2.1. Ознайомитися з виробничою та соціальною інфраструктурою господарських комплексів на території сільської ради: державні і недержавні організації, приватні і приватно-орендні підприємства, виробничі та обслуговуючі кооперативи, малі підприємства, зокрема з переробки і збуту продукції, фермерські (селянські) господарства. Індивідуально-господарський сектор і форма його обслуговування, демографічна ситуація, медичне, оздоровче і культурне обслуговування, навчальні заклади, дорожньо-транспортні комунікації, кадрове забезпечення.
2.2. Детально ознайомитися з об'єктом (господарством) проходження практики:
– назва;
– дата заснування;
– установчо-юридичні документи, виробничі ресурси, основний, супутній, підприємницький види діяльності, послуги, ринки збуту продукції, форми, види, розмір оплати праці, форми і орендна плата за землю і майно, фінансові наслідки, кадрове забезпечення, кількісна та якісна оцінка персоналу, органи і структура управління, імідж лідерів, стиль управління, стратегічне та оперативне планування, форми контролю, оперативне управління і торгівельна діяльність, формування інвестиційного середовища, застосування інновацій, зовнішньоекономічні зв'язки, перспективи розвитку.
2.3. Вивчити склад (структуру) земельних угідь господарства. Встановити ступінь розораності земельних угідь і сільськогосподарських угідь, наявність багаторічних насаджень, луків, пасовищ, у т.ч. багаторічних окультурених, водоймищ, полезахисних та інших лісових смуг, непродуктивних земельних угідь.
Вияснити доцільність фактичної структури земельних угідь, визначити своє відношення. Запропонувати план трансформації земельних угідь на перспективу.
2.4. Ознайомитися з наявними в господарстві типами ґрунтів, їх основними агрохімічними і агрофізичними властивостями (вміст гумусу, Р2О5, К20, рНKl, глибина орного шару, гранулометричний склад тощо), ступінь забрудненості радіонуклідами та тип забур'яненості (по полях) і визначити основні заходи підвищення родючості ґрунтів, порівняти їх з тими, що застосовуються в господарстві.
Вияснити причини недотримання необхідних заходів і перспективу їх застосування.
Звернути увагу на можливий рівень врожайності основних с.-г. культур, враховуючи такі середні прогнози інституту "Агроресурси" по зонах України –Полісся, Лісостеп, Степ (ц/га):
озима пшениця – 20–28; 30–35; 45–50;
озиме жито – 14–18; 25–30; 35–38;
яра пшениця –18–20; 24–28; 35–40;
ярий ячмінь –21–25; 25–30; 30–35;
овес –17–19; 20–25; 25–28;
горох –20–17; 25–40; 40–45;
цукрові буряки –350–400; 500–550; 550–600;
картопля – 250–350; 230–250; 200–230;
кукурудза на зерно –22–28–30; 90–100; 110–140; 140–150;
2.5. Ознайомитися із системою сівозмін, набором культур у них (структурою посівів) і прийнятим чергуванням культур у кожній сівозміні. Оцінити фактичний стан з існуючими рекомендаціями і виробити пропозиції поліпшення освоєння сівозмін.
2.6. 3 врахуванням агротехнічної, економічної, екологічної та енергетичної оцінки введення сівозмін обґрунтувати структуру посівних площ сільськогосподарських культур, виходячи з умов ринкової економіки. При цьому слід мати на увазі, що в приватних господарствах можуть практикуватися спеціалізовані сівозміни з повторними посівами ряду культур, що в свою чергу вимагає розширення площ проміжних культур, інших за біологічними особливостями; в основному на зелений корм та зелене добриво.
2.7. Ознайомитися зі станом посівів озимих культур після виходу із перезимівлі. Визначити заходи щодо їх ремонту. При густоті живих рослин менше 150–200 шт/м2. слід планувати пересів. При густоті рослин в межах 200–250 шт/м2 планувати підсів, краще ярою пшеницею. На всіх інших посівах озимих – підживлення азотом і боронування.
2.8. Ознайомитися із станом підготовки ґрунту під ярі культури восени минулого року, визначити заходи щодо обробітку ґрунту і внесення добрив весною після настання фізичної стиглості ґрунту на кожному полі сівозмін.
При цьому варто звернути увагу на застосування безполицевих способів обробітку (плоскорізами, боронами типу БДТ-7, комбінованими агрегатами типу «Європак» та ін.) та локальне внесення органічних і мінеральних добрив (в рядки при садінні і посіві та інше).
2.9. Ознайомитися із станом організації вирощування насіння с.-г. культур і обґрунтувати відповідні завдання бригадам (чи насінницькій бригаді) з вирощування насіння всіх культур і багаторічних трав для посіву в наступному році і для реалізації іншим господарствам.
Провести у господарстві фітопатологічне обстеження полів, садів і встановити поширені шкідники, хвороби і бур’яни; ознайомитися із застосованими захисними заходами проти шкідливих організмів і вказати на основні шляхи їх удосконалення із екологічно безпечних систем захисту рослин.
2.10. Взяти участь у розробленні і виконанні плану заходів з догляду за посівами та збирання врожаю с.-г. культур, поліпшення луків і пасовищ, заготівлі кормів.
2.11. Ознайомитися зі станом і перспективою розвитку овочівництва відкритого і закритого грунту, зокрема вияснити:
- площу овочевої сівозміни, набір і чергування культур у ній;
- урожайність овочевих культур за попередні 2–4 роки;
- ринки збуту продукції овочівництва, рентабельність вирощування врожаю окремих культур;
- товарна і екологічна якість продукції овочівництва;
- зберігання і переробка продукції овочівництва;
- наявність споруд закритого грунту, ефективність їх експлуатації;
- перспективи розвитку овочівництва закритого грунту (стаціонарні теплиці, парники, плівкові тунелі різних конструкцій);
- перспективи вирощування окремих культур у господарстві, населеному пункті.
2.12. Установити наявність насаджень багаторічних культур: зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, ягідних і хмелю; площі насаджень, вік, урожайність, рівень рентабельності.
Обстежити насадження плодових культур і відмітити його стан, зокрема:
- породно-сортовий склад, сортопідщепні комбінації;
- конструкції насаджень (конструкції і форми крон, орієнтовний їх об’єм – м3, площі живлення);
- зрідженість насадження (%);
- особливості ростових процесів (за приростом пагонів останніх 2–3 років);
- характер плодоношення (за типом плодоносних утворень);
- фітосанітарний стан насадження (наявність сухих гілок, уражень борошнистою росою, чорним раком, пошкоджень червицями).
Вивчити основи перспективного розвитку плодівництва (за планом господарства):
- відповідність організаційно-економічних і грунтово-кліматичних умов вимогам спеціалізації господарств (фермерських, кооперативних тощо);
- оптимальний добір культур, сортів, сортопідщепних комбінацій і конструкцій насаджень з врахуванням ринків збуту екологічно чистої продукції;
- створення необхідної бази (холодильники, сортувальні пункти, меліоративна мережа тощо) в господарстві чи кооперування з метою реалізації продукції;
- кадрове забезпечення;
- розрахунки економічної ефективності вирощування екологічно чистої продукції в інтенсивних садах.
Стан хмелеплантацій; цілеспрямовані основні заходи підвищення врожайності хмелю, перспективи хмелярства.
2.13. Наявність, стан і перспективи розвитку бджільництва, рибництва, квітникарства.
2.14. Ознайомитися належно з галуззю тваринництва:
- стан приміщень і територій тваринницьких ферм, відповідність їх існуючим вимогам і нормам;
- поголів’я ВРХ, свиней, коней, овець і птиці у фізичних і умовних головах;
- основи технологій виробництва молока, м’яса, вовни, доцільність і можливість їх удосконалення;
- економічна ефективність виробництва продукції тваринництва;
- перспективні плани господарства щодо розвитку галузі тваринництва;
- реальні пропозиції поліпшення розвитку тваринництва на найближчу перспективу
2.15. Стан і перспективи розвитку кормової бази тваринництва:
- потреба в концентрованих кормах (ц/на одну умовну голову худоби та всього);
- потреба в сіні, сінажі, силосі, зелених та штучно зневоднених, кормах;
- реальне забезпечення кормами в поточному році;
- забезпеченість кормами за минулі роки;
- перспективний план господарства в розвитку кормової бази тваринництва;
- внести свої пропозиції щодо поліпшення стану і перспектив розвитку кормової бази.
2.16. Заходи з охорони довкілля в господарстві:
- охорона грунтів: категорії еродованих грунтів та їх площа;
- виконання протиерозійних заходів, їх ефективність;
- охорона водойм: площа водойм і їх стан; джерела забруднення і заходи захисту річок та інших водойм.
2.17. Способи виготовлення і зберігання гною, перегною, компостів, гноївки. Потреба в цих добривах та її забезпечення; перспективи на найближчі роки; наявність і стан необхідних споруд та навколишньої території.
Зберігання мінеральних добрив і пестицидів. Місце розміщення і стан споруд для зберігання та навколишньої території; охорона.
2.18. Ознайомитися із зеленими (декоративними) насадженнями господарства (села), особливостями їх стилів, перспективами розвитку зеленої архітектури.
2.19. Ознайомитись з організацією охорони праці в господарстві:
- інструктажі з техніки безпеки, робота з мінеральними добривами та пестицидами; наявність спецодягу та індивідуальних засобів захисту; контроль за охороною праці, наявність нещасних випадків на виробництві та причини їх виникнення.
