Сутність уроку. Типи та структура уроків в початковій школі. Структурування уроку засвоєння нових знань

Поняття про форми організації навчання, їх різновид. Класифікація форм організації навчання. Позаурочні форми організації навчання, їх дидактична спрямованість.

 

ФОН - це форма організації навчальної діяльності, який регулюються певним розпорядком.

ФОН – обмежена в часі і просторі взаємообумовлена діяльність вчителя і учня.

Суттєві ознаки форм організації навчання:

• Дидактична мета.
• Рівень підготовленості учнів.
• Значущість навчального матеріалу.
• Об’єм та зміст навчального матеріалу.
• Засоби та методи навчання.
• Керівництво діяльністю учнів збоку вчителя.
• Регламентований час.
• Чітко визначене місце та час проведення.

Класифікація ФОН

1. За освітньою метою:

· теоретичне навчання: урок, лекція, гурток, консультація

· практичне навчання: урок, гурток, екскурсія, домашня робота, практична робота

· змішане навчання: урок, гурток, домашня робота, додаткове заняття

1. За кількістю учнів:

· індивідуальне: репетиторство, додаткове заняття.

· фронтальне: урок

· групове: гурток, факультатив

1. За місцем навчання:

· шкільні приміщення: кабінет, спортзал, майстерня, клас;

· поза школою: місце, де проводиться екскурсія, стадіон, басейн

· екстернат

· домашнє навчання

1. За тривалістю:

· час регламентований освітою - урок

· час регламентований батьками - репетиторство

· час регламентований самим учнем - виконання домашніх завдань.

Позаурочні ФОН: факультативи, предметні гуртки, семінари, екскурсії, домашняя робота.

Домашня навчальна робота доповнює діяльність учнів на уроках, відрізняється самостійністю, проводиться без керівництва учителя. Під час д/з здійснюється формування навички самостійної розумової праці, почуття відповідальності. Обсяг домашнього завдання повинен не перебільшувати 1/3 матеріалу, опрацьованого на уроці.

Семінарські заняття для учнів IX — XI класів — одна з поширених форм організації повторення і контролю за вивченим матеріалом. Вони проводяться під час вивчення фізики, хімії, історії, біології, математики та інших предметів. Учитель вибирає тему, складає план та програму семінару, підбирає літературу, рекомендує, у кого можна проконсультуватися щодо проблеми, залучає всіх учнів, розподіляє завдання, проводить консультації.

Практикуми — це лабораторні і практичні заняття в лабораторіях, майстернях, навчальних кабінетах, на дослідних ділянках, у навчально-виробничих комбінатах, бригадах. Під час практикум

Факультативні заняття проводяться на добровільних засадах, за вибором учнів, це місток між навчальним предметом і наукою. Вони проводяться для учнів VII — XI класів. Існують факультативи: з поглибленого вивчення навчальних предметів; з вивчення додаткових дисциплін з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи.

Навчальні екскурсії. Екскурсія — це така форма навчання, при якій учні сприймають і засвоюють знання шляхом виходу до місця розміщення об'єктів, які вивчаються (природи, заводів, історичних пам'яток), і безпосереднього ознайомлення з ними. Екскурсії виконують низку важливих функцій: реалізують принцип наочності, підносять науковість навчання, зв'язок із життям, сприяють політехнічному навчанню, сприяють профорієнтації учнів на робітничі та інші професії.

Сутність уроку. Типи та структура уроків в початковій школі. Структурування уроку засвоєння нових знань.

 

Урок – це навчальне заняття, що проводиться вчителем з постійним складом учнів, відносно однакової підготовленості і віку, включаючи різні види роботи як вчителя так і учнів.

Урок – це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань. Структура уроку. Для чіткої організації навчального процесу на уроці важливо вірно визначити тип та структуру кожного уроку. Структура уроку складається з етапів в певній послідовності та взаємозв'язків між ними. Урок не може мати постійну форму, де на уроці розв'язуються різні дидактичні цілі, але окремі етапи будуть постійні. В.Онищук ввів поняття *мікроструктури * макроструктури.

В мікроструктуру уроку входять методи, прийоми, засоби навчання. Вони на кожному уроці будуть іншими.

До макроструктури належать дидактична мета, логіка навчального процесу, характер і послідовність розв'язання задач уроку.

Кожний урок має постійні компоненти:

1) початок уроку:

- організаційний момент;

- повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності;

- підведення підсумків;

2) закінчення уроку:

- підсумок;

- повідомлення домашнього завдання.

Час і місце відведені на кожний структурний елемент уроку визначає побудову уроку в цілому. Структура має забезпечувати успішну реалізацію мети уроку.

Найпоширенішою є класифікація уроків на основі освітньої мети, розроблена В.Онищуком.

 

Типи уроків:

- урок засвоєння нових знань;

- урок формування умінь і навичок;

- урок комплексного застосування знань, умінь, навичок;

- урок узагальнення і систематизації знань;

- урок перевірки і корекції знань, умінь, навичок;

- комбінований урок.

 

Структура уроку засвоєння нових знань:

- перевірка домашнього завдання;

- актуалізація опорних знань;

- повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності;

- сприймання й первинне усвідомлення навчального матеріалу;

- осмислення зв'язків і відношень в об'єктах вивчення;

- узагальнення та систематизація знань;

- підведення підсумків уроку;

- повідомлення домашнього завдання.