Знаходиться в стані спокою

Різницю потенціалів між зов­нішньою і внутрішньою сторонами мембрани називають мембран­ним потенціалом. Його величина для різних збудливих структур лежить в межах 60... 90 мВ, а для епітеліальної тканини — 18 - 20 мВ.

Виникнення мембранного потенціалу спокою можна пояснити виходячи із властивостей мембрани — вибірково пропускати або затримувати різні іони. Клітинні мембрани в спокої добре про­никні для іонів К⁺ і мало проникні для іонів N_а+ і аніонів (А-) органічних речовин. Внаслідок процесів активного транспорту іонів через мембрану концентрація іонів К⁺ в середині клітини в 30... 50 разів вища, ніж у позаклітинній рідині. Концентрація N_a+ в 10 разів, а Сl^- в 50 разів більша зовні клітини. Переважна біль­шість аніонів органічних молекул знаходиться в середині клітин (рис. 3). Така асиметрія концентрацій

різних іонів в середині і зовні клітини є передумовою виникнення мембранного потенціалу.

Іони К+, внаслідок їх легкої проникності через мембрану, по­стійно виходять із клітин, де концентрація їх висока, в позаклі­тинний простір. Виносячи позитивний заряд назовні, іони К+ збільшують мембранний потенціал, іони N_а+, хоч і мають меншу проникність, ніж іони К+, все ж надходять в середину клітин і

Рис. 4. Схема, що ілюструє зміну потен­ціалу спокою при збудженні. На осі ор­динат відкладено величину мембранного потенціалу (МП) в мілівольтах:

А — інверсія мембранного потенціалу,

А₁ — зміна знаку заряду на мембрані при збу­дженні (дужкою відмічено, збуджену ділян­ку), Б — характер проникності мембрани в період зростання потенціалу дії, В— ха­рактер проникності мембрани в період змен­шення потенціалу дії; іони, по відношенню до яких проникність мембрани збільшена, розташовані у великому колі,

Е_о — мембран­ний потенціал спокою,