Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќауково-досл≥дницька д≥€льн≥сть студент≥в




Ќауково-досл≥дницька д≥€льн≥сть студент≥в (Ќƒƒ—) вищих навчальних заклад≥в ”крањни Ї одним ≥з основних чинник≥в п≥дготовки висококвал≥ф≥кованих кадр≥в в≥дпов≥дного проф≥лю.

ѕон€тт€ Ђнауково-досл≥дницька д≥€льн≥сть студент≥вї включаЇ в себе два взаЇмоповТ€заних елементи:

Ј навчанн€ студент≥в елементам досл≥дницькоњ д≥€льност≥, орган≥зац≥њ та методики науковоњ творчост≥;

Ј науков≥ досл≥дженн€, що зд≥йснюють студенти п≥д кер≥вництвом професор≥в ≥ викладач≥в.

ƒл€ Ќƒƒ— вищих навчальних заклад≥в характерним Ї Їдн≥сть ц≥лей ≥ напр€м≥в навчальноњ, науковоњ ≥ виховноњ роботи, т≥сна взаЇмод≥€ вс≥х форм ≥ метод≥в науковоњ роботи студент≥в, що реал≥зуютьс€ в навчальному процес≥ та позанавчальний час. ÷е забезпечуЇ њхню участь у науков≥й д≥€льност≥ прот€гом усього пер≥оду навчанн€, т≥сно повТ€зану €к ≥з науково-досл≥дницькою д≥€льн≥стю, що проводитьс€ п≥дрозд≥лами ¬Ќ«, так ≥ з громадською д≥€льн≥стю.

«м≥ст ≥ структура Ќƒƒ— забезпечуЇ посл≥довн≥сть њњ засоб≥в ≥ форм в≥дпов≥дно до лог≥ки ≥ посл≥довност≥ навчального процесу, що зумовлюЇ спадкоЇмн≥сть њњ метод≥в ≥ форм в≥д курсу до курсу, в≥д кафедри до кафедри, в≥д одн≥Їњ дисципл≥ни до ≥ншоњ, в≥д одних вид≥в зан€ть до ≥нших, поступове зростанн€ обс€гу ≥ складност≥ набутих студентами знань, ум≥нь, навичок у процес≥ виконанн€ ними науковоњ роботи. –еал≥зована в комплекс≥ науково-досл≥дницька д≥€льн≥сть студент≥в забезпечуЇ вир≥шенн€ таких основних завдань:

Ј формуванн€ наукового св≥тогл€ду, оволод≥нн€ методолог≥Їю ≥ методами наукового досл≥дженн€;

Ј наданн€ допомоги студентам у прискореному оволод≥нн≥ спец≥альн≥стю, дос€гненн≥ високого профес≥онал≥зму;

Ј розвиток творчого мисленн€ та ≥ндив≥дуальних зд≥бностей студент≥в у вир≥шенн≥ практичних завдань;

Ј прищепленн€ студентам навичок самост≥йноњ науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥;

Ј розвиток ≥н≥ц≥ативи, здатност≥ застосувати теоретичн≥ знанн€ у своњй практичн≥й робот≥, залученн€ най зд≥бн≥ших студент≥в до розвТ€занн€ наукових проблем, що мають суттЇве значенн€ дл€ науки ≥ практики;

Ј необх≥дн≥сть пост≥йного оновленн€ ≥ вдосконаленн€ своњх знань;

Ј розширенн€ теоретичного кругозору ≥ науковоњ ерудиц≥њ майбутнього фах≥вц€;

Ј створенн€ та розвиток наукових шк≥л, творчих колектив≥в, вихованн€ у ст≥нах вищого навчального закладу резерву вчених, досл≥дник≥в, викладач≥в.

Ќауково-досл≥дницька д≥€льн≥сть студент≥в Ц це системне утворенн€, €ке маЇ свою структуру, зм≥ст ≥ форми.

” вищих навчальних закладах склалас€ певна структура Ќƒƒ—: проректор з науковоњ роботи Ц рада Ќƒƒ— ≥нституту Ц рада студентського науково-творчого товариства (—Ќ““) факультету (факультет≥в), —Ќ““ кафедри (кафедр) (див. рис. 1.3).

Ќаукове кер≥вництво —Ќ““ зд≥йснюЇтьс€ науковим кер≥вником, €кий обираЇтьс€ вченою радою вищого навчального закладу. √олова (з числа студент≥в) ≥ члени ради —Ќ““ призначаютьс€ ≥ затверджуютьс€ наказом ректора по ≥нституту. –ада —Ќ““ вузу:

Ј створюЇ факультетськ≥ ради —Ќ““ ≥ керуЇ ними. ќрган≥зовуЇ разом з факультетськими —Ќ““ гуртки, творч≥ секц≥њ, бюро та ≥н.;

Ј ≥нформуЇ громадськ≥сть ≥нституту про роботу —Ќ““;

Ј щор≥чно орган≥зовуЇ п≥дсумков≥ студентськ≥ науков≥ конференц≥њ;

Ј орган≥зовуЇ ≥ проводить внутр≥вуз≥вський конкурс студентських наукових роб≥т, контролюЇ д≥€льн≥сть гуртк≥в, студ≥й на кафедрах;

Ј орган≥зовуЇ виставки ≥ презентац≥њ кращих наукових праць студент≥в;

Ј забезпечуЇ участь студент≥в у рег≥ональних та всеукрањнських конкурсах, огл€дах, конференц≥€х, ол≥мп≥адах;

Ј спри€Ї широкому впровадженню результат≥в студентських роб≥т у практику, публ≥куванню статей, тез допов≥дей у наукових зб≥рках;

Ј орган≥зовуЇ взаЇмод≥ю —Ќ““ ≥нституту з ≥ншими ¬Ќ«, закладами осв≥ти, культури та ≥н.

Ј морально та матер≥ально заохочуЇ студент≥в, €к≥ ефективно зд≥йснюють науково-досл≥дницьку д≥€льн≥сть.

–ада —Ќ““ ≥нституту працюЇ в т≥сному звТ€зку з —Ќ““ факультет≥в ≥ кафедр.

«алученн€ студент≥в до науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥ зд≥йснюЇтьс€ через академ≥чну групу. Ќа початку навчального року на стац≥онар≥, п≥д час настановноњ сес≥њ на заочному в≥дд≥ленн≥ в групах, на курсах ≥ факультетах провод€тьс€ бес≥ди про науково-досл≥дницьку д≥€льн≥сть, де висв≥тлюютьс€ найзначн≥ш≥ дос€гненн€ студент≥в за минул≥ роки, подаЇтьс€ докладна ≥нформац≥€ щодо запланованоњ науковоњ тематики ≥нституту, факультет≥в, кафедр.

«м≥ст ≥ форми Ќƒƒ— в≥дпов≥дають основним напр€мам науково-досл≥дницькоњ д≥€льност≥ вищого навчального закладу, базою њњ орган≥зац≥њ ≥ проведенн€ Ї кафедри. ” кер≥вництв≥ Ќƒƒ— беруть участь висококвал≥ф≥кован≥ викладач≥ ¬Ќ«.

«м≥ст ≥ характер Ќƒƒ— визначаютьс€:

а) проблематикою досл≥дницькоњ ≥ науково-методичноњ д≥€льност≥ кафедр, факультет≥в, ≥нституту;

б) тематикою досл≥джень, що зд≥йснюютьс€ кафедрами у творч≥й сп≥впрац≥ з закладами культури, осв≥ти, з ус≥ма проф≥льними дл€ ¬Ќ« установами та орган≥зац≥€ми;

в) умовами досл≥дницькоњ роботи студент≥в, на€вн≥стю бази досл≥дженн€, можлив≥стю отриманн€ необх≥дних документ≥в, на€вн≥стю компТютерноњ техн≥ки, Internet; забезпеченн€м Ќƒƒ— науковим кер≥вництвом та ≥н.

 

 

 

–ис. 1.3. —труктура —Ќ““ вищого навчального закладу

Ќауково-досл≥дницька д≥€льн≥сть студент≥в ¬Ќ« зд≥йснюЇтьс€ за трьома основними напр€мами:

Ј науково-досл≥дницька робота, що Ї нев≥дТЇмним елементом навчального процесу ≥ входить до календарно-тематичних та навчальних план≥в, навчальних програм €к обовТ€зкова дл€ вс≥х студент≥в;

Ј науково-досл≥дницька робота, що зд≥йснюЇтьс€ поза навчальним процесом у межах —Ќ““ Ц у гуртках, проблемних групах (лаборатор≥€х), перекладацьких та ≥нформац≥йних студ≥€х, фольклорних експедиц≥€х та ≥н.;

Ј науково-орган≥зац≥йн≥ заходи: конференц≥њ, конкурси та ≥н.

Ќауково-досл≥дницька робота студент≥в у межах навчального процесу Ї обовТ€зковою дл€ кожного студента ≥ охоплюЇ майже вс≥ форми навчальноњ роботи:

Ј написанн€ реферат≥в науковоњ л≥тератури з конкретноњ теми в процес≥ вивченн€ дисципл≥н соц≥ально-гуман≥тарного циклу, фундаментальних ≥ профес≥йно-ор≥Їнтованих, спец≥альних дисципл≥н, курс≥в спец≥ал≥зац≥й та за вибором;

Ј виконанн€ лабораторних, практичних, сем≥нарських та самост≥йних завдань, контрольних роб≥т, що м≥ст€ть елементи проблемного пошуку;

Ј виконанн€ нетипових завдань досл≥дницького характеру в пер≥од виробничоњ практики, на замовленн€ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, заклад≥в культури тощо;

Ј розробка методичних матер≥ал≥в з використанн€м досл≥дницьких метод≥в (глосар≥њв, кросворд≥в, програм ≥ методик соц≥олог≥чних досл≥джень тощо);

Ј п≥дготовка ≥ захист курсових та дипломних роб≥т, повТ€заних з проблематикою наукових досл≥джень спец≥альних кафедр.

ћетодика постановки ≥ проведенн€ Ќƒƒ— у навчальному процес≥ визначаЇтьс€ специф≥кою ¬Ќ«, його науковою ≥ матер≥ально-техн≥чною базою, набутими традиц≥€ми.

ƒл€ проведенн€ ц≥Їњ роботи студенти отримують робоче м≥сце в лаборатор≥њ кафедри, компТютерному клас≥, б≥бл≥отец≥.

” де€ких вищих навчальних закладах навчально-досл≥дницьк≥й робот≥ передуЇ спец≥альний курс з основ орган≥зац≥њ та методики проведенн€ наукових досл≥джень, з орган≥зац≥њ б≥бл≥ограф≥чноњ та патентно-л≥ценз≥йноњ д≥€льност≥.

„≥тка орган≥зац≥€ Ќƒƒ— у навчальному процес≥ спри€Ї поглибленому засвоЇнню студентами спец≥альних навчальних дисципл≥н, дозвол€Ї найповн≥ше ви€вити свою ≥ндив≥дуальн≥сть, сформувати власну думку щодо кожноњ дисципл≥ни. ѕри цьому особлива увага прид≥л€Їтьс€ залученню студент≥в до збору, анал≥зу та узагальненн€ кращого практичного досв≥ду, проведенн€ соц≥олог≥чних та експериментальних досл≥джень, п≥дготовки допов≥дей ≥ пов≥домлень.

Ќауково-досл≥дницька робота студент≥в поза навчальним процесом Ї одним ≥з найважлив≥ших засоб≥в формуванн€ висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в. Ќею передбачаЇтьс€:

Ј участь студент≥в у робот≥ наукових гуртк≥в, проблемних груп, творчих секц≥й, лаборатор≥й та ≥н.;

Ј участь студент≥в у виконанн≥ держбюджетних або госпрозрахункових наукових роб≥т, проведенн≥ досл≥джень у межах творчоњ сп≥впрац≥ кафедр, факультет≥в, компТютерного центру ≥з закладами культури, осв≥ти тощо;

Ј робота в студентських ≥нформац≥йно-анал≥тичних та культуролог≥чних центрах, перекладацьких бюро;

Ј рекламна, лекторська д≥€льн≥сть та ≥н.;

Ј написанн€ статей, тез допов≥дей, ≥нших публ≥кац≥й; найпоширен≥шою формою орган≥зац≥њ Ќƒƒ— Ї науков≥ гуртки, секц≥њ, студ≥њ, бюро, центри.  ожний ≥з них €вл€Ї собою невеликий (10Ц15 ос≥б) творчий студентський колектив, €кий працюЇ над одн≥Їю або к≥лькома сум≥жними науковими темами, за планами, що складаютьс€ на семестр або навчальний р≥к. Ќауковим п≥дрозд≥лом керуЇ викладач, пом≥чником €кого Ї студент.

Ќƒƒ— диференц≥юЇтьс€ залежно в≥д курсу навчанн€, спец≥альност≥ та спец≥ал≥зац≥њ. якщо напр€м досл≥дженн€ маЇ м≥жкафедральний характер, зд≥йснюЇтьс€ сп≥льне кер≥вництво Ќƒƒ— викладачами к≥лькох кафедр.

’удожньо-творча д≥€льн≥сть студент≥в зд≥йснюЇтьс€ практично в ус≥х вищих навчальних закладах ≥ особливо в музичних, театральних ¬Ќ«, на творчих факультетах ≥нститут≥в культури в таких формах:

Ј робота у творчих секц≥€х ≥ студ≥€х (л≥тературн≥й, композиц≥њ, режисури, живопису, скульптури та ≥н.);

Ј участь у концертах, конкурсах, виставках на р≥вн≥ ¬Ќ«, рег≥ональному, всеукрањнському та м≥жнародному р≥вн€х;

Ј виступи на рад≥о, на телебаченн≥, в прес≥;

Ј розробка сценар≥њв, постановчих матер≥ал≥в, п≥дготовка ≥ показ спектакл≥в, шоу-програм, тематичних вечор≥в та ≥н.

÷ей напр€м Ќƒƒ— забезпечуЇ т≥сний звТ€зок з творчими орган≥зац≥€ми, самод≥€льними колективами, закладами дозв≥лл€, спри€Ї пост≥йному вдосконаленню художньоњ майстерност≥ ≥ ефективному використанню творчого потенц≥алу студентськоњ молод≥.

—туденти, €к≥ дос€гли значних усп≥х≥в у науково-досл≥дницьк≥й д≥€льност≥, можуть працювати за ≥ндив≥дуальним граф≥ком виконанн€ навчального плану в межах установленого терм≥ну навчанн€. —туденти-науковц≥, випускники ¬Ќ« за р≥шенн€м ƒ≈  та —Ќ““ ≥нституту можуть бути рекомендован≥ до вступу в асп≥рантуру, на викладацьку роботу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1140 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1292 - | 1256 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.