Існує два типи потових залоз: еккрінові і апокрінові

Еккрінові залози розміщені на усій поверхні тіла. Вони секретують звичайний піт (термічне потовиділення), іннервуються холінергічними симпатичними нервами, медіатором яких є ацетилхолін. Апокрінові залози розташовані на долонях рук, підошвах ніг, в ділянці лобка. Вони іннервуються адренергічними симпатичними волокнами і виділяють піт, багатий органіч­ними компонентами. Секреторна діяльність апокринових залоз активізується переваж­но при емоційному збудженні людини (психічне потовиділення).

Причинами психічного потовиділення є емоційні переживання (гнів, страх, біль), розумове перенапруження, дія неадекватних подразників (чинників), які самі по собі не впливають на температуру тіла людини (рис. 2.48, Б).

Термічне потовиділення завжди активізується при підвищенні температури навко­лишнього повітря і після надходження в організм великої кількості рідини. Особливо сильно збільшується потовиділення після прийняття гарячих напоїв.

Розрізнюють термічну, робочу і терморобочу дегідратацію. Термічна дегідратація обумовлена перебуванням людини в умовах підвищеної тем­ператури навколишнього повітря; робоча дегідратація виникає внаслідок виконання тривалої інтенсивної м'язової роботи; терморобоча дегідратація є наслідком виконан­ня фізичних навантажень в жарких умовах. Різні форми дегідратації викликають не­однакові зміни функціонального стану різних тканин і систем організму. Значна ро­боча дегідратація розвивається лише при виконанні тривалих (більше 30 хв) і досить ін­тенсивних фізичних вправ, особливо якщо ці вправи виконуються в умовах підвищених температур і вологості повітря. При такій дегідратації особливо помітне зниження фі­зичної працездатності.Вчені вважають, що підтримання температури тіла в межах норми для організму більш важливе, ніж збереження води. Зважуванням спортсменів-марафонців до і після за­бігу встановлено втрату до 8 % маси тіла. В умовах дегідратації порушуються механізми терморегуляції (зростання температури тіла до 40-41 °С). Внаслідок цього при виконанні однакового навантаження у обезводнених осіб (втрата 3-4 % маси тіла) зростання темпе­ратури тіла більш високі, ніж у осіб з меншим процентом дегідратації. Таким чином, чим вищий рівень дегідратації, тим більше зростання температури тіла в час роботи.

Негативним наслідком дегідратації є зменшення об'єму плазми крові. При робочій де­гідратації з втратою 4 % маси тіла об'єм плазми крові зменшується на 16-18 %. Відповідно знижується об'єм циркулюючої крові. Як наслідок зменшується надходження венозної крові до серця, знижується систолічний об'єм кровообігу, зростає ЧСС. Іншим наслідком зменшення об'єму плазми крові є гемоконцентрація із зростанням гематокріта і в'язкості крові. Це збільшує навантаження на серце і знижує продуктивність його роботи. Психічне потовиділення характеризується коротким латентним періодом активіза­ції потових залоз («від страху виступив холодний піт»). Холодність емоційним поту зу­мовлена звуженням кровоносних судин шкіри під час психічного потовиділення. При цьому зменшується кровопостачання і знижується температура шкіри. Поєднання тер­мічного і психічного потовиділення спостерігається при виконанні фізичної роботи.

В регуляції потовиділення безпосередню участь бере спинний мозок (потові за­лози окремих ділянок тіла іннервуються відповідними сегментами спинного мозку). Термоподразнення невеликої ділянки шкіри (правої руки) викликає секрецію потових залоз не лише цієї руки, але і всього тіла. Це вказує на поширення збудження в ЦНС при потовидільному рефлексі, за межі сегмента спинного мозку, який іннервує дану ділянку шкіри на інші сегменти.