За формою розміщення, умовами зберігання склади поділяються на: закриті(з опалюванням і без опалення); навіси(огороджені й неогороджені); відкриті склади та складські майданчики

За видами матеріалів, що зберігають, склади бувають:

– спеціальні – для зберігання сипучих матеріалів (цементу, крейди, гіпсу); рідких матеріалів і палива (резервуари, різні місткості та ін.). Спеціальні склади мають відповідне обладнання для їх експлуатації, засоби пожежогасіння, ви­значені місця розташування тощо;

– загального призначення.

Розміщення складів залежить від багатьох факторів, серед яких слід виділити:

ü характер матеріальних цінностей, що в них зберігається;

ü призначення складів;

ü розташування місць споживання і виробництва матеріальних цінностей, схе­ми розташування зовнішніх та внутрішніх транспортних мереж;

ü екологічні й інші вимоги.

Так, матеріальні та виробничі склади слід розміщувати якомога ближче до цехів-споживачів для того, щоб забезпечити мінімальний маршрут надходження ванта­жів. Склади готової продукції розміщуються ближче до складальних цехів.

До цехових виробничих складів відносяться матеріальні, проміжні, склади готової продукції, комплектувальні й спеціальні складські приміщення, а також інструментально-роздавальні комори (ІРК).

Організація діяльності складського господарства, крім уже перерахованих функцій, також передбачає:

ü аналіз виробничої структури підприємства на прямоточність, пропорцій­ність, неперервність та ритмічність проходження і забезпечення виробни­чих процесів;

ü визначення номенклатури і типу складських приміщень, їх розмірів;

ü розроблення схем розміщення нових складських приміщень, їх проектування та будівництво;

ü складання оперативно-календарних планів роботи складів і виконання складсь­ких та вантажно-розвантажувальних робіт;

ü організацію обліку і контролю руху матеріальних цінностей та потоків че­рез склади;

ü організацію видачі й доставки вантажів споживачам;

ü аналіз ефективності роботи складського господарства і впровадження нових форм його діяльності.

Напрями вдосконалення складського господарства:

ü поглиблення спеціалізації та кооперації;

ü використання нових форм автоматизації і механізації складських приміщень, широке використання комп'ютеризованих інформаційних систем обліку й об­робки інформації та різної документації;

ü поліпшення діяльності системи матеріально-технічного забезпечення, збуту продукції на основі організації й управління оптимальним рівнем запасів ре­сурсів і залишків готової продукції, виробів на складах та в незавершеному виробництві;

ü раціональне планування розвитку і розміщення елементів системи складсь­кого господарства підприємства та його підрозділів.

Підбиваючи підсумки, важливо запам'ятати, що створення сучасної виробничої інфраструктури разом із раціональною організацією основної виробничої діяль­ності, використанням інноваційно-інвестиційних форм розвитку підприємства та практичною реалізацією інших прогресивних заходів дасть можливість здійснити основну його місію – створення високоефективного та якісного виробництва, що випускає конкурентоспроможну продукцію й забезпечує стабільний прибуток.

Енергетичне господарство

Удосконалення техніко-технологічної бази виробництва, збільшення потужності й інтенсифікація використання машин (устаткування, агрегатів) об'єктивно збільшує споживання різних видів енергії. Частка затрат на енергію у структурі собівартості продукції має тенденцію до зростання. Оскільки енергія (електроенергія насампе­ред) не може накопичуватися, тобто процес її виробництва збігається з процесом споживання, будь-які порушення енергопостачання завдають підприємству знач­них збитків. Усе це підвищує значення безперешкодного енергетичного обслуго­вування, тобто функціонування енергетичного господарства.

Головне призначення енергетичного господарства підприємства – безпере­бійно забезпечувати виробництво всіма видами енергії при дотриманні правил техніки безпеки, виконанні вимог до якості та економії енергоресурсів.

Енергетичне господарство — це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечують підприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, меха­нічною, хімічною, паливом тощо. Енергія використовується для виробничих, тех­нологічних потреб, освітлення, опалення та за іншим призначенням. До звичай­них енергоресурсів відносяться: електричний струм; натуральне (природне) тверде, рідке, газоподібне паливо і конденсат; скраплений газ; пар за різними параметрами; стиснуте повітря під різним тиском, гаряча вода, вода під тиском та ін.

 

 

Головні завдання енергогосподарства:

ü безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії при наймен­ших втратах;

ü економне використання енергії;

ü упровадження найбільш ефективних і найновіших видів, повне використання наявних потужностей енергоустаткування;

ü організація й упровадження систем обліку, контролю, планування, регулю­вання й управління затратами енергії, розроблення та втілення різних нор­мативів затрат і використання енергії, енергозберігаючих технологій тощо;

ü підвищення продуктивності праці та зниження собівартості енергетичної про­дукції, затрат при її транспортуванні, розподілі й використанні;

ü нагляд і контроль за виконанням у технологічних та інших цехах, підрозділах правил експлуатації енергетичного устаткування, забезпечення його техніч­ного обслуговування й ремонту;

ü організація системи технічного нагляду, енергобезпеки, розвитку та обслуговування енергетичного устаткування і мереж.

За виробничими ознаками діяльності енергетичне господарство підприємства складається із загальнозаводського(загальнозаводських відділів, служб та виробничих підрозділів) та цехового.

Загальнозаводське енергогосподарство складається з:

Відділу головного енергетика (на чолі з головним енергетиком, який керує всією системою енергетичного господарства підприємства). Структура цього відділу:

ü бюро використання енергії, що розробляє норми і планує енергопостачання;

ü оперативно-диспетчерське бюро, яке здійснює оперативне управління всією системою енергопостачання та енергозабезпечення підрозділів, займається збиранням, аналізом інформації й виконує інші функції;

ü технічне бюро організовує, керує ремонтом електромереж, енергоустатку­вання загальнозаводського призначення, наглядає за їх роботою;

ü енергетичні лабораторії, які розробляють і впроваджують заходи для під­вищення ефективності роботи енергогосподарства, енергозбереження, зни­ження енергоємності виробничих процесів і продукції;

ü спеціалізовані енергетичні цехи;

ü енергослужби цехів, які можуть бути підпорядковані відділу головного енергетика підприємства;

ü загальнозаводські мережі й енергоустаткування.

Контрольні питання для самостійної роботи до «Розділу 9»

1 Що таке інструментальне господарство підприємства?

2 Перелічіть та охарактеризуйте основні підрозділи системи технічного обслуговування ви­робництва.

3 Назвіть склад і дайте стислу характеристику заводських і цехових органів інструмен­тального господарства.

4 Як підрахувати потребу підприємства та цеху у відповідному виді технологічного оснащення?

5 Назвіть основні напрями вдосконалення інструментального господарства.

6 У чому полягає сутність і завдання ремонтно-профілактичного обслуговування та системи планово-попереджувальних ремонтів на вагоноремонтному підприємстві?

7 Яка різниця між поточним, середнім і капітальним ремонтом?

8 Як визначити тривалість ремонтного циклу?

9 Перелічіть основні напрями вдосконалення системи ремонтно-профілактичного обслуговування та ремонтного господарства.

10 Які види енергії використовуються у виробничій діяльності підприємства?

11 У чому полягають основні завдання енергогосподарства підприємства?

12 Охарактеризуйте загальнозаводське та цехове енергогосподарство.

13 Дайте характеристику зовнішнього та внутрішнього транспорту підприємства і з'ясуй­те, які функції він виконує.

14 Як підрахувати необхідну кількість транспортних засобів одного виду на плановий період для заданого маршруту?

15 Як побудована система матеріально-технічного забезпечення виробництва?

16 Які функції виконують загальнозаводське й цехове складські господарства?

17 Назвіть напрями вдосконалення складського господарства.

 

Частина II Організація заробітної плати. Планування роботи на підприємствах по ремонту вагонів

Розділ 10 Заробітна плата