають з в≥дформованоњ бетонноњ сум≥ш≥, п≥дн≥маючи його вертикально угору, встановлюють б≥л€ нењ та вим≥рюють величину осадки сум≥ш≥ з точн≥стю до 0,5 см, €к показано на рис. 10.1.

1 Ц штикач, Æ = 14-16 мм; 2 Ц р≥йка;

3 Ц ручки; 4 Ц конус стандартний;

5 Ц л≥н≥йка; 6 Ц педал≥

–исунок 10.1 Ц —хема визначенн€ рухомост≥ бетонноњ сум≥ш≥ за осадкою стандартного конуса

якщо при перев≥рц≥ рухом≥сть буде менше заданоњ, до бетонноњ сум≥ш≥ додають ще де€ку к≥льк≥сть цементного т≥ста, знов перем≥шують сум≥ш ≥ перев≥р€ють њњ рухом≥сть. “ак д≥ють доти, поки бетонна сум≥ш не набуде заданоњ рухомост≥, тобто поки не буде задов≥льнена друга умова завданн€.

ѕ≥сл€ цього зважують цементне т≥сто, €ке залишилос€ у м≥рному посуд≥. ¬раховуючи к≥льк≥сть уз€того цементного т≥ста “0 та величину залишку цементного т≥ста “1, визначають к≥льк≥сть використаного т≥ста на пробний зам≥с:

“ = “0 - “1; (10.14)

÷ + ¬ = “;

¬ / ÷ = d, (10.15)

де “ Ц к≥льк≥сть використаного цементного т≥ста, €ка складаЇтьс€ з цементу та води, кг;

d Ц величина водоцементного в≥дношенн€;

÷ та ¬ Ц нев≥дом≥;

÷ Ц к≥льк≥сть використаного на зам≥с цементу, кг;

¬ Ц к≥льк≥сть використаноњ води, кг.

¬ир≥шенн€м системи двох р≥вн€нь визначають дв≥ нев≥дом≥ величини, одна з €ких Ц шукана витрата цементу на пробний зам≥с.

10.3.7 ¬иготовленн€ бетонних зразк≥в та визначенн€ середньоњ густини бетонноњ сум≥ш≥.

ѕ≥сл€ дос€гненн€ заданоњ рухомост≥ бетонноњ сум≥ш≥, њњ знов перем≥шують та використовують дл€ виготовленн€ бетонних зразк≥в-куб≥в. ƒл€ цього бетонну сум≥ш умощують у попередньо зважену металеву форму розм≥ром 15×15×15 см та ущ≥льнюють в≥дпов≥дно до вимог дл€ виготовленн€ бетонних зразк≥в за √ќ—“ 10180-90. ¬иготовл€ють сер≥ю зразк≥в Ц 3 шт., припускаЇтьс€ також виготовленн€ сер≥њ з 2-х зразк≥в (рис. 10.2).

 

 

 

‘орму зовн≥ ретельно очищують в≥д надлишк≥в бетону та знов зважують. «наючи масу форми, заповненоњ бетоном, та масу пустоњ форми, визначають масу бетонноњ сум≥ш≥, €ка в н≥й м≥ститьс€. ѕод≥ливши величину маси сум≥ш≥ на обТЇм форми, знаход€ть середню густину бетонноњ сум≥ш≥, кг/л: (10.16)

де mб Ц маса бетонноњ сум≥ш≥, кг;

Vб Ц обТЇм бетонноњ сум≥ш≥ (форми), л.

10.4 ¬изначенн€ ном≥нального складу бетону та точний розрахунок матер≥ал≥в на 1 м3

” лаборатор≥€х прийн€то п≥д час добору складу бетону використовувати сух≥ заповнювач≥. —клад бетону на сухих заповнювачах називаЇтьс€ ном≥нальним або лабораторним.

ƒл€ визначенн€ ном≥нального складу бетону достатньо скласти в≥дношенн€ компонент≥в, витрачених при пробному затворенн≥, та призвести його до загальноприйн€того вигл€ду, розд≥ливши ус≥ члени в≥дношенн€ на к≥льк≥сть витраченого цементу.

Ќом≥нальний склад бетону приводитьс€ до вигл€ду

1: x: y, (10.17)

де x та y= Ц мають бути обрахован≥ з точн≥стю до 0,01.

”точнен≥ витрати матер≥ал≥в на 1 м3 бетону обчислюють, виход€чи з експериментально визначеноњ середньоњ густини бетонноњ сум≥ш≥, на п≥дстав≥ пропорц≥йного д≥ленн€.

¬итрати цементу на 1 м3 бетону визначають за формулою (10.18):

÷ = (10.18)

де ÷ Ц к≥льк≥сть цементу, витраченого на 1 м3, кг;

Ц середн€ густина бетонноњ сум≥ш≥, кг/л;

x Ц число вагових складових п≥ску, що приход€тьс€ на одну вагову частину цементу;

y Ц число вагових складових щебеню, що приход€тьс€ на одну вагову частину цементу (x та y беруть ≥з ном≥нального складу бетону);

¬/÷ Ц водоцементне в≥дношенн€.

¬итрати п≥ску на 1 м3 бетону визначають за формулою 10.19:

ѕ= × ’ (кг) або ѕ = ÷ × (10.19)

¬изначенн€ витрат щебеню на 1 м3 бетону зд≥йснюють за формулою

(кг) або ў= ÷ ×y. (10.20)

¬итрати води на 1 м3 бетону визначають за формулою (10.21):

¬ = ÷ × ¬/ ÷ (кг або л). (10.21)

ѕозначенн€ в ус≥х формулах так≥ ж, €к вказан≥ в даному розд≥л≥.

«наючи витрати компонент≥в на 1 м3 бетону за масою, можна визначити витрати тих же складових за обТЇмом. ƒл€ цього к≥льк≥сть матер≥алу, витраченого на 1 м3 бетону у к≥лограмах, д≥л€ть на його середню густину. Ќаприклад, витрати п≥ску (л) на кубометр бетону за обТЇмом визначають за формулою

, (10.22)

де ѕ Ц витрати п≥ску на 1 м3 бетону за масою, кг;

- насипна густина п≥ску, кг/л або г/см3.

¬≥дпов≥дно витрати щебеню на 1 м3 бетону за обТЇмом, л,

Vщ = . (10.23)





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 815 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2431 - | 2012 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.143 с.