З/п як соц-екон категорія з одного боку є осн джерелом грош доходів працівників. З другого боку, її правильна орг-я зацікавлює працівників в підвищенні ефективності в-ва і зрештою безпосередньо впливає на темпи і масштаби соц-екон роз-ку країни.
З/п як елемент ринку праці є ціною роб сили, а також статтею витрат на в-во, що включається до собівартості на окремому п-ві. Як ціна роб сили з/п формується на ринку праці і є зовнішньою по відношенню до п-ва.
Як елемент ціни в-ва з/п повинна визначатися часткою в створеній п-вом вартості. При форм-ні частки з/п необхідно не допускати відшкодування надлишкових витрат праці і забезпечувати її підвищення тільки у зв'язку зі збільшенням к-ті випущеної прод-ї, більш ефективним використанням ресурсів, зростанням продуктивності праці.
З/п є найбільш діючим інструментом активізації людського фактору і використання трудового потенціалу.
Згідно до ЗУ " Про оплату праці" з/п - це винагорода, обчислена, як правило, у грош виразі, яку за труд договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір з/п залежить від складності та умов виконуваної роботи, проф-ділових якостей працівника, рез-тів його праці та господ д-ті п-ва.
Як важлива соц-екон категорія з/п в ринковій економіці повинна виконувати такі ф-ї:
• відтворювальну - як джерела відтворення роб сили і засобу залучення людей до праці;
• стимулюючу - встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;
• регулюючу - як засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях нар госп-ва з урахуванням ринкової кон'юнктури;
• соціальну - забезпечення соц справедливості, однакової винагороди за однакову працю.
Проте в суч умовах становлення ринку в Укр з/п не може виконати цих ф-й, її рівень забезпечує не більш 20% відтворення роб сили, яке не відшкодовує навіть прямих витрат праці і не викликає зацікавленості в переорієнтації роб сили на пріоритетні сфери д-ті. З/п зараз виконує ін ф-ї, які полягають у збереженні зайнятості, упередженні безробіття ціною заниження з/п; соц гарантії; збереження попереднього статусу, пов'язаного із попереднім роб місцем; стримуванні інфляції; перерозподілі зайнятих по галузях і сферах економіки; зростанні нелегальної д-ті та вторинної зайнятості; посилення мобільності роб сили.
Розрізняють номінальну, реальну з/п і реальні доходи трудівників. Номінальна з/п (грошова) - це сума коштів, які одержують працівники за виконання обсягу робіт відповідно до к-ті і якості затраченої ними праці, рез-тів праці.
В зв'язку з тим, що предмети споживання поступають трудівникам шляхом обміну з/п на товари, з/п має грош форму.
Більш точною х-кою доходів працівників є реальна з/п, яка являє собою сукупність матер і культурних благ, а також послуг, які може придбати трудівник на номінальну з/п. Розмір реальної з/п залежить від величини номінальної з/п і рівня цін на предмети споживання і послуги:
Ір.з.п. = І н.з.п. /Іц,
де Ір.з.п., І н.з.п. - індекси реальної і номінальної з/п, Іц. - індекс цін.
Якщо ціни на товари зростають швидше ніж номінальна з/п, то реальна з/п знижується.
Реальні доходи включають реальну з/п і надходження із суспільних фондів споживання.
При цьому осн джерелом доходів населення є з/п.
По своїй ст.-рі з/п неоднорідна, кожний її елемент виконує властиву їй ф-ю матер стимулювання і має певну екон самостійність при необхідному взаємозв'язку і взаємообумовленості всіх її частин.
З/п працівників склад із основної (постійної) і додаткової (перемінної) частин, а також заохочувальних виплат.
В умовах ринкової економіки розвиток з/п полягає в подальшій її диференціації і індивідуалізації на основі повного урахування як індивідуальних рез-тів праці, так і особистих ділових якостей, включаючи кваліфікацію, відповідальність, творчу ініціативу, якість роботи, досконалість рішень.
