Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль нирок у п≥дтримц≥ гомеостазу




ƒл€ п≥дтримки нирками сталост≥ об'Їму ≥ складу внутр≥шнього середовища ≥ перш за все кров≥ ≥снують спец≥альн≥ системи рефлекторноњ регул€ц≥њ, що включають специф≥чн≥ рецептори, аферентн≥ шл€хи ≥ нервов≥ центри, де в≥дбуваЇтьс€ переробка ≥нформац≥њ.  оманди в нирки надход€ть по еферентних нервах або гуморальним шл€хом.

–оль нирок в осмо- ≥ волюмореіул€ц≥њ. Ќирки Ї основним органом ос-морегул€ц≥њ. ¬они забезпечують вид≥ленн€ надлишку води з орган≥зму (у вид≥ г≥потон≥чноњ сеч≥) при зб≥льшеному вм≥ст≥ води або заощаджують воду ≥ екскретирують мочу, г≥пертон≥чну стосовно кров≥, при зневоднюванн≥ орган≥зму.

ѕ≥сл€ випиванн€ води або при њњ надлишку в орган≥зм≥ знижуЇтьс€ концентрац≥€ розчинених осмотично активних речовин у кров≥ ≥ падаЇ њњ осмол€льн≥сть. ÷е зменшуЇ активн≥сть центральних осморецепторов, розташованих в област≥ супраоптичного €дра г≥поталамуса, а також периферичних осморецептор≥в, що Ї в печ≥нц≥, нирц≥ й ≥нших органах, що приводить до зниженн€ секрец≥њ јƒ√ нейрог≥поф≥зом ≥ зб≥льшенню вид≥ленн€ води нирками.

ѕри зневоднюванн≥ орган≥зму зб≥льшуЇтьс€ концентрац≥€ осмотично активних речовин у плазм≥ кров≥, збуджуютьс€ осморецептори, п≥дсилюЇтьс€ секрец≥€ јƒ√, зростаЇ всмоктуванн€ води в канальц€х, зменшуЇтьс€ сечовид≥ленн€ ≥ вид≥л€Їтьс€ осмотично концентрована сеча.

–≥вень секрец≥њ јƒ√ визначаЇ активн≥сть волюморецептор≥в, що сприймають зм≥ну об'Їму внутр≥шньосудинноњ ≥ позакл≥тинноњ р≥дини. ѕри зб≥льшенн≥ кровонаповненн€ л≥вого передсерд€ активуютьс€ во-люморецептори ≥ пригн≥чуЇтьс€ секрец≥€ јƒ√, що викликаЇ посиленн€ сечовид≥ленн€. ќск≥льки активац≥€ волюморецептор≥в на в≥дм≥ну в≥д осморецептор≥в обумовлена зб≥льшенн€м об'Їму р≥дини, тобто зб≥льшеним вм≥стом в орган≥зм≥ води ≥ солей натр≥ю, збудженн€ волюморецептор≥в приводить до зб≥льшенн€ екскрец≥њ ниркою не т≥льки води, але ≥ натр≥ю. ÷≥ процеси пов'€зан≥ ≥з секрец≥Їю натр≥йуретичного гормону, зменшенн€м секрец≥њ рен≥ну, анг≥отензину, альдостерону. ѕри цьому знижуЇтьс€ тонус симпатичноњ нервовоњ системи, ≥ в результат≥ зменшуЇтьс€ реабсорбц≥€ натр≥ю ≥ зростають натр≥йурез ≥ сечовид≥ленн€. ” к≥нцевому рахунку в≥дновлюЇтьс€ об'Їм кров≥ ≥ позакл≥тинноњ р≥дини.

–оль нирок у реіул€ц≥њ ≥онного складу кров≥. Ќирки Ї ефекторним органом системи ≥онного гомеостазу. ¬ орган≥зм≥ ≥снують системи регул€ц≥њ балансу кожного з ≥он≥в. –ефлекторна регул€ц≥€ транспорту ≥он≥в у ниркових канальц€х зд≥йснюЇтьс€ €к периферичними, так ≥ центральними нервовими механ≥змами.

–егул€ц≥€ реабсорбц≥њ ≥ секрец≥њ ≥он≥в у ниркових канальц€х зд≥йснюЇтьс€ дек≥лькома гормонами. –еабсорбц≥€ натр≥ю зростаЇ в к≥нцевих частинах дистального сегмента нефрона ≥ зб≥рних трубочках п≥д впливом гормону корковоњ речовини надниркових залоз альдостерону. ÷ей гормон вид≥л€Їтьс€ в кров при зменшенн≥ концентрац≥њ натр≥ю в плазм≥ кров≥ ≥ зменшенн≥ об'Їму циркулюючоњ кров≥. ” посиленн≥ вид≥ленн€ натр≥ю ниркою бере участь натр≥йуретичний гормон, одним з м≥сць утворенн€ €кого Ї передсерд€. ѕри зб≥льшенн≥ об'Їму циркулюючоњ кров≥, п≥двищенн≥ об'Їму позакл≥тинноњ р≥дини в орган≥зм≥ п≥дсилюЇтьс€ секрец≥€ в кров цього пептидного гормону.

—екрец≥ю кал≥ю в дистальному сегмент≥ ≥ зб≥рних трубочках п≥дсилюЇ альдостерон. ≤нсул≥н зменшуЇ вид≥ленн€ кал≥ю.

ѕри зменшенн≥ концентрац≥њ кальц≥ю в кров≥ паращитовидн≥ залози вид≥л€ють паратгормон, що спри€Ї нормал≥зац≥њ р≥вн€ кальц≥ю в кров≥, зокрема, завд€ки зб≥льшенню його реабсорбц≥њ в ниркових канальц€х ≥ вив≥льненню з к≥стки. ѕри г≥перкальц≥Їм≥њ стимулюЇтьс€ вид≥ленн€ в кров кл≥тинами щитовидноњ залози кальцитон≥ну, що спри€Ї зменшенню концентрац≥њ —а2+ у плазм≥ кров≥ завд€ки зб≥льшенню екскрец≥њ його ниркою ≥ переходу —а2+ у к≥стки. ” регул€ц≥њ обм≥ну —а2+ беруть участь активн≥ форми в≥там≥ну, що утворюютьс€ в нирц≥, Ѕ3. ” ниркових канальц€х регулюЇтьс€ р≥вень реабсорбц≥њ ћ^2+, —≤-, 8ќ42-, а також м≥кроелемент≥в.

–оль нирок у реіул€ц≥њ кислотно-основного стану. Ќирки беруть участь у п≥дтримц≥ сталост≥ концентрац≥њ Ќ+ у кров≥, екскретируючи кисл≥ продукти обм≥ну. јктивна реакц≥€ сеч≥ в людини ≥ тварин може дуже р≥зко м≥н€тис€ в залежност≥ в≥д стану кислотно-основного стану орган≥зму.  онцентрац≥€ Ќ+ при ацидоз≥ й алкалоз≥ розр≥зн€Їтьс€ майже в 1000 раз≥в, при ацидоз≥ рЌ може знижуватис€ до 4,5, при алкалоз≥ Ч дос€гати 8,0. ÷е спри€Ї участ≥ нирок у стаб≥л≥зац≥њ рЌ плазми кров≥ на р≥вн≥ 7,36. ћехан≥зм п≥дкисленн€ сеч≥ оснований на секрец≥њ кл≥тинами канальц≥в Ќ+. ¬ ап≥кальн≥й плазматичн≥й мембран≥ ≥ цитоплазм≥ кл≥тин р≥зних в≥дд≥л≥в нефрона знаходитьс€ фермент карбоанг≥драза, катал≥зуючий реакц≥ю г≥дратац≥њ —ќ2:

—ќ2 + Ќ2ќ Ч Ќ2—ќ3 о Ќ+ + Ќ—ќ3-.

—екрец≥€ Ќ+ створюЇ умови дл€ реабсорбц≥њ разом з г≥дрокарбонатом однаковоњ к≥лькост≥ є+. ”творенн€ Ќ+ в≥дбуваЇтьс€ в такий спос≥б. ”середин≥ кл≥тини внасл≥док г≥дратац≥њ —ќ2 утворюЇтьс€ Ќ2—ќ3 ≥ дис-соц≥юЇ на Ќ+ ≥ Ќ—ќ3-. ” просв≥т≥ канальц€ Ќ+ зв'€зуЇтьс€ не т≥льки з Ќ—ќ3- але ≥ з такими сполуками, €к двозам≥щений фосфат (є2Ќ–ќ4) ≥ де€кими ≥ншими, у результат≥ чого зб≥льшуЇтьс€ екскрец≥€ кислот ≥з сечею. ÷е спри€Ї вид≥ленню кислот ≥ в≥дновленого резерву основ у плазм≥ кров≥. Ќарешт≥, секретируЇмий Ќ+ може зв'€зуватис€ в просв≥т≥ канальц€ з єЌ3, що утворюЇтьс€ в кл≥тин≥ при дезам≥нуванн≥ ≥ дифундуЇ через мембрану в просв≥т канальц€, де утворюЇтьс€ ≥он амон≥ю: 1„Ќ3 + Ќ+ Ч ≤„Ќ+. ÷ей процес спри€Ї заощадженню в орган≥зм≥ ≥  +, €к≥ реабсорбуютьс€ в канальц€х.

ѕри харчуванн≥ м'€сом утворюЇтьс€ велика к≥льк≥сть кислот ≥ моча стаЇ кислою, а при споживанн≥ рослинноњ њж≥ рЌ зрушуЇтьс€ в лужну сторону. ѕри ≥нтенсивн≥й ф≥зичн≥й робот≥ з м'€з≥в у кров надходить значна к≥льк≥сть молочноњ ≥ фосфорноњ кислот ≥ нирки зб≥льшують вид≥ленн€ Ђкислихї продукт≥в ≥з сечею.

 ислотовид≥льна функц≥€ нирок багато в чому залежить в≥д кислотно-основного стану орган≥зму. ѕри г≥повентил€ц≥њ легень в≥дбуваЇтьс€ накопиченн€ —ќ2 ≥ знижуЇтьс€ рЌ кров≥ Ч розвиваЇтьс€ дихальний ацидоз, при г≥первентил€ц≥њ зменшуЇтьс€ напруженн€ —ќ2 у кров≥, зростаЇ рЌ кров≥ Ч виникаЇ стан дихального алкалозу. ¬м≥ст ацетооцтовоњ ≥ в-окс≥масл€ноњ кислот може наростати при нел≥кованому цукровому д≥абет≥. ” цьому випадку р≥зко знижуЇтьс€ концентрац≥€ г≥дрокарбонату в кров≥, розвиваЇтьс€ стан метабол≥чного ацидозу. Ѕлювота, що супроводжуЇтьс€ втратою сол€ноњ кислоти, приводить до зб≥льшенн€ в кров≥ концентрац≥њ г≥дрокарбонату ≥ метабол≥чного алкалозу. –азом ≥з нирками в нормал≥зац≥њ кислотно-основного стану беруть участь леген≥. ѕри дихальному ацидоз≥ зб≥льшуютьс€ екскрец≥€ Ќ+ ≥ реабсорбц≥€ Ќ—ќ3-, при дихальному алкалоз≥ зменшуютьс€ вид≥ленн€ Ќ+ ≥ реабсорбц≥€ Ќ—ќ3-.

ћетабол≥чна функц≥€ нирок. Ќирки беруть участь в обм≥н≥ б≥лк≥в, л≥п≥д≥в ≥ вуглевод≥в. ÷€ функц≥€ обумовлена участю нирок у забезпеченн≥ сталост≥ концентрац≥њ в кров≥ де€ких ф≥з≥олог≥чно значимих орган≥чних речовин. ” ниркових клубочках ф≥льтруютьс€ низькомолекул€рн≥ б≥лки ≥ пептиди.  л≥тини проксимального в≥дд≥лу нефрона розщеплюють њх до ам≥нокислот або дипептид≥в ≥ транспортують через базальну плазматичну мембрану в кров. ÷е спри€Ї в≥дновленню в орган≥зм≥ фонду ам≥нокислот, що важливо при деф≥цит≥ б≥лк≥в у рац≥он≥. ѕри захворюванн€х нирок ц€ функц≥€ може порушуватис€. Ќирки здатн≥ синтезувати глюкозу (глюконеогенез) при тривалому голодуванн≥. ƒл€ енерговитрат нирки можуть використовувати глюкозу чи в≥льн≥ жирн≥ кислоти. ѕри низькому р≥вн≥ глюкози в кров≥ кл≥тини нирки б≥льшою м≥рою витрачають жирн≥ кислоти, при г≥пергл≥кем≥њ переважно розщеплюЇтьс€ глюкоза. «наченн€ нирок у л≥п≥дному обм≥н≥ пол€гаЇ в тому, що в≥льн≥ жирн≥ кислоти можуть у кл≥тинах нирок включатис€ до складу фосфол≥п≥д≥в ≥ надходити в кров.

≈кскреторна функц≥€ нирок. Ќирки в≥д≥грають пров≥дну роль у вид≥ленн≥ з кров≥ к≥нцевих продукт≥в обм≥ну ≥ чужор≥дних речовин, що потрапили у внутр≥шнЇ середовище орган≥зму. ” процес≥ метабол≥зму б≥лк≥в ≥ нуклењнових кислот утворюютьс€ р≥зн≥ продукти азотистого обм≥ну (у людини Ч сечовина, сечова кислота, креатин≥н й ≥н.). —ечова кислота в нирц≥ людини ф≥льтруЇтьс€ в клубочках, пот≥м реабсорбуЇть-с€ в канальц€х, частина сечовоњ кислоти секретируЇтьс€ кл≥тинами в просв≥т нефрона. «вичайно екскретирована фракц≥€ сечовоњ кислоти досить низька (9,8 \%), що вказуЇ на реабсорбц≥ю значноњ к≥лькост≥ сечовоњ кислоти в канальц€х. ≤нтерес до вивченн€ механ≥зм≥в транспорту сечовоњ кислоти в ниркових канальц€х обумовлений р≥зким зростанн€м захворюванн€ подагрою, при €к≥й нарушений обм≥н сечовоњ кислоти.

 реатин≥н, що утворюЇтьс€ прот€гом доби, джерелом €кого служить креатинфосфорна кислота, вид≥л€Їтьс€ нирками.  реатин≥н, €к ≥ сечовина, в≥льно ф≥льтруЇтьс€ в ниркових клубочках. ≤з сечею виводитьс€ весь проф≥льтрований креатин≥н, у той час €к сечовина частково реабсорбуЇтьс€ в канальц€х.

‘≥з≥олог≥чно ц≥нн≥ речовини при њхньому надлишку в кров≥ починають екскретируватис€ ниркою. ÷е стосуЇтьс€ €к неорган≥чних речовин, так ≥ орган≥чних речовин Ч глюкози, ам≥нокислот.

≤нкреторна функц≥€ нирок. ” нирках виробл€Їтьс€ дек≥лька б≥олог≥чно активних речовин, що дозвол€ють розгл€дати њњ €к ≥нкреторний орган.  л≥тини юкстагломерул€рного апарату вид≥л€ють у кров рен≥н. –ен≥н €вл€Ї собою протеол≥тичний фермент. ” плазм≥ кров≥ в≥н в≥дщеплюЇ в≥д анг≥отензиногену ф≥з≥олог≥чно неактивний пептид, при цьому утворюЇтьс€ анг≥отензин ≤. ” плазм≥ кров≥ п≥д впливом анг≥отензинпе-ретворюючого ферменту в≥д анг≥отензину I в≥дщеплюютьс€ дв≥ ам≥нокислоти, ≥ в≥н перетворюЇтьс€ в активну судинозвужувальну речовину анг≥отензин ≤≤. ¬≥н п≥двищуЇ артер≥альний тиск завд€ки звуженню артер≥альних судин, п≥дсилюЇ секрец≥ю альдостерону, зб≥льшуЇ в≥дчутт€ спраги, регулюЇ реабсорбц≥ю натр≥ю в дистальних в≥дд≥лах канальц≥в ≥ зб≥рних трубках. ”с≥ перерахован≥ ефекти спри€ють нормал≥зац≥њ об'Їму кров≥ й артер≥ального тиску.

” нирках синтезуЇтьс€ активатор плазм≥ногенуЧурок≥наза. ” мозков≥й речовин≥ нирки утворюютьс€ простагландини. ¬они беруть участь, зокрема, у регул€ц≥њ ниркового ≥ загального кровотока, зб≥льшують вид≥ленн€ натр≥ю ≥з сечею, зменшують чутлив≥сть кл≥тин канальц≥в до јƒ√. Ќирка Ї м≥сцем продукц≥њ еритропоетину, що стимулюЇ ерит-ропоез у к≥стковому мозку. ” нирц≥ виробл€Їтьс€ брадик≥н≥н, що Ї сильним вазодилататором.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 924 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1263 - | 1244 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.