Лекція 9.2 Транспортне господарство. Структура, організація перевезень

План лекції: 1) Організація транспортного господарства. 2) Структура транспортного господарства. 3) Визначення вантажообігу і вантажопотоку. 4) Системи руху транспортних засобів.

Рекомендована література: [ 3, 5-7, 14-15, 17-21, 25, 27 ]

Транспортне господарство

Процес виготовлення продукції на підприємстві супроводжується переміщенням певної кількості різноманітних вантажів (сировини, матеріалів, палива, відходів ви­робництва, готової продукції), що потребує значних затрат на транспортне обслу­говування виробництва, чітка організація якого забезпечує поєднання всіх еле­ментів виробничого процесу.

Комплекс підрозділів, що займається всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів, утворює транспортне господарство вагоноремонтного підприємства. Тобто транспортне господарство займається організацією доставки всіх вантажів на підприємство, їх переміщенням усередині підприємства, поста­чанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції. Голо­вним завданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безпере­бійної доставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організа­ції транспорту, а також повне збереження вантажів у процесі транспортування та переміщення.

Взагалі транспорт поділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній пов'язаний із переміщенням вантажів за межі підприємства, тобто по­стачання й доставка матеріальних цінностей на підприємство і вивіз готової про­дукції зовнішнім споживачам.

Внутрішній транспортпов'язаний із переміщенням вантажів у межах підприємс­тва. Він поділяється на міжцеховий і внутрішньоцеховий.

Внутрішньоцеховий,у свою чергу, поділяється на загальноцеховий та міжопераційний.

За способом дії всі транспортні засоби поділяються на засоби перервної (цик­лічної) й неперервної дії; за напрямком переміщення вантажів – на горизонтальні (транспортери, рольганги); вертикальні (підйомники, ліфти); горизонтально-вер­тикальні (автонавантажувач, кран балки, мостові і козлові крани); похилені (ка­натні та монорельсові шляхи, схили тощо).

Для зовнішніх перевезень використовується: залізничний, водний транс­порт – за його допомогою здійснюють великі обсяги перевезень на далекі від­стані за більш-менш постійною схемою вантажоперевезень; автомобільний – найбільш поширений завдяки його зручності, мобільності та здатності переміщен­ня від будь-якого місця відвантажування до місця споживання. У табл. 9.2.1наведено транспорт, що вико­ристовується на підприємствах по ремонту рухомого складу.

Таблиця 9.2.1

Характеристика	Вид транспорту	Зовнішній	Міжцеховий	Внутрішньо- цеховий
Перервної дії	Залізничний	Тепловози, електровози, вагони
	Безрейковий	Автомобілі, автосамоскиди, трактори, тягачі, причепи	Ручні візки, пере-сувні стелажі, аку-муляторні візки та спеціальні пристрої
	▬	Автонавантажувачі, електрокари, автокари, електронавантажувачі та ін.
Підйомні механізми	Залізничні крани, баштові, автомобільні, гусеничні крани, тельфери, вантажні ліфти, підйомники, штабелери
Безперервної дії	Спеціальні	Газопроводи, гідропроводи, пневмопроводи
Конвеєри	▬	Підвісні та звичайні
Гравітаційні спуски	▬	Міжповерхові	Рольганги і схили

 

Структура транспортного господарства залежить від обсягу зовнішніх і внут­рішніх вантажоперевезень, рівня кооперації з транспортними організаціями, ви­робничої структури підприємства, типу виробництва, загальних обсягів випуску, габаритів та маси продукції, її виду тощо.

Зазвичай транспортним господарством керує начальник транспортного цеху (або заступ­ник директора з комерційних питань). До складу транспортного господарства підприємства входять:

Транспортний відділ,який тісно взаємодіє з підрозділами відділу головного механіка і складається із планово-економічного бюро, технічного бюро, диспетчера (диспетчерське бюро), бюро обліку.

Транспортні цехи за видами транспорту і гаражі,які включають всю необ­хідну ремонтно-обслуговуючу інфраструктуру.

Основними завданнями транспортного господарства є:

ü вчасність і ритмічність усіх видів вантажоперевезень, вантажно-розвантажу­вальних робіт і переміщень;

ü нормування, визначення, планування й виконання транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт;

ü поточне обслуговування, ремонт і відновлення парку машин, обладнання й механізмів транспортного господарства;

ü облік, аналіз і контроль, організація ефективної роботи транспортного госпо­дарства, зниження затрат на транспортні операції, перевезення вантажів та утримання транспортного господарства;

ü організація й виконання заходів для техніки безпеки, охорони праці при вико­нанні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт, вирішення питань екології та промсанітарії.

У галузі організації транспортного господарства необхідно постійно забезпечувати:

ü раціональну організацію схем руху транспортних потоків і якнайшвидше пе­ресування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива й готової продукції згідно з вимогами виробничого процесу;

ü ефективне використання всіх транспортних засобів та праці транспортних працівників;

ü підвищення механізації та автоматизації транспортних і вантажно-розванта­жувальних операцій, а також зниження їх собівартості;

ü постійну працездатність транспорту, контроль виконання транспортних опе­рацій, облік та аналіз із використанням сучасних інформаційних технологій і комп'ютерної техніки.

Раціональна організація вантажоперевезень базується на вивченні й визначенні вантажообігу і вантажопотоків по підприємству, його окремих цехах, для складів та інших підрозділів.

Вантажообіг (загальний) – це загальна (сумарна) кількість вантажів, яку необ­хідно перемістити на підприємстві за визначений проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік тощо).

Вантажопотік – це кількість вантажів, яку необхідно перемістити між двома пунктами за визначений проміжок часу (зміну, добу, декаду, місяць, квартал, рік).

Вантажообіг складається з декількох окремих вантажопотоків, тому дорівнює сумі всіх вантажопотоків. На основі даних про потужності вантажопотоків у тоннах і відстані між пунктами (у кілометрах) визначають обсяг транспортної роботи в тон­но-кілометрах.

Дані про вантажообіг та вантажопотоки підприємства й окремих підрозділів до­цільно висвітлювати наглядно у вигляді "шахматної" таблиці, за допомогою якої та планувань цехів і генерального плану підприємс­тва складається схема (діаграма) вантажопотоків,а за структурою вантажообігу й вантажопотоків визначають тип і структуру парку транспортних та підйомно-транспортних машин, кількість вантажно-розвантажувальних постів, вид маршрутів, засобів перервної (циклічної) дії – маятниковий, кільцевий або віль­ний, які називаються схемами переміщення вантажів і руху транс­портних засобів. Із цього різноманіття перевезень у цехах особливу увагу приділяють міжопераційному переміщенню об'єктів виробництва, яке повинне виконуватись у повній відповідності з технологічно-організаційною послідовністю виконання операцій та ритмом виробничого процесу.

У поточному виробництві, особливо на гнучких автоматичних лініях, використову­ють автоматичні та автоматизовані транспортно-накопичувальні і розпо­дільні системи, які можуть бути різних рівнів: міжцеховими, цеховими і локаль­ними, що обслуговують відокремлені виробничі модулі.

Для здійснення вантажо­перевезень між дільницями, цехами та підрозділами підприємства можуть вико­ристовувати різні види транспортних засобів,які необхідно правильно визначити, щоб узгодити між собою всі технологічні й транспортні операції у просторі й за часом. Для цього на підприємстві розробляють транспортно-технологічні схеми, спеціальні циклограми виконання окремих виробничих проце­сів та їх стадій, за допомогою яких стикують окремі елементи транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування.

Систему маршрутів вибирають залежно від розміщення на території підприємства цехів і складів, а також від продуктивності транспортного засобу, роду вантажу, конструкції і т.д. При маятниковій системі перевезень транспортний засіб кількаразово обертається між двома вантажно-розвантажувальними пунктами (цехами, складами, площадками). Схеми маятникових маршрутів бувають: однобічними, двосторонніми і віяловими. Кільцева система маршрутів заснована на русі транспортних коштів в одному напрямку по замкнутій лінії, на якій розташовані ряд вантажно-розвантажувальних пунктів, склади і цехи. Розрізняють кільцеві маршрути з рівномірним, зростаючим або загасаючим вантажопотоком.

Після визначення основних вантажопотоків вибору необхідних видів транспорту здійснюється розрахунок кількості транспортних заходів перервної або непе­рервної дії. Існують різні способи визначення потреби в транспортних засобах. Розглянемо деякі з них.

При маятниковій системі руху вантажів:

Необхідна кількість транспортних засобів одного виду на даному маршруті на плановий період (зміну, добу, місяць)

, (9.2.1.)

де – обсяг вантажоперевезень за даним маршрутом на плановий період часу, – час здійснення одного транспортного циклу одним транспортним засобом, – вантажопідйомність визначеного виду транспортного засобу, – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу, – ефективний фонд часу роботи одиниці транспортного засобу за плановий період при однозмінному режимі роботи (1 зміна за добу), – кількість змін роботи транспортного засобу за одну добу.

Час здійснення одного транспортного циклу при маятниковій системі руху вантажів

, (9.2.2)

де – відстань між двома кінцевими пунктами перевезень вантажів, – середня швидкість руху транспортного засобу, – середній час здійснення навантаження і розвантаження транспортного засобу в початковому і кінцевому пунктах перевезень за один транспортний цикл.