ПРЕДМЕТ СТАТИСТИКИ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ
Статистика має свій предмет, серед його особливостей і основних рис варто виділити:
1) дослідження не окремих фактів, а масових соціально-економічних явищ і процесів,
Другою особливістю статистики є те, що вона вивчає насамперед кількісну сторону суспільних явищ і процесів у конкретних умовах місця і часу, тобтопредметом статистики виступають розміри і кількісні співвідношення соціально-економічних явищ, закономірності їхнього зв'язку і розвитку.
Кількісну характеристику статистика виражає через певного роду числа, що називаються статистичними показниками. Статистичний показник відображає результат виміру одиниць сукупності і сукупності в цілому. Варто зазначити, що найчастіше статистику ототожнюють з математикою, що є не правильним. Тому що, особливість статистики полягає в тому, що вона вивчає кількісну сторону якісно визначених масових суспільних явищ у даних умовах місця і часу. При цьому якісну визначеність одиничних явищ звичайно визначають сполучені науки. Так, наприклад, статистика вивчає смертність як масове явище, а факт і причину смерті встановлює медицина.
3) Третя особливість статистики як науки полягає в тому, що вона характеризує структуру суспільних явищ. Структура - це внутрішня будова масових явищ, тобто внутрішня будова статистичної безлічі. Статистика повинна цю структуру знайти, виразити і відобразити в системі статистичних показників.
4) Зміни в просторі, тобто в статиці, виявляються за допомогою аналізу структури суспільного явища, а зміна рівня і структури явища досліджуються в часі, тобто у динаміці. Така четверта особливість статистики як науки. Аналіз динаміки включає: встановлення рівня суспільного явища на визначені моменти або проміжки часу і середнього рівня; виявлення характеру змін за кожен проміжок часу; визначення величини і темпів зміни; встановлення основної тенденції зміни, закономірностей зміни та складання статистичного прогнозу.
5) Явища громадського життя взаємозалежні і взаємообумовлені. Зміна одних явищ впдиває на інші: наприклад, зниження витрат на сировину і матеріали приводить до зниження собівартості і навпаки. Тому виявлення зв'язків є п'ятою особливістю статистики як науки. Найбільше значення має виявлення причинно-наслідкових зв'язків.
З огляду на вищесказане, сформулюємо визначення статистики як науки. Статистика - галузь суспільних наук, що вивчає кількісну сторону якісно визначених масових соціально-економічних явищ і процесів, їх структуру і розподіл, розміщення в просторі, рух у часі, виявляючи діючі кількісні залежності, тенденції і закономірності в конкретних умовах місця і часу.
Виходячи з характеру й основних рис предмета визначимо наступні пізнавальні задачі статистики як науки. Це вивчення:
§ рівня і структури масових соціально-економічних явищ;
§ взаємозв'язків масових соціально-економічних явищ і процесів;
§ динаміки масових соціально-економічних явищ.
ОСНОВНІ СТАТИСТИЧНІ КАТЕГОРІЇ
Теоретичну основу будь-якої науки складають поняття і категорії, у сукупності яких виражаються основні принципи даної науки. У статистиці до найважливіших категорій і понять відносяться: сукупність, варіація, ознака, закономірність. Розглянемо їх докладніше.
Статистична сукупність – це безліч одноякісних за певною ознакою явищ, існування яких обмежене в просторі і в часі (наприклад, сукупність жителів України за станом на 1 січня 2010 року, сукупність фермерських господарств Сумської області в 2009 році).
Найважливішою властивістю статистичної сукупності є її нерозкладність, це означає, що подальше дроблення індивідуальних явищ не викликає втрати їхньої якісної основи. Зникнення або ліквідація одного або ряду явищ не руйнує якісної основи статистичної сукупності, тому що всі характеристики відносяться до сукупності в цілому.
Існує поняття однорідності статистичної сукупності. Воно відносне і зовсім не означає повної відповідності всіх одиниць сукупності, а лише має на увазі близькість основної властивості, якості, типовості. Та сама сукупність одиниць, приміром, може бути однорідна за однією ознакою і неоднорідна за іншою. Однорідність одиниць статистичної сукупності формується під впливом визначених внутрішніх чинників і умов.
Кількісні зміни значень ознаки при переході від однієї одиниці сукупності до іншої називаються варіацією. Варіація виникає під впливом випадкових і насамперед зовнішніх чинників. Соціально-економічні явища, як правило, володіють великою варіацією. Наприклад, варіація міст країни за чисельністю населення складається під впливом цілої низки факторів: історичних, географічних, економічних, соціальних і безлічі інших.
Статистичні сукупності мають визначені властивості, носіями яких виступають одиниці сукупності. За формою зовнішнього вираження ознаки поділяються на:
• атрибутивні (описові, якісні);
• кількісні.
Найважливішою категорією статистики є статистична закономірність.
Під закономірністю прийнято розуміти повторюваність, послідовність і порядок змін у явищах. Статистична ж закономірність розглядається як кількісна закономірність зміни в просторі і в часі масових явищ і процесів громадського життя, що складаються з безлічі елементів (одиниць сукупності). Вона властива не окремим одиницям сукупності, а всій їхній масі, або сукупності в цілому. З цієї причини закономірність виявляється тільки при досить великій кількості спостережень і тільки в середньому. Таким чином, це середня закономірність масових явищ і процесів.
Закономірності в статистиці виявляються тільки в масі одиниць, вони не застосовні до окремих явищ, як це можливо в природничих науках (біології, механіці, фізиці). Дані закономірності виникають як результат впливу великої кількості постійно діючих причин і причин випадкових.
Методологічна основа статистики як науки. Методи статистики відповідно до стадій статистичного досліджен ня
Методологічною основою статистики є теорія пізнання, що визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства. Це означає, що статистика аналізує соціально-економічні явища і процеси не ізольовано, а в їхній взаємодії, взаємозв'язку, не в зоні спокою і незмінності, а в русі, зміні і розвитку.
Під статистичною методологією розуміють систему прийомів, способів і методів, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються в структурі, динаміці і взаємозв'язках соціально-економічних явищ.
Статистичне дослідження складається з трьох стадій:
1) статистичне спостереження;
2) зведення й групування результатів спостереження;
3) аналіз отриманих зведених матеріалів.
Усі ці етапи зв'язані між собою, відсутність одного з них веде до розриву цілісності статистичного дослідження. Проходження кожної стадії дослідження пов`язане з використанням спеціальних методів.
Метод масових спостережень. Початковою стадією статистичних досліджень є статистичне спостереження - науково організований збір даних про досліджувані соціально-економічні процеси або явища.Отримані в результаті статистичного спостереження дані є вихідним матеріалом для виконання наступних етапів статистичного дослідження. Характерним для цієї стадії є метод масових спостережень, тому що статистичне спостереження завжди масове. На цьому етапі формуються мета і задачі, розробляються програми дослідження, визначаються конкретні способи і методи, що використовуються на кожному етапі дослідження, складається організаційний план його проведення, визначаються об'єкт і одиниця спостереження. Результатом статистичного спостереження є дані, що характеризують кожну одиницю спостереження. Мета дослідження - одержання характеристики об'єкта спостереження в цілому. Тому результати статистичного спостереження являють собою лише вихідний статистичний матеріал.
Метод статистичного групування і статистичних таблиць. Друга стадія статистичного дослідження являє собою комплекс послідовних дій по узагальненню конкретних одиничних фактів, що утворять сукупність з метою виявлення типових рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому. Найважливішим специфічним методом на цій стадії є метод групування. Статистичне зведення містить у собі розподіл вихідних даних за групами, якісно однорідним за одною або кількома ознаками, і одержання групових підсумків. На правильність висновків, одержаних в результаті дослідження, впливає вибір групувальної ознаки.
Результати статистичного групування і зведення викладаються у виді статистичних таблиць, що є найбільш раціональною, систематизованою і наочною формою представлення масових даних. Різновидом табличних побудов можна вважати і різного роду матриці абсолютних і відносних статистичних показників, побудова яких багато в чому зв'язана з процесом комп'ютерної обробки інформації.
Методи аналізу за допомогою узагальнюючих показників. Статистичний аналіз є заключною стадією статистичного дослідження.
Відповідно до раніше викладених пізнавальних задач статистики як науки в процесі статистичного аналізу досліджуються структура, динаміка і взаємозв'язки суспільних явищ або процесів.
Виділяють наступні основні етапи аналізу:
1) констатація фактів і їх оцінка;
2) встановлення характерних рис і причин явища;
3) зіставлення явища з іншими, у тому числі з оптимальними;
