Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥олог≥чн≥ методи та засоби п≥знанн€




ƒо соц≥олог≥чних метод≥в, €к≥ застосовують у правових досл≥дженн€х, належать опитуванн€, спостереженн€, методи експертних оц≥нок, експеримент, методи контрольноњ групи ≥ документальний. —п≥льне дл€ перел≥чених метод≥в пол€гаЇ в тому, що вс≥ њх, €к правило, застосовують при зд≥йсненн≥ виб≥ркових правових досл≥джень. –озгл€немо кожний з цих метод≥в докладн≥ше.
1. ќпитуванн€. ÷е один з найпоширен≥ших метод≥в досл≥дженн€ проблем сусп≥льного житт€. ћета цього методу пол€гаЇ в отриманн≥ ≥нформац≥њ про обТЇктивн≥ й субТЇктивн≥ факти з боку опитуваних (респондент≥в). ” крим≥нолог≥чних досл≥дженн€х за допомогою опитуванн€ вивчають, €к правило, конкретн≥ причини й умови злочинност≥, особу злочинц€ ≥ потерп≥лого, ефективн≥сть застосовуваних правоохоронними органами заход≥в запоб≥ганн€ злочинност≥, р≥вень правосв≥домост≥ окремих соц≥альних груп населенн€, њх ставленн€ до проблем боротьби з≥ злочинн≥стю.
ќпитуванн€ можна зд≥йснювати у двох основних формах Ч анкетуванн€, тобто поширенн€ анкет ≥з запитанн€ми, ≥ ≥нтервТюванн€ Ч бес≥ди-≥нтервТю.  ожна ≥з зазначених форм опитуванн€ маЇ певн≥ переваги й недол≥ки. јнкетуванн€ забезпечуЇ анон≥мн≥сть в≥дпов≥дей, що дуже важливо дл€ вивченн€ думки й оц≥нки. ƒо переваг анкетуванн€ належить також його в≥дносна економ≥чн≥сть. «а допомогою цього методу можна опитати велику к≥льк≥сть респондент≥в без значних матер≥альних затрат. –азом з тим при застосуванн≥ цього методу можна отримати спотворену ≥нформац≥ю, що зумовлюЇтьс€ недостатн≥м розум≥нн€м запитань анкети ≥ в≥дсутн≥стю зац≥кавленост≥ в результатах зд≥йснюваного досл≥дженн€. јнкетуванн€ часто зд≥йснюють разом з ≥нтервТюванн€м, що спри€Ї п≥двищенню ≥нформативност≥ обох форм опитуванн€. ≤нтервТю Ч це спос≥б отриманн€ ≥нформац≥њ безпосередньо в≥д респондента п≥д час бес≥ди. ÷ей вид опитуванн€ забезпечуЇ пр€мий контакт з респондентом ≥ велику достов≥рн≥сть в≥дпов≥дей, але при цьому зникаЇ анон≥мн≥сть, що необх≥дно враховувати при п≥дготовц≥ запитань. ≤нтервТюванн€ трудом≥стке ≥ тому, €к правило, його застосовують разом з анкетуванн€м дл€ уточненн€ проблеми й п≥дготовки г≥потези.
«алежно в≥д техн≥ки проведенн€ бес≥ди розр≥зн€ють ≥нтерв'ю формал≥зован≥, €к≥ зд≥йснюють у сувор≥й в≥дпов≥дност≥ до п≥дготовленого наперед перел≥ку запитань, ≥ неформал≥зован≥, €к≥ зд≥йснюють у форм≥ в≥льноњ бес≥ди. Ќеформал≥зован≥ ≥нтервТю висувають дуже висок≥ вимоги до обТЇктивност≥ й методичноњ майстерност≥ особи, €ка веде бес≥ду. «а масштабами ≥ обставинами розр≥зн€ють неформал≥зован≥ ≥нтервТю кл≥н≥чн≥, що тривають до к≥лькох годин, ≥ фокусован≥ (експрес-≥нтервТю), що спр€мован≥ на отриманн€ одн≥Їњ-двох в≥дпов≥дей.як≥сть отриманоњ ≥нформац≥њ при анкетуванн≥ та ≥нтервТю-ванн≥ залежить в≥д правильного формулюванн€ запитань, орган≥зац≥њ й техн≥ки опитуванн€. ’арактер питань визначаЇтьс€ метою ≥ завданн€ми досл≥дженн€.
2. —постереженн€. ÷е специф≥чний метод крим≥нолог≥чних досл≥джень, що пол€гаЇ в безпосередньому сприйн€тт≥ ≥нформац≥њ досл≥дником. ≤ншими словами, досл≥дник не отримуЇ ≥нформац≥ю в≥д ≥нших ос≥б, а безпосередньо сприймаЇ й описуЇ факти, под≥њ, ситуац≥њ та процеси, €к≥ його ц≥кавл€ть. –озр≥зн€ють два види спостереженн€ Ч просте, коли под≥њ та факти ф≥ксуютьс€ немов би поза середовищем, де в≥дбуваютьс€ ц≥ факти, под≥њ ≥ досл≥джуван≥ процеси, ≥ так зване включне, коли досл≥дник п≥знаЇ певн≥ €вища, факти, под≥њ, перебуваючи серед д≥ючих ос≥б. ƒосл≥дник зм≥шуЇтьс€ з певною групою ≥ немов би стаЇ одним з њњ член≥в. «а допомогою простого спостереженн€ досл≥джують особу злочинц€, потерп≥лого, крим≥ногенн≥ фактори й ≥ншу проблематику. —постереженн€ часто застосовують разом з експериментом.
3. ≈ксперимент. як метод п≥знанн€ соц≥альноњ д≥йсност≥ експеримент пол€гаЇ у штучному створенн≥ певноњ ситуац≥њ з метою перев≥рки науковоњ г≥потези. ≤ншими словами, експеримент Ч це моделюванн€ умов з метою ви€вленн€ й вим≥рюванн€ певних звТ€зк≥в м≥ж €вищами та процесами. —фера застосуванн€ експерименту у крим≥нолог≥њ обмежуЇтьс€ особливост€ми њњ предмета. Ќе можна моделювати крим≥ногенну ситуац≥ю ≥ провокувати вчиненн€ злочину з науковою метою.  рим≥нолог≥чний експеримент сл≥д застосовувати виключно дл€ розробки заход≥в запоб≥ганн€ злочинам. «астосуванн€ експериментального методу можливе лише в раз≥ виконанн€ таких вимог: суворого дотриманн€ законност≥; на€вност≥ науково обірунтованоњ г≥потези; вибору типового обТЇкта експерименту; на€вност≥ дозволу в≥дпов≥дних орган≥в; на€вност≥ часу дл€ забезпеченн€ глибокоњ перев≥рки висунутих г≥потез ≥ пропозиц≥й.
4. ћетод експертних оц≥нок. ÷ей метод пол€гаЇ в отриманн≥ висновк≥в з певних досл≥джуваних питань, викладених групою спец≥ально в≥д≥браних експерт≥в з числа наукових ≥ практичних прац≥вник≥в, €к≥ добре об≥знан≥ з проблемами боротьби ≥з злочинн≥стю. ћетод експертних оц≥нок широко використовують дл€ оц≥нюванн€ р≥вн€ латентноњ злочинност≥, вивченн€ ефективност≥ норм крим≥нального права, причин зм≥н у динам≥ц≥ злочинност≥ та ≥н.
—утн≥сть методу експертних оц≥нок пол€гаЇ в тому, що центром к≥льк≥сноњ та €к≥сноњ оц≥нки обТЇктивних ≥ субТЇктивних фактор≥в, що впливають на злочинн≥сть або зумовлюють њњ, стаЇ думка спец≥ал≥ст≥в, що спираЇтьс€ на њх профес≥йний науковий ≥ практичний досв≥д. ќсновне завданн€ досл≥дженн€ Ч сформулювати запитанн€, правильно вибрати експерт≥в ≥ орган≥зувати роботу з ними.  ≥льк≥сть експерт≥в залежить в≥д завдань досл≥дженн€, складност≥ проблеми, що вивчаЇтьс€, та ≥нших фактор≥в. –озр≥зн€ють дв≥ основн≥ форми опитуванн€ експерт≥в: ≥ндив≥дуальн≥ та групов≥. ќпитуванн€ можуть бути очними (безпосередн≥ми) ≥ заочними, письмовими й усними, складатис€ ≥з загальних ≥ окремих питань.
5. ƒокументальний метод. Ѕез вивченн€ документ≥в практично не в≥дбуваЇтьс€ жодноњ науковоњ роботи, повТ€заноњ з крим≥нолог≥чними питанн€ми. ƒокумент Ч це предмет, створений людиною ≥ призначений дл€ збер≥ганн€ й передаванн€ ≥нформац≥њ. ƒокументами Ї не т≥льки оф≥ц≥йна й неоф≥ц≥йна письмова ≥нформац≥€, а й фотограф≥њ, ауд≥о-, в≥деозаписи, книжки, рукописи, листи.
Ќайчаст≥ше у правових досл≥дженн€х використовують ≥нформац≥ю, що м≥ститьс€ в арх≥вних справах.
–озр≥зн€ють два способи вивченн€, анал≥зу й обробки документальноњ ≥нформац≥њ: традиц≥йний (класичний) ≥ формал≥зований (контент-анал≥з).
“радиц≥йний анал≥з пол€гаЇ в огл€д≥ документа (зовн≥шнЇ досл≥дженн€) ≥ вивченн≥ його зм≥сту (внутр≥шнЇ досл≥дженн€). ћета зовн≥шнього досл≥дженн€ Ч встановити вид документа, час ≥ м≥сце створенн€, авторство й мету створенн€, достов≥рн≥сть документа та його контексту. ¬нутр≥шн≥й анал≥з складаЇтьс€ з≥ зм≥стовного, юридичного та психолог≥чного анал≥з≥в тексту (зображенн€).
‘ормальний анал≥з зд≥йснюють за наперед п≥дготовленою програмою. «астосовують цей анал≥з за на€вност≥ значного за обс€гом документального матер≥алу, коли потр≥бн≥ висока точн≥сть ≥ об'Їктивн≥сть анал≥зу.
ѕ≥сл€ отриманн€ необх≥дноњ ≥нформац≥њ њњ обробл€ють ≥ узагальнюють за допомогою математичних метод≥в, €к правило, ≥з застосуванн€м ѕ≈ќћ.
6. ћетод контрольноњ групи. ÷ей метод пол€гаЇ в тому, що в≥дбирають дв≥ чи б≥льше груп, одна з €ких Ї основною (експериментальною), а ≥нша Ч контрольною. ÷≥ групи повинн≥ бути максимально схожими за вс≥ма ознаками, кр≥м т≥Їњ, що вивчаЇтьс€. ѕор≥вн€нн€ результат≥в досл≥дженн€ основноњ та контрольноњ груп св≥дчить про те, чи насправд≥ Ї типовими законом≥рност≥, що встановлен≥ дл€ основноњ групи.  онтрольна група Ї необх≥дним загалом, на €кому ви€вл€ють к≥льк≥сн≥ та €к≥сн≥ ознаки досл≥джуваного €вища ≥ анал≥зують њх. «алежно в≥д мети, завдань ≥ предмету досл≥дженн€ застосовують р≥зн≥ принципи в≥дбору контрольноњ групи. ¬ажливу роль у метод≥ контрольноњ групи в≥д≥граЇ дотриманн€ вимоги суворост≥ при пор≥вн€нн≥ груп за певними ознаками. Ќедотриманн€ ц≥Їњ вимоги може призвести до отриманн€ недостов≥рних результат≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 431 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1307 - | 1079 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.