Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬итоки пол≥тичноњ антрополог≥њ




 

ѕол≥тичну антрополог≥ю розгл€дають €к частину антрополог≥чноњ науки, €ку, в свою чергу, можна визначити €к сукупн≥сть наукових знань про природу людини та њњ д≥€льн≥сть. ќднак, серед сучасних досл≥дник≥в не маЇ Їдиноњ точки зору щодо походженн€ самого терм≥ну Ђантрополог≥€ї та взагал≥ антрополог≥њ €к науки. ƒе€к≥ досл≥дники (—. —егеда та ≥нш≥) вважають, що терм≥н Ђантрополог≥€ї (з давньогрецькоњ Ц Ђнаука про людинуї, в≥д сл≥в Ђантропосї Ц людина та Ђлогосї Ц наука) вв≥в в науковий об≥г видатний давньогрецький мислитель Ц јристотель, €кий використовував його дл€ визначенн€ духовноњ природи людини. ≤нш≥ (¬. ƒобрЇньков, ј.  равченко) напол€гають на тому, що пон€тт€ Ђантрополог≥€ї давн≥ греки взагал≥ не використовували: Ђѕод≥бне на нього слово Ђантрополог≥осї, €ке один раз використав јристотель в ЂЌ≥комахов≥й етиц≥ї, означаЇ не ≥менник ж≥ночого роду, а д≥Їприсл≥вник чолов≥чого роду й украњнською мовою досл≥вно перекладаЇтьс€, €к Ђтой, хто говорить про людинуї [143, c. 26]. Ќа думку цих досл≥дник≥в, терм≥н Ђантрополог≥€ї зТ€вл€Їтьс€ лише в ’VI ст. в √ерман≥њ в назв≥ анатом≥чноњ прац≥ ћ. √ундта Ђјнтрополог≥€ про достоњнство, природу та властивост≥ людини ≥ про елементи, частини й члени людського т≥лаї, де йдетьс€ про ф≥зичний устр≥й людського т≥ла.

—учасна антрополог≥€ бере початок з ф≥лософського антрополог≥зму мислител≥в ’V≤≤≤-’≤’ ст., зг≥дно з €ким, т≥льки виход€чи з людськоњ сутност≥, можна роз≥брати систему у€влень про природу, сусп≥льство, п≥знанн€. јле антрополог≥€ з самого початку свого ≥снуванн€ мислилась ширше, н≥ж просто ф≥лософське осмисленн€ проблем людськоњ сутност≥, окр≥м ф≥лософськоњ антрополог≥њ до њњ складу входили й ≥нш≥ дисципл≥нарн≥ концепц≥њ. јнтропологи, €к≥ досл≥джували прим≥тивн≥ сусп≥льства були фах≥вц€ми з р≥зних областей наукового знанн€: ≥сторики, археологи, етнографи, соц≥ологи тощо, що згодом й призвело до диференц≥ац≥њ антрополог≥чного знанн€, а ф≥лософська антрополог≥€ взагал≥ була виведена за меж≥ власне антрополог≥њ.

“аким чином, антрополог≥ю можна визначити €к науку, що поЇднуЇ в соб≥ безл≥ч напр€м≥в та субдисципл≥н: ф≥зична, ≥сторична, пол≥тична, соц≥альна, етн≥чна, еколог≥чна, гендерна, педагог≥чна та практична антрополог≥€, антрополог≥€ влади, права, насильства, орган≥зац≥й, конфл≥кт≥в тощо, €к≥ досл≥джують ф≥зичний, культурний, соц≥альний, пол≥тичний розвиток людини й людського сусп≥льства.

—ьогодн≥, сл≥дом за  . Ћев≥-—тросом, антрополог≥чну науку традиц≥йно розд≥л€ють на дв≥ велик≥ частини: ф≥зичну антрополог≥ю, €ка вивчаЇ утворенн€ та еволюц≥ю людських рас та культурну або соц≥альну антрополог≥ю, €ка вивчаЇ господарський уклад, звичањ, традиц≥њ та ритуали до≥ндустр≥альних народ≥в, а також њх соц≥альн≥ структури та владн≥ в≥дносини.

ѕол≥тичну антрополог≥ю прийн€то розгл€дати €к окрему наукову дисципл≥ну в межах соц≥альноњ антрополог≥њ. јле, €кщо предметом соц≥альноњ ≥ ф≥зичноњ антрополог≥њ Ї антропосоц≥огенез, тобто, вивченн€ людського роду з самого початку його ≥снуванн€ (з архантроп≥в Ц людей, що формуютьс€ ≥ зак≥нчуючи неоантропами або Ђлюдьми розумнимиї), то пол≥тичну антрополог≥ю, в самому загальному сенс≥, можна визначити €к антрополог≥чну дисципл≥ну, €ка вивчаЇ вже сформован≥ народи св≥ту з метою ви€вленн€ особливостей пол≥тичноњ орган≥зац≥њ в ≥сторичн≥й динам≥ц≥.

јле сл≥д зазначити, що до середини ’’ ст., необх≥дн≥сть ≥снуванн€ пол≥тичноњ антрополог≥њ €к окремоњ дисципл≥ни п≥ддавалась сумн≥вам €к ф≥лософами та пол≥тологами, так ≥ антропологами. ѕрикладом може слугувати проведене в 1952 роц≥ у —получених Ўтатах јмерики зас≥данн€ Ц International Symposium on Anthropology, на €кому пол≥тичн≥й антрополог≥њ не було прид≥лено жодноњ уваги. ¬ наступн≥ роки антропологи продовжували в≥дзначати в≥дсутн≥сть спец≥альноњ тематики пол≥тико-антрополог≥чних досл≥джень, однак, при цьому, де€к≥ з них (≤. Ўапер та ≥нш≥) визнавали, що вони св≥домо ≥гнорують пор≥вн€льне вивченн€ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ прим≥тивних сусп≥льств. «в≥дси й непорозум≥нн€ та хибн≥ твердженн€, €к≥ призводили до виключенн€ пол≥тичноњ спец≥ал≥зац≥њ при досл≥дженн≥ великоњ к≥лькост≥ сусп≥льств.

ќднак, не дивл€чись на невизнанн€, пол≥тантропологи продовжували своњ досл≥дженн€ спочатку доколон≥альних сусп≥льств, а пот≥м колон≥зованих та деколон≥зованих, в≥дзначаючи вплив процесу колон≥зац≥њ на ц≥ соц≥уми та зм≥ни або в≥дсутн≥сть зм≥н у сфер≥ владних в≥дносин. ѕрактичн≥ досл≥дженн€ отримали теоретичне обірунтуванн€, що не могло не спри€ти визнанню пол≥тологами та антропологами пол≥тичноњ антрополог≥њ в €кост≥ окремоњ дисципл≥ни. “ак ∆. јлмонд зробив ≥з нењ умову будь-€коњ компаратив≥стськоњ пол≥тичноњ науки. –. јрон констатував, що так зван≥ слаборозвинут≥ сусп≥льства Ђблизьк≥ до того, щоб зачарувати пол≥толог≥в, що бажали сховатис€ у зах≥дний ≥ндустр≥альний пров≥нц≥ал≥змї. —. ѕарк≥нсон почав розум≥ти, що вивченн€ пол≥тичних теор≥й повинно бути дов≥рене соц≥альним антропологам.

—л≥д також в≥дзначити, що перш≥ досл≥дженн€, в €ких розробл€Їтьс€ проблематика пол≥тичноњ антрополог≥њ зТ€вилис€ у 1920-х рр. ’’ ст., коли були опубл≥кован≥ прац≥ ”. ћакл≥да (1924 р.) та –. Ћоуњ (1927 р.). “обто ми вже можемо говорити про виокремленн€ пол≥тичноњ антрополог≥њ у межах загальноњ антрополог≥чноњ науки. —аме тод≥ починаЇ ставитис€ питанн€ про витоки та перв≥сн≥ форми держави. ѕри цьому сл≥д зазначити, що у робот≥ ”. ћакл≥да використовувались практичн≥ досл≥дженн€ американських етнограф≥в, а прац€ –. Ћоуњ була присв€чена рол≥ внутр≥шн≥х (тих, що спри€ли соц≥альн≥й диференц≥ац≥њ) та зовн≥шн≥х (тих, що виходили з процесу завоюванн€) чинник≥в утворенн€ держави, але, сл≥д зазначити, що обидв≥ носили скор≥ше теоретичний характер. ” 1930-х роках зростаЇ к≥льк≥сть практичних досл≥джень, паралельно розвиваЇтьс€ теор≥€ та методолог≥€. Ќайб≥льш стр≥мкий прогрес в≥дбуваЇтьс€ в африкан≥стиц≥, коли в 1940 роц≥ в св≥т виход€ть три знаков≥ роботи: дв≥ прац≥ ≈. ≈ванса-ѕр≥тчарда, присв€чен≥ нуерам, де автор говорить про пол≥тичн≥ ≥нститути та в≥дносини влади у народу, у €кого фактично не було ч≥ткоњ системи кер≥вництва, пор≥внюючи њх з пол≥тичною системою сус≥д≥в нуер≥в Ц суданц≥в. “рет€ робота Ђјфриканськ≥ пол≥тичн≥ системиї, вих≥д в св≥т €коњ вважаЇтьс€ оф≥ц≥йною датою народженн€ пол≥тичноњ антрополог≥њ, Ї зб≥рником, у сп≥вавторств≥ з ћ. ‘ортесом, присв€ченим пол≥тичним системам африканських народ≥в, де у передмов≥ робитьс€ спроба надати пол≥тичн≥й антрополог≥њ окремого наукового статусу та в≥дмежувати њњ в≥д пол≥тичноњ ф≥лософ≥њ [197].

ƒл€ рад€нськоњ науки терм≥н Ђпол≥тична антрополог≥€ї був неприйн€тним, адже зг≥дно з марксистською теор≥Їю, пол≥тика ≥снувала лише в класовому сусп≥льств≥, тод≥ €к в≥дносини в архањчними сусп≥льствах не могли вважатис€ пол≥тичними. “аким чином, дл€ позначенн€ таких в≥дносин потр≥бний був ≥нший терм≥н, ≥ в 70-т≥ рр. ’’ ст. рад€нськ≥ етнографи запропонували називати так≥ в≥дносини потестарними (в≥д лат. potestars Ц влада), а Ћ.  уббель в прац≥ ЂЌариси потестарно-пол≥тичноњ етнограф≥њї назвав пол≥тичну антрополог≥ю потестарно-пол≥тичною етнограф≥Їю. јле сл≥д зазначити, що, не зважаючи на оф≥ц≥йне ≥гноруванн€, терм≥н Ђпол≥тична антрополог≥€ї поступово ув≥йшов до рад€нського наукового дискурсу, й з середини 80 рр. ’’ ст. все част≥ше почав зустр≥чатис€ в прац€х етнограф≥в-антрополог≥в.

ѕ≥дсумовуючи вищевикладене зазначимо, що, не дивл€чись на довол≥ довге ≥гноруванн€ €к у зах≥дному науковому товариств≥, так ≥ у рад€нському, пол≥тична антрополог≥€ виокремилась в €кост≥ самост≥йноњ дисципл≥ни.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 636 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

1643 - | 1423 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.