Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


÷≥л≥ та завданн€ вивченн€ розд≥лу. ”сп≥шне вивченн€ розд≥лу дозвол€Ї:




”сп≥шне вивченн€ розд≥лу дозвол€Ї:

ћати у€ву про основн≥ етапи становленн€ гендерноњ ≥дентичност≥.

¬изначити основн≥ агенти гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ.

ќволод≥ти ключовими словами розд≥лу.

ћетодичн≥ рекомендац≥њ до вивченн€ –озд≥лу 2.2.

ѕри вивченн≥ –озд≥лу 2.2. важливо:

- вивчаючи пункт 1, зупинитис€ на основних етапах та психолог≥чних механ≥змах формуванн€ гендерноњ ≥дентичност≥;

- вивчаючи пункт 2, зверн≥ть увагу на диференц≥йну соц≥ал≥зац≥ю та њњ механ≥зми;

- вивчаючи пункт 3, зверн≥ть увагу на нормативний тиск €к механ≥зм гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ;

- вивчаючи пункт 4, зверн≥ть увагу на ≥нформац≥йний вплив €к механ≥зм гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ.

 

Ќавчальний матер≥ал.

1. ѕрочитайте, вид≥л≥ть основн≥ риси та законспектуйте

ѕон€тт€ ≥дентиф≥кац≥€ (в≥д лат. identificare Ц отожнювати) Ї одне з основних, €ке вживаЇтьс€ в теор≥њ особистост≥. ¬перше в психолог≥ю це пон€тт€ введено «. ‘рейдом, в теор≥њ €кого воно маЇ два значенн€: 1) в першому Ц €к становленн€ тотожност≥ м≥ж образами, €к≥ народжуютьс€ в галюцинац≥њ незадоволеними ≥нстинктами, з одного боку, ≥ образами реальних обТЇкт≥в, €к≥ реально задовольн€-ють потреби людини, з другого; 2) в другому значенн≥ ≥дентиф≥ка-ц≥€ розум≥Їтьс€ €к один ≥з суттЇвих механ≥зм≥в формуванн€ особистост≥ Ц моральноњ ≥нстанц≥њ супер-≈го: щоб побороти ≥нстинкти ≥ тим самим уникнути покаранн€, дитина частково ототожнюЇ себе з батьками, з авторитетними людьми, ≥ цим шл€хом ≥нтернал≥зуЇ њх ц≥нност≥, моральн≥ норми ≥ заборони, а також в≥дпов≥дн≥ форми по-вед≥нки. ќтже, в психоанал≥з≥ ≥дентиф≥кац≥€ ≥нтерпретуЇтьс€ €к не-усв≥домлений процес насл≥дуванн€ повед≥нц≥ або певним €кост€м т≥Їњ особистост≥, з €кою ≥ндив≥д себе ототожнюЇ.

Ќин≥ терм≥н У≥дентиф≥кац≥њФ набув значного поширенн€ ≥ вживаЇтьс€ в таких основних значенн€х:

Ц упод≥бненн€ себе значимому ≥ншому €к зразку, на основ≥ емоц≥йного звТ€зку з ним;

Ц ототожненн€ себе з персонажем художнього твору, завд€ки €кому в≥дбуваЇтьс€ проникненн€ в смисловий зм≥ст твору, його ес-тетичне переживанн€;

Ц механ≥зм психолог≥чного захисту, €кий в≥дбуваЇтьс€ €к не-св≥доме упод≥бненн€ обТЇкту, €кий викликаЇ страх або тривогу;

Ц один ≥з комплексних механ≥зм≥в захисту свого УяФ (роботи јнни ‘рейд). ÷ей механ≥зм включаЇ ≥нтроекц≥ю ≥ проекц≥ю. ѕро-екц≥€ Ц це процес приписуванн€ субТЇктом ≥нш≥й людин≥ своњх рис, мотив≥в, думок ≥ почутт≥в, €к≥ викликають у самого субТЇкта почут-т€ провини ≥ тривоги. ≤нтроекц≥€ Ц це вт≥ленн€ у власн≥й ≥ндив≥ду-альн≥й форм≥ особист≥сних властивостей ≥ншоњ людини;

Ц розп≥знанн€, оп≥знанн€ €ких-небудь обТЇкт≥в у тому числ≥ людей), в≥днесенн€ њх до певного класу або уп≥знанн€ на основ≥ в≥до-мих ознак (в ≥нженерн≥й ≥ юридичн≥й психолог≥њ);

Ц ототожненн€ себе з €кою-небудь групою (великою чи малою) або сп≥льнотою, прийн€тт€ њњ ц≥лей ≥ ц≥нностей, усв≥домленн€ себе членом ц≥Їњ групи або сп≥льност≥ (групова ≥дентиф≥кац≥€).

¬ соц≥альн≥й психолог≥њ особистост≥ ≥дентиф≥кац≥€ Ц це один ≥з суттЇв≥ших механ≥зм≥в формуванн€ ≥дентичност≥ особистост≥, зокрема, Ц гендерноњ ≥дентичност≥. «авд€ки механ≥змов≥ ≥денти-ф≥кац≥њ з раннього дитинства у дитини починають формуватись статев≥ риси особистост≥ ≥ повед≥нков≥ стереотипи, статеворольо-ва ≥дентичн≥сть ≥ ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ.

јнал≥зов≥ механ≥зму ≥дентиф≥кац≥њ прид≥л€Їтьс€ багато уваги психологами р≥зних напр€мк≥в досл≥дженн€.  ожна з окремих тео-р≥й в≥дображаЇ €кусь одну сторону складного процесу ≥дентиф≥кац≥њ. ÷≥ теор≥њ описують процес гендерноњ ≥дентиф≥кац≥њ з р≥знихточок зору: теор≥€ традиц≥йноњ ≥дентиф≥кац≥њ наголошуЇ на емо-ц≥йному фактор≥, когн≥тивна Ц на значенн≥ категоризац≥њ, теор≥€ науч≥нн€ анал≥зуЇ процеси навчанн€, тренуванн€. —п≥вв≥дношен-н€ цих стор≥н ≥дентиф≥кац≥њ на р≥зних етапах неоднакове. ¬ раннь-ому дитинств≥ дом≥нують емоц≥йн≥ звТ€зки ≥ в≥дносини, пот≥м до емоц≥йних п≥дключаютьс€ когн≥тивн≥, процеси навчанн€ ≥ трену-ванн€ Ц на б≥льш п≥зн≥х стад≥€х. якщо спробувати у€вити процес ≥дентиф≥кац≥њ в його ц≥л≥сност≥, то можна накреслити таку схему. ƒитина входить в житт€ з певними вродженими програмами розвитку ≥ психоф≥з≥олог≥чними статевими в≥дм≥нност€ми, з ними повТ€зано сприйманн€ ранньоњ ≥нформац≥њ, €ка спри€Ї формуван-ню первинноњ гендерноњ ≥дентичност≥, €ка пот≥м направл€Ї моде-люванн€, впливаЇ на сприйн€тт€ науч≥нн€. ¬ динам≥ц≥ цього розвитку засвоюютьс€ ≥ ≥нтер≥оризуютьс€ гендерн≥ рол≥. ¬ подальшо-му гендерн≥ рол≥ ≥ гендерн≥ ≥дентичност≥ функц≥онують в систем≥ зворотн≥х звТ€зк≥в, п≥дкр≥плюючи ≥ компенсуючи одна одну.

ћехан≥зм ≥дентиф≥кац≥њ забезпечуЇ передачу УособистогоФ досв≥ду опосередковано Ц через особистий приклад, насл≥дуван-н€, нав≥юванн€. Ќа б≥льш п≥зн≥х стад≥€х соц≥ал≥зац≥њ розширюЇть-с€ коло ос≥б, з €ких вибираЇтьс€ зразокЦобТЇкт ≥дентиф≥кац≥њ. —еред таких можуть бути не т≥льки реальн≥ люди, але й л≥тературн≥ героњ. ѕроте ран≥ше або п≥зн≥ше настаЇ час, коли зразок втрачаЇ субТЇктивне значенн€. ƒезактуал≥зац≥€ УзразкаФ знаменуЇ завер-шенн€ певного етапу в розвитков≥ особистост≥, њњ п≥днесенн€ на новий щабель, коли складаютьс€ нов≥ в≥дносини, нов≥ мотиви, що заставл€Ї ставити нов≥ ц≥л≥ ≥ шукати нов≥ ≥деали. “ак в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ гендерноњ ≥дентичност≥.

” психолог≥чн≥й л≥тератур≥ вид≥л€ютьс€ дек≥лька етап≥в формуванн€ гендерноњ ≥дентичност≥.

ѕерший етап Ц це первинна стате-ва ≥дентичн≥сть, €ка в≥дбуваЇтьс€ до двох-трир≥чного в≥ку. ÷е т≥ знан-н€, €ких дитина набуваЇ про стать у сп≥лкуванн≥ з дорослими. ¬ роз-витков≥ статевоњ ≥дентичност≥ вид≥л€ютьс€ так≥ процеси:

Ц дитина узнаЇ, що ≥снуЇ дв≥ стат≥;

Ц вона включаЇ себе в одну з цих двох категор≥й;

Ц на основ≥ самовизначенн€ дитина керуЇ своЇю повед≥нкою, вибираючи нов≥ форми повед≥нки.

¬же у 6-8 м≥с€ц≥в малюки розр≥зн€ють чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, €к≥ њх догл€дають. ” п≥втора року у б≥льшост≥ д≥тей пом≥чаЇтьс€ пер-винна ≥дентиф≥кац≥€ себе з певною статтю. ƒо двох рок≥в д≥ти зас-воюють перш≥ ≥гров≥ рол≥, що в≥дпов≥дають њхн≥й стат≥. ’лопчики прагнуть до незалежност≥: вони п≥дтверджують свою ≥ндив≥дуальн≥сть, намагаючись в≥докремитись в≥д виховател€, в≥д матер≥. ƒл€ д≥вчаток б≥льш характерна взаЇмозалежн≥сть: вони набувають особистоњ ≥ндив≥дуальност≥ у своњх соц≥альних звТ€зках. ƒл€ ≥гор хлопчик≥в б≥льш характерна групова д≥€льн≥сть. ≤гри д≥вчаток в≥дбуваютьс€ в менших за розм≥ром групах. ¬ цих ≥грах менше аг-ресивност≥, б≥льше взаЇмност≥, тут част≥ше насл≥дують взаЇмов≥д-носини дорослих, а розмови ведутьс€ б≥льш дов≥рлив≥ й ≥нтимн≥. ” в≥ц≥ 2,5 рок≥в б≥льш≥сть д≥тей здатн≥ вже розд≥лити людство на чо-лов≥чу ≥ ж≥ночу половини, хоча вони ще можуть не знати, в чому ц≥ в≥дм≥нност≥. як показують психолог≥чн≥ досл≥дженн€, до в≥ку 2-3 рок≥в майже кожен маЇ тверду впевнен≥сть, що Уя Ц мужчинаФ або Уя Ц ж≥нкаФ. Ќав≥ть, €кщо чолов≥че ≥ ж≥ноче начало розвиваЇтьс€ нормально, особист≥сть ще маЇ адаптивну задачу розвитку св≥до-мост≥ маскул≥нност≥ або фем≥нност≥.

ƒругий етап Ц це формуванн€ гендерноњ ≥дентичност≥ з трьох до семи-восьми рок≥в. ¬ три роки в≥дбуваЇтьс€ ч≥тка пол€ризац≥€ типових дл€ певноњ стат≥ характеристик, а з другого боку Ц у св≥до-мост≥ трир≥чних малюк≥в стать не сприймаЇтьс€ €к щось дане лю-дин≥ назавжди. ƒо 4-5 рок≥в д≥ти вже у€вл€ють типов≥ зан€тт€ до-рослих. ƒо 5-6 рок≥в пост≥йн≥сть стат≥ не усв≥домлюЇтьс€ остаточно, дитин≥ здаЇтьс€, що можна перетворитис€ у майбутньому в д≥вчинку ≥з хлопчика, ≥ навпаки.

ѕрот€гом раннього дитинства д≥ти поступово осмислюють значенн€, €ке лежить в основ≥ статевих стереотип≥в.  оли в ек-спериментальному досл≥дженн≥ 4-р≥чним д≥т€м надали мож-лив≥сть грати в ДкрамницюФ, то, перетворившись у Дпродавц≥вФ, вони пропонували хлопчикам купити лютих ведмед≥в, а д≥вчаткам Ц пухнастих кошен€т. “ака повед≥нка доводить, що прита-манний будь-€к≥й культур≥ звТ€зок предмет≥в ≥ властивостей з т≥Їю або ≥ншою статтю, залежить не т≥льки в≥д науч≥нн€ через спостереженн€ або заучуванн€ певних асоц≥ац≥й типу Дл€лькидл€ д≥вчаток, машинки дл€ хлопчик≥вФ. «г≥дно з висновками досл≥дник≥в, д≥ти нав≥ть в такому ранньому в≥ц≥, напевно, поча-ли ставити одн≥ властивост≥ в причинний звТ€зок з чолов≥чою статтю, а ≥нш≥ Ц з ж≥ночою.

ƒе€к≥ спец≥ал≥сти в галуз≥ в≥ковоњ психолог≥њ вважають, що д≥ти внутр≥шньо мотивован≥ до надбанн€ ц≥нностей, ≥нтерес≥в ≥ моделей повед≥нки, €к≥ в≥дпов≥дають њх стат≥. ÷ей процес отри-мав назву самосоц≥ал≥зац≥њ. ƒ≥ти можуть розвивати у соб≥ досить жорстк≥ ≥ стереотипн≥ у€вленн€ про те, Дщо робл€ть хлопчикиФ ≥ Дщо робл€ть д≥вчаткаФ. Ќаприклад, хлопчики грають машинками ≥ н≥коли не плачуть, а д≥вчатка граютьс€ в л€льки ≥ любл€ть гар-но вбиратис€. ƒитина здеб≥льше звертаЇ увагу на особливост≥ повед≥нки, €ка в≥дпов≥даЇ њњ стат≥ ≥ не ви€вл€Ї зац≥кавленост≥ до повед≥нки, €ка несум≥сна з повед≥нкою њњ стат≥.

ƒе€к≥ досл≥дженн€ п≥дтверджують, що д≥ти б≥льш запамТ€тову-ють те, що в≥дпов≥даЇ њх гендерним схемам. Ќаприклад, в тестах па-мТ€т≥ хлопчики ви€вл€ють тенденц≥ю краще запамТ€товувати пунк-ти з пом≥ткою Ддл€ хлопчик≥вФ, а д≥вчатка Ц пункти з пом≥ткою Ддл€ д≥вчатокФ.  р≥м того, д≥ти допускають помилки у в≥дтворенн≥ опов≥-данн€ по памТ€т≥, коли в ньому порушуютьс€ статев≥ стереотипи. ÷≥ дан≥ св≥дчать про великий вплив на увагу д≥тей ≥ процеси њх науч≥н-н€ гендерних схем, €к≥ в них розвиваютьс€.

“рет≥й етап Ц 6-8 рок≥в. Ќа цьому етап≥ в≥дбуваЇтьс€ прак-тично повна диференц≥ац≥€ статевих ролей, вибираютьс€ певн≥ форми ≥гор ≥ компан≥й. ” д≥тей формуЇтьс€ у€вленн€ про те, на-ск≥льки њх ≥ндив≥дуальн≥ властивост≥ ≥ соц≥альна повед≥нка в≥дпо-в≥даЇ нормативам ≥ оч≥куванн€м певноњ статевоњ рол≥. ’арактер-ною ознакою цього етапу Ї те, що дитина усв≥домлюЇ немож-лив≥сть зворотного розвитку своЇњ стат≥.

” 6-7 рок≥в д≥ти розум≥ють, що њх стать ст≥йка ≥ збер≥гаЇтьс€ прот€гом всього житт€, не дивл€чись на зм≥ни зовн≥шност≥. ¬они розум≥ють, що хлопчики обовТ€зково стають чолов≥ками, а д≥вчатка Ц ж≥нками, ≥ що стать Ї ст≥йкою у будь-€к≥й ситуац≥њ ≥ час≥. “акий р≥вень розум≥нн€ називаЇтьс€ стал≥стю (незм≥нн≥стю) стат≥. ¬ пер≥-од, коли розвиваютьс€ у€вленн€ про стал≥сть стат≥ ≥ њњ незм≥нн≥сть в час≥, д≥ти схильн≥ до особливо жорстких, стереотипних у€влень продопустим≥сть дл€ т≥Їњ або ≥ншоњ стат≥ повед≥нки. ÷≥ у€вленн€ ≥ нор-ми стають засобом орган≥зац≥њ повед≥нки й емоц≥й дитини. якщо вони порушуютьс€, це може викликати у них тривогу, почутт€ занепо-коЇност≥. ѕ≥дростаючи, д≥ти п≥дл€гають подальш≥й соц≥ал≥зац≥њ ≥ зас-воюють повед≥нков≥ паттерни, €к≥ вважаютьс€ дотепними в≥дносно њх стат≥. ¬ процес≥ того, €к дитина все б≥льше усв≥домлюЇ себе, вона починаЇ реагувати на вплив на нењ з боку оточуючих њњ людей ≥ стаЇ нос≥Їм розп≥знавальноњ я-концепц≥њ, що включаЇ у€вленн€ про себе €к про хлопчика або д≥вчинку. ѕоступово дитина все €сн≥ше усв≥-домлюЇ стать свого т≥ла, на€вн≥сть в себе чолов≥чих або ж≥ночих ста-тевих орган≥в, ≥ визначаЇ њх €к частину своЇњ сексуальноњ природи. ¬с≥ ц≥ фактори ведуть до розвитку первинноњ гендерноњ ≥дентич-ност≥, тобто усв≥домленн€ своЇњ належност≥ до певноњ стат≥. —хематично це можна представити так:

–озп≥знавальн≥ ж≥ноч≥ ≥ чолов≥ч≥ статев≥ органи

¬изначенн€ стат≥ при народженн≥

ќбраз власного т≥ла у дитини

¬ихованн€ дитини €к д≥вчинки або €к хлопчика

ѕервинна гендерна ≥дентичн≥сть дитини

Ќа ц≥й схем≥ показан≥ культурн≥ фактори ≥ фактори навколиш-нього середовища, що зд≥йснюють вплив на формуванн€ гендерноњ ≥дентичност≥ дитини. ÷€ ≥дентичн≥сть встановлюЇтьс€ дуже рано.

„етвертий етап Ц п≥дл≥тковий пер≥од. ÷е етап статевого дозр≥-ванн€, або пубертатний пер≥од, коли в≥дбуваЇтьс€ становленн€ не т≥льки зр≥лоњ гендерноњ ≥дентичност≥, але й сексуальноњ рол≥. ѕро-блеми, €к≥ виникають перед ≥ндив≥дом прот€гом пубертатного пе-р≥оду дуже важлив≥ ≥ гостр≥. ¬≥д њх вир≥шенн€ залежить подальший напр€мок соц≥ал≥зац≥њ особистост≥.

¬≥домо, що лише з гендерною зр≥л≥стю встановлюЇтьс€ р≥зка в≥дм≥нн≥сть чолов≥чого ≥ ж≥ночого характеру Ц протилежн≥сть, що завдаЇ великого впливу на весь склад житт€ людини. “ак≥ €кост≥ особистост≥, €к ж≥ночн≥сть ≥ мужн≥сть (фем≥нн≥сть ≥ мас-кул≥нн≥сть) Ї дуже важливими дл€ нормальноњ життЇд≥€льност≥ людини. ƒжерелом формуванн€ псих≥чних статевих в≥дм≥нностей ≥ статевоњ повед≥нки Ї, передус≥м, люди, що несуть в соб≥ т≥ властивост≥, €к≥ дл€ ≥ндив≥да Ї бажаними ≥ ц≥нними формами. ƒл€ д≥тей раннього в≥ку цими людьми Ї батьки. ¬ подальшому до батьк≥в приЇднуютьс€ однол≥тки, д≥ти б≥льш старшого в≥ку, доросл≥. ѕроцес статеворольовоњ ≥дентиф≥кац≥њ не припин€Їть-с€ прот€гом всього житт€ людини, однак на кожному в≥ковому етап≥ цей процес маЇ своњ особливост≥.

ѕсихологи вважають, що статева ≥дентиф≥кац≥€ Ї результатом майже безперервноњ сер≥њ репл≥к, нат€к≥в, отриманих в≥д переживань, набутих з членами с≥мТњ, вчител€ми, друз€ми, а також ≥з культурних джерел. ‘≥зичн≥ характеристики, отриман≥ в≥д своЇњ б≥олог≥чноњ стат≥, так≥, €к загальний ф≥зичний розвиток, ф≥гура ≥ ф≥зичн≥ параметри, взаЇмно сп≥вв≥днос€тьс€ з≥ складною системою стимул≥в, що вклю-чають заохоченн€, покаранн€, статев≥ ознаки батьк≥в, що ≥ встанов-люЇ статеве ототожненн€.

‘ормуванн€ гендерноњ ≥дентичност≥ базуЇтьс€ на трьох факто-рах: в≥дносинах батьк≥в ≥ культурн≥й позиц≥њ, зовн≥шн≥х статевих органах дитини ≥ генетичному вплив≥, €кий стаЇ ф≥з≥олог≥чно актив-ним на 6-му тижн≥ житт€ зародку.

ѕоза формуванн€м у ≥ндив≥да гендерноњ ≥дентичност≥ не може бути повноц≥нноњ особистост≥ €к в психолог≥чному, так ≥ в соц≥аль-ному план≥. —аме тому траг≥чною Ї дол€ людей з порушенн€ми ген-дерноњ ≥дентичност≥. ѕорушенн€ гендерноњ ≥дентичност≥ Ц це ви-раженн€ гендерноњ ≥дентичност≥ способами, €к≥ суперечать анатом≥чн≥й стат≥ людини. –ан≥ше в л≥тератур≥ зам≥сть терм≥на Упору-шенн€ гендерноњ ≥дентичност≥Ф вживавс€ терм≥н Угендерна дисфор≥€Ф €к тотожний першому.

як про€вл€ютьс€ порушенн€ гендерноњ ≥дентичност≥ в дит€чому в≥ц≥? ÷≥ порушенн€ можуть бути виражен≥ пом≥рно. Ќезначн≥ в≥дхиленн€ у статеворольов≥й повед≥нц≥, €к≥ здеб≥льшого спричин€-ютьс€ неправильним статевим вихованн€м у с≥мТњ, спостер≥гаютьс€, зокрема, у так званих фем≥нних хлопчик≥в ≥ маскул≥нних д≥вчаток. «а даними американського психолога –. √р≥на, у б≥льшост≥ д≥вча-ток, що ви€вили маскул≥нну повед≥нку в ранньому в≥ц≥, пот≥м, коли наступаЇ статева зр≥л≥сть, в≥дбуваЇтьс€ фем≥н≥зац≥€. ѕроте у малень-ких хлопчик≥в фем≥нн≥сть може бути пров≥сником конфл≥кту стате-воњ ≥дентичност≥ у п≥дл≥тковому в≥ц≥.

” план≥ розгл€ду фактор≥в, що обумовлюють конфл≥кт гендер-ноњ ≥дентичност≥ у ж≥нок, ц≥кавими Ї роботи  . ’орн≥ (1995), €ка вважаЇ причиною по€ви маскул≥нност≥ у ж≥нок механ≥зм ≥дентиф≥кац≥њ д≥вчинки з батьком.

ƒе€к≥ люди, €к≥ переступають через традиц≥йну межу, що роз-д≥л€Ї Доч≥куванн€Ф гендерноњ рол≥ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, в≥дчувають пев-ний дискомфорт в≥д традиц≥йноњ чолов≥чоњ або ж≥ночоњ ≥дентиф≥кац≥њ ≥ ви€вл€ють певний р≥вень нонконформ≥зму по в≥дношенню до нењ (гендерноњ рол≥). ÷е так звана кросгендерн≥сть, €ка може ви€вл€-тись у р≥зн≥й м≥р≥. ¬ психолог≥њ кросгендерн≥сть розгл€даЇтьс€ тра-диц≥йно €к патолог≥чний стан, ≥ профес≥йна л≥тература описуЇ його за допомогою таких терм≥н≥в, €к порушенн€ гендерноњ ≥дентичност≥ ≥ гендерна дисфор≥€.

Ћюди сприймають т≥льки т≥ рол≥, €к≥ точно в≥дпов≥дають њх по-л€ризованому погл€дов≥ на повед≥нку, €ка доречна чолов≥кам ≥ ж≥нкам. Ќер≥дко люди не хочуть зрозум≥ти тих, хто порушуЇ со-ц≥ально визначен≥ барТЇри в≥дносно стат≥.  росгендерн≥сть може ви-ражатись в повед≥нц≥ по-р≥зному, в≥д випадкових переод€гань в оде-жу ≥ншоњ стат≥ до зм≥ни стат≥ х≥рург≥чним або гормональним шл€хом. ’оча в особистост≥ кожноњ людини Ї €к≥сь елементи, €к≥ не вкла-даютьс€ в рольов≥ стереотипи, що традиц≥йно приписуютьс€ дан≥й стат≥, де€к≥ люди присв€чують значний час ≥ сили своЇму прагнен-ню до кросгендерност≥, €ку вони вважають б≥льш в≥дпов≥дною своњйсут≥, н≥ж традиц≥йн≥ гендерн≥ рол≥. —туп≥нь кросгендерност≥ може вар≥ювати в≥д випадкового часу на в≥дпочинку, коли людина од€-гаЇтьс€ ≥ д≥Ї €к представник ДпротилежноњФ стат≥, ≥ до того, коли така повед≥нка ви€вл€Їтьс€ прот€гом тривалого пер≥оду. Ћюдина нав≥ть може доводити оточуючим, що це ≥ Ї њњ д≥йсна гендерна ≥дентичн≥сть. ” сп≥лкуванн≥ з ≥ншими людьми така людина викликаЇ почутт€ дискомфорту в оточуючих.  росгендерн≥ люди в реальному житт≥ зуст-р≥чаютьс€ з осудом ≥ з пересудом, а не з доброзичлив≥стю. ÷е св≥дчить про те, що люди часто приймають т≥льки т≥ рол≥, €к≥ точно в≥дпов≥-дають њх пол€ризованому погл€дов≥ на повед≥нку, доречну дл€ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок. ќточуюч≥ не хочуть зрозум≥ти тих, хто порушуЇ соц-≥ально визначен≥ барТЇри, €к≥ стосуютьс€ стат≥.

Ќайб≥льш крайньою формою кросгендерност≥ Ї транссексуал≥зм. “ранссексуали Ї анатом≥чно нормальними чолов≥ками ≥ ж≥нками, €к≥ впевнен≥ в тому, що вони мають особист≥сн≥ €кост≥ протилежноњ стат≥, визначаючи останн≥ так, €к це прийн€то в сусп≥льств≥ або культур≥. «деб≥льше вони починають усв≥домлю-вати под≥бн≥ в≥дчутт€ вже в ранньому дитинств≥ ≥ в≥дчувають силь-ний дискомфорт. –озроблен≥ засоби, €к≥ дозвол€ють за допомогою гормональноњ терап≥њ ≥ х≥рург≥чних метод≥в дос€гти того, щоб так≥ ≥ндив≥дууми вигл€дали €к представники протилежноњ стат≥. “ранссексуали з низькою ≥нтенсивн≥стю таких переживань часто не виказують бажанн€ на зм≥ну стат≥ таким способом. “ранссек-суали, €к≥ переживають своњ в≥дчутт€ б≥льш гостро, навпаки, до-сить часто приймають р≥шенн€ зм≥нити свою стать юридично ≥ анатом≥чно.  ≥льк≥сть прооперованих транссексуал≥в у —Ўј оц-≥нюЇтьс€ в 11000 чолов≥к (не включаючи тих транссексуал≥в, €к≥ не погодились на зам≥ну стат≥). «агальна к≥льк≥сть транссексу-ал≥в у де€ких Ївропейських крањнах ≥ —Ўј оц≥нюЇтьс€ €к 1 на 20-50 тис. чолов≥к≥в у в≥ц≥ старше 15 рок≥в. ќц≥нки к≥лькост≥ трен-ссексуал≥в-ж≥нок, €к≥ прагнуть стати чолов≥ками, ви€вл€ютьс€ нижче, н≥ж транссексуал≥в-чолов≥к≥в приблизно у в≥дношенн≥ 1 до 3. ƒо цього часу витоки транссексуал≥зму нев≥дом≥, а дискус≥њ про роль вихованн€ ≥ природи в цьому ведутьс€ й зараз. Ќедавн≥ досл≥дженн€ показали де€к≥ анатом≥чн≥ в≥дм≥нност≥ будови чолов≥чого мозку у транссексуал≥в-чолов≥к≥в, що, можливо, говорить про визначальну роль б≥олог≥чного фактора.

” кроссгендеризм≥ ≥снуЇ багато тонких в≥дм≥нностей, €к≥ не ви-значен≥ ≥ не систематизован≥. ƒуже мало в≥домо про причини кроссгендерност≥. “≥льки подальше досл≥дженн€ фактор≥в, €к≥ визнача-ють гендерну ≥дентичн≥сть, гендерну роль ≥ сексуальну ор≥Їнтац≥ю, можуть дати в≥дпов≥д≥ на ц≥ питанн€.

¬≥дчутт€ статевоњ належност≥ €к одне з основних стрижн≥в осо-бистост≥ у своњй норм≥ Ї досить ст≥йкою €к≥стю. ѕроте, сл≥д засте-регти, що, по-перше, ступ≥нь ст≥йкост≥ цього в≥дчутт€ може бути нео-днаковою ≥ строки його остаточного формуванн€ також можуть бути р≥зн≥. ѕо-друге, саме по соб≥ нормальне в≥дчутт€ статевоњ належност≥ ще не визначаЇ повн≥стю ступен€, в €к≥й той чи ≥нший хлопчик або д≥вчинка у наступному будуть в≥дпов≥дати прийн€тим у сусп≥льств≥ зразкам Дсправжнього мужчиниФ або Дсправжньоњ ж≥нкиФ. як показуЇ практика, д≥ти з в≥дхиленн€м у статеворольов≥й повед≥нц≥ ма-ють чимало проблем у стосунках з однол≥тками, а в майбутньому Ц у створенн≥ власноњ с≥мТњ. ‘ем≥нн≥ чолов≥ки та маскул≥нн≥ ж≥нки не здатн≥ ефективно виконувати статевосп≥вв≥днесен≥ рол≥. ќтже, пе-ред виховател€ми постаЇ проблема розр≥зненн€ вар≥ац≥й ≥ в≥дхилень статеворольовоњ повед≥нки.

2. ѕрочитайте, вид≥л≥ть основн≥ риси та законспектуйте

 

« точки зору соц≥альноњ психолог≥њ, гендер перебуваЇ п≥д сильним впливом €к культурних норм, що встановлюють, що повинн≥ робити чолов≥ки, а що - ж≥нки, так ≥ соц≥альноњ ≥нформац≥њ, що всел€Ї люд€м, наск≥льки велика р≥зниц€ м≥ж чолов≥ками ≥ ж≥нками. “еор≥€ нормативного та ≥нформац≥йного тиску частково по€снюЇ, €ким чином ми вчимос€ цим нормам ≥ що змушуЇ нас дотримуватис€ њх. ” ц≥й глав≥ буде обговорюватис€ гендерно-рольова соц≥ал≥зац≥€, процес, в ход≥ €кого ми навчаЇмос€ того, що соц≥ально прийн€тно дл€ чолов≥к≥в ≥ дл€ ж≥нок. Ќезважаючи на те що багато з представлених тут ≥дей притаманн≥ швидше психолог≥њ розвитку, н≥ж соц≥альноњ психолог≥њ, вони з повним правом зайн€ли своЇ м≥сце в соц≥альн≥й психолог≥њ гендеру.

‘ах≥вц≥, що займаютьс€ психолог≥Їю розвитку, позначають терм≥ном диференц≥йна соц≥ал≥зац≥€ процес, в ход≥ €кого ми вчимо чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, що Ї реч≥, €к≥ властив≥ одним ≥ невластив≥ ≥ншим, в залежност≥ в≥д стат≥, кого навчають.

—оц≥ал≥зац≥€ (Socialization). ѕроцес, за допомогою €кого людина навчаЇтьс€ в≥дпов≥дним модел€м повед≥нки в сусп≥льств≥, ц≥нност€м ≥ т. д.

« позиц≥й сформульованоњ  олбергом (Kohlberg, 1966) теор≥њ когн≥тивного розвитку (cognitive-developmental theory) гендеру, вс€ ≥нформац≥€, що стосуЇтьс€ гендерноњ повед≥нки, в≥дбиваЇтьс€ у нас у св≥домост≥ у вигл€д≥ гендерних схем (gender schemas). ” них м≥ститьс€ усе, що дана людина знаЇ про гендер. јкцентуючи нашу увагу на окремих речах, гендерн≥ схеми впливають на переробку ≥нформац≥њ ≥, кр≥м того, надають вплив на пам'€ть, тому що легше запам'€товуЇтьс€ та ≥нформац≥€, €ка вписуЇтьс€ в рамки вже на€вних у€влень. ѕсихолог≥€ розвитку розгл€даЇ гендерн≥ схеми у д≥тей, тод≥ €к сферу ≥нтерес≥в соц≥альних психолог≥в складають гендерн≥ схеми та њх роль у створенн≥ гендерних стереотип≥в у дорослих. ƒиференц≥альна соц≥ал≥зац≥€ - €вище панкультурное: д≥вчаток ≥ хлопчик≥в у вс≥х культурах соц≥ал≥зують по-р≥зному.

«ачатки диференц≥альноњ соц≥ал≥зац≥њ можна побачити ще до народженн€ дитини. як ви думаЇте, чому майбутн≥ батьки хочуть знати, хто у них буде - хлопчик чи д≥вчинка? „ому оточуюч≥ теж хочуть бути в курс≥? („ому ваг≥тну ж≥нку все пост≥йно запитують, хто у нењ буде ≥ кого вона хоче - хлопчика чи д≥вчинку?) ÷≥ допитлив≥ розуми ц≥кавл€тьс€ статтю дитини т≥льки тому, що, залежно в≥д гендеру, у€вл€ють соб≥ д≥тей по-р≥зному. Ѕатьки хочуть знати стать дитини, оск≥льки в≥д цього залежатиме, €к вони його назвуть, €кий од€г, ≥грашки та прикраси будуть купувати, чим будуть з ним займатис€. ƒосл≥дженн€ (Shakin et al., 1985), проведене в прим≥ських ун≥вермагах, показало, що од€г 90% д≥тей була типова дл€ њхньоњ стат≥ за стилем чи кольором. ” ћексиц≥ батьки проколюють вуха ≥ в≥шають сережки своњм маленьким дочкам, щоб оточуюч≥ не помил€лис€ щодо стат≥ дитини. ¬ американськ≥й культур≥ наших дн≥в дл€ новонароджених д≥вчаток дуже попул€рн≥ еластичн≥ стр≥чки з бантами. як стане €сно по ходу читанн€ ц≥Їњ книги, гендер - це надзвичайно важлива соц≥альна зм≥нна. ≤ батькам дуже не хочетьс€, щоб оточуюч≥ допускали помилку щодо стат≥ њхн≥х д≥тей.

” ход≥ процесу, званого д≥фференц≥ональной соц≥ал≥зац≥Їю, ми вчимос€ тому, що людин≥, залежно в≥д його гендеру, будуть властив≥ р≥зн≥ ≥нтереси, модел≥ повед≥нки та психолог≥чн≥ €кост≥. ƒиференц≥альна соц≥ал≥зац≥€ використовуЇ два основних механ≥зми - диференц≥альне посиленн€ ≥ диференц≥альне насл≥дуванн€.

ƒиференц≥альне посиленн€ пол€гаЇ в тому, що чолов≥к≥в ≥ ж≥нок заохочують або карають залежно в≥д њх повед≥нки, €к≥ про€вл€ютьс€ ≥нтерес≥в ≥ т. д.

ѕро диференц≥альному насл≥дуванн≥ ми починаЇмо говорити, коли дитина остаточно визначаЇтьс€ щодо своЇњ стат≥ ≥ починаЇ з особливою увагою спостер≥гати за повед≥нкою рольових моделей одн≥Їњ з ним стат≥ ≥ насл≥дувати њх.

Ѕатьки - не Їдин≥, хто бере участь у процес≥ диференц≥альноњ соц≥ал≥зац≥њ. ≤нформац≥€ про правильне гендерно-рольовому повед≥нц≥ передаЇтьс€ через дит€чу л≥тературу, телебаченн€ ≥ розмовна мова.

ѕевну роль у розвитку статево-типових навичок ≥ €костей мають ≥ дит€ч≥ ≥грашки. «а даними досл≥джень, ≥грашки дл€ хлопчик≥в част≥ше призначен≥ дл€ розвитку просторових ≥ математичних навичок, тод≥ €к ≥грашки дл€ д≥вчаток стимулюють розвиток навичок роботи по дому та м≥жособист≥сного сп≥лкуванн€. —еред ≥грашок, €к≥ д≥ти прос€ть у подарунок, б≥льш≥сть типових дл€ њх гендеру, ≥ досл≥дники вважають, що ц≥ переваги формуютьс€ соц≥альним оточенн€м в самому ранньому дитинств≥.

’оча навколо способ≥в вим≥рюванн€ андрог≥н≥њ розгортаЇтьс€ маса наукових суперечок, Ї п≥дстави вважати, що сучасн≥й людин≥ бажано волод≥ти приблизно р≥вною к≥льк≥стю чолов≥чих ≥ ж≥ночих рис.

 

3. ѕрочитайте, вид≥л≥ть основн≥ риси та законспектуйте

√ендерна ≥дентичн≥сть виникаЇ п≥д впливом гендерних стереотип≥в, €к≥ ≥снують у кожному сусп≥льств≥ ≥ формуютьс€ в контекст≥ культури, ≥сторичного часу. ѓх значенн€ та ≥нтерпретац≥€ залежать в≥д багатьох соц≥альних фактор≥в, таких €к клас, в≥к, раса, етнос. √ендерн≥ стереотипи Ц це сформован≥ в культур≥ узагальнен≥ у€вленн€ про те, €к у д≥йсност≥ повод€ть себе чолов≥ки та ж≥нки. —утн≥сть механ≥зму стереотип≥зац≥њ пол€гаЇ в приписуванн≥ р≥зноман≥тних характеристик на основ≥ в≥днесенн€ обТЇкта, що спостер≥гаЇтьс€, до вже в≥домоњ категор≥њ. ¬ основ≥ стереотипу знаходитьс€ психолог≥чний феномен генерал≥зац≥њ, схематизац≥њ свого й чужого. Ќамаганн€ засвоњти певну гендерну роль та в≥дпов≥дати усталеним в сусп≥льств≥ гендерним стереотипам реал≥зуЇтьс€ завд€ки таким механ≥змам соц≥ального впливу, €к нормативний та ≥нформац≥йний тиск.

Ќормативний тискви€вл€Їтьс€ у неприйн€тт≥ та осудженн≥ сусп≥льством тих його член≥в, чи€ повед≥нка не в≥дпов≥даЇ традиц≥йним гендерним нормам даного сусп≥льства. “иповим про€вом нормативного тиску Ї негативне ставленн€ до ≥ндив≥д≥в з нетрадиц≥йною сексуальною ор≥Їнтац≥Їю в б≥льшост≥ сучасних сусп≥льств.

“аким чином, виконанн€ гендерноњ рол≥ п≥д впливом нормативного тиску Ї вимушеним пристосуванн€м до на€вних сусп≥льних стереотип≥в, щоб уникнути нехтуванн€ з боку сусп≥льства. ≤нформац≥йний тиск реал≥зуЇтьс€ завд€ки прагненню ≥ндив≥да в≥дпов≥дати певним нормам та стандартам, серед €ких значну роль в≥д≥грають гендерн≥ стереотипи. “обто людина намагаЇтьс€ поводити себе так само €к ≥ члени њњ референтноњ групи, ≥ т≥льки тод≥ вона вважаЇ свою повед≥нку правильною.

ќтже, вплив нормативного тиску обумовлений прагненн€м людини пристосуватись у сусп≥льств≥, а ≥нформац≥йного Ц прагненн€м бути правим. ¬заЇмод≥€ цих двох вид≥в соц≥ального тиску визначаЇ певний тип засвоЇнн€ та виконанн€ гендерних соц≥альних норм, €к≥ й Ї гендерною роллю чолов≥ка та ж≥нки. «м≥стовн≥ характеристики гендерних стереотип≥в обумовлен≥ багатьма соц≥ально-культурними чинниками, ≥ тому посп≥ль вони набувають нових рис дл€ представник≥в кожноњ стат≥.

“ак, ж≥нки, за результатами соц≥олог≥чного опитуванн€, проведеного ”крањнським ≥нститутом соц≥альних досл≥джень, традиц≥йно приписують чолов≥кам б≥льший р≥вень про€ву типових маскул≥нних €костей, але у той же час Дне поступаютьс€ њм за незалежн≥стю та самост≥йн≥стюФ ≥ майже однаково оц≥нюють ≥деальний р≥вень розвитку ≥нтелектуальних зд≥бностей.

„олов≥кам так само притаманне сприйн€тт€ статевотип≥зованого образу ≥деальноњ ж≥нки з под≥бною оц≥нкою розумових зд≥бностей ≥ чолов≥к≥в, ≥ ж≥нок, проте вони вважають справжнього чолов≥ка значно скромн≥шим, н≥ж ≥деальну ж≥нку. ÷≥лком в≥рог≥дним по€сненн€м останнього Ї те, що вони мають на уваз≥ чолов≥чу стриман≥сть, дзеркальним в≥дображенн€м чого вважають типов≥ фем≥нн≥ про€ви, а саме Ц емоц≥йн≥сть та експресивн≥сть, що й обумовлюЇ низьк≥ бали за ц≥Їю характеристикою серед ж≥нок. “радиц≥йною Ї оц≥нка зовн≥шн≥х €костей Ц значно б≥льша значущ≥сть зовн≥шньоњ привабливост≥ дл€ ≥деальноњ ж≥нки (особливо з погл€ду чолов≥к≥в), н≥ж дл€ ≥деального образу справжнього чолов≥ка.

÷≥кавим аспектом даного досл≥дженн€ Ї пор≥вн€нн€ в≥дпов≥дей респондент≥в за статтю стосовно тих рис, €к≥ повинна мати ≥деальна ж≥нка та ≥деальний чолов≥к. “ак, ж≥ноча частина виб≥рки над≥л€Ї ≥деальну представницю своЇњ стат≥ такими €кост€ми (в пор€дку зменшенн€ њх важливост≥), €к доброта, розум, зовн≥шн€ приваблив≥сть, вихован≥сть, вм≥нн€ в≥дстоювати своњ ≥нтереси, енерг≥йн≥сть та гарний смак. „олов≥ки бачать ≥деальну ж≥нку передус≥м €к добру, але дал≥ традиц≥йно в≥ддають перевагу зовн≥шн≥й привабливост≥, а вже пот≥м розумовим зд≥бност€м, вихованост≥, скромност≥, гарному смаку, поступливост≥ та енерг≥йност≥.

„олов≥ки дотримуютьс€ традиц≥йно фем≥нного ≥деального ж≥ночого образу, тод≥ €к ж≥нки бажають бути не т≥льки добрими, привабливими ≥ поступливими, але й енерг≥йними, незалежними та самост≥йними, а також вм≥ти посто€ти за себе, захистити своњ ≥нтереси.

∆≥нки в сучасному сусп≥льств≥ прагнуть до андрог≥н≥њ, тобто прагнуть гармон≥йно поЇднати в соб≥ фем≥нн≥ та маскул≥нн≥ риси, тод≥ €к дл€ чолов≥к≥в характерне б≥льш звичне та бажане баченн€ в ж≥нц≥ переважно фем≥нних €костей.

ќбраз справжнього чолов≥ка не маЇ значних в≥дм≥нностей в оц≥нках чолов≥к≥в ≥ ж≥нок. “ак, чолов≥ки вважають головними €кост€ми справжнього чолов≥ка вм≥нн€ заробити грош≥, скромн≥сть, ≥нтелект, вм≥нн€ посто€ти за себе, енерг≥йн≥сть та здатн≥сть нести в≥дпов≥дальн≥сть за долю близьких людей. ∆≥нки стосовно справжнього чолов≥ка вид≥л€ють так≥ характеристики: вм≥нн€ заробити грош≥, розум, здатн≥сть нести в≥дпов≥дальн≥сть за ≥нших людей, енерг≥йн≥сть, вм≥нн€ посто€ти за себе та ц≥леспр€мован≥сть.

як бачимо, вин€ток становить скромн≥сть, €ку чолов≥ки й ж≥нки розум≥ють, вочевидь, по-р≥зному. јле сл≥д зауважити, що ж≥нки схильн≥ недооц≥нювати маскул≥нн≥ та переоц≥нювати фем≥нн≥ €кост≥ чолов≥ка, окр≥м здатност≥ заробл€ти грош≥ та нести в≥дпов≥дальн≥сть за своњх близьких, за €кими оц≥нка ж≥нок вища за в≥дпов≥дну оц≥нку чолов≥к≥в.

ќтже, представники обох статей дають приблизно однакову характеристику справжньому чолов≥ку, тод≥ €к за абсолютними показниками ≥снуЇ тенденц≥€ до фем≥н≥зац≥њ чолов≥к≥в, що ви€вл€Їтьс€ через зменшенн€ оц≥нок за маскул≥нними показниками та п≥двищенн€ за фем≥нними. —учасн≥ гендерн≥ стереотипи зазнають певних зм≥н, результатом €ких повинно стати створенн€ умов дл€ партнерськоњ взаЇмод≥њ ж≥нки та чолов≥ка, гармон≥йного андрог≥нного поЇднанн€ фем≥нност≥ та маскул≥нност≥ кожного з них.

«асвоЇнн€ гендерних норм в≥дбуваЇтьс€ у вигл€д≥ гендерно-рольовоњ соц≥ал≥зац≥њ або диференц≥йноњ соц≥ал≥зац≥њ через навчанн€ певним повед≥нковим модел€м, притаманним даному сусп≥льству. ¬перше пон€тт€ соц≥ал≥зац≥њ зТ€вилос€ наприк≥нц≥ ’≤’ ст. в американськ≥й та французьк≥й соц≥олог≥њ ≥ повТ€зане з ≥менами ‘. √≥денгса ≥ √. “арда. “иповим Ї визначенн€ соц≥ал≥зац≥њ €к прийн€тт€ ≥ндив≥дом групових норм, ц≥нностей вищого чи нижчого статусу, характерних дл€ груп, членства в €ких особист≥сть домагаЇтьс€.

√ендерна соц≥ал≥зац≥€ передбачаЇ опануванн€ певною системою диференц≥ац≥њ статевих ролей (розпод≥л прац≥ за ознакою стат≥, специф≥чн≥ статево-рольов≥ приписи, права та обовТ€зки чолов≥к≥в та ж≥нок, шлюбно-родинн≥ норми повед≥нки, стереотипи маскул≥нност≥/фем≥нност≥).

ќтже, ≥снуЇ велика к≥льк≥сть соц≥ально-≥сторичних, культурних та ≥ндив≥дуально-психолог≥чних вар≥ант≥в та вар≥ац≥й чолов≥чого ≥ ж≥ночого характеру та стилю житт€, €к≥ визначають траЇктор≥њ життЇвого шл€ху та конструюють тим самим певн≥ гендерн≥ ≥дентичност≥.

√ендерна соц≥ал≥зац≥€ Ц це процес засвоЇнн€ системи статевих ролей, €к≥ в≥дпов≥дають визначеним та притаманним даному сусп≥льству правилам та у€вленн€м про повед≥нку представник≥в чолов≥чоњ та ж≥ночоњ стат≥. ќсновн≥ аспекти соц≥ал≥зац≥њ: присвоЇнн€ (процес засвоЇнн€ соц≥ального досв≥ду, тобто вплив оточенн€ на ≥ндив≥да) ≥ в≥дтворенн€ (процес в≥дтворенн€ соц≥ального досв≥ду, тобто вплив людини на оточенн€). ¬ рамках гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ п≥д присвоЇнн€м мають на уваз≥ те, що з самого початку дитина засвоюЇ, що означаЇ бути хлопчиком чи д≥вчинкою, чолов≥ком чи ж≥нкою. √овор€чи про гендерну соц≥ал≥зац≥ю, не можна нехтувати б≥олог≥чними чинниками статевоњ диференц≥ац≥њ, а саме особливост€ми функц≥онуванн€ нервовоњ системи та будови певних в≥дд≥л≥в головного мозку, €к≥ визначають в≥дм≥нност≥ у повед≥нц≥ та емоц≥йних реакц≥€х чолов≥к≥в та ж≥нок. ѕроцес гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ обумовлюЇтьс€ ≥ спр€мовуЇтьс€ р≥зними соц≥альними ≥ культурними чинниками. ѕервинна соц≥ал≥зац≥€ повТ€зана з несв≥домими та пасивними механ≥змами засвоЇнн€ культури, а головну роль на цьому етап≥ в≥д≥грають родина, соц≥альне оточенн€, «ћ≤, дошк≥льн≥ дит€ч≥ заклади. ѕроцес гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ триваЇ до тих п≥р, доки продовжуЇтьс€ њњ сп≥лкуванн€, соц≥альне п≥знанн€, соц≥альна активн≥сть. «розум≥ло, що в молод≥ роки цей процес значно ≥нтенсивн≥ший, н≥ж у старшому в≥ц≥.

ƒл€ зТ€суванн€ гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ було проведено чимало р≥зноман≥тних досл≥джень психолог≥чного спр€муванн€, в €ких вивчалос€ засвоЇнн€ ≥ндив≥дом тоњ чи ≥ншоњ гендерноњ норми. “еор≥€ ≥дентиф≥кац≥њ п≥дкреслюЇ роль емоц≥й та насл≥дуванн€: вважаЇтьс€, що дитина несв≥домо ≥м≥туЇ повед≥нку дорослих представник≥в своЇњ стат≥, передус≥м батьк≥в, м≥сце €ких хоче зайн€ти. “еор≥€ статевоњ тип≥зац≥њ, €ка спираЇтьс€ на теор≥ю соц≥ального науч≥нн€, надаЇ вир≥шального значенн€ механ≥змам психолог≥чного п≥дкр≥пленн€. ƒоросл≥ та батьки заохочують хлопц≥в до маскул≥нноњ повед≥нки та негативно ставл€тьс€ до них, коли вони повод€ть себе фем≥нно. —початку дитина навчаЇтьс€ розр≥зн€ти диференц≥йован≥ за статтю зразки повед≥нки, пот≥м Ц поширювати цей досв≥д на нов≥ ситуац≥њ. “еор≥€ самокатегоризац≥њп≥дкреслюЇ когн≥тивний б≥к цього процесу ≥ особливо Ц значенн€ самосв≥домост≥: дитина спочатку засвоюЇ у€вленн€ про те, що означаЇ бути чолов≥ком або ж≥нкою, пот≥м визначаЇ, категоризуЇ себе €к хлопчика чи д≥вчинку ≥ п≥сл€ цього намагаЇтьс€ сп≥вставл€ти свою повед≥нку в≥дпов≥дно до гендерних у€влень. ѕсихолог≥чн≥ теор≥њ описують переважно, €к дитина засвоюЇ в≥дпов≥дний статево-рольовий репертуар.

¬она або в≥н розвивають свою гендерну ≥дентичн≥сть, тобто власн≥ почутт€ та св≥дома повед≥нка особи коригуютьс€ залежно в≥д того, хто це Ц ж≥нка або чолов≥к, д≥вчина чи хлопець, та в≥д вивченн€ й засвоЇнн€ гендерноњ рол≥ Ц набору експектац≥й повед≥нки. ѕо-перше, сусп≥льство, в €кому зТ€вл€Їтьс€ дитина, вже гендерно орган≥зоване або структуроване. ѕочинаючи в≥д ≥мен≥, а згодом через ≥грашки, од€г, у родинному кол≥ й поза його межами, в≥дбуваЇтьс€ процес гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ. ѕоступово групова соц≥ал≥зац≥€ починаЇ в≥д≥гравати головну роль у подальшому п≥дсиленн≥ гендерних ≥дентичностей впродовж шк≥льного навчанн€.

√ендерна соц≥ал≥зац≥€ особистост≥ завд€ки набуттю гендерних ≥дентичностей вважаЇтьс€ найвизначн≥шим чинником формуванн€ ж≥ночих ≥ чолов≥чих соц≥альних ролей. ќтже, беручи за основу б≥олог≥чну стать, необх≥дно зважати на соц≥окультурн≥ чинники, €к≥ взаЇмод≥ють з б≥олог≥чними й разом виступають визначальними у вибор≥ гендерноњ ≥дентичност≥ та гендерноњ рол≥.

 

4. ѕрочитайте, вид≥л≥ть основн≥ риси та законспектуйте

√ендерн≥ пон€тт€ формуютьс€ у д≥тей також п≥д впливом л≥тературних твор≥в, к≥но ≥ телебаченн€, л€лькових театр≥в. —татево-рольов≥ образи, що з'€вл€лис€ на «аход≥ прот€гом 1970-1980-х рр.., «алишаютьс€ ст≥йкими, традиц≥йними ≥ в≥дпов≥дними стереотипним рол€м. “а ж тенденц≥€ ви€вилас€ ≥ при анал≥з≥ книг дл€ читанн€, призначених дл€ учн≥в початкових клас≥в, проведеного спочатку в 1972 р., а пот≥м 17 рок≥в по тому, хоча п≥сл€ 1980 г. опису гендеру в дит€чих книгах дещо зм≥нилос€ (у б≥к б≥льшого р≥вност≥ статей). ќднак ≥ в наступн≥ роки дит€ч≥ книги в б≥льшост≥ своњй продовжують в≥дображати гендерн≥ стереотипи.

јналог≥чн≥ дан≥ отриман≥ ≥ при анал≥з≥ в≥тчизн€них п≥дручник≥в. ≤. —.  лецина ≥ Ќ. Ќ. ќболенцева проанал≥зували ≥люстрац≥њ п'€ти п≥дручник≥в дл€ I-II клас≥в загальноосв≥тньоњ школи ≥ ви€вили, що загальна к≥льк≥сть зображень ос≥б чолов≥чоњ стат≥ перевищуЇ к≥льк≥сть зображень ос≥б ж≥ночоњ стат≥ в 2 рази. „олов≥ки ≥ хлопчики в основному представлен≥ займаютьс€ ≥нструментальноњ д≥€льн≥стю, кр≥м того, вони част≥ше, н≥ж ж≥нки ≥ д≥вчатка, зображен≥ в ситуац≥њ в≥дпочинку, розваг та навчальноњ д≥€льност≥.

ѕ.  рабб ≥ ƒ. Ѕ≥лавск≥ проанал≥зували, з €кими предметами зображувалис€ хлопчики ≥ д≥вчатка в американському дит€чому журнал≥, що видававс€ з 1937 по 1989 р. ѕрот€гом 53 рок≥в мала м≥сце одна ≥ та ж тенденц≥€: зображень д≥вчаток з такими предметами домашнього побуту, €к швабри, голки, каструл≥ ≥ сковор≥дки, в 4 рази б≥льше, н≥ж зображень хлопчик≥в, а зображень хлопчик≥в з вилами, плугом або зброЇю - в 5 раз≥в б≥льше.

ќпис рол≥ ≥ зан€ть ж≥нок у сучасн≥й л≥тератур≥ та журнал≥стиц≥ дл€ дорослих не в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д такого в дит€ч≥й л≥тератур≥. Ќ. јжг≥х≥на, проанал≥зувавши л≥тературно-художн≥ рад€нськ≥ журнали 1970-1980-х рр.., ¬становила, що дл€ публ≥кац≥й характерн≥ жал≥сть до ж≥нки, €ку емансипац≥€ позбавила ж≥ночност≥, ≥ заклики повернути ж≥нку до њњ Д≥стинному призначеннюФ. ” наступн≥ роки перебудови в л≥тературних творах на м≥сце прац≥вниц≥ ≥ матер≥ прийшла гарненька домогосподарка або юна фотомодель Дбез комплекс≥вФ.

“. ћаксимова, анал≥зуючи зм≥ст сучасних ж≥ночих роман≥в ≥ журнал≥в, приходить до висновку, що традиц≥йн≥ установки на ж≥ночий ≥нфантил≥зм збер≥гаютьс€: ж≥нка €к ≥ ран≥ше залишаЇтьс€ берегинею домашнього вогнища, щасливою дружиною ≥ мат≥р'ю. ј. –. “≥вадор показано, що 63,4% молодих ж≥нок формують у€вленн€ про власний ≥деал≥, грунтуючись в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ на тих образах ≥ повед≥нкових модел€х, €к≥ пропонуютьс€ в книгах ≥ на телебаченн≥.

“а ж тенденц≥€ Ї ≥ в заруб≥жн≥й прес≥. Ѕ. ‘р≥дан, досл≥джуючи образи ж≥нки та чолов≥ка на стор≥нках американських журнал≥в, з'€сувала, що ж≥нка в них - молода й розкута, ж≥ночна ≥ пов≥тр€на, пасивна ≥ весела, задоволена своњм св≥том кухн≥ ≥ спальн≥, сексу, д≥тей ≥ вдома. ѓњ Їдин≥ прагненн€ - пошуки чолов≥ка. ѕрацююча ж ж≥нка, хоча ≥ розумна, осв≥чена, честолюбна, приваблива, але ДневдахаФ ≥ до того Дмаскул≥н≥зован≥Ф своЇю роботою, що њњ защемлений, слабохарактерний ≥ пасивний чолов≥к байдужий до нењ €к до ж≥нки.

‘отограф≥њ в прес≥ теж по-р≥зному в≥дображають чолов≥к≥в ≥ ж≥нок: у перших п≥дкреслюЇтьс€ особа (так €к чолов≥ки на них зазвичай зображуютьс€ в≥д шињ ≥ вище), а у других - т≥ло. ÷е €вище јрчер ≥ його колеги назвали фейс≥змом. як вважають автори, це не випадково: голова та обличч€ Ї Дцентром душевного житт€Ф, в них локал≥зуютьс€ ≥нтелект, особист≥сть, ≥дентичн≥сть ≥ характер, €к≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ швидше асоц≥юють з чолов≥ками, н≥ж з ж≥нками. ÷е, €к зазначаЇ Ў. Ѕерн, узгоджуЇтьс€ з даними експеримент≥в, €к≥ показали, що акцентуванн€ особи ≥ндив≥да призводить до того, що випробовуван≥ б≥льш високо оц≥нюють його розум, амб≥ц≥њ ≥ зовн≥шн≥сть.

¬носить св≥й внесок у гендерну стереотипизацию ≥ телебаченн€. Ќ. —иньорелли пров≥в анал≥з телев≥з≥йних програм, €к≥ займали прот€гом 16 рок≥в в еф≥р≥ кращий час: 71% з'€вл€лис€ на екран≥ людей ≥ 69% головних героњв були чолов≥ками. “енденц≥€ до вир≥внюванн€ по€ви чолов≥к≥в ≥ ж≥нок про€вилас€ за цей час лише незначно. ∆≥нки були молодш≥ чолов≥к≥в, волод≥ли привабливою зовн≥шн≥стю ≥ м'€ким характером; њх част≥ше показували вдома, у кол≥ с≥м'њ або в любовних сценах. ¬они ж част≥ше опин€лис€ в рол≥ жертви. «'€вл€лис€ на телеекран≥ чолов≥ки мали, €к правило, шановану профес≥ю або виконували специф≥чно чолов≥чу роботу (наприклад, були пол≥цейськими). ѕравда, в останн≥ роки в американському к≥нематограф≥ посилено пропагуЇтьс€ ≥ ж≥нка-пол≥цейський. ќднак це той випадок, коли житт€ в к≥но не в≥дпов≥даЇ реальност≥, €к ≥ те, що негативними персонажами сценаристи ≥ режисери вол≥ють робити чолов≥к≥в.

ѕод≥бн≥ тенденц≥њ при анал≥з≥ американських телепрограм ви€влен≥ ≥ ≥ншими авторами.

–екламн≥ ролики, що показуютьс€ в —Ўј на телебаченн≥, продовжують цю традиц≥ю. ¬ одному досл≥дженн≥ було ви€влено, що переважна б≥льш≥сть ролик≥в за участю ж≥нок рекламували товари дл€ дому, а д≥апазон зан€ть дл€ чолов≥к≥в був у 3 рази ширше, н≥ж дл€ ж≥нок.

ј. ћенст≥д ≥  . ћаккаллох проанал≥зували рекламу споживчих товар≥в, €ка транслюЇтьс€ по британському телебаченню. Ќими було ви€влено, що чолов≥ки, що рекламують товар, - це найчаст≥ше люди м≥ркують, оц≥нюють товар, €к≥ розум≥ють об'Їктивн≥ ≥ практичн≥ причини його покупки, а ж≥нки, зад≥€н≥ в реклам≥, навпаки, - проваджен≥ суб'Їктивними причинами придбанн€ (емоц≥€ми ≥ бажанн€ми), њхн≥ м≥ркуванн€ пов'€зан≥ з соц≥ально престижним ≥ символ≥чним значенн€м купуютьс€ предмет≥в.

¬ американськ≥й реклам≥ 90% диктор≥в - чолов≥ки, незважаючи на те що гл€дач≥ обох статей однаково дов≥р€ють дикторам €к чолов≥кам, так ≥ ж≥нкам. Ќа телебаченн≥ к≥льк≥сть чолов≥чих персонаж≥в пост≥йно перевершуЇ к≥льк≥сть ж≥ночих персонаж≥в у сп≥вв≥дношенн≥ 3:1 у дорослих телепрограмах ≥ в сп≥вв≥дношенн≥ 5:1 - у програмах дл€ д≥тей. ∆≥ноч≥ персонаж≥ виступають головним чином у романтичних рол€х. Ћише де€к≥ усп≥шно поЇднують зам≥жж€ з профес≥йною д≥€льн≥стю; працюють ж≥ноч≥ персонаж≥ часто мають профес≥њ, пов'€зан≥ з низьким статусом.

ѕсихологи попросили д≥тей II-VI клас≥в написати розпов≥дь про своњ улюблен≥ телев≥з≥йних програмах. ” цих творах було б≥льше чолов≥чих персонаж≥в, н≥ж ж≥ночих, використовувалос€ б≥льше маскул≥нних, н≥ж фем≥н≥нних, займенник≥в, ≥ описувалос€ част≥ше типово маскул≥нне повед≥нку, н≥ж фем≥н≥нна.

≤. ¬. √рошев в≥дзначаЇ, що комун≥кативна повед≥нка ж≥нки р≥дко вказуЇ на њњ соц≥альний статус, а ≥нтерпретуЇтьс€ в першу чергу з урахуванн€м сексуального сприйн€тт€. –еклама символ≥чно в≥дтворюЇ стереотипи Дж≥ночност≥Ф ≥ Дмужност≥Ф, а саме п≥дпор€дкован≥сть м≥ж чолов≥ками ≥ ж≥нками. ” реклам≥ чолов≥к часто виконуЇ роль кер≥вника, наставника, ≥нструктора, а ж≥нц≥ пропонуЇтьс€ роль пасивноњ учениц≥.

ѕро дом≥нуючоњ позиц≥њ чолов≥к≥в у реклам≥ говорить використанн€ р≥зних владних знак≥в: випинанн€ грудей, стисканн€ рук в кулаки, в≥дстовбурчений великий палець кист≥. ∆≥ночий рекламна жестикул€ц≥€ не м≥стить владних ознак ≥ обмежена соц≥альними рамками Ђпристойност≥ї (ж≥нки поправл€ють зач≥ски, од€г, осв≥жають мак≥€ж ≥ т. д.),

„олов≥к у процес≥ сп≥лкуванн€ часто дивитьс€ у б≥к або на €к≥сь частини т≥ла ж≥нки-сп≥врозмовника, але не в оч≥, за вин€тком сюжет≥в, коли в≥н щось по€снюЇ ж≥нц≥, повчаЇ њњ або виступаЇ в рол≥ кер≥вника, пров≥дного д≥алог. ∆≥нки част≥ше дивл€тьс€ в оч≥ сп≥врозмовнику, ≥ погл€д њх тривал≥шою погл€ду чолов≥к≥в приблизно на 0,4 секунди.

ј. ёрчак, проанал≥зувавши в≥тчизн€ну рекламну продукц≥ю, вид≥лив два основних типи рекламних ≥стор≥й - романтичн≥ ≥ с≥мейн≥.

” перших ≥стор≥€х чолов≥к завжди профес≥онал, зайн€тий напруженим справою, зазвичай нагадуЇ боротьбу (пол≥тика, спорт, б≥знес). «авд€ки своњм знанн€м, розуму, спритност≥ ≥ см≥ливост≥ в≥н виходить з ц≥Їњ боротьби переможцем. ∆≥нка не т≥льки не бере в н≥й участ≥, але просто в≥дсутн€ в тих м≥сц€х рекламного ролика, де ц€ боротьба в≥дбуваЇтьс€. Д—правжн€ ж≥нкаФ в цей час зайн€та самоприкраси, адже головним поц≥новувачем њњ зовн≥шност≥ Ї чолов≥к. “аким чином, вс≥ зусилл€ ж≥нки спр€мован≥ на те, щоб њњ пом≥тили ≥ оц≥нили. Ќав≥ть д≥лов≥ ж≥нки не забувають про своЇ Дж≥ночому призначенн€Ф - завжди чудово вигл€дати, залишатис€ об'Їктом спогл€данн€ ≥ захопленн€.

” с≥мейних ≥стор≥€х д≥€льн≥сть ж≥нки обмежуЇтьс€ родиною. ¬она л≥куЇ, пере, чистить раковину ≥ газову плиту з т≥ткою јсею, готуЇ смачн≥ страви ≥ з нетерп≥нн€м чекаЇ чолов≥ка. „олов≥к же всередин≥ с≥мейного простору користуЇтьс€ працею ж≥нки, а б≥йц≥вськ≥ ≥ профес≥йн≥ €кост≥ про€вл€Ї поза домом.

—ловом, €ка б ≥стор≥€ н≥ розпов≥далась в рекламному ролику, ж≥нка постаЇ в образ≥ слабкоњ, залежноњ в≥д чолов≥ка, самореал≥зуЇтьс€ або в домашн≥х клопотах, або в забезпеченн≥ своЇњ привабливост≥. „олов≥к же постаЇ в образ≥ л≥дера, сильного, агресивного, €кий п≥дпор€дковуЇ людини.

¬с≥ наведен≥ приклади р≥зного зображенн€ рол≥ чолов≥ка ≥ ж≥нки фем≥н≥стськи налаштован≥ автори схильн≥ розгл€дати €к ≥нформац≥йний тиск на св≥дом≥сть сусп≥льства, нав'€зуванн€ стереотипу повед≥нки дл€ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок. « моЇњ точки зору, б≥льш правильний висновок робить ≤. —.  лецина: засоби масовоњ ≥нформац≥њ лише в≥дображають (хоча ≥ в нов≥й Дупаковц≥Ф) т≥ рол≥ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок, що стол≥тт€ми зм≥цнювалис€ в св≥домост≥ сусп≥льства. ≤ €кщо засоби масовоњ ≥нформац≥њ, зокрема реклама, ≥ впливають на формуванн€ гендерних, то це в≥дбуваЇтьс€ ненавмисно, н≥би вдруге. –еклама сама по соб≥ адресуЇ той чи ≥нший товар тому потенц≥йному споживачев≥, €кий ним користуЇтьс€ найчаст≥ше. „ому ж реклама повинна йти проти гендерних установок сусп≥льства?

“епер про докази впливу засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ ≥ особливо телебаченн€ на формуванн€ гендерних установок. Ќа посиленн€ полот≥п≥ческого повед≥нки в дит€чих ≥грах, впливають, зокрема, ≥люстрац≥њ в книжках, де ж≥нки в б≥льшост≥ випадк≥в зображен≥ з предметами домашнього начинн€, а чолов≥ки - ≥з знар€дд€ми прац≥. «а даними M.  ≥мбол, у д≥тей, €к≥ дивл€тьс€ телев≥зор, про€вл€Їтьс€ б≥льше установок, в≥дпов≥дних гендерних норм, н≥ж у њхн≥х однол≥тк≥в, €к≥ не дивл€тьс€ телев≥зор. ¬ експеримент≥ ƒ. –абл з колегами дитина менше грав з нейтральною ≥грашкою п≥сл€ перегл€ду телев≥з≥йного ролика, де з нею грав дитина протилежноњ стат≥.

≈. јронсон нав≥в результати одного з досл≥джень з використанн€м реклами, де роль ж≥нки була показана по-р≥зному. ¬ одн≥й груп≥ випробуваним демонстрували телев≥з≥йн≥ рекламн≥ ролики, в €ких ж≥нки зображувалис€ €к сексуальн≥ об'Їкти або ж слухн€н≥ домашн≥ господин≥, що намагаютьс€ догодити будь-€кому бажанню чолов≥ка. ≤нша група п≥ддосл≥дних дивилас€ рекламн≥ сюжети, в €ких рол≥ чолов≥ка ≥ ж≥нки були протилежн≥ традиц≥йним: наприклад, показували чолов≥ка, €кий гордо пригощав дружину, щойно повернулас€ з роботи, приготованим њм самим стравою.  оли ж≥нок п≥сл€ перегл€ду попросили представити ≥ описати своЇ житт€ через дес€ть рок≥в, випробовуван≥ з першоњ групи висловилис€ за те, що не сл≥д п≥дкреслювати тему профес≥йноњ кар'Їри та ≥нших життЇвих дос€гнень, а випробуван≥ з другоњ групи ви€вили прагненн€ до дос€гненн€ усп≥ху наст≥льки ж висока, €к ≥ випробовуван≥-чолов≥ки.

ќбрази чолов≥к≥в у ж≥ночих виданн€х. ≤.  лецина проанал≥зувала, €к≥ опису чолов≥к≥в даютьс€ в фем≥н≥стки ор≥Їнтованих журналах ≥ в звичайних Дж≥ночихФ журналах. ¬и€вилос€, що образи чолов≥к≥в у цих виданн€х р≥зн≥. ” масових Дж≥ночихФ журналах чолов≥ки значно част≥ше, н≥ж у фем≥н≥стських виданн€х, виконують с≥мейн≥ та родинн≥ рол≥, певною м≥рою ведуть себе пасивно, про€вл€ють залежн≥сть ≥ нездатн≥сть справл€тис€ з≥ складними ситуац≥€ми, опин€ютьс€ в рол≥ жертви обставин, част≥ше зображуютьс€ в с≥мейно-побутов≥й сфер≥ ≥ асоц≥юютьс€ з д≥тьми та дит€чими проблемами.

” фем≥н≥стських виданн€х чолов≥ки або пр€мо негативно оц≥нюютьс€, або €вл€ють собою приклад розпливчатою, недиференц≥йованоњ групи, вид≥леноњ за принципом Дми Ц вониФ, або постають €к кривдники (гвалт≥вники, чолов≥ки-заб≥€ки, агресори), €к знаход€тьс€ при влад≥, безнад≥йно глух≥ до потреб ≥ проблем ж≥нок. “аким чином, робить висновок ≤.  лецина, фем≥н≥стськ≥ виданн€ транслюють все той же стереотипний традиц≥йний чолов≥чий образ, проти €кого сам≥ й виступають.

“реба в≥дзначити, що за даними мета анал≥зу семи досл≥джень, виконаних з 1974 по 1997 р., гендерн≥ стереотипи були стаб≥льними прот€гом цього пер≥оду, за вин€тком того, що ж≥нки сприймаютьс€ б≥льш фем≥н≥нними.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ƒайте визначенн€ пон€ттю Дгендерна ≥дентичн≥стьФ.

2. Ќазв≥ть та охарактеризуйте етапи формуванн€ гендерноњ ≥дентичност≥.

3. « €кими складност€ми може зустр≥тис€ людина на шл€ху формуванн€ власноњ статевоњ ≥дентичност≥?

4. яким чином формуЇтьс€ гендерна ≥дентичн≥сть?

5. яким чином функц≥онують механ≥зми диференц≥йного посиленн€ та диференц≥йного зараженн€?

6. –озкрийте сутн≥сть нормативного тиску €к механ≥зму гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ.

7. –озкрийте сутн≥сть ≥формац≥йного впливу €к механ≥зму гендерноњ соц≥ал≥зац≥њ.

 

¬исновки (стисле резюме)

ќтже, ми бачимо, що гендерна соц≥ал≥зац≥€ та розвиток іендерноњ ≥дентичност≥ особистост≥ Ц це складн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ процеси, €к≥ п≥дкор€ютьс€ багатьом законом≥рност€м, ≥ на њх шл€ху виникають багато суперечностей, проблем, дисгармон≥й. «нанн€ цих законом≥рностей маЇ допомогти уникненню цих проблем ≥ суперечностей розвитку. ÷е шл€х не лише до гармон≥йност≥ розвитку гендерноњ сфери людини, а й до гармон≥йност≥ особистост≥ в ц≥лому, до гармон≥йност≥ њњ стосунк≥в з особами протилежноњ стат≥ ≥ з соц≥альним св≥том взагал≥.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 725 | Ќарушение авторских прав


Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

1291 - | 1239 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.079 с.