Договір роздрібної купівлі-продажу 2 страница

Договір роздрібної купівлі-продажу товару за зразками. Відпо­відно до ч. 1 ст. 702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зраз­ком товару (за описом, каталогом тощо).

Сьогодні договір роздрібної купівлі-продажу товару за зразками є дуже розповсюдженим, оскільки покупці не завжди мають можли­вість виїхати у місце продажу товару, у продавців не завжди є тор­говельне приміщення, вони продають продукцію зі складу тощо.

Однією із особливостей цього договору є те, що покупець обирає предмет договору (наприклад, косметику, побутову хімію, побутову техніку, мобільний телефон, одяг, книгу) лише за його описом, зо­браженням і т. п., тобто він не бачить товару у натуральному виг­ляді до того моменту, поки продавець не доставить його у визначене договором або законом місце.

Законодавець встановлює додаткові (порівняно із загальними положеннями про роздрібну купівлю-продаж) права та обов'язки сторін за договором роздрібної купівлі-продажу товару за зразками.

Так, продавець зобов'язаний доставити товар у місце, встанов­лене договором, а якщо місце передання товару не встановлене до­говором, - за місцем проживання фізичної особи-покупця або місце­знаходженням юридичної особи-покупця.

Відповідно до ч. 2 ст. 702 ЦК України договір роздрібної купівлі-продажу товару за зразками є виконаним з моменту такої достав­ки товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки за цим договором оцінити якість та інші властивості товару можна виключно на підставі наданої продавцем інформації про нього, то законодавець надає покупцю право відмовитися від договору за умови відшкодування продавцю витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання договору.

Момент оплати товару покупцем за договором роздрібної купівлі-продажу товару за зразком впливає на правові наслідки відмови покупця від такого договору, а саме:

1) якщо товар було оплачено до його доставки, то продавець повертає покупцю сплачені ним кошти з вирахуванням суми витрат, пов'язаних із вчиненням дій щодо виконання цього договору;

2) якщо оплата товару мала відбутися при його доставці, покупець зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати, по­в'язані із вчиненням дій щодо виконання такого договору.

Договір роздрібної купівлі-продажу товарів з використанням автоматів. На сьогоднішній день все більше правочинів укладаються за допомогою автоматів: купуються напої (наприклад, чай, кава), інші товари, отримуються гроші, оплачуються рахунки тощо. Зако­нодавець спеціально присвятив ст. 703 ЦК України врегулюванню одного із них - договору роздрібної купівлі-продажу товарів з вико­ристанням автоматів. Однак положення цієї норми застосовуються і у випадках, коли автомат використовується для розміну грошей, придбання платіжних засобів або обміну валюти, якщо інше не ви­пливає із суті зобов'язання.

Договір роздрібної купівлі-продажу товарів з використанням ав­томатів укладається за загальними правилами, встановленими гл. 54 ЦК України, з окремими винятками і доповненнями. Особливості цього договору полягають у тому, що: 1) законодавець передбачає додаткові вимоги до інформації, що повинна бути надана покупцю. Зокрема, володілець автоматів зобов'язаний довести до покупців інформацію про: - продавця товару шляхом розміщення на автоматі або надання покупцям іншим чином відомостей про найменування про­давця, його місцезнаходження, режим роботи;

- дії, які необхідно вчинити покупцеві для одержання товару;

2) інформація надається саме володільцем автомату. Воло­ділець автомату і продавець можуть співпадати у одній особі (якщо продавець є власником автомату або його наймачем), а можуть і не співпадати (коли автомат знаходиться не у місці знаходження продавця);

3) він є укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхід­них для одержання товару (оплата товару, натиснення на кнопки тощо), тобто з моменту вчинення так званих конклю-дентних дій;

4) хоча інформація надається володільцем автомату, відповідаль­ність за невиконання покладених за договором обов'язків несе продавець. Так, якщо покупцеві не надається оплачений товар, продавець повинен на вимогу покупця негайно надати йому товар або повернути сплачену ним грошову суму.

Зараз більшість автоматів оснащена електронною апаратурою, яка видає інформацію про кількість укладених правочинів, спла­чених коштів, виданих товарів тощо. Тому доказом того, що по­купець дійсно уклав договір є така інформація, а також факт його укладення може підтверджуватися показаннями свідків.

Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцю. При укладенні договору роздрібної купівлі-продажу сто­рони можуть встановити у ньому додаткову умову про доставку то­вару покупцю. Найчастіше такий договір укладається при купівлі технічно складних та великогабаритних товарів (наприклад, меблів, холодильників, пральних машин, предметів сантехніки).

Особливістю договору роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку є те, що покупець ознайомлюється з товаром у натураль­ному вигляді. Зазвичай, це відбувається у торговельному (демон­страційному) залі.

Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку това­ру покупцю є змішаним договором, оскільки містить елементи різ­них цивільно-правових договорів (купівлі-продажу, про надання послуг тощо). Тому до цього договору повинні застосовуватися пра­вила про договори, елементи яких до нього входять.

Відповідно до ч. 1 ст. 704 ЦК України на продавця за договором роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару поклада-

оться додатковий обов'язок у встановлений договором строк доста-нити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної осо-би-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця.

Залежно від домовленості між сторонами, покупцю можуть до­ставити:

1) саме обраний ним товар або

2) таку саму річ, такої самої моделі, кольору тощо. Доставка товару здійснюється за окрему плату, якщо інше не

встановлено договором.

Вона оформлюється замовленням-квитанцією або іншим доку­ментом із зазначенням найменування продавця, прізвища покупця, його адреси, дати оформлення замовлення, назви товару, артикула, кількості предметів, видів і вартості послуг, часу їх виконання тощо (п. 1.25 Правил).

Відповідно до ч 3. ст. 704 ЦК України, якщо договором не вста­новлений строк доставки товару для вручення його покупцеві, товар має бути доставлений у розумний строк після одержання ви­моги покупця.

Правила конкретизують поняття "розумності" строку доставки. Так, доставка товарів здійснюється у термін згідно з домовленістю сторін, але не пізніше п'яти днів з моменту оформлення покупки. У разі коли доставка не зроблена через відсутність покупця у місці до­ставки в обумовлений час, повторна доставка здійснюється протя­гом п'яти днів після додаткової оплати покупцем її вартості (п. 1.26 Правил).

Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку това­ру покупцю є виконаним з моменту вручення товару покупцю, а у разі його відсутності — особі, яка пред'явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення достав­ки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання (ч. 2 ст. 704 ЦК України).

Факт отримання товару засвідчується особою, яка його прий­няла, в супровідній документації. Одночасно цій особі надаються документи із зазначенням гарантійного терміну (технічний паспорт, гарантійні талони, інструкція з експлуатації тощо), тобто

гарантійні строки за цим договором обчислюються від дня достав­ки товару покупцю.

За договором роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару продавець несе перед покупцем відповідальність згідно з чинним законодавством, зокрема за порушення умов договору та строків доставки товару, за якість і комплектність доставлених то­варів.

Відповідно до п. 1.27 Правил продавець повинен забезпечити безкоштовну установку, включення і пуск технічно складних това­рів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускаються включення і пуск їх безпосередньо спожи­вачем, а також складання меблів у місці доставки в обумовлений з покупцем термін, але не пізніше п'ятиденного терміну з дня про­дажу. У інших випадках необхідність надання продавцем послуг по складенню великогабаритних товарів, а також установленню і під­ключенню технічно складних товарів у місці доставки визначається за домовленістю між сторонами.

Якщо договором роздрібної купівлі-продажу встановлено умову про установку, складення товару, то гарантійні строки продовжу­ються на час, протягом якого покупець не міг використовувати предмет договору у зв'язку з невиконанням продавцем свого зобо­в'язання із залежних від нього обставин (ч. 2 ст. 676 ЦК України).

Уразі неякісного складання та установки товарів покупець має право вимагати від продавця безкоштовного усунення недолі­ків.

Договір найму-продажу. Відповідно доч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у покупця за договором виникає з моменту пере-дання йому майна, якщо інше не встановлено договором або зако­ном.

Одним із виключень з цього правила є договір найму-продажу (ст. 705 ЦК України), особливість якого полягає у тому, що до пере­ходу до покупця права власності на переданий йому продавцем товар він є наймачем (орендарем) цього товару. Тобто за договором найму-продажу після передання товару покупцю власником такого товару до встановленого у договорі моменту залишається продавець.

Відповідну умову сторони можуть включити у договір купівлі-продажу товарів у кредит, у тому числі з розстроченням платежу.

Договір найму-продажу є змішаним договором, тому до нього, крім положень про роздрібну купівлю-продаж, застосовуються і по­ложення про договір найму (оренди), які не суперечать суті цього договору. Так, покупцю, як і наймачеві за договором найму (орен­ди), належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одер­жані ним у результаті користування предметом договору найму-продажу (ст. 775 ЦК України). А ось положення про плату за користування майном (ст. 762 ЦК України) при укладенні договору найму-продажу не застосовується, оскільки розмір і порядок оплати товару покупцем визначається правилами договору купівлі-прода­жу. Крім того, при переданні товару неналежної якості виникають правові наслідки, передбачені гл. 54 ЦК України, а не гл. 58 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 705 ЦК України покупець стає власником товару, переданого йому за договором найму-продажу, з моменту оплати товару, якщо інше не встановлено договором (наприклад, сторони можуть встановити у договорі умову про те, що покупець стає власником товару з моменту оплати 50 % його вартості).

До цього моменту покупець не має права розпоряджатися това­ром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

У випадку, коли у встановлений договором строк покупець не оплатить переданого йому товару або не настануть інші обставини, за яких право власності на товар мало перейти до нього, продавець набуває право відмовитися від договору і вимагати повернення йо­му товару (ст. 697 ЦК України).

Інші підвиди договору роздрібної купівлі-продажу. У наш час одним із найпоширеніших видів роздрібної купівлі-продажу є про­даж товарів за допомогою самообслуговування у різноманітних су­пермаркетах, універмагах, взуттєвих магазинах тощо.

Отже, продаж товарів за допомогою самообслуговування -це спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний до них доступ, самостійно їх оглядає, відбирає, а розраховується за підібрані товари у вузлі розрахунку та контролю.

При цьому самообслуговування не виключає можливості індиві­дуального обслуговування покупців при продажу окремих видів то­варів. Зокрема, деякі товари потребують нарізки, зважування,

відмірювання продавцями, тому у залах самообслуговування мо­жуть знаходитися відповідні прилавки. Крім того, при купівлі окре­мих товарів може знадобитися допомога продавця у вигляді надан­ня відповідної консультації, піднесення необхідного товару зі складу тощо.

Правила продажу товарів на замовлення та вдома у покупців, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 29 березня 1999 р. № 199, виділяють ще два підвиди роздрібної купівлі-продажу:

1) продаж товарів на замовлення - форма роздрібного продажу товарів, за якої покупець здійснює попереднє їх замовлення безпосередньо в об'єкті торгівлі або через торгового агента чи за допомогою телефону, персонального комп'ютера, інших тех­нічних засобів зв'язку та одержує товари в обумовленому місці та в зазначений час (наприклад, замовлення по телефону піци);

2) продаж товарів удома - форма роздрібного продажу товарів уповноваженим представником продавця вдома у покупця, за місцем його роботи, відпочинку тощо, як за попереднім запро­шенням покупця, так і без такого (наприклад, влаштування продавцем так званих презентацій у санаторіях, офісах).

Залежно від товару, що є предметом договору роздрібної купівлі-продажу, можна також виділити окремі підвиди цього договору (договір роздрібної купівлі-продажу взуття, хліба, транспортних за­собів тощо), особливості яких встановлюються відповідними підза-конними актами.

У цьому параграфі дано, звичайно, не вичерпний перелік різно­видів договору роздрібної купівлі-продажу. Нормативними актами або домовленістю сторін можуть встановлюватися й інші його під­види. Крім того, продавець і покупець можуть укласти правочин, який буде об'єднувати кілька перерахованих вище договорів.

Список рекомендованої літератури

1. Алексеева Е.В. Гражданско-правовое регулирование рознич­ной купли-продажи: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ленингр. гос. ун-т им. А.А. Жданова. - Л., 1985. - 16 с.

2. Косінов С А. Теоретичні проблеми захисту прав споживачів в Україні за договором купівлі-продажу: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. -X., 1999.-19 с.

3. Соловьев АЛ. Розничная купля-продажа. - М.: Приор, 1996.

-144 с.

4. Язев ВЛ. Договор розничной купли-продажи товаров. - М.,

1974.-80 с.

Договір поставки

Поняття та загальна характеристика договору поставки. Договір поставки є одним із найпоширеніших видів зобов'язань, що вико­ристовуються в підприємницькій діяльності. Укладання цього дого­вору вбачається надзвичайно зручним як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців.

Договір поставки спроможний найбільш оптимально регулюва­ти відносини між виробниками товарів і постачальниками сирови­ни, матеріалів або комплектуючих виробів; між виробниками то­варів і оптовими організаціями, які спеціалізуються на реалізації товарів тощо. Такі відносини неодмінно повинні відрізнятися ста­більністю й мати довгостроковий характер, саме тому в їх право­вому регулюванні переважне значення мають не разові правочини щодо передачі партії товарів, а довгострокові договірні зв'язки.

Виходячи з положень ст. 712 ЦК України та ст. 265 Господар­ського кодексу України (далі - ГК України) можна зробити висно­вок, що договір поставки — це такий різновид договору купівлі-продажу, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановле­ний строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'я­заних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним вико­ристанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки є двостороннім (правами та обов'язками наді'-лені як постачальник, так і покупець), консенсуальним (вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх

істотних умов) і відплатним (постачальник передає товар покупцю за відповідну плату).

У ч. 2 ст. 712 ЦК України наголошується на застосуванні до дого­вору поставки загальних положень про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру від­носин сторін. Це положення має як науково-пізнавальне, так і прак­тичне значення, оскільки в процесі реалізації прав, що випливають з конкретних зобов'язань, а також під час здійснення захисту прав у суді потрібне чітке їх визначення й правильна юридична квалі­фікація.

Разом з тим, договору поставки властиві ознаки, що виокрем­люють його серед інших договорів і дають підстави розглядати його як договір, якому властиве особливе правове регулювання:

1) до обсягу прав і обов'язків сторін входить не тільки продаж товару, що поставляється, а і його доставка;

2) передача товарів продавцем (постачальником) покупцеві по­винна здійснюватися в обумовлений договором строк або строки;

3) у договорі поставки момент укладання договору віддалений у часі від моменту виконання, тому що товару, який є предме­том договору поставки, може і не бути на момент укладання договору;

4) має істотне значення, з якою метою покупець хоче придбати товар у постачальника, тому що за договором поставки по­купцеві передається товар для використання його у підпри­ємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особи­стим, сімейним, домашнім і іншим подібним використанням;

5) система договірних зв'язків при укладанні договору поставки зазвичай є складною. Тому постачальником не завжди висту­пає власник (виробник) майна, що є предметом поставки, ним може бути і посередник, який реалізує покупцеві товар з метою одержання прибутку.

Крім зазначених ознак, договір поставки має й інші істотні особ­ливості.

Сторонами в договорі поставки є постачальник і покупець, до яких законодавець висуває певні вимоги. Так, постачальник має обов'язково займатися підприємницькою діяльністю. Що ж стосу-

ється покупця, то він може використовувати придбаний ним товар як у підприємницькій діяльності, так і з іншою метою, але така мета має бути відмінною від особистого (сімейного, домашнього та ін.) використання.

Договором поставки може бути передбачено відвантаження това­рів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальни­ком, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем (ч. 6 ст. 267 ГК України).

Істотними умовами договору поставки є: предмет договору, строки і порядок його поставки та оплати. Істотними визнаються також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін по­винно бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами від­повідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"¹ (ч. 4 ст. 265 ГК України).

Предметом договору поставки є товар, призначений для під­приємницької діяльності, а також інших цілей, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням. Ним може виступати продукція виробничого призначення, товари, призначені для продажу на ринку, продукція, призначена для промислової пе­реробки, тощо.

У договорі варто вказати точне найменування продукції (товару), а також номера стандартів, технічних умов, артикулів та інших не­обхідних документів, у відповідності з якими продукція (товар), що надійшла, може бути перевірена. Докладний опис предмета дого­вору дозволяє уникнути розбіжностей, а також унеможливити не­сумлінне ставлення до своїх обов'язків будь-якої зі сторін.

Обумовлюючи предмет договору поставки, також потрібно узго­дити умови щодо кількості, асортименту і якості товару.

Кількість товару, що постачається, у договорі поставки визна­чається за згодою сторін, виходячи з потреб покупця і з урахуванням виробничих або інших можливостей постачальника. Для визначен­ня кількості продукції (товару), що постачається, використовують

загальноприйняті параметри ваги, довжини, обсягу тощо. Не ви­ключена ситуація, коли для визначення кількості товару сторони скористаються нестандартними одиницями виміру такими, як мішки, пачки, об'єм пляшки тощо.

У тих випадках, коли продукція (товар) постачається за вагою, у тексті договору необхідно обумовити вагу брутто або нетто, або ту й іншу (нетто — це вага без тари й упаковки, а брутто — з тарою й упаковкою).

Асортимент товару - це його певне співвідношення за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками. Якщо за договором поставки передачі підлягає товар у певному асортименті, постачальник зобов'язаний його передати покупцеві в асортименті, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 671 ЦК України).

Під якістю товару, що постачається, розуміється відповідність його властивостей вимогам договору або закону, а також сукупність ознак, що визначають його придатність для використання за при­значенням.

Визначати якість товару можна за стандартами, технічними характеристиками, зразками, каталогами або проспектами поста­чальника, що є невід'ємною частиною даного договору.

Особливе місце в договорі поставки приділяється умовам про порядок і строки поставки товару.

У договорі поставки можуть бути обумовлені види упаковки й маркування продукції, особливості завантаження на транспортні засоби, способи доставки до основного перевізника, завантаження на основний транспорт і оплата його послуг, розвантаження на склад підприємства, питання страхування основного перевезення.

У низці випадків постачальник зобов'язаний передати покуп­цеві товар у тарі і (або) в упаковці, за винятком товару, що за своїм характером не вимагає відповідної тари і (або) упаковки. Інший спосіб відвантаження товарів може бути встановлений у договорі. Якщо в договорі вимоги до тари й упаковки не визначені, товар повинен мати тару і (або) упаковку, які зазвичай використовуються для такого товару. У будь-якому разі постачальник зобов'язаний забезпечити цілісність і належну якість товару при звичайних умо­вах збереження і транспортування. Обов'язкові вимоги до тари і (або) упаковки, передбачені у встановленому законом порядку, є обов'язковими для підприємців.

Товар, що є предметом договору поставки, має містити належне маркування. Товари, що випускаються юридичними особами, по­винні мати виробничу марку і товарний знак, крім випадків, перед­бачених законодавством. Товари, виготовлені підприємцями, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, повинні мати етикетку. Маркуванню підлягають як товари, так і тара і (або) упаковка. Сторони не мають права змінити вимоги до маркування, встановлені у нормативно-технічній документації, але вони вправі встановити в договорі вимоги до маркування, не встановлені в нормативно-технічній документації.

Строки поставки - це погоджені сторонами і визначені в дого­ворі періоди (період), протягом яких постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві. У договорі строки поставки можуть виз­начатися такими способами: шляхом зазначення фіксованої дати поставки; визначенням періоду часу, протягом якого повинна бути здійснена поставка (місяць, квартал, рік); за допомогою спеціаль­них термінів: "негайна поставка", "поставка зі складу" тощо.

У разі, якщо договором обумовлена поставка продукції части­нами, зазвичай складається графік таких поставок, в якому вказу­ється дата і кількість кожної партії товару, що постачається.

Строки поставки продукції можуть бути пов'язані не тільки з чітко встановленими датами, а й з певними діями покупця, на­приклад, попередньою оплатою, перерахуванням авансу, одержан­ням повідомлення з банку про надходження акредитива тощо. Такі умови повинні бути відображені в тексті договору поставки.

Якщо через будь-які причини строк поставки в договорі не обу­мовлений взагалі і не має жодних вказівок про спосіб його визна­чення, то вирішення цього питання відбувається на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Іншим важливим елементом змісту договору поставки, його іс­тотною умовою є умова про ціну і порядок розрахунків за постав­лені товари.

Ціна визначається сторонами на момент укладання договору. Попереднє узгодження ціни можна проводити як в усній формі, так і за допомогою засобів зв'язку. Таким чином, узгодження ціни відбу­вається до укладання договору і при необхідності може бути оформ­лене у письмовому вигляді.

Договірна ціна може залежати від умов поставки. Якщо дого­вором передбачається доставка продукції силами постачальника на склад покупця, то ціна може бути збільшена на вартість доставки, витрат на страхування вантажів, завантажувальних та (або) роз­вантажувальних робіт тощо. Якщо покупець доставляє продукцію самостійно, то ціна може бути збільшена тільки на вартість витрат, пов'язаних із завантаженням.

Зміна ціни, передбаченої договором, допускається у випадках і на умовах, встановлених законом або договором.

При укладанні договору сторони можуть вибрати будь-яку фор­му оплати, що відповідає чинному законодавству.

Договір поставки може бути укладений строком на один рік, більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визна­чений, він вважається укладеним на один рік (ч. 1 ст. 267 ГК Ук­раїни).

У ЦК України не передбачено спеціальних норм щодо форми до­говору поставки. Тому при його укладанні потрібно керуватися за­гальними правилами щодо форми правочинів (ст. 205-210 ЦК Ук­раїни). Як правило, договір поставки - це єдиний документ, підписаний сторонами. Але також існує можливість укладання до­говору поставки шляхом обміну документами за допомогою пош­тового, телеграфного, телефонного, телетайпного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно встановити, що документ надходить від сторони за договором.

Права та обов'язки сторін за договором поставки. За договором поставки постачальник і покупець мають взаємні права та обо­в'язки.

Так, постачальник, незалежно від інших умов договору постав­ки, зобов'язаний:

1) за свій рахунок упакувати товар (за винятком товару, який прийнято поставляти без упаковки);

2) поставити товар на умовах договору;

3) своєчасно повідомити покупця про готовність продукції до відправлення (відвантаження);

4) нести ризик випадкового знищення та випадкового пошко­дження товару і витрати на його транспортування до моменту

надання товару покупцеві в місці, встановленому умовами поставки, і в обумовлений договором строк; 5) забезпечити перевірку якості та кількості товару, що є пред­метом договору поставки. До основних обов'язків покупця належить:

1) прийняти замовлений товар або товарно-розпорядчі докумен­ти на нього у місці й у строки, що відповідають умовам дого­вору поставки;

2) оплатити товар відповідно до договору;

3) нести всі витрати й ризики випадкового знищення та випад­кового пошкодження поставленого товару після переходу пра­ва власності на нього.

Права покупця у разі передання товару неналежної якості або некомплектного товару за договором поставки визнача­ються ст. 678, 684 ЦК України.

Порядок приймання покупцем поставленого товару. При оформ­ленні договорів поставки особливо важливо докладно викласти в тексті договору процедуру прийняття покупцем поставленого товару з урахуванням його кількісних і якісних характеристик. При цьо­му треба враховувати характерні ознаки товару, окремі побажання як постачальника, так і покупця, особливості його поставки і по­дальшого використання.

У всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, умо­вами договору поставки або іншими обов'язковими для сторін пра­вилами не встановлений інший порядок приймання продукції за кількістю, якістю й комплектністю, застосовуються Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена поста­новою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6 та Інструкція про порядок приймання продукції ви­робничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7.

Відповідно до зазначених Інструкцій при прийманні вантажу від органів транспорту покупець зобов'язаний перевірити чи забезпе­чена схоронність вантажу під час перевезення.

У всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів тран­спорту встановлюються пошкодження або псування вантажу,

невідповідність найменування, ваги вантажу та кількості місць да­ним, зазначеним у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, покупець зобов'язаний зажадати від органу транспорту складання комерційного акту, а при доставці вантажу автомобільним тран­спортом — позначки на товарно-транспортній накладній або скла­дання акту.

Продукція, що надійшла в справній тарі, приймається за якістю й комплектністю, за вагою нетто й кількістю товарних одиниць у кожному місці, як правило, на складі покупця у встановлені строки.