Загальна – сукупність знань з основ наук про природу, суспільство, культуру, людину, а також сукупність відповідних умінь і навичок, необхідних кожній людині. Ці знання є основою світогляду людини.
Загальну освіту здобувають ЗОНВЗ (школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах).
В межах загальної освіти виділяють такі цикли навчальних дисциплін:
1.Суспільно – гуманітарний.
2. Фізико – математичний.
3. Хіміко – біологічний.
4. Виробничо – технічний.
5. Мистецький.
Політехнічна освіта – це знання про загальні основи виробництва:
- предмет праці;
- засоби праці;
- технології праці;
- виробничі відносини, що формуються між людьми процесі праці.
В ЗОНВЗ учні оволодівають політехнічними знаннями під час вивчення основ наук (фізика, хімія, біологія, географія), на заняттях з трудового і виробничого навчання, практичні заняття в шкільних майстернях, виробничі екскурсії (див. табл..).
Професійна освіта – це освіта, спрямована на оволодіння ЗУН, що необхідні для виконання завдань професійної діяльності.
Професійну освіту людина здобуває у спеціальних навчальних закладах: ПТУ, коледжі, технікуми, інститути, університети, академії, консерваторії і т. д.
Усі види освіти перебувають між собою у тісному зв язку. Загальна освіта є науковою основою політехнічних та професійних знань. Від рівня та якості загальної освіти залежать успіхи молоді в оволодінні професією, яку вони набувають в середніх та вищих навчальних закладах. У процесі політехнічної освіти учні засвоюють основи сучасного виробництва та дістають певне професійну підготовку. У професійному навчанні політехнічні знання поповнюються і дістають загальний розвиток.
- Підручник: сутність, функції та структура. Вимоги до відбору змісту підручника.
Підручник – це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з певного предмета відповідно до вимог навчальної програми..
Головне призначення підручника – допомогти учням самостійно закріпити і поглибити знання, здобуті на уроці.
Вимоги до підручника:
- науковість змісту навчального матеріалу;
- точність, простоту, доступність викладу;
- чіткість у формулюванні визначень, правил, законів;
- логічність, послідовність, систематичність;
- естетичне художнє оформлення.
Функції підручника:
Навчальна, інформативна, розвиваюча, виховуючи, керуюча, коригуючи, управлінська, методична, перспективна.
Структура підручника:
Підручник складається з двох компонентів: текстового і позатекстового.
Текстовий – основні тексти, які відповідають навчальній програмі.
Окрім основних, підручник містить додаткові тексти, мета яких —розширити, поглибити знання учнів з важливих компонентів змістунавчального матеріалу (документи, історичні довідки, цікавинки та ін.).
До позатекстового належать:
а) апарат організації засвоєння: запитання і завдання; інструктивні
матеріали (пам'ятки, зразки розв'язання задач, прикладів); таблиці;
підписи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи;
б) ілюстративний матеріал (фотографії, малюнки, плани, картки, креслення, схеми, таблиці, картинки тощо);
в) апарат, орієнтування (вступ, зміст, бібліографія, форзац, умовні позначки)
11. Документи, в яких відображається зміст освіти. Державний стандарт початкової загальної освіти, навчальний план загальноосвітньої школи, навчальна програма.
Нормативні документи, в яких відображено зміст освіти:
Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає державний стандарт загальної середньої освіти.
Державний стандарт загальної середньої освіти (див. стандарт) –це звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної середньої освіти, а також гарантії держави щодо її здобуття.
2.Освітні стандарти галузей знань:
3. Державні вимоги до рівня засвоєння змісту середньої освіти за ступенями навчання (початкова, основна і старша школа).
На основі Базового навчального плану Мін. Освіти і науки розробляє та затверджує типові навчальні плани для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів, які трансформують зміст шкільної освіти у площину навчальних предметів і курсів.
Базовий навчальний план –це документ, затверджений Міністерством освіти і науки, в якому визначається структура загальної середньої освіти, визначаються освітні галузі та розподіл годин між ними за роками навчання, встановлюється гранично допустиме навантаження учнів для кожного класу, встановлюється кількість навчальних годин, фінансованих з бюджету.
На основі Базового навчального плану Мін. Освіти і науки розробляє та затверджує типові навчальні плани для різних типів загальноосвітніх навчальних закладів, які трансформують зміст шкільної освіти у площину навчальних предметів і курсів.
Навчальні плани для масових шкіл, ліцеїв, гімназій передбачають два компоненти:інваріантний, варіативний.
Державний (інваріантний) компонент визначає перелік навчальних дисциплін, що є
обов язковими для вивчення в усіх типах ЗОшкіл і потрібний для всебічного і гармонійного розвитку школярів. Він включає:
- мовно – літературну освіту;
- математичну освіту;
- суспільствознавчу;
- природничі науки;
- естетичні науки;
- оздоровчо – трудові предмети, т.б. предмети загальної освіти.
Освітні дисципліни відповідають структурі діяльності людини, містить знання про людину, природу, суспільство, культуру, науку, виробництво і є змістовою основою для формування в учнів цілісного уявлення про світ на рівні загальноосвітньої підготовки,достатньої для вибору професії та продовження освіти.
Шкільний (варіативний) компонент – це варіативна частина, перелік навчальних дисциплін, які вводяться для поглибленого вивчення предмету, для розвитку творчих здібностей учнів, для диференціації в навчанні, індивідуалізації, профільності навчання, задоволення освітніх потреб груп і окремих учнів. Затверджується він радою школи. Це: вибірково-обов язкові предмети;
- додаткові предмети;
- курси за вибором учнів;
- фа культактиви;
- консультації.
Навчальна програма – це документ, в якому визначається зміст навчального матеріалу з певного предмета, розділи, теми, кількість годин, відведених на вивчення за роками навчання.
Структура навчальної програми:
- Пояснювальна записка.
- Розділи, теми, підтеми.
- Кількість годин, відведеного на вивчення теми, розділу.
- Критерії і норми оцінювання.
- Список авторів.
Відповідно до навчальних програм розробляються підручники.
