Методика проведення аналізу беззбитковості

Аналіз взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток” здійснюється, як правило, в наступній послідовності: збір, підготовка й аналітична обробка вихідної інформації відповідно до умов аналізу; розрахунок умовно-постійних та умовно-змінних витрат, рівня беззбитковості та зони безпеки; аналітичне обґрунтування обсягу реалізації, необхідного для забезпечення запланованої суми прибутку. Точка беззбитковості може бути виражена в натуральних одиницях (кількості продукції), грошових одиницях або у відсотках до нормальної потужності. Основним при виборі показників є специфіка галузі.Відповідно, обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру, що забезпечує рівність сукупного доходу і витрат дорівнює:

За наведеною формулою розраховується беззбитковий обсяг реалізації і в натуральному вимірі. Для визначення беззбиткового обсягу реалізації у вартісному вимірі необхідно Q_b помножити на ціну реалізації. Так як знаменник означає маржинальний (граничний) дохід на одиницю реалізованої продукції, або одиничний прибуток покриття, то:

де CM_од – маржинальний (граничний дохід), або одиничний прибуток покриття.Розрахунок точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але для визначення перспектив та альтернатив розвитку підприємства необхідне обґрунтування обсягу реалізації, що забезпечить отримання бажаної суми прибутку.

Необхідний обсяг реалізації в натуральних одиницях виміру задля отримання бажаного прибутку, розраховується за формулою:

де P_rb – сума бажаного (необхідного прибутку). Слід звернути увагу на відсоткову частку прибутку покриття (contribution margin ratio). Коефіцієнт покриття (CMR) – це питома вага прибутку покриття у сукупному доході від реалізації. Він розраховується або в частках від одиниці як:

або у відсотковому виразі, як:

Коефіцієнт покриття показує як прибуток покриття реагує на зміни доходу. Наприклад, якщо CMR = 0,6 (або 60 %), то це означає, що при зростанні сукупного доходу на 1 грн. прибуток покриття буде зростати на 60 %, тобто на 60 коп.

Межа безпеки (margin of safety) – це надлишок скупного доходу від реалізації над рівнем беззбитковості

3. Напрями застосування аналізу беззбитковості.

Інструментарій аналізу беззбитковості дозволяє дати відповіді на ряд питань.

1. Який рівень беззбитковості має бути, якщо підприємство планує отримати певну величину прибутку до оподаткування за конкретного рівня виробництва і продажу?

2. Який обсяг реалізації має бути за умов отримання конкретного прибутку?

Аналіз рівня беззбитковості дозволяє опосередковано врахувати невизначеність ринкової ситуації і є своєрідним індикатором ризику виробництва. Для цього рівень беззбитковості необхідно порівняти з обсягом реалізації, тобто визначити межу безпеки МS. Вона показує, на яку величину можна зменшити обсяги реалізації до того, як підприємство почне отримувати збитки. Існує кілька причин, з яких знання точки беззбитковості є корисним. точка беззбитковості та період окупності дуже близькі за суттю вимірники беззбитковості виробництва. Тому аналогічно періоду окупності, точку беззбитковості відносно просто розрахувати та пояснити; менеджери часто концентрують увагу на тому, як зміниться прибуток підприємства із впровадженням проекту. Проект, витрати якого не покриваються, негативно впливає на загальний прибуток підприємства; проект, який забезпечує тільки беззбитковість, але не приносить бухгалтерського прибутку, є збитковим з точки зору фінансових, або альтернативних, витрат. Це так тому, що підприємство могло б отримати більше прибутку, інвестувавши гроші в інший проект.