Розвиваюча та виховна функція навчання. Методика її реалізації в процесі вивчення дисципліни

Головне призначення навчання - здобуття школярами знань, умінь, навичок. Проте ефективність навчального процесу

оцінюється не лише сумою набутих школярами знань, а їх розумовим розвитком. У сучасній школі підсилення розвиваючої функції навчання - одне з найважливіших завдань. Розумовий розвиток пов'язаний з тим, що в процесі навчання у школярів збільшується обсяг знань, умінь

Розвиваючий характер навчання передбачає удосконалення розумових здібностей, які дозволяють людині здійснювати пізнавальну діяльність, що передбачає: 1) самостійність мислення, швидкість і міцність засвоєння знань, винахідливість при розв'язанні нестандартних завдань, критичність, гнучкість розумових операцій, перенос прийомів розумової діяльності, доведення вміння робити зіставлення, висувати гіпотези; 2) розвиток мовлення, збагачення та ускладнення словесного запасу, глибше розуміння змісту знань, опанування художніх образів, виразових засобів мови, логічність; 3) розвиток уяви, фантазії, спостережливості; 4) розвиток пам'яті.

Розвиваюча функція навчання - особлива для розуміння розвитку учня має психолого-педагогічний зміст. Розумовий розвиток учнів краще забезпечується при застосуванні проблемно-наукової групи методів: кмітливість (спритність їх думки набагато посилюється, коли дітей змалку привчають не тільки завчати матеріал, але й розмірковувати над ним, коли на підлітковій стадії (11-13р.) цілеспрямовано формується у них абстрактне мислення.

У процесі викладання української мови і літератури, зарубіжної літератури розвивати в учнів загальну культуру і моральні якості. У процесі вивчення Іноземної мови учні прилучають до здобутків світової культури. При вивченні математики в них формується логічне мислення, старанність, двоїстість мислення при розв'язуванні складних задач і рівнянь.

Саме розвиток визначає кінцевий результат навчально-виховного процесу. Коші вчитель не прагне розвивати в учнів у ході свого викладення - він перестає бути педагогом.

Виховна функція - невіддільна від освітньої, формує в учнів світогляд, моральні, трудові, етичні, естетичні уявлення, погляди, переконання, систему ідеалів, фізкультуру, способи поведінки і діяльності в суспільстві.

63. Педагогічні вимоги до навчальних планів, програм, посібників відповідно до концепції середньої загальноосвітньої школи.

Навчальний план - це державний нормативний документ, який визначає підсумоване навчальне навантаження учнів і його розподіл за станами і класами.

Основні компоненти: 1) базовий (адаптований змістом освіти про природу і суспільство); 2) шкільний (задовольняє пізнавальні інтереси учнів). Має два напрями: поглиблене вивчення предмету (гуртки, факультативи); компенсаційна корегуюча робота з дітьми з відхиленнями; 3) національний компонент.

Навчальний план затверджує Міністерство освіти. Він містить по кожному класу загальну кількість уроків на тиждень, поділено відповідно до кожного предмета. Ним керується адміністрація школи під час складання розкладу уроків, який має тижневу послідовність у розподілі педагогічного навантаження між вчителями.

Навчальна програма - державний документ, в якому розкривається зміст освіти з кожного предмета І у кожному класі І визначається системою наукових знань і практичних умінь та навичок, якими необхідно опанувати учням, і дається кількість годин на вивчення кожної теми. Існує два типи побудови програми: - концентричний (матеріал даного ступеня навчання в більш ускладненому вигляді у наступних ступенях навчання); - лінійний (полягає в тому, що матеріал кожного ступеня навчання є логічним продовженням того, що вивчили на попередніх ступенях).

Підручник (засіб навчання)- це книга, яка викладає основний зміст навчального предмету відповідно до програми. Вимоги до підручника: змістовність матеріалу; науковість; посильність; стислість; чіткість. Функції: виховна; освітня пізнавального характеру; освітня розвиваючого характеру. Типи підручників залежать від методу викладання: інформаційні; проблемний виклад матеріалу; програмовий (ретельний відбір матеріалу, розташування його блоками); комплексний тип.

Вимоги до відбору методів освіти:

1) змістовність-спр-ть освіти на реалізацію мети, всеб. розвитку особ-ті;

2) Науковість-висока практична значимість змісту;

3) Посильність;

4) Стислість;

5) Чіткість викладу;

6) Наочність;