План лекції: 1) Організація транспортного господарства. 2) Структура транспортного господарства. 3) Визначення вантажообігу і вантажопотоку. 4) Системи руху транспортних засобів.
Рекомендована література: [ 3, 5-7, 14-15, 17-21, 25, 27 ]
Транспортне господарство
Процес виготовлення продукції на підприємстві супроводжується переміщенням певної кількості різноманітних вантажів (сировини, матеріалів, палива, відходів виробництва, готової продукції), що потребує значних затрат на транспортне обслуговування виробництва, чітка організація якого забезпечує поєднання всіх елементів виробничого процесу.
Комплекс підрозділів, що займається всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів, утворює транспортне господарство вагоноремонтного підприємства. Тобто транспортне господарство займається організацією доставки всіх вантажів на підприємство, їх переміщенням усередині підприємства, постачанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції. Головним завданням транспортного господарства є забезпечення вчасної і безперебійної доставки всіх вантажів при найбільш ефективному використанні й організації транспорту, а також повне збереження вантажів у процесі транспортування та переміщення.
Взагалі транспорт поділяється на зовнішній і внутрішній.
Зовнішній пов'язаний із переміщенням вантажів за межі підприємства, тобто постачання й доставка матеріальних цінностей на підприємство і вивіз готової продукції зовнішнім споживачам.
Внутрішній транспортпов'язаний із переміщенням вантажів у межах підприємства. Він поділяється на міжцеховий і внутрішньоцеховий.
Внутрішньоцеховий,у свою чергу, поділяється на загальноцеховий та міжопераційний.
За способом дії всі транспортні засоби поділяються на засоби перервної (циклічної) й неперервної дії; за напрямком переміщення вантажів – на горизонтальні (транспортери, рольганги); вертикальні (підйомники, ліфти); горизонтально-вертикальні (автонавантажувач, кран балки, мостові і козлові крани); похилені (канатні та монорельсові шляхи, схили тощо).
Для зовнішніх перевезень використовується: залізничний, водний транспорт – за його допомогою здійснюють великі обсяги перевезень на далекі відстані за більш-менш постійною схемою вантажоперевезень; автомобільний – найбільш поширений завдяки його зручності, мобільності та здатності переміщення від будь-якого місця відвантажування до місця споживання. У табл. 9.2.1наведено транспорт, що використовується на підприємствах по ремонту рухомого складу.
Таблиця 9.2.1
| Характеристика | Вид транспорту | Зовнішній | Міжцеховий | Внутрішньо- цеховий |
| Перервної дії | Залізничний | Тепловози, електровози, вагони | ||
| Безрейковий | Автомобілі, автосамоскиди, трактори, тягачі, причепи | Ручні візки, пере-сувні стелажі, аку-муляторні візки та спеціальні пристрої | ||
| ▬ | Автонавантажувачі, електрокари, автокари, електронавантажувачі та ін. | |||
| Підйомні механізми | Залізничні крани, баштові, автомобільні, гусеничні крани, тельфери, вантажні ліфти, підйомники, штабелери | |||
| Безперервної дії | Спеціальні | Газопроводи, гідропроводи, пневмопроводи | ||
| Конвеєри | ▬ | Підвісні та звичайні | ||
| Гравітаційні спуски | ▬ | Міжповерхові | Рольганги і схили |
Структура транспортного господарства залежить від обсягу зовнішніх і внутрішніх вантажоперевезень, рівня кооперації з транспортними організаціями, виробничої структури підприємства, типу виробництва, загальних обсягів випуску, габаритів та маси продукції, її виду тощо.
Зазвичай транспортним господарством керує начальник транспортного цеху (або заступник директора з комерційних питань). До складу транспортного господарства підприємства входять:
Транспортний відділ,який тісно взаємодіє з підрозділами відділу головного механіка і складається із планово-економічного бюро, технічного бюро, диспетчера (диспетчерське бюро), бюро обліку.
Транспортні цехи за видами транспорту і гаражі,які включають всю необхідну ремонтно-обслуговуючу інфраструктуру.
Основними завданнями транспортного господарства є:
ü вчасність і ритмічність усіх видів вантажоперевезень, вантажно-розвантажувальних робіт і переміщень;
ü нормування, визначення, планування й виконання транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт;
ü поточне обслуговування, ремонт і відновлення парку машин, обладнання й механізмів транспортного господарства;
ü облік, аналіз і контроль, організація ефективної роботи транспортного господарства, зниження затрат на транспортні операції, перевезення вантажів та утримання транспортного господарства;
ü організація й виконання заходів для техніки безпеки, охорони праці при виконанні транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт, вирішення питань екології та промсанітарії.
У галузі організації транспортного господарства необхідно постійно забезпечувати:
ü раціональну організацію схем руху транспортних потоків і якнайшвидше пересування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива й готової продукції згідно з вимогами виробничого процесу;
ü ефективне використання всіх транспортних засобів та праці транспортних працівників;
ü підвищення механізації та автоматизації транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій, а також зниження їх собівартості;
ü постійну працездатність транспорту, контроль виконання транспортних операцій, облік та аналіз із використанням сучасних інформаційних технологій і комп'ютерної техніки.
Раціональна організація вантажоперевезень базується на вивченні й визначенні вантажообігу і вантажопотоків по підприємству, його окремих цехах, для складів та інших підрозділів.
Вантажообіг (загальний) – це загальна (сумарна) кількість вантажів, яку необхідно перемістити на підприємстві за визначений проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік тощо).
Вантажопотік – це кількість вантажів, яку необхідно перемістити між двома пунктами за визначений проміжок часу (зміну, добу, декаду, місяць, квартал, рік).
Вантажообіг складається з декількох окремих вантажопотоків, тому дорівнює сумі всіх вантажопотоків. На основі даних про потужності вантажопотоків у тоннах і відстані між пунктами (у кілометрах) визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах.
Дані про вантажообіг та вантажопотоки підприємства й окремих підрозділів доцільно висвітлювати наглядно у вигляді "шахматної" таблиці, за допомогою якої та планувань цехів і генерального плану підприємства складається схема (діаграма) вантажопотоків,а за структурою вантажообігу й вантажопотоків визначають тип і структуру парку транспортних та підйомно-транспортних машин, кількість вантажно-розвантажувальних постів, вид маршрутів, засобів перервної (циклічної) дії – маятниковий, кільцевий або вільний, які називаються схемами переміщення вантажів і руху транспортних засобів. Із цього різноманіття перевезень у цехах особливу увагу приділяють міжопераційному переміщенню об'єктів виробництва, яке повинне виконуватись у повній відповідності з технологічно-організаційною послідовністю виконання операцій та ритмом виробничого процесу.
У поточному виробництві, особливо на гнучких автоматичних лініях, використовують автоматичні та автоматизовані транспортно-накопичувальні і розподільні системи, які можуть бути різних рівнів: міжцеховими, цеховими і локальними, що обслуговують відокремлені виробничі модулі.
Для здійснення вантажоперевезень між дільницями, цехами та підрозділами підприємства можуть використовувати різні види транспортних засобів,які необхідно правильно визначити, щоб узгодити між собою всі технологічні й транспортні операції у просторі й за часом. Для цього на підприємстві розробляють транспортно-технологічні схеми, спеціальні циклограми виконання окремих виробничих процесів та їх стадій, за допомогою яких стикують окремі елементи транспортної мережі підприємства і технологічного устаткування.
Систему маршрутів вибирають залежно від розміщення на території підприємства цехів і складів, а також від продуктивності транспортного засобу, роду вантажу, конструкції і т.д. При маятниковій системі перевезень транспортний засіб кількаразово обертається між двома вантажно-розвантажувальними пунктами (цехами, складами, площадками). Схеми маятникових маршрутів бувають: однобічними, двосторонніми і віяловими. Кільцева система маршрутів заснована на русі транспортних коштів в одному напрямку по замкнутій лінії, на якій розташовані ряд вантажно-розвантажувальних пунктів, склади і цехи. Розрізняють кільцеві маршрути з рівномірним, зростаючим або загасаючим вантажопотоком.
Після визначення основних вантажопотоків вибору необхідних видів транспорту здійснюється розрахунок кількості транспортних заходів перервної або неперервної дії. Існують різні способи визначення потреби в транспортних засобах. Розглянемо деякі з них.
При маятниковій системі руху вантажів:
Необхідна кількість транспортних засобів одного виду на даному маршруті на плановий період (зміну, добу, місяць)
, (9.2.1.)
де 
– обсяг вантажоперевезень за даним маршрутом на плановий період часу, 
– час здійснення одного транспортного циклу одним транспортним засобом, 
– вантажопідйомність визначеного виду транспортного засобу, 
– коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу, 
– ефективний фонд часу роботи одиниці транспортного засобу за плановий період при однозмінному режимі роботи (1 зміна за добу), 
– кількість змін роботи транспортного засобу за одну добу.
Час здійснення одного транспортного циклу при маятниковій системі руху вантажів
, (9.2.2)
де 
– відстань між двома кінцевими пунктами перевезень вантажів, 
– середня швидкість руху транспортного засобу, 
– середній час здійснення навантаження 
і розвантаження 
транспортного засобу в початковому і кінцевому пунктах перевезень за один транспортний цикл.
